Український журнал дерматології, венерології, косметології

Інфекційний контроль у дерматологічній практиці

2025-03-27T15:02:01+02:00

Профілактика і контроль інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги (ІПНМД), включають комплекс сучасних підходів і практик, які зменшують соціально-економічний і медичний тягар проблеми ІПНМД.

Мета роботи — узагальнити досвід запровадження сучасних стандартів інфекційного контролю (ІК) у дерматологічній практиці відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), законів України, наказів Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та інших нормативних документів нашої держави.

Матеріали та методи. З використанням аналітичного прийому комплексного епідеміологічного методу систематизовано сучасні підходи до організації ІК за стандартами ВООЗ і нормативними документами МОЗ України з урахуванням специфіки надання медичних послуг у дерматологічній практиці.

Результати та обговорення. ВООЗ здійснює політику захисту пацієнтів і медичного персоналу від ймовірного інфікування збудниками ІПНМД завдяки удосконаленню стандартних і спеціальних процедур ІК. Запровадження рекомендацій щодо методів медичного впливу з метою профілактики ІПНМД має відмінності в різних медичних закладах та спеціальностях. Також існують відмінності у регламентації стандартних операційних процедур у терапевтичній і хірургічній практиці, що зумовлено рівнями ризиків та ймовірністю виникнення ІПНМД, а також з урахуванням рівнів надання медичної допомоги.
У світі продовжуються дискусії фахівців із питань структури, послідовності та комплексності запровадження низки спеціальних заходів ІК у дерматологічній практиці, поглиблено вивчається спектр збудників, які їх спричиняють. Спектр патогенів включає різноманітні таксономічні групи вірусів, бактерій, грибів і паразитів. Набуває гостроти проблема формування резистентності мікроорганізмів до специфічних терапевтичних препаратів.
У нашій державі нормативно-правова база щодо цих питань для дерматології, венерології і косметології не систематизована, а міститься окремими положеннями у низці законів України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів МОЗ України та інших документах.

Висновки. Запровадження стандартів ІК у дерматологічній практиці в Україні перебуває на початковому етапі. Створення нормативного документа з узагальненням належних практик ІК є актуальним завданням, оскільки це сприятиме підвищенню ефективності профілактики ІПНМД у дерматології, венерології та косметології.

Чи варто комбінувати продукти різних брендів для системного догляду за шкірою? (Огляд літератури)

2025-03-26T16:52:16+02:00

На сучасному ринку косметичних засобів існує значна кількість компаній, кожна з яких пропонує засоби для догляду за шкірою, волоссям і тілом. Але питання про те, чи варто комбінувати продукти різних брендів, чи використовувати засоби однієї торгової марки, залишається актуальним.

Мета роботи — узагальнити та порівняти відомості про використання засобів для догляду за шкірою одного виробника та одночасно кількох.

Матеріали та методи. Пошук релевантних джерел інформації щодо системного використання продуктів для догляду за шкірою проведено в інтернет-ресурсах за допомогою системного, бібліосемантичного та аналітичного методів. Критеріями включення були метааналізи, огляди літератури, оригінальні дослідження та офіційні повідомлення у фахових виданнях.

Результати та обговорення. Взаємодія косметичних інгредієнтів є складним і важливим аспектом розроблення ефективних продуктів. Розуміння того, як інгредієнти впливають один на одного, дає можливість створювати безпечні та дієві формули. Перевагами використання продуктів одного бренду є: їхня сумісність, можливість здійснювати збалансований догляд, ефективність, обґрунтований вибір, послідовність у догляді.
Явище синергізму широко використовують для створення продуктів, які є більш ефективними в досягненні бажаних результатів, таких як зволоження, освітлення шкіри, боротьба з ознаками старіння. Зокрема, комбінація стабільного вітаміну C та вітаміну E може посилити антиоксидантний захист шкіри, оскільки ці компоненти підтримують дію один одного, забезпечуючи кращий захист від впливу вільних радикалів.
Можливими побічними ефектами при використанні несумісних косметичних засобів різних брендів є: подразнення та алергійні реакції, зміна рН шкіри, фотосенсибілізація, непередбачувані хімічні реакції, порушення бар’єрної функції шкіри, підвищення її чутливості, комедогенність, зниження ефективності засобів або нівелювання їхнього ефекту, хімічні опіки та пошкодження шкіри, психологічний дискомфорт та незадоволення результатом.
Дотримання системного догляду за шкірою за використання одного бренду є ключовим для досягнення бажаного результату і, зокрема, вирішення таких проблем, як вікові зміни, пігментація, запалення та підвищена чутливість шкіри.

Висновки. Косметологічні засоби, які було розроблено для поєднаного використання, є ефективнішими завдяки синергетичному ефекту. Узгодженість інгредієнтів і складу продуктів однієї лінійки забезпечує синергію та сприяє підвищенню їхньої загальної ефективності в догляді за шкірою. З огляду на специфічні потреби шкіри системний догляд із застосуванням засобів одного бренду може стати оптимальним вибором для досягнення максимального ефекту та тривалого забезпечення здоров’я шкіри.

Сучасні погляди на етіопатогенез гніздового облисіння та перспективні напрями його лікування (огляд літератури)

2025-03-27T13:57:21+02:00

Мета роботи — проаналізувати сучасні літературні дані щодо взаємозв’язку імунної системи організму і волосяних фолікулів в аспекті етіопатогенезу гніздового облисіння та визначити перспективні напрями терапії цього дерматозу.

Матеріали та методи. Проведено огляд сучасної наукової літератури щодо взаємодії імунної системи організму з волосяними фолікулами. Основна увага приділена ролі імунних клітин (T-клітин, макрофагів, дендритних клітин) та їхніх сигнальних шляхів (інтерлейкіни, фактор некрозу пухлин, інтерферони) у підтримці гомеостазу та розвитку гніздового облисіння. У проведеному огляді розглядаються основні концепції імуноопосередкованої регенерації волосся, аналізуються нез’ясовані механізми та обговорюються перспективи терапевтичного використання цих механізмів для лікування різних типів імуноопосередкованої алопеції.

Результати та обговорення. Згідно аналізу проведеного огляду літератури встановлено, що імунна система відіграє ключову роль у регуляції циклу росту волосся, забезпечуючи як підтримку гомеостазу, так і тригеринг патологічних процесів. Макрофаги та регуляторні Т-клітини сприяють регенерації волосяних фолікулів через продукцію факторів росту. Дисбаланс у роботі імунної системи, зокрема підвищена активність прозапальних цитокінів, може призводити до автоімунних захворювань волосся, таких як гніздове облисіння (alopecia areata).

Висновки. Аналіз сучасних літературних данних вказує на наявність тісного взаємозв’язку імунної системи організму і волосяних фолікулів в аспекті виникнення гніздового облисіння. Подальше вивчення механізмів імуноопосередкованої регенерації волосся є перспективним для розробки нового напряму лікування гніздового облисіння.

Молекулярні механізми екзосом та потенціал їхнього клінічного застосування (огляд літератури)

2025-03-27T14:16:19+02:00

У статті розглядаються теоретико-методологічні засади механізмів впливу екзосом, що належать до класу позаклітинних везикул, вивільняються у позаклітинний простір шляхом екзоцитозу та відіграють ключову роль у міжклітинній сигнальній взаємодії. Завдяки своїй здатності транспортувати біоактивні молекули, такі як мРНК, мікроРНК, білки, ліпіди та метаболіти, екзосоми забезпечують регуляцію клітинного мікрооточення, імунної відповіді, ангіогенезу, перекисного окиснення, проліферації та репаративних процесів. Їхній вплив на дермальні фібробласти, кератоцити, меланоцити створює нові можливості для регенерації тканин, активації синтезу позаклітинного матриксу, корекції фотоіндукованого та хроноіндукованого старіння шкіри. Внаслідок цього екзосоми викликають величезний інтерес у всіх галузях медицини.

Мета роботи — дослідити та узагальнити сучасні відомості про терапевтично-регенеративний потенціал екзосом за даними відкритих джерел інформації та вдосконалити подальші дослідження в цьому напрямі.

Матеріали та методи. Підбір публікацій виконано за базами даних українських та європейських видавництв, у яких висвітлюються відомості про застосування екзосом у різних галузях медицини та в естетичній косметології. Матеріали вивчали у три етапи. На першому здійснювали пошук літературних джерел за ключовим словом «екзосоми», на другому — відповідно до резюме статей виключали публікації, які не відповідали критеріям проведеного дослідження, на третьому — вивчали повні тексти статей, які були відібрані та відповідали критеріям включення до списку літератури і досліджень.

Результати та обговорення. Розглянуто та проаналізовано сучасні біотехнологічні можливості використання екзосом для лікування пошкоджених тканин та омолодження шкіри. Покроково вивчено їхній вплив на кератоцити, проліферацію та міграцію фібробластів, меланогенез, колагеностимуляцію, хронічне запалення, оксидантний стрес та інші структури та функції. Особливу увагу привертає їхня здатність транспортувати біологічно активні молекули в клітини-мішені, стимулюючи природні процеси регенерації та інгібування процесів фотостаріння шкіри. Проводячи теоретичний аналіз цієї проблеми, нашу увагу привернули екзосоми, отримані із мультипотентних клітин, індукованих дермальними фібробластами людини та препарати Hanheal, представлені компанією PlatinumMed, які дають можливість уникнути етичних проблем у подальших дослідженнях та імунного відторгнення, оскільки екзосоми отримано із власних тканин, що робить їх безпечними. Ці препарати стали революційним проривом у сучасній косметології та регенеративній медицині. Завдяки використанню передових біотехнологічних методів, що гарантують збереження стабільності екзосом та зниження ризику контамінації сторонніми білками або іншими біомолекулами, препарат має високу ступінь чистоти, а полікомпонентність ліофілізанта додатково підвищує його мультифункціональний вплив та біоактивність.

Висновки. Екзосоми є універсальними носіями біоактивних молекул, а клітини, які їх виділяють, відіграють ключову роль у регуляції різних фізіологічних і патологічних процесів. Розуміння специфіки екзосом кожного типу клітин відкриває широкі перспективи для їхнього використання в терапії, естетичній медицині, діагностиці та біоінженерії. Для узагальнення позитивних і негативних аспектів, а також забезпечення доступності та безпеки у застосуванні препаратів на основі екзосом Hanheal, представлених компанією PlatinumMed, теоретичний аналіз потребує доведення у практичній площині, тому наступним кроком стане проведення наукового дослідження саме з цими препаратами.

Роль вродженого імунітету в патогенезі псоріазу

2025-03-26T15:30:25+02:00

Мета роботи — дослідити імуногістохімічні зміни в шкірі хворих на псоріаз.

Матеріали та методи. Проведено імуногістохімічні дослідження біопсійного матеріалу, взятого з ділянок шкірної псоріатичної висипки та інтактної шкіри у хворих на псоріаз. Крім того, для порівняння результатів відповідних імуногістохімічних досліджень проведено вивчення біопсійного матеріалу зі шкіри передньої черевної стінки у практично здорових осіб відповідного віку (5 пацієнтів), взятого після оперативного втручання, зокрема герніопластики. Для визначення характеру і розповсюдженості місцевих клітинних імунних і запальних реакцій у шкірі хворих на псоріаз застосовували імуногістохімічні методики з визначенням експресії маркерів імунного запалення. Отримані імуногістохімічні препарати досліджували на мікроскопі Olympus BX 51, цифровому фотоапараті Olympus C 5050 Z та програмному забезпеченні Olympus DP-Soft. Імуногістохімічні дослідження проводили в Інституті патології Карла-Тіема-Клінікум (Академічна школа Шаріте, Котбус, Німеччина).

Результати та обговорення. З урахуванням аналізу результатів імуногістохімічних досліджень біопсійного матеріалу з ділянок шкіри псоріатичної висипки та інтактної шкіри у хворих на псоріаз встановлено зміни імуногістохімічної експресії прозапальних біологічних маркерів як у вогнищах шкірного псоріатичного ураження, так і в ділянках інтактної шкіри. Результати проведених досліджень вказують на вагоме значення активації імунокомпетентних клітин у патогенезі шкірного псоріатичного процесу.

Висновки. Доведено, що одним із механізмів загострення запальних реакцій у хворих на псоріаз є активація імунокомпетентних клітин, зокрема через TL-рецептори. Подальші поглиблені дослідження імуногістохімічних змін прозапальних біологічних маркерів у шкірі хворих на псоріаз буде сприяти отриманню нових даних щодо патогенезу псоріатичного процесу.

Мікробіоценоз шкіри у хворих на червоний плескатий лишай

2025-03-26T15:58:49+02:00

Червоний плескатий лишай є достатньо поширеним захворюванням шкіри, питома вага якого в структурі дерматозів коливається у межах 1—2 %. Його етіологічні та патогенетичні чинники залишаються недостатньо з’ясованими. Останніми роками значну увагу приділяють вивченню мікробіоценозу шкіри у хворих на цей дерматоз. Разом з тим, попри численні дослідження, присвячені вивченню мікробного пейзажу шкіри у хворих на червоний плескатий лишай, досі не визначено низку аспектів щодо складу мікробних асоціацій у вогнищах ураження шкіри у хворих із різними клінічними формами цього дерматозу.

Мета роботи — вивчити особливості мікробіоценозу шкіри у хворих із різними клінічними формами червоного плескатого лишаю та оцінити його значення у розвитку і перебігу цього дерматозу.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 52 хворих на червоний плескатий лишай (29 чоловіків і 23 жінки) віком від 19 до 43 років. У 29 з них діагностовано класичну клінічну форму дерматозу, у 12 — гіпертрофічну та в 11 — пігментну. В 11 пацієнтів з класичною клінічною формою ідентифіковано обмежений патологічний процес, а в інших (41 пацієнт) з різними клінічними формами дерматозу — поширений. До групи контролю включено 30 здорових осіб, співставних за статтю та віком. Бактеріологічне дослідження мікрофлори шкіри з вогнищ ураження проведено у всіх обстежених.

Результати та обговорення. У пацієнтів як з обмеженим, так і з поширеним класичним червоним плескатим лишаєм спостерігали біінфікованість вогнищ ураження з облігатною наявністю у складі мікробних асоціацій S. aureus і спорадичною — Str. pyogenes, S. epidermidis, S. saprophyticus, E. coli та «інших мікроорганізмів». У хворих з гіпертрофічною та пігментною формами дерматозу виявлено розширення спектра інфекційних агентів, тобто розвиток поліінфікування.

Висновки. У хворих як з обмеженим, так і з поширеним класичним червоним плескатим лишаєм виявлено біінфікованість вогнищ ураження з облігатною наявністю у складі мікробних асоціацій S. aureus, факультативною — S. epidermidis, Str. pyogenes, S. saprophyticus, епізодичною участю в них «інших мікроорганізмів» (Micrococcus, Bacillus, Sarcina) та E. coli.
При гіпертрофічній і пігментній клінічних формах червоного плескатого лишаю встановлено розгалуженість спектра мікробних асоціацій у вигляді розвитку поліінфікування внаслідок вираженого збільшення питомої ваги виділення «інших мікроорганізмів».
Результати дослідження мікробіоценозу шкіри у хворих на червоний плескатий лишай потребують врахування під час розроблення тактики раціональної терапії цього дерматозу.

Вивчення впливу наслідків COVID-19 на прогресування метаболічних, нейроендокринних розладів та деяких імунологічних порушень у жінок з акне

2025-03-26T16:30:14+02:00

Акне — багатофакторне хронічне запальне захворювання, що характеризується первинним ураженням сально-волосяних фолікулів, поліморфними клінічними проявами на тлі гіперпродукції сальних залоз, патологічною десквамацією епітелію себофолікулів, активацією сапрофітних, умовно-патогенних мікроорганізмів та психоемоційними розладами. Це один з найпоширеніших дерматозів у клінічній практиці, на який припадає 20—25 % консультацій. Сьогодні, особливо під час воєнного стану, акне залишається соціально важливою проблемою приблизно у половини пацієнтів із формуванням психоемоційних розладів переважно депресивного та тривожного характеру, що супроводжуються різким зниженням якості їхнього життя.

Мета роботи — визначити патогенетичну роль деяких нейроендокринних, метаболічних, імунологічних порушень, а також їхніх наслідків у розвитку і перебігу акне у жінок після перенесеного COVID-19.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 134 жінок, хворих на акне, віком від 18 до 45 років. Усім хворим проводили лабораторне дослідження вмісту кортизолу та пролактину, С-реактивного білка (С-РБ), загального холестерину (ЗХ), ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), тригліцеридів (ТГ) у сироватці, визначали тривожність, індекс атерогенності (ІА), індекс HOMA (індекс інсулінорезистентності), концентрацію цитокінів у сироватці крові.

Результати та обговорення. В обстежених виявлено зміни деяких нейроендокринних та метаболічних показників різного ступеня виразності. Так, у пацієнток з акне рівень загального холестерину був вищим на 27,78 % (p < 0,001), а з акне після COVID-19 — на 45,37 % (p < 0,001) порівняно з показником у групі контролю. Вміст ЛПВЩ був нижчим відповідно на 27,91 та 39,53 % (p < 0,001) порівняно з таким у групі контролю, ЛПНЩ — вище відповідно на 34,35 та 58,78 % (p < 0,001), а у жінок обох груп ТГ вдвічі (p < 0,001) перевищував показник у групі контролю. При цьому також відмічено підвищення коефіцієнта атерогенності — відповідно на 28,09 % (p < 0,01) та 37,02 % (p < 0,001) порівняно з показником у групі контролю, проте без вірогідних змін між показниками у жінок обох груп. Виявлено вірогідні значні зміни показників цитокінового профілю, особливо підвищення рівня прозапальних цитокінів у хворих обох груп із недостатнім синтезом протизапальних інтерлейкінів у всіх обстежених з акне, причому значніші відхилення досліджуваних імунних показників спостерігали у тих, хто перехворів на COVID-19.

Висновки. Високі показники рівня тривожності, зміни цитокінового профілю, нейроендокринних та метаболічних показників (С-РБ, ЗХ, ЛПВЩ, ППНЩ, ТГ, ІА) спостерігали у всіх обстежених з акне, причому значніші відхилення показників були у пацієнток, які перехворіли на COVID-19, що обґрунтовує необхідність пошуку нових комплексних методів лікування з огляду на вплив нейроендокринних, метаболічних та імунологічних змін, асоційованих із перенесеним COVID-19.

Використання симуляційних методів навчання в дерматовенерології. Сучасний підхід до викладання дисципліни

2025-03-27T14:39:01+02:00

Мета роботи — обґрунтувати необхідність інтеграції інноваційних симуляційних технологій, зокрема використання муляжів, які реалістично відтворюють ураження шкіри при різних дерматозах і інфекціях, що передаються переважно статевим шляхом, у навчальний процес студентів та лікарів-інтернів для формування професійних компетентностей, підвищення якості освіти та практичної підготовки, а також забезпечення об’єктивної оцінки професійних навичок.

Матеріали та методи. У навчальному процесі на кафедрі дерматології та венерології з курсом косметології НМУ імені О.О. Богомольця впроваджують інноваційні технології, зокрема методи симуляційного навчання (СН). Для цього використовують різноманітні інструменти, зокрема муляжі, навчальні ігри (імітації), симуляційні тренінги та методику стандартизованого пацієнта, які дають змогу студентам та інтернам без ризику для пацієнта вдосконалювати навички діагностики численних захворювань шкіри та інфекцій, які передаються переважно статевим шляхом. Музей муляжів, який функціонує на кафедрі, виконує не лише освітню функцію, а й є невід’ємним елементом СН.

Результати та обговорення. Використання СН є важливою складовою сучасної медичної освіти, оскільки забезпечує ефективний процес набуття практичних навичок, необхідних для успішної професійної діяльності. Система симуляцій, серед яких особливе місце посідають муляжі, дає змогу студентам багаторазово відпрацьовувати практичні навички, набувати досвіду в умовах, наближених до реальних, вчитися ефективної комунікації з колегами та пацієнтами, а також ухвалювати обґрунтовані рішення в безпечному середовищі. СН сприяє зміцненню професійної впевненості і успішній адаптації до роботи, готує майбутніх лікарів до практичної діяльності та підвищує якість їхньої професійної підготовки, що є ключовим для розвитку медичної освіти.

Висновки. Впровадження інноваційних технологій, і зокрема СН, у педагогічний процес дає змогу студентам і майбутнім лікарям відпрацьовувати необхідні навички в умовах, наближених до реальних, що відповідає сучасним вимогам медичної освіти. Це сприяє розвитку професійних навичок, підвищенню якості освіти та практичної підготовки, а також забезпечує об’єктивну оцінку професійних здобутків.
Співробітники кафедри шанобливо зберігають ексклюзивні експонати музею муляжів. Використання цих муляжів, манекенів і тренажерів дає змогу не лише детально вивчати клінічні прояви уражень шкіри та видимих слизових оболонок при різних дерматозах та інфекціях, що передаються статевим шляхом, а й сприяє ефективному засвоєнню матеріалу, розвитку професійних компетенцій, а також зберігає історичні та культурні традиції як світової, так і української дерматовенерологічної школи.

Застосування засобів рослинного походження при лікуванні акне

2025-03-26T16:41:33+02:00

Акне — поширене хронічне запальне захворювання шкіри з різноманітними морфологічними виявами, включаючи папули, пустули, комедони, вузлики та кісти. Етіологія та патогенез акне є складним та багатогранним, тому і лікування цього захворювання потребує комплексності та індивідуального підходу.

Мета роботи — виявити ефективність засобів рослинного походження при лікуванні хворих з вульгарним акне.

Матеріали та методи. В дослідження було включено 168 пацієнтів з папуло-пустульозною формою акне від легкого до середнього ступеня тяжкості. Усі хворі були рандомізовані на три групи залежно від призначеного лікування: 1-ша група (62 пацієнти) — було призначено сироп «Файнер» та місцеве лікування топічними ретиноїдами; 2-га група (49 пацієнтів) — було призначено антибіотикотерапію, сироп «Файнер» та топічні ретиноїди; 3-тя група (57 пацієнтів) — використовували лише місцеву терапію топічними ретиноїдами. Результати були оцінені через місяць після лікування, використовуючи Глобальну оцінку дослідника тяжкості акне (IGA), суб’єктивну шкалу самооцінки результатів лікування пацієнтом та спеціально розроблену анкету. Також часткове опитування проводилось у підгрупах пацієнтів, яким лікування було продовжене на 3 міс.

Результати та обговорення. Виявлено статистично значуще зниження IGA у групах пацієнтів через місяць після призначення сиропу «Файнер» на тлі лікування топічними ретиноїдами, а також у групі, де застосовували антибіотикотерапію, сироп «Файнер» та топічні ретиноїди (p < 0,01). Протягом спостереження відбулось статистичне значуще зменшення усіх показників: кількості висипань, інтенсивності запалення, кількості нових висипань та покращення стану шкіри в групах пацієнтів, де було призначено сироп «Файнер» у складі комплексного лікування.

Висновки. Додаткове застосування рослинного сиропу «Файнер» до комплексного лікування хворих на акне має високу клінічну ефективність.
Результати лікування при додатковому застосуванні сиропу «Файнер» та зовнішньої терапії статистично не відрізняються від групи пацієнтів, які використовували додатково антибіотикотерапію (p > 0,05), та значно перевищують результати лікування пацієнтів, яким призначалась лише місцева терапія (p < 0,05).