http://ujdvc.com.ua/issue/feed Український журнал дерматології, венерології, косметології 2021-12-08T13:00:21+02:00 Ольга Берник (Olha Bernyk) vitapol3@gmail.com Open Journal Systems <p style="font-weight: bold; color: #404040; font-size: 100%; padding-top: 0;">Спеціалізоване науково-практичне рецензоване видання, публікує підсумки наукових досягнень вітчизняної дерматовенерології, аналізує застосування сучасних методів діагностики і лікування у медичній практиці</p> <p>Заснований у 2001 році</p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <p> </p> <table style="width: 660px;"> <tbody> <tr> <td valign="top" width="96px"><img src="http://vitapol.com.ua/vitapol_web/misc/redaktori/stepanenko.jpg" width="80" height="96" /></td> <td valign="bottom"><strong>Головний редактор</strong> <br />Степаненко Віктор Іванович, д. мед. н., проф., член-кор. НАМНУ, завідувач кафедри дерматології та венерології з курсом косметології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Київ, Україна</td> </tr> </tbody> </table> <p><strong>Засновники видання:</strong> Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (<a href="http://nmu.ua/">nmu.ua</a>), Українська асоціація лікарів­-дерматовенерологів і косметологів (<a href="http://uadvc.org.ua/">uadvc.org.ua</a>), Приватне підприємство «ІНПОЛ ЛТМ».</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> КВ № 13586-2560ПР від 16.01.2008 р.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Видавець:</strong> ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ».</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Мова видання:</strong> українська, англійська.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України з медичних наук:</strong> Додаток 4 до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2020 № 886 (журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії. Категорія "Б").</p> <p style="margin-top: .3em;">Журнал зареєстровано в міжнародних наукометричних системах та спеціалізованих каталогах Index Copernicus, Google Scholar, Ulrich’s Periodicals Directory, Scientific Indexing Services, ResearchBib, ICMJE, Polska Bibliografia Naukowa, CrossRef.</p> <p style="margin-top: .3em;">Журнал внесено до загальнодержавних баз даних «Україніка наукова», Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, «Наукова періодика України». Матеріали публікуються в УРЖ «Джерело».</p> <p style="margin-top: .3em;">Статті, опубліковані в «Українському журналі дерматології, венерології, косметології», отримують DOI — ідентифікатор цифрового об’єкта системи бібліографічних посилань CrossRef.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Періодичність виходу:</strong> 4 рази на рік.</p> <p><strong>ISSN:</strong> 1727-5741 (Print), 2522-1035 (Online).</p> <p><strong>DOI:</strong> 10.30978/UJDVK.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Сайт:</strong> <a href="http://www.ujdvc.com.ua/">ujdvc.com.ua</a></p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> http://ujdvc.com.ua/article/view/245848 Дерматовенерологічна служба України в умовах реорганізації, що триває 2021-12-01T15:41:16+02:00 В.М. Волкославська volkoslavska.valentyna@gmail.com І.Є. Намли iryna.namli@gmail.com <p>Проблеми збереження дерматовенерологічного здоров’я населення є надзвичайно актуальними для Ук­­раїни, де хвороби шкіри та підшкірної клітковини посідають 5-те місце в структурі захворюваності.</p> <p><strong>Мета роботи</strong> — дослідити структуру дерматовенерологічної служби в умовах реформування системи охорони здоров’я на даному етапі (кінець 2021 р.) та її характеристика.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Наведено результати аналізу стану ресурсів медичних установ комунальної форми власності дерматовенерологічного профілю в Україні.</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> На сьогодні в Україні кількість ліжок цілодобових стаціонарів для дорослих складає 188 в областях (Запорізька, Рівненська, Харківська, Черкаська) та 220 ліжок у м. Києві, що вкрай недостатньо. Для дитячого населення є 24 ліжка в областях (Луганська, Рівненська, Черкаська) і в м. Києві — 60. Кількість ліжок денного стаціонару для дорослих значно скоротилась — до 248 в областях (Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Львівська, Полтавська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька та м. Краматорськ), для дітей — 61 (Дніпропетровська, Кропивницька, Миколаївська, Полтавська області). Протягом 2021 року було ліквідовано 11 шкірно-венерологіч­них диспансерів. Замість них утворені шкірно-венерологічні центри та підрозділи, що підпорядковані обласним лікарням. Таким чином, відбувається несприятлива реструктуризація ліжкового фонду установ, що надають дерматовенерологічну допомогу.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Зменшення кількості державних та комунальних установ, що надають безкоштовну дерматовенерологічну допомогу, призведе до погіршення епідемічної ситуації щодо поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, та зменшення доступності спеціалізованої дерматовенерологічної допомоги населенню в умовах складного економічного та соціального становища.</p> 2021-12-08T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 http://ujdvc.com.ua/article/view/245977 Стратегія планування боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДу в Україні: огляд літератури 2021-12-03T11:03:35+02:00 В.І. Степаненко dvk2@ukr.net С.В. Іванов dvk2@ukr.net В.І. Каменєв dvk2@ukr.net <p>Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні залишається проблемою загальнодержавного масштабу. Сучасна епідемічна ситуація поки що не дає підстав говорити про суттєве зниження в нашій країні тягаря, пов’язаного з ВІЛ/СНІДом. Прогнозування подальшого розвитку епідемії в масштабах країни набуває все більшої складності через кризові соціально-економічні явища і ускладнення ситуації в східних регіонах України. </p> <p><strong>Мета роботи</strong> — обґрунтувати реалізацію моніторингу, діагностику та лікування ВІЛ-інфекції як основи стратегії подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні; розширення схем лікування ВІЛ-інфікованих пацієнтів завдяки сучасним підходам та стандартам; об’єми і алгоритми співпраці фахівців різних ланок з надання лікарських послуг пацієнтам з хворобами шкіри та інфекціями, що передаються статевим шляхом.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проаналізовано: 1) документи міжнародної політики в галузі охорони здоров’я та громадського здоров’я; 2) останні зміни документів державної політики в галузі охорони здоров’я України; 3) міжнародні стратегії та підходи до подолання епідемії ВІЛ; 4) стратегії ВООЗ щодо застосування підходів громадського здоров’я до подолання епідемії ВІЛ; 5) огляд динаміки захворюваності на шкірні та венеричні хвороби в Україні та віртуальне створення епідеміологічної ситуації за умови відсутності інтегративних стосунків між окремими службами охорони здоров’я; 6) моделювання та прогнозування з урахуванням усіх доступних актуальних даних як важливе джерело інформації для моніторингу національних та глобальних епідемій ВІЛ-інфекції, а також управління програмами профілактики та лікування. </p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> На підставі огляду останньої статистичної інформації представлено ключові напрями щодо подальшого зміцнення системи моніторингу та оцінки для посилення контролю за епідемією ВІЛ-інфекції в Україні, а також оптимізації специфічного лікування. На сучасному етапі реалізації медичних реформ потрібні остаточний перегляд та вдосконалення чинних стратегій та політик щодо організації відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції в Україні, пошук нових шляхів та інструментів, що можуть бути мобілізовані в системі охорони здоров’я за рахунок підвищення ефективності використання наявних ресурсів, впровадження нових форм управління і координації дій.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Приведення національних стандартів у відповідність до кращих світових практик у сфері протидії ВІЛ-інфекції сприяє ефективному плануванню потреб у специфічній терапії з метою забезпечення сталої відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції в Україні, застосуванню підходу treat all з використанням ефективної та безпечної антиретровірусної терапії. В основу оптимізації покладено принципи громадського здоров’я як найбільш пріоритетні та ефективні порівняно з індивідуальними підходами до профілактики, лікування і підтримки людей з хронічними хворобами. Принцип дотримання збалансованості схем лікування дає змогу зменшити залежність від донорського фінансування в умовах обмеженості ресурсів в Україні, а також забезпечити досягнення цілей Fast track і стратегії ЮНЕЙДС.</p> 2021-12-08T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 http://ujdvc.com.ua/article/view/245909 Молекула, яка змінила погляд на лікування шкіри 2021-12-02T13:16:01+02:00 Л.Я. Федорич drliudmylafedorych@gmail.com <p><strong>Мета роботи</strong> — вивчити сучасну класифікацію, механізми дії та клінічні ефекти похідних вітаміну А, виявити ретиноїд для місцевого лікування різних дерматозів з універсальним механізмом дії на рівні епідермісу та дерми.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Представлено огляд літератури та аналіз результатів міжнародних клінічних досліджень засобів на основі природного ретиноїду першого покоління — третиноїну (ретиноєвої кислоти). Проаналізовано роботи десятків авторів, починаючи з 80-х років минулого століття і дотепер. У більшості джерел наведено докладні відомості про результати топічних ретиноїдів у терапії акне, що є основою клінічних настанов. Проведені протягом останніх десятиріч довгострокові (від 6 міс і більше) дослідження препаратів на основі ретиноєвої кислоти, відкрили унікальні клінічні ефекти третиноїну в терапії фотостаріння шкіри, актинічного кератозу тощо. Вони досягаються завдяки впливу третиноїду на ядерні рецептори кератиноцитів та фібробластів.</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Систематизовано і згруповано в єдиний огляд молекулярні механізми дії ретиноєвої кислоти, які реалізують клітинні та тканинні ефекти найбільш вивченого ретиноїду. Доведено, що вибірковою відмінністю третиноїну є його унікальна особливість активувати безпосередньо всі підтипи RARs і опосередковано&nbsp;— RXRs-нуклеарні рецептори клітин шкіри. Представлено новий сучасний препарат для зовнішнього застосування&nbsp;— лосьйон «Альтрено»<sup>ТМ</sup> , який містить мікронізований третиноїн 0,05 % в поєднанні з натрію гіалуронатом, розчинним колагеном та гліцерином. Такий склад виявляє очікувану клінічну ефективність у терапії акне і попереджає побічні ефекти у вигляді сухості, почервоніння та лущення. «Альтрено»<sup>ТМ</sup> дозволений для використання у дітей з 9&nbsp;років.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Третиноїн (ретиноєва кислота) — сучасний потужний ретиноїд з універсальним механізмом дії, рекомендований для лікування акне. </p> 2021-12-08T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 http://ujdvc.com.ua/article/view/245895 Особливості CD-­фенотипу лімфоцитів периферичної крові у дорослих хворих на атопічний дерматит під час загострення 2021-12-02T11:32:53+02:00 О.Д. Александрук odaleksandruk@ukr.net <p><strong>Мета роботи</strong> — вивчити динаміку лімфоцитарних популяцій периферичної крові у дорослих хворих на атопічний дерматит (АД) із дебютом дерматозу в дитинстві залежно від рівня секреції IgE та методу лікування.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Обстежено 67 дорослих хворих на АД, яких було розділено на 4 групи залежно від рівня загального IgE та базової терапії чи лікування в поєднанні із застосуванням гліцину та кетотифену. Тяжкість перебігу АД визначено за індексом SCORAD. Вміст периферичних лімфоцитів крові за фенотипом CD3<sup>+</sup>, CD4<sup>+</sup>, CD8<sup>+</sup>, CD19<sup>+</sup>, CD65<sup>+</sup>, HLA-DR<sup>+</sup> та CD95<sup>+</sup> оцінювали під час госпіталізацї до стаціонару, по завершенні стаціонарного етапу лікування та через 1 міс амбулаторного спостереження. Проведено порівняння отриманих даних із показниками в осіб контрольної групи та між групами обстежених з АД у динаміці їхнього лікування та спостереження. Отримані результати оброблено статистично із використанням методів параметричної та непараметричної статистики.</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Визначено показники кількості клітин периферичних лімфоцитарних популяцій різного CD-фенотипу в групах у динаміці спостереження, встановлено їхній зв’язок із тяжкістю перебігу АД та відмінності залежно від патогенетичного варіанта перебігу АД. Виявлено достовірне збільшення числа клітин більшості із визначених популяцій на тлі загострення АД з поступовим його зменшенням у міру затихання клінічних виявів дерматозу. Через 1 міс після досягнення клінічної/субклінічної ремісії для частини лімфоцитарних популяцій периферичної крові були характерні підвищені порівняно із нормою значення. У пацієнтів з IgE-залежним варіантом АД загострення супроводжувалося вищим рівнем периферичних лімфоцитів із CD3<sup>+</sup>, CD4<sup>+</sup>, CD8<sup>+</sup>, CD19<sup>+</sup> та HLA-DR фенотипами, які частіше, ніж при IgE-незалежному варіанті АД, залишалися вищими за нормальні значення через 1 міс амбулаторного спостереження. Включення в комплекс лікування хворих на АД гліцину та кетотифену супроводжувалося більш швидкою нормалізацією кількості периферичних лімфоцитарних клітин, що яскравіше виявлялось у хворих з IgE-залежним варіантом АД.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У дорослих хворих на АД динаміка кількості клітин периферичних лімфоцитарних популяцій залежить від тяжкості перебігу хвороби, її патогенетичного варіанта та лікування. На тлі застосування гліцину та кетотифену нормалізація показників периферичних лімфоцитарних популяцій відбувалась достовірно швидше, ніж за проведення лише стандартної базової терапії.</p> 2021-12-08T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 http://ujdvc.com.ua/article/view/245898 Вивчення клінічних особливостей у хворих на хронічну екзему 2021-12-02T11:58:50+02:00 Л.В. Фоміна lv.fomina@knmu.edu.ua А.М. Дащук kafedradermahnmu@gmail.com Є.І. Добржанська lv.fomina@knmu.edu.ua <p><strong>Мета роботи</strong> — вивчити клінічні особливості хронічної екземи у 96 хворих віком від 18 до 78 років. </p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Дослідження проводилося в міському клінічному шкірно-венерологічному диспансері № 5 м.&nbsp;Харкова. Усі пацієнти дали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні. <br>Вік більшості з них (66,7&nbsp;%) був від 31 до 50 років. Давність дерматозу у 6,3&nbsp;% обстежених становила від 6 міс до 1&nbsp;року, у 33,3&nbsp;%&nbsp;— від 1 до 5 років, у 42,7&nbsp;% — від 5 до 10 років, у 17,7&nbsp;% — понад 10 років. Найчастішими причинами загострення у 51,1&nbsp;% хворих визнано нервово-психічну травму і стрес, у 15,6&nbsp;% — хвороби внутрішніх органів і перенесені гострі респіраторні захворювання, у 13,5&nbsp;% — контакт з хімічними речовинами. У всіх хворих дерматоз носив рецидивний характер. Обстежені здебільшого скаржились на шкірний свербіж помірної інтенсивності (51&nbsp;%) та виражені розлади сну (66,7&nbsp;%). У 21,9&nbsp;% пацієнтів виявлено помірний лейкоцитоз і прискорену ШОЕ, у 5,1&nbsp;%&nbsp;— еозинофілію.</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Під спостереженням перебували 96 хворих віком від 18 до 78 років з хронічною екземою. Діагноз встановлювали на підставі даних анамнезу, скарг хворих на свербіж шкіри різної інтенсивності, результатів об’єктивного огляду, а також з урахуванням рецидивів дерматозу протягом більше ніж 1&nbsp;року. У більшості пацієнтів тривалість дерматозу становила від 5 до 10 років.<br>Хронічна екзема у них носила рецидивний характер. Тривалість ремісії становила (4,9 ± 0,2) міс, загострення — (6,1&nbsp;±&nbsp;0,2) тиж. Для характеристики ступеня тяжкості хронічної екземи застосовували бальну систему оцінки, за якої середній ступінь тяжкості становив (2,63 ± 0,08) бала. <br>За ступенем ураження шкірних покривів виявлено обмежені та поширені форми дерматозу. Хворі скаржились на свербіж різної інтенсивності: найчастіше — помірної інтенсивності, періодичний; болісний, постійний з тяжкопереборною потребою до розчухування; короткочасний; відсутність свербежу. Також хворі відзначали порушення сну у вигляді утрудненого засинання, раптового пробудження вночі, відсутності відчуття відпочинку після пробудження вранці. У 39 пацієнтів були шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем).<br>У клінічному аналізі крові виявлено помірний лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, еозинофілію, ознаки приєднання вторинної інфекції.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Середній вік хворих становив від 31 до 50 років. У всіх обстежених дерматоз мав рецидивний характер. Середній ступінь його тяжкості становив (2,63 ± 0,08) бала. Найчастіше хворі скаржились на свербіж помірної інтенсивності (51&nbsp;%) та виражені розлади сну (66,7&nbsp;%). У 21,9&nbsp;% обстежених виявлено помірний лейкоцитоз і прискорену ШОЕ, у 5,1&nbsp;% — еозинофілію. </p> 2021-12-08T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 http://ujdvc.com.ua/article/view/245899 Безпека та клінічна ефективність біластину в зменшенні свербежу в пацієнтів з хронічною спонтанною кропив’янкою 2021-12-02T12:17:32+02:00 А.Є. Богомолов art.bogomolov@gmail.com <p><strong>Мета роботи</strong> — оцінити ефективність/безпеку біластину щодо зменшення свербежу в пацієнтів з хронічною спонтанною кропив’янкою.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> У цьому проспективному рандомізованому дослідженні взяли участь 50 пацієнтів віком від 18 до 59 років з хронічною спонтанною кропив’янкою та свербежем з інтенсивністю більше 4 балів за візуальною аналоговою шкалою оцінки свербежу за останніх 3 дні та більше 16 балів оцінки інтенсивності хронічної кропив’ян­ки за шкалою активності кропив’янки UAS7 (Urticaria Activity Score 7) за останній тиждень. <br>Пацієнти отримували біластин перорально у дозі 20 мг 1 раз на добу протягом 8 тиж. Хворим, які не відповідали на терапію протягом перших 2 тиж, упродовж решти часу дослідження (6 тиж) призначали біластин у дозі 40 мг на добу (дві таблетки по 20 мг).</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Середній вік пацієнтів становив 39,61 року зі стандартним відхиленням (SD) 12,33&nbsp;року. В пацієнтів, які позитивно відповіли на стартову терапію, протягом 8 тиж значно знизився рівень оцінки інтенсивності свербежу — до 0,46 (95&nbsp;% ДІ 0,14—0,78) бала (p &lt; 0,05). При цьому хворі, яким призначали біластин у подвійній дозі, також відзначили зменшення інтенсивності свербежу — на 8-му тижні лікування рівень оцінки інтенсивності свербежу в них становив у середньому 0,48 (95&nbsp;% ДІ 0,26—0,70) бала (p &lt; 0,05).<br>Під час дослідження у 10 (23,8&nbsp;%) пацієнтів при лікуванні біластином було зареєстровано 14 небажаних явищ (НЯ). Усі вони були класифіковані як легкого ступеня та найбільш часто зустрічався головний біль, зареєстрований у 12&nbsp;(85,7 %) випадків. Під час дослідження не було зареєстровано НЯ помірного та тяжкого ступеня.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Лікування біластином протягом 8 тиж продемонструвало доведену клінічну ефективність як щодо зниження індексу активності кропив’янки за UAS7, так і зменшення інтенсивності свербежу з відсутністю НЯ помірного та тяжкого ступеня. У пацієнтів з відсутністю відповіді на стартову терапію після підвищення дози біластину вдвічі також значно знизився індекс активності кропив’янки за UAS7 та зменшилась інтенсивність свербежу. При цьому підвищення дози не призвело до зростання частоти НЯ.</p> 2021-12-08T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 http://ujdvc.com.ua/article/view/245902 Моніторинг самооцінки медичними працівниками якості життя під час пандемії гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-­CoV-­2, у 2020 р. 2021-12-02T12:48:07+02:00 О.Є. Федоренко katerinak78@gmail.com К.В. Коляденко katerinak78@gmail.com <p>Порівняльний аналіз змін самооцінки показників якості життя (ЯЖ) молодими медичними працівниками-студентами протягом 2020 р. виявив певні корелятивні зв’язки залежно від часу, протягом якого вони були змушені вчитись та працювати на тлі переважно негативного впливу хронічної стресової ситуації — потреби щоденно контактувати з різними хворими в умовах багатомісячного карантину, зумовленого пандемією гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Загальний негативний вплив інфекційної пандемії на суспільну свідомість та зумовлені нею страхи були цілком очікуваними. Медичні працівники, які мають різний клінічний досвід та кваліфікаційний рівень (студенти-медсестри та лікарі), достатньо виражено внутрішньо емоційно реагували на потенційну небезпеку бути інфікованими коронавірусною інфекцією внаслідок щоденного професійного контактування з різними пацієнтами із соматичними захворюваннями, частина яких цілком вірогідно вже може знаходитись в інкубаційному періоді клінічного перебігу коронавірусної патології. Це самим безпосереднім чином знижує їхню самооцінку власної ЯЖ та може бути в певних ситуаціях чинником, що призводитиме до появи у них психосоматичних розладів як своєрідної соматичної професійної патології, особливо при довготривалому (багатомісячному) продов­женні карантинних обмежень внаслідок високого рівня захворюваності та смертності населення. Проведений моніторинг змін самооцінки окремих складових ЯЖ виявився досить залежним як від вираженості окремих психологічних рис кожної протестованої особистості, так і від часу проведення опитування (весна—кінець літа—зима 2020—2021 рр.). </p> 2021-12-08T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 http://ujdvc.com.ua/article/view/245842 Завдання, недоліки і застереження під час реалізації реформування спеціалізованої дерматовенерологічної ланки охорони здоров’я 2021-12-01T15:08:14+02:00 В.Г. Кравченко vladkrav38@gmail.com В.І. Степаненко dvk2@ukr.net А.М. Дащук kafedradermahnmu@gmail.com А.В. Кравченко vladkrav38@gmail.com <p>Мета роботи — привернути увагу керівництва охорони здоров’я України, Національної служби охорони здоров’я (НСЗУ) і лікарів дерматовенерологів до нагальних питань реформування галузі, виявлення недоліків реалізації реформи і представлення поглядів досвідчених професіоналів галузі стосовно корекції організаційних заходів.<br>Використані офіційні статистичні дані за матеріалами провідних фахівців Харківського науково-дослідного інституту дерматології і венерології, науково-практичних закладів України, прогноз аналітично-статистичної компанії GlobalData щодо тенденції поширення захворюваності на сифіліс у світі, результати обговорення актуальних проблем реформування з провідними фахівцями дерматовенерологічної галузі.<br>Описано трактування сучасної епідеміології шкірно-венерологічної патології, питання організаційного і матеріального забезпечення закладів дерматовенерології, висвітлено недоліки і прогалини в процесі реформування, викладено бачення авторів щодо шляхів поліпшення організації діяльності дерматовенерологічної служби країни.<br>Аргументовано потребу проведення корекції в процесі реалізації реформування спеціалізованої дерматовенерологічної служби шляхом вирішення НСЗУ невідкладного питання щодо організації в областях цілодобового ліжкового фонду в розумно вивірених межах і їхнього матеріально-фінансового забезпечення. Розрахунки потреб цілодобових стаціонарних ліжко-місць в областях повинні бути проведені в НСЗУ за участю керівництва Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів. Реформування дерматовенерологічної служби має стати по-справжньому дієвою складовою загальнопрогресивної системи реформування системи охорони здоров’я з урахуванням міжнародних медико-статистичних прогнозів.</p> 2021-12-08T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 http://ujdvc.com.ua/article/view/245981 Ювілейний 30-й конгрес Європейської академії дерматологів та венерологів 2021-12-03T11:28:48+02:00 Підготували О.Є. Федоренко, К.В. Коляденко katerinak78@gmail.com 2021-12-08T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 http://ujdvc.com.ua/article/view/245955 Обізнаність та знання про хвороби, що передаються статевим шляхом, серед населення Грузії (епідеміологічне дослідження) 2021-12-02T18:32:29+02:00 M. Shvelidze katerinak78@gmail.com N. Durglishvili katerinak78@gmail.com V. Kvirkvelia katerinak78@gmail.com G. Gagua katerinak78@gmail.com К. Коляденко katerinak78@gmail.com <p>Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), які часто називають захворюваннями, що передаються статевим шляхом, як і раніше, є серйозною проблемою для суспільної охорони здоров’я в усьому світі. За оцінками ВООЗ, щорічна частота ІПСШ становить 357 млн випадків, у тому числі хламідіозу — 131 млн, гонореї — 78 млн, сифілісу &nbsp; 5,6 млн та трихомоніазу — 143 млн. Половину з цих випадків виявляють у молодих людей віком від 15 до 24 років. Щодня майже 1 млн людей у всьому світі хворіє на ІПСШ, і більшість з них не знають про свій інфекційний статус, що робить їх джерелом інфекції для інших. Частоту і наслідки цього для здоров’я та соціально­економічного стану цілих націй, особливо африканських країн, тривалий час розглядали як надзвичайну ситуацію. <br>У статті представлено відомості про епідеміологію ІПСШ, анамнез та фізичні дані, стандарти скринінгу та загальний підхід до лікування ІПСШ. Інфекції, які розглядають з точки зору причинно­наслідкового зв’язку, епідеміології та чинників ризику, включають гонорею,<em> Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis</em>, сифіліс та трихомоніаз. Тягар ІПСШ в усьому світі залишається невизначеним через низку причин. По­перше, багато ІПСШ мають безсимптомний перебіг; по­друге, в деяких із найбільш постраждалих країн діагностичні процедури недоступні; по­третє, в багатьох частинах світу системи епіднагляду відсутні або недостатньо фінансуються. За даними ВООЗ, у 1999 р. було зареєстровано 340 млн нових випадків сифілісу, гонореї, хламідіозу та трихомоніазу. В Європейському Союзі останніми роками спостерігають зростання захворюваності на гонорею та сифіліс.<br>Інструмент опитування був анонімним онлайн анкетуванням, яке проводилося в Грузії з використанням програмного забезпечення Google, яке автоматично генерує та зберігає цифрові відповіді в безпечній базі даних, захищаючи конфіденційність учасників протягом усього процесу опитування. Опитування проводилось у 2019 році. Можли­вість брати участь у анкетуванні була разовою. Анкету для цього дослідження було розроблено на основі огляду літератури.<br>Рання діагностика та лікування, скринінг з метою виявлення безсимптомних інфекцій, контактне опитування та імунізація від хвороб, від яких є вакцина, — все це необхідно використовувати для профілактики та лікування ІПСШ. Результати дослідження підтвердили в цілому низький рівень знань та поінформованості про ІПСШ. Деякі висновки свідчать, що знання про використання презервативів не завжди сприяють зміні поведінки. Для профілактики ІПСШ важливим є статеве виховання підлітків у школах.</p> 2021-12-08T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021