Український журнал дерматології, венерології, косметології

Фотозахист — нові концепції, суперечки та тенденції 2022 р.

К. Діл — Mon, 30 May 2022 00:00:00 +0300

Питання про необхідність створення фотозахисту виникло на технічних, якщо не наукових засадах, ще у 30-х роках минулого століття.
Фотозахист був призначений для набуття засмаги без опіків. Ця концепція проіснувала до 80-х років, а потім її було доопрацьовано завдяки науковим досягненням, які дали змогу досягти більш високих значень SPF, а також через усе більшу занепокоєність населення щодо шкідливих наслідків впливу сонця на виникнення раку шкіри. Тоді ж було встановлено, що сонячне випромінювання здатне не тільки спричиняти розвиток карциноми і меланоми, а й прискорювати видимі ознаки старіння шкіри. Це призвело до того, що сьогодні фотозахист перетворюється на відповідальну дію і щоденну рутину.
Цей документ має на меті оновити сучасні знання про фотозахист. Ми дійшли висновку, що не лише UVA/UVB, а й видиме світло та інфрачервоне випромінювання, тобто весь сонячний спектр, негативно впливає на шкіру, отже, необхідно створити повний спектр фотозахисту. Утворення темних димерів циклобутанового піримідину після перебування на сонці стає актуальним питанням, і фотоліази, ймовірно, є рішенням для зменшення утворення цих сполук і усунення пошкоджень, які вони можуть спричинити на шкірі. Іншими важливими питаннями є також рівень вітаміну D в організмі, на який може вплинути регулярне застосування SPF із високим фотозахисним фактором, часте використання мінеральних наночастинок як сонцезахисних засобів, можливий вплив деяких сонцезахисних кремів на здоров’я людини, а також потенційна шкода навколишньому середовищу, яку вони можуть завдати. Нарешті, еволюція сонцезахисних кремів до більш елегантних, приємних і простих у використанні хімічних складів є безумовною гарантією кращого фотозахисту для пацієнтів.

Холодова кропив’янка в практиці лікаря

А.Є. Богомолов — Mon, 30 May 2022 00:00:00 +0300

Мета роботи — вдосконалити методи диференційної діагностики та ведення пацієнтів з холодовими кропив’янками.

Матеріали та методи. Представлено огляд літератури і проаналізовано діагностичні підходи та принципи ведення пацієнтів із холодовими кропив’янками.

Результати та обговорення. Холодова кропив’янка характеризується свербежем, ангіоневротичним набряком або обома, з/або без анафілаксії, які виникають у відповідь на охолодження шкіри та/або слизової оболонки. Захворюваність на холодову кропив’янку оцінюється в 0,05 %, з більш високими показниками в країнах з холодним кліматом. Вважається, що симптоми кропив’янки в першу чергу пов’язані з активацією опасистих клітин шкіри. Проте в останні роки з’явилися дані, в яких підкреслюється можлива роль коагуляції крові в патофізіології цього захворювання. У частини пацієнтів паралельно з розвитком холодова кропив’янка у відповідь на вплив холодових факторів, насамперед холодного повітря, можуть бути реакції, які клінічно нагадують прояви гаймориту, кон’юнктивіту і бронхіальної астми, хоча вона може співіснувати з іншими типами кропив’янки. Основними принципами лікування хворих на холодову кропив’янку є: визначення причинних факторів, навчання пацієнтів та запобігання контакту з причинними факторами та ступінчаста фармакотерапія.

Висновки. Холодова кропив’янка є підтипом хронічної індукованої кропив’янки, що володіє всіма ознаками цієї гетерогенної групи захворювань, проте все ще є недостатньо вивченою як у плані патогенезу, так і в плані реальної епідеміології. Елімінаційні заходи, освіта пацієнта та лікування згідно з існуючими алгоритмами здатні значно покращити якість життя пацієнтів, що є першочерговим завданням лікування будь-якого хронічного захворювання.

Тестування вибраних косметичних та гігієнічних засобів компанії CHOICE у хворих на хронічні дерматози за допомогою шкірних аплікаційних проб

Mon, 30 May 2022 00:00:00 +0300

Мета роботи — за допомогою шкірних аплікаційних проб провести тестування на алергенність вибраних засобів екологічно чистої продукції косметичного та гігієнічного призначення компанії CHOICE у хворих на хронічні рецидивні дерматози — екзему, атопічний дерматит та псоріаз.

Матеріали та методи. За допомогою шкірних аплікаційних проб було проведено тестування вибраної продукції косметичного та гігієнічного призначення компанії CHOICE (Україна) у 36 хворих з найбільш поширеними хронічними рецидивними дерматозами – екземою, атопічним дерматитом та псоріазом. Засоби, що тестували, наносили на суху шкіру, вільну від висипань та препаратів для топічного використання, під медичний пластир. Облік проб проводили на 2-гу, а також на 4—5-ту та 7—8-му добу після нанесення засобів.

Результати та обговорення. У хворих на псоріаз, які брали участь у дослідженні, не було зареєстровано жодних реакцій з боку шкіри. Явища контактного дерматиту спостерігали при контакті лише з одним видом продукції, що тестували, а саме з «Ніжним фітомусом» для вмивання для всіх типів шкіри лінії «Морські водорості». Цей вид продукції виявився алергенним для 1 з 6 пацієнтів з істинною екземою та для 4 з 9 хворих на атопічний дерматит. Інші види продукції взагалі не спричиняли жодних явищ контактного дерматиту в пацієнтів.

Висновки. Чотири з п’яти протестованих за допомогою шкірних аплікаційних проб видів продукції компанії CHOICE (Україна), а саме: ECO мило рідке, Green max.; яєчний шампунь для сухого і пошкодженого волосся лінії «Інтенсивне зволоження», White mandarin; молочко для рук і тіла лінії «М’яка і бархатиста шкіра», White mandarin; гель для душу лінії «М’яка і бархатиста шкіра», White mandarin можна використовувати у хворих на екзему, атопічний дерматит та псоріаз без їхнього попереднього тестування на алергенність. Ніжний фітомус для вмивання для всіх типів шкіри лінії «Морські водорості» може спричиняти явища контактного дерматиту у хворих на істинну екзему та атопічний дерматит.

Алгоритм використання топічного окисника в лікуванні себорейного кератозу на підставі ультразвукових та патоморфологічних характеристик

Г.І. Макуріна, Л.О. Чернеда — Mon, 30 May 2022 00:00:00 +0300

Мета роботи — розробити алгоритм використання топічного окисника (водню пероксиду) в лікуванні себорейного кератозу (СК) з урахуванням даних ультразвукового (УЗ) і патоморфологічного методів дослідження та за допомогою статистичних моделей.

Матеріали та методи. На базі навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» Запорізького державного медичного університету обстежено 35 пацієнтів віком від 35 до 75 років (32 (91,4 %) жінки та 3 (8,6 %) чоловіків) із себорейними кератомами. З діагностичною метою використано клінічний, дерматоскопічний та патоморфологічний методи дослідження. Для визначення товщини кератозу проведене УЗ-сканування.

Результати та обговорення. На вогнища СК 35 пацієнтів місцево наносили топічний адапален протягом 2 тиж двічі на день. Після застосування ретиноїду товщина більшої частини вогнищ зменшилась (n = 26; 74,3 %), але інші не зазнали суттєвих змін (n = 9; 25,7 %). З метою хімічної деструкції було рекомендовано використати топічний окисник у формі 30 % розчину водню пероксиду. До 1-ї групи (нанесення топічного окисника протягом одного циклу) було включено 20 пацієнтів, які використовували засіб протягом 5—6 днів. Тривалість лікування впродовж ≥ 7—10 днів була рекомендована 15 пацієнтам 2-ї групи. При порівнянні товщини кератом у пацієнтів обох груп з різною тривалістю використання окисника виявлено статистично достовірну різницю між підгрупами (U = 88,500; p < 0,05). Чим більша товщина кератоми, тим вищою була потреба в додатковому нанесенні водню пероксиду. Враховуючи патоморфологічні та УЗ-ознаки, проведено дискримінантний аналіз між групами пацієнтів із 1- та 2-цикловим нанесенням водню пероксиду. За показника менше 0 рекомендували проведення більш тривалої терапії.

Висновки. Схема з використанням топічного окисника є перспективним напрямом лікування пацієнтів із СК і потребує подальшого вивчення. Застосування статистичних методів дало змогу виділити основні перемінні ознаки (патоморфологічний варіант та товщина кератоми), які визначають вибір тривалості нанесення водню пероксиду.

Особливості невідкладної дистанційної дерматологічної допомоги у воєнний час

К.В. Коляденко, О.Є. Федоренко — Mon, 30 May 2022 00:00:00 +0300

24 лютого 2022 р. почалась раптова агресія РФ проти України. Змінився звичний спосіб життя. Через реальні ризики для життя традиційна більшість медичних послуг та амбулаторних консультацій стали неможливими. Виникло питання, як у такій ситуації надавати дерматологічну допомогу пацієнтам. У цей час особливо корисним стало використання інтернету, а саме Facebook і Тelegram.

Матеріали та методи. Ми створили кілька постів у Facebook, де оголосили про безкоштовну онлайн-консультацію лікарів під час війни. Крім того, було створено Тelegram-канал, зареєструватися на якому міг будь-який лікар за бажанням, а за допомогою бота вони отримували запити від пацієнтів за своїм фахом.

Результати та обговорення. За перших 10 днів війни ми отримали близько 200 запитів від пацієнтів із дерматологічними проблемами. Більшість (95 %) з них мали алергійну реакцію або герпес, в інших спостерігали загострення псоріазу або рожевого лишаю Жибера.
Порівняльний аналіз звернень пацієнтів показав різке зростання частоти алергійних захворювань шкіри та станів, зумовлених вірусом герпесу. Більше того, такі алергійні реакції спостерігали у людей, які раніше не мали подібних проблем зі шкірою. В двох випадках простого герпесу висипання поширювалися на всю шкіру обличчя, що могло бути спричинено раптовим і значним стресом через інформацію про бомбардування та ракетні обстріли. Лише в одного пацієнта з усіх, які до нас зверталися від початку війни, був геморагічний васкуліт, пов’язаний із тяжкою супутньою патологією і не зумовлений безпосередньо стресом. На жаль, надалі ми, мабуть, будемо спостерігати лише погіршення цієї ситуації. Наслідки тривалого стресу через вимушене перебування в зоні бойових дій ще довго негативно відображатимуться на здоров’ї наших пацієнтів.

Висновки. Вимушений обставинами воєнного часу перехід до дистанційного медичного консультування дерматологічних пацієнтів виявився доволі успішним за своїми клінічними результатами, хоча і помітно скоротив чисельність таких звернень. Одночасно він дав можливість більш широко користуватись безкоштовною дистанційною допомогою закордонних клініцистів. Як у первинній невмотивованій появі різноманітних висипань на шкірі, так і в загостренні хронічних дерматозів домінуюче значення належить об’єктивно стресовій ситуації раптового початку воєнної агресії РФ.

Ефективність негормонального крему Solivin™ у поєднанні із селективною фототерапією в лікуванні хронічних шкірних дерматозів

І.В. Кадигроб, Н.В. Хитрина, Н.В. Гуцу, В.Б. Чірва — Mon, 30 May 2022 00:00:00 +0300

Мета роботи — визначити терапевтичну ефективність 6-тижневого використання крему Solivin™ у хворих на бляшковий псоріаз та екзему.

Матеріали та методи. Під наглядом перебували 60 пацієнтів віком від 18 до 60 років. З діагнозом «бляшковий псоріаз» було 30 осіб, серед яких 10 чоловіків та 20 жінок, та «хронічна екзема» — 30 осіб, серед яких 12 чоловіків і 18 жінок.

Результати та обговорення. У 100 % хворих на псоріаз при застосуванні крему Solivin™ (монотерапія) індекс PASI знизився від середнього до легкого ступеня тяжкості, у 42 % пацієнтів спостерігали залишкові явища у вигляді еритеми. При застосуванні крему Solivin™ у поєднанні із селективною фототерапією (СФТ 311 нм) індекс PASI зменшився до легкого ступеня тяжкості у всіх 100 % пацієнтів, у 28 % осіб спостерігали залишкові явища у вигляді еритеми.
У 62 % хворих на екзему при застосуванні крему Solivin™ (монотерапія) індекс тяжкості та площі ураження при екземі ЕASI після лікування знизився до помірного ступеня тяжкості, у 5 % — до легкого. Клінічні вияви були відсутні у 33 % осіб. У 24 % пацієнтів спостерігали залишкові явища у вигляді еритеми. При застосуванні крему Solivin™ у поєднанні із СФТ (311 нм) індекс ЕASI значно знизився до легкого ступеня тяжкості у 44 % пацієнтів та помірного — у 56 %. %. Побічних явищ не спостерігалось. Всі пацієнти лікування перенесли добре.

Висновки. Відзначено високу ефективність крему Solivin™ для проблемної шкіри. Збалансована комбінація органічних активних компонентів дає змогу тривало застосовувати крем без обмежень щодо розміру ділянки та кількості нанесення засобу. При застосуванні крему як монотерапії, так і в поєднанні із СФТ виявлено значне зниження індексів PASI та ЕASI, а також усіх показників клінічних виявів хронічних шкірних хвороб.

Патогенетична терапія пацієнтів із вугровою хворобою з урахуванням метаболічної активності клітин периферичної крові

С.Г. Свирид, М.М. Шупенько, Л.В. Сологуб, О.С. Свирид–Дзядикевич — Mon, 30 May 2022 00:00:00 +0300

Мета роботи — підвищити ефективність лікування пацієнтів із вугровою хворобою з урахуванням особливостей метаболічної активності лейкоцитів і тромбоцитів периферичної крові шляхом проведення патогенетичної терапії.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 112 пацієнтів (65 жінок і 47 чоловіків) віком від 16 до 39 років з вугровою хворобою. Тривалість захворювання коливалась від 6 міс до 18 років. У 67 (59,8 %) пацієнтів діагностовано легкий ступінь тяжкості дерматозу, у 45 (40,2 %) — середній. Вміст фосфоліпідів і глікогену в нейтрофілах, моноцитах і тромбоцитах периферичної крові визначено у 89 хворих (у 48 — з легким і у 41 — із середнім ступенем тяжкості дерматозу).

Результати та обговорення. У пацієнтів з вугровою хворобою виявлено вірогідне зниження рівня фосфоліпідів у нейтрофілах периферичної крові, більш виражене за середнього ступеня тяжкості патологічного процесу. Отримані дані свідчать про порушення структурної цілісності та пригнічення енергетичного потенціалу гранулоцитів. Вміст фосфоліпідів у моноцитах периферичної крові також був вірогідно зниженим, більш істотно за середнього ступеня тяжкості вугрової хвороби. Однак вектор змін рівня глікогену в цих клітинах мав протилежну спрямованість. Отримані результати спонукали нас до ад’ювантного застосування автоплазми, збагаченої тромбоцитами, яка має широкий спектр модулювального впливу.

Висновки. У пацієнтів з вугровою хворобою спостерігаються різновекторні зміни метаболічної активності моноцитів периферичної крові, які виявляються зниженням рівня фосфоліпідів, зумовленим підвищенням вмісту глікогену, що свідчить про розвиток внутрішньоклітинного дисбалансу.
Метаболічна активність тромбоцитарного пулу периферичної крові при вугровій хворобі залишається інтактною, але відбувається перерозподіл кількості гемоелементів з різною насиченістю фосфоліпідами та глікогеном.
Проведення комплексної терапії пацієнтам із вугровою хворобою з використанням на тлі стандартизованих засобів автоплазми, збагаченої тромбоцитами, дає змогу суттєво покращити як найближчі, так і віддалені результати лікування завдяки істотній корекції метаболічної активності лейкоцитів периферичної крові.

Динаміка самооцінок медичними працівниками якості власного життя під час коронавірусної пандемії в 2020—2021 рр.

О.Є. Федоренко, К.В. Коляденко, Л.В. Cологуб — Mon, 30 May 2022 00:00:00 +0300

У сучасному інформаційному полі з’явився відносно новий термін — VUCA. Він чітко відображає 4 суттєві особливості сучасного життя: нестабільність (Vоlatility) — через потребу вивчати багато факторів, що змінюються в процесі прийняття рішень; невизначеність (Uncertainty) — неможливість побачити та передбачити майбутнє й перспективи; складність (Complexity) — відсутність ясності розуміння багатьох подій; неоднозначність (Ambignity) — двозначність, невизначеність трактування ситуації. Це не могло не вплинути на самооцінку молодими медичними працівниками якості життя (ЯЖ) протягом 2020 та 2021 р.

Мета роботи — дистанційно простежити динаміку зміни самооцінки певних показників якості життя (ЯЖ) у молодих медичних працівників-студентів залежно від їхнього фахового рівня на тлі негативного впливу хронічної стресової ситуації (інфодемії), різноманітних адміністративних карантинних обмежень та вимушеного професійного спілкування з різними пацієнтами із соматичними захворюваннями під час пандемії СOVID-19 протягом 2020—2021 рр.

Матеріали та методи. У дослідженні використовувалися: загальноклінічні методи — для загальної оцінки соматичного стану; психодіагностичне анкетування — адаптований опитувальник SF-36 для визначення ЯЖ; біостатистичні — з метою математичної обробки отриманих даних.

Результати та обговорення. Міжособистісні контакти зі студентами 4-х курсів медичних і стоматологічних факультетів, пов’язані з дистанційним тестуванням за період з весни 2020 р. по грудень 2021 р., відбувались виключно дистанційно через карантинні обмеження і переважно з ініціативи самих медпрацівників, що самостійно дізнавались про можливість об’єктивно оцінити свій психологічний стан та ЯЖ.
Об’єктивний аналіз динаміки самооцінок молодими медичними працівниками власної ЯЖ за останніх два роки свідчить про їхню доволі успішну психосоматичну адаптацію до навчання та клінічної роботи в складних, непередбачуваних через нестабільність, неоднозначність та певну невизначеність в умовах пандемії 2020—2021 рр. Їхні усереднені самооцінки ЯЖ варто розглядати як своєрідний позитивний стандарт-контроль при порівнянні з даними аналогічних тестувань, проведених серед інших верств населення.

Висновки. Об’єктивний аналіз динаміки самооцінок молодими медиками власної ЯЖ за останніх два роки свідчить про їхню доволі успішну психосоматичну адаптацію в умовах пандемії 2020—2021 рр. Їх варто розглядати як своєрідний позитивний стандарт при порівнянні з даними аналогічного тестування інших верств населення в ці роки.

Комбінована терапія хворих на розацеа з урахуванням стану мікроциркуляторного русла шкіри

О.М. Гортинська, Хамді Кхаем — Mon, 30 May 2022 00:00:00 +0300

Мета роботи — визначити амплітудну складову для оцінки стану мікроциркуляторного русла шкіри у хворих на розацеа та провести комбіновану корекцію виявлених порушень.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 39 хворих віком від 18 до 45 років з розацеа. Еритематозну форму виявлено у 18 пацієнтів, еритематозно-папульозну — у 21. До групи контролю включено 15 здорових осіб. Лазерну допплерівську флоуметрію проводили у вогнищах ураження в ділянці щоки. Визначали А_max у діапазонах Е, Н, М, D і С. Клінічний стан пацієнтів оцінювали за допомогою шкали діагностичної оцінки розацеа (ШДОР).

Результати та обговорення. Виявлено підвищення А_maxЕ і А_maxМ, яке поєднувалось з пригніченням А_maxН, А_maxD і А_maxС. Це свідчить про підвищення амплітуди коливань ендотелію капілярів, зменшення нейрогенного впливу на мікроциркуляторне русло шкіри, підвищення активності юкстакапілярного кровообігу, пригнічення амплітуди розповсюдження передаточної пульсації на венулярну ланку, пов’язану з актом дихання, підвищення тонусу артеріол, застій крові у венулярному коліні та стаз кровообігу в капілярах. За таких змін ШДОР становила у хворих з еритематозною формою розацеа (6,2 ± 0,7) бала, з еритематозно-папульозною — (10,3 ± 1,2) бала. Доведено доцільність включення до терапевтичного комплексу вазоактивних засобів (дексаметазону та пентоксифіліну).

Висновки. Хворим на розацеа доцільно призначати лазерну допплерівську флоуметрію вогнищ ураження з метою оцінки стану мікроциркуляторного русла шкіри. ЛДФ-параметри дермального кровообігу слід враховувати при виборі засобів терапевтичної корекції як критерії ефективності лікування розацеа. До комплексної терапії таких хворих доцільно включати вазоактивні засоби (дексаметазон, пентоксифілін) з метою покращення результатів лікування.