DOI: https://doi.org/10.30978/UJDVK2018-3-31

Раціональна ступінчаста гормональна та негормональна місцева терапія псоріазу

R.L. Stepanenko, A.M. Alkammaz, V.I. Stepanenko

Анотація


Мета роботи — дослідити клінічну ефективність негормонального крему «Псорі Актив» із вмістом низки натуральних компонентів у комплексній ступінчастій місцевій терапії хворих на псоріаз з обмеженою та дисемінованою формами ураження шкіри порівняно з місцевою монотерапією тільки кортикостероїдними засобами різної сили дії.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 37 хворих на псоріаз із обмеженою та дисемінованою формами ураження на стадії прогресування або зі стаціонарною стадією шкірного псоріатичного процесу. Вік пацієнтів коливався від 19 до 68 років. Чоловіків було 21, жінок — 16. Тривалість перебігу псоріазу коливалася від 2 до 46 років. З урахуванням клініко-морфологічної картини шкірного псоріатичного ураження у хворих визначали значення індексу PASI. У дослідження залучено хворих на псоріаз з індексом PASI від 19 до 50 балів. Усіх хворих на псоріаз розподілено на дві групи. До першої групи зараховано 19 хворих, а до другої (порівняльної) — 18. Тактика запропонованої нами місцевої ступінчастої терапії хворих на псоріаз, зарахованих у першу (основну) групу, передбачала спочатку короткотермінове застосування (5—10 діб) одного з топічних кортикостероїдних засобів дуже сильної або сильної дії з подальшим призначенням протягом 4—5 тиж негормонального крему «Псорі Актив» із вмістом натуральних компонентів. Хворим другої групи місцево призначали тільки кортикостероїдні засоби. Спочатку індивідуалізовано протягом 5—10 діб застосовували один із топічних кортикостероїдних засобів дуже сильної або сильної дії, а в подальшому протягом 4—6 тиж — один із топічних кортикостероїдів помірної або слабкої дії.

Результати та обговорення. Встановлено, що на початку лікування, згідно з клініко-морфологічною картиною шкірного псоріатичного ураження, індекс PASI у хворих на псоріаз першої групи спостереження становив у середньому 22,3 бала, а у хворих другої — 21,9 бала. Після завершення курсів місцевої терапії, тобто через 6—7 тиж від її початку, у пацієнтів першої групи індекс PASI становив у середньому 8,1 бала, а у пацієнтів другої  — 9,2 бала. Таким чином, показники динаміки зниження індексу PASI свідчать, що у хворих на псоріаз обох груп після курсів місцевої терапії відбувався суттєвий, практично ідентичний регрес шкірної псоріатичної висипки.

Висновки. Застосування ступінчастої схеми місцевої терапії у хворих на псоріаз з обмеженою і дисемінованою формами шкірного ураження шляхом короткотермінового (індивідуалізованого) призначення протягом 5—10 діб одного з топічних кортикостероїдних засобів дуже сильної або сильної дії з подальшим застосуванням протягом 4—5 тиж негормонального крему «Псорі Актив» з вмістом натуральних компонентів є досить ефективним (згідно з індексом PASI) та раціональнішим порівняно із застосуванням тільки топічної кортикостероїдної монотерапії.


Ключові слова


псоріаз; місцева терапія; топічні кортикостероїди; негормональний крем «Псорі Актив»

Повний текст:

PDF

Посилання


Arsen’ev AV, Sarian EI. Estestvennaya klassifikatsiya bol’nykh psoriazom po stepeni tyazhesti sostoyaniya. Zaporozhskii med zhurn. 2012;6:80-81 (Rus.).

Belyaev GM. Stress, adaptatsiya, psoriaz. Planirovanie nauchnykh issledovanii po GM Belyaevu. Dermatol ta venerol. 2002;2:11-14 (Rus.).

Butov YuS. Kompleksnoe lechenie nekotorykh dermatozov s ispol’zovaniem novykh otechestvennykh fosfolipidnykh preparatov. Ros zhurn kozhn i vener boleznei. 2001;5:19-22 (Rus.).

Dashchuk AM, Chepizhenko VA, Chernyshova LI. Lechenie bol’nykh posriazom s uchetom okisnoi modifikatsii belkov i lipidov. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2005;3:118-120 (Rus.).

Degtyarev OV, Mesnyankina OA. Patologicheskaya rol’ narushenii lipidnogo profilya pri psoriaze. Ros zhurn kozh i ven boleznei. 2015;18(1):30-33 (Rus.).

Dermatologіya, venerologіya: pіdruchnik . Za red. VІ Ste­panenka. K. KІM; 2012:848 (Ukr.).

Dovzhanskii SI, Pinson IYa. Geneticheskie i immunnye faktory v patogeneze psoriaza. Ros zhurn kozh i ven boleznei. 2006;1:14-19 (Rus.).

Dontsova EV. Psikhoneiroendokrinnye osobennosti u bol’nykh psoriazom. Ros zhurn kozh i ven boleznei. 2015;18(5):34-38 (Rus.).

Znamenskaya LF, Melekhina LE, Bogdanova EI, Mi­­neeva AA. Zabolevaemost’ i rasprostranennost’ psoriaza v Rossiiskoi Federatsii. Vestn dermatol i venerol. 2012;5:20-29 (Rus.).

Isaeva MS, Dabaev RD, Mukhamadieva KM. Pokazateli zhirovogo obmena u bol’nykh psoriazom zhitelei sredne- i vysokogor’ya. Ros zhurn kozh i ven boleznei. 2017;20(2):92 (Rus.).

Kaganova NL, Frigo NV, Kubanova AA i dr. Gene­ticheskie aspekty psoriaza. Vestn dermatol i venerol. 2011;4:20-26 (Rus.).

Katunina OR, Rezaikina AV, Kolykhalova OI. Rol’ raspoznayushchikh retseptorov v initsiatsii immunnogo vospaleniya v kozhe bol’nykh psoriazom. Vestn dermatol i venerol. 2010;5:84-89 (Rus.).

Korzhova TP. Terapiya psoriazu z urakhuvannyam osoblivos­tei klinichnogo perebigu dermatozu, protsesiv liper­oksi­datsii’ ta pri nayavnosti enterovirusnoi’ infektsii’ v organizmi: avtoref. dis. ...kand. med. nauk: 14.01.20. shkirni ta venerichni khvorobi. K. 2002:20 (Ukr.).

Korsun VF, Stanevych AV, Jagovdyk NZ, Levyn MM. O vyrusnoj etyologyy psoryaza. Vestn dermatol і venerol. 1999;4:9-11 (Rus.).

Kungurov NV, Fylymonkova NN, Golubcov VY. Gene­tycheskye faktory etyologyy y patogeneza psoryaza. Vestn dermatol і venerol. 2011;1:23-27 (Rus.).

Kuc LV. Kompleksne likuvannja hvoryh na psoriaz z urahuvannjam kliniko-patogenetychnyh osoblyvostej perebigu dermatozu: avtoref. dys. …d-ra med. nauk: 14.01.20. shkir­ni ta venerychni hvoroby. K. 2017:32 (Ukr.).

Lytyns’ka TO. Rol’ i misce probiotykiv u kompleksnij terapii’ hvoryh na psoriaz ta ekzemu infekcijnu iz suputnim porushennjam mikrobioty kyshechnyka. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2015;3:50-56 (Ukr.).

Makurina GI. Psoriaz ta komorbidni stany: kliniko-morfologichni osoblyvosti, mehanizmy rozvytku, pidhody do likuvannja: avtoref. dys. …d-ra med. nauk: 14.01.20. shkirni ta venerychni hvoroby. Harkiv. 2017:34 (Ukr.).

Perlamutrov JuN, Mykrjukov AV. Klynyko-labo­ratornye harakterystyky psoryaza, assocyyrovannogo s gormonal’no-metabolycheskymy narushenyjamy. Ros zhurn kozh y ven boleznej. 2013;5:46-48 (Rus.).

Romanenko VN, Romanenko KV. Lyvolyn v kompleksnom lechenyy bol’nyh psoryazom. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2005;2:47-50 (Rus.).

Syzon OO, Stepanenko VI. Kontrol’ za rozvytkom ta perebigom suputn’oi’ patologii’ u hvoryh na artropatychnyj psoriaz. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2014;2:13-16 (Ukr.).

Syzon OO. Osoblyvosti likuvannja hvoryh na artropatychnyj psoriaz na tli zmin komponentiv imunoendo­kryn­noi’ systemy. Zhurn dermatovenerol. ta kosmetol im MO Torsujeva. 2015;1-2:12-21 (Ukr.).

Stepanenko RL. Doslidzhennja mikroflory shkiry u hvoryh na psoriaz ta ocinka mozhlyvogo znachennja bakte­rial’nogo komponenta v patogenezi psoriazu. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2016;3(62):27-32 (Ukr.).

Stepanenko RL. Vyznachennja prognostychnyh kryterii’v klinichnogo perebigu i optymizacija likuvannja psoriazu z urahuvannjam imunologichnyh ta imunogistohimichnyh reak­cij v patogenezi i morfogenezi zahvorjuvannja: avtoref. dys. d-ra med. nauk: 14.01.20. shkirni ta venerychni hvoroby. K. 2017:43 (Ukr.).

Tereshyn KJa, Tolkonnykova AL, Chybysov JuB. K prob­leme naruzhnoj terapyy ogranychennyh form psoryaza. Syb zhurn dermatol y venerol. Novosybyrsk, 2008;8:68 (Rus.).

Fal’ko EV, Hushyktuev BS. Narushenyja lypydnogo obmena pry psoryatycheskoj bolezny. Dal’nevostochnuj med zhurn. 2009;2:118-122 (Rus.).

Fortynskaja ES, Torhovskaja TY, Sharapova GJa y dr. Svobodnij y eteryfykovannij holesteryn epydermysa pry psoryaze. Vestn RAN. 1995;3:57-59 (Rus.).

Hajrutdynov VR, Belousova YE, Samcov AV. Ymun­nyj patogenez psoryaza. Vestn dermatol y venerol. 2016;4:20-26 (Rus.).

Hamaganova YV, Almazova AA, Lebedev TA y dr. Prob­lemi epydemyologyy psoryaza. Klin dermatol y venerol. 2015;14(1):12-21 (Rus.).

Harytonchuk OL. Sklad zhyrnyh kyslot lejkocytiv ta syrovatky krovi hvoryh na psoriaz. Aktual’ni problemy medycyny i biologii’. 2001;1:266-272 (Ukr.).

Hobejsh MM, Monahov KN, Sokolovskyj EV. Voz­mozhnosty sredstv bazovogo uhoda v kompleksnom lechenyy posryaza. Vestn dermatol y venerol. 20012;4:97-100 (Rus.).

Chujko NA. Ymmunopatogenetycheskaye aspekty razvytyja psoryaza. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2004;4:16-19 (Rus.)

Shylov VN. Psoryaz - reshenye problemy (etyologyja, patogenez, lechenye). M. Yzdatel’; 2001:300 (Rus.).

Ernandes EY. Lypydnyj bar’er kozhy y kosmetycheskye sredstva. M. Kafedra; 2003:340 (Rus.).

Jablenyk BS. Cheshujchatyj lyshaj. M. Medycyna; 1964:147 (Rus.).

Armstrong AW, Harskamp CT, Armstrong EJ. Psoriasis and metabolic syndrome: a systematic review and meta-analysis of observational studies. J Am Acad Dermatol. 2013;68(4):654-662.

Elder JT. Molecular dissection of psoriasis integration genetics and biology. J Invest Dermatol. 2010;130:1213-1226.

Enamandram M, Kimball A. Psoriasis epidemiology: the interplay of genes and the environment. J Invest. Dermatol. 2013;133(2):287-289.

Gonsalez-Lara L, Coto-Segura P, Penedo A, et al. SNP rs 11652075 in the CARD 14 gene as a risk factor for psoriasis (PSORS 2) in a Spanish cohort. DNA Cell Biol. 2013;32(10):601-614.

Griffits CE, Barker JN. Of psoriasis. Lancet. 2007;370(9583):263-271.

Holzer M, Wolf P, Inziger M, et al. Anti-psoriatic therapy recovers high-density lipoprotein composition and function. J Invest Dermatol. 2014;134(3):635-642.

Jankovic S, Raznatovic M, Marinkovac J, et al. Risk factors for psoriasis: A case control study. J Dermatol. 2009;36(6):328-334.

Montaudie H, Albert-Sabannadiere C, Acquaida E, et al. Impact of systemic treatment of psoriasis on inflammatory parameters and markers of comorbidities and cardiovascular risk:results of a prospective longitudinal observation study. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2014;28(9):1186-1191.

Nemati H, Khodarahmi R, Rahmani A, et al. Serum lipid profile in psoriatic patients:correlation between vascular adhesion protein 1 and lipoprotein (a). Cell Biochem Funct. 2013;31(1):36-40.

Pietrzak J, Chodorowska G. Psoriasis and serum lipid abnormalities. Dermatol Trez. 2010;23(2):160-173.

Schafer T. Epidemiology of psoriasis.Reviev and the German perspective. Dermatol. 2006;212(4):327-337.

Tobin AM, Ahern T, Rogers S, et al. The dermatological consequences of obesity. Int J Dermatol. 2013;52(8):927-932.

Valenzuela F, Silva P, Valdes M. Epidemiology and guality of the patients with psoriasis in Chine. Actas Dermosifil. 2011;102(10):810-816.

Zhu KJ, Zhu CY, Fan YM. Alkohol consumption and psoriasis:a systematic literature review. J Eur Acad DermatolVenereol. 2013;27(3):30-35.




© Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018