Український журнал дерматології, венерології, косметології

До 60-річчя професора Бондаря Сергія Анатолійовича

2025-12-10

Нова Українська шкала оцінювання рубців (USES) як мірило динаміки їхнього лікування

Є.В. Колодченко — 2025-12-10

Мета роботи — дослідити сучасний стан діагностики рубцевих змін шкіри, вивчити новітню класифікацію та методи оцінювання рубцевих змін шкіри, проаналізувати їхні переваги та недоліки, запропонувати покращену шкалу оцінювання рубців і рубцевих контрактур шкіри після мінно-вибухових травм у постраждалих внаслідок воєнних дій росії проти України з метою прискорення діагностики та оцінювання естетичного поліпшення стану шкіри в динаміці лікування.
Проаналізовано низку міжнародних клінічних досліджень та сучасні настанови по лікуванню рубців різного генезу, проведено огляд методик діагностики та оцінювання стану шкіри з рубцевими змінами, проаналізовано низку публікацій щодо чинних класифікацій рубців шкіри та проведено опитування групи українських дерматологів і хірургів, які щоденно стикаються з необхідністю оцінити стан поранень, визначити прогноз загоєнь ран та лікування пошкодженої шкіри у військових та цивільних внаслідок мінно-вибухових травм. У більшості джерел докладно представлені шкали діагностики переважно певних видів рубців — постопікових, постопераційних тощо. Виявлено недоліки існуючих шкал оцінювання та запропоновано покращений протокол оцінки стану шкіри на підставі об’єктивних та суб’єктивних результатів оцінювання характеристик рубців лікарем та пацієнтом відповідно. Запропоновано нові об’єктивні критерії — наявність контрактур та інородних включень, додано суб’єктивний критерій – фантомний біль у пацієнтів після ампутації кінцівок.
На основі аналізу літератури та клінічного досвіду запропоновано новий удосконалений спосіб оцінювання стану рубців шкіри. Створено нову Українську шкалу оцінювання рубців (USES) та визначено критерії для діагностики та оцінки динаміки їхнього лікування.

Трихоскопія в практиці дерматолога. Діагностичне значення трихоскопії у хворих на перифолікуліт голови абсцедуючий

О.Л. Статкевич — 2025-12-10

Мета роботи — визначити діагностичну значимість трихоскопії при захворюваннях шкіри голови, а також провести детальний аналіз трихоскопічних ознак у пацієнтів із перифолікулітом голови абсцедуючим (ПГА). Це захворювання належить до рідкісних, але тяжких форм хронічних гнійно-запальних дерматозів, що часто призводить до рубцевої алопеції, тому своєчасна та точна діагностика має особливе значення для вибору оптимальної терапевтичної тактики, запобіганню прогресування патологічного процесу, що є критично важливим для збереження волосяного покриву.

Матеріали та методи. Проведено комплексний огляд та аналіз сучасних наукових джерел, присвячених проблемам рубцевих алопецій та перебігу перифолікуліту голови абсцедуючого.
Проведено клінічний аналіз даних об’єктивного огляду, результатів лабораторних досліджень та трихоскопічних зображень у 40 пацієнтів чоловічої статі зі встановленим діагнозом ПГА. Виконано трихоскопічне дослідження для визначення характерних ознак патології, структурних змін волосяних фолікулів, судинного малюнка, елементів, які відображають активність запального процесу та стану стрижнів волосся. Визначено частоту виявлення трихоскопічних маркерів серед пацієнтів досліджуваної групи. Встановлено роль трихоскопії в діагностиці захворювань шкіри голови та охарактеризовано трихоскопічні особливості у пацієнтів з перифолікулітом голови абсцедуючим.

Результати та обговорення. Встановлено, що трихоскопічне дослідження є методом діагностики уражень волосистої частини голови та дає змогу виявити специфічні для ПГА ознаки. До ознак, які дають можливість диференціювати це захворювання від інших рубцевих та нерубцевих алопецій, належать такі ознаки як: жовті крапки, червоні крапки, зламані стрижні волосся, чорні крапки, «мильні пухирі», волосся у вигляді знаку оклику, перифолікулярні лусочки, порожні фолікулярні отвори, аморфні (безструктурні) білі ділянки, шкірні заглиблення, політріхія, комедони, еритема. Поява цих ознак відображає різні стадії та активність патологічного процесу, що робить трихоскопію незамінним інструментом як для діагностики, так і для моніторингу захворювання.

Висновки. Трихоскопія є важливим інформативним, неінвазивним і доступним діагностичним дослідженням, яке значно підвищує можливості раннього виявлення перифолікуліту голови абсцедуючого, дає змогу оцінити ступінь активності запалення та сприяє вибору адекватної тактики лікування. Використання трихоскопічного методу дослідження має важливе значення для своєчасної діагностики та попередження розвитку стійкої рубцевої алопеції, що робить метод невід’ємною частиною сучасних клінічних підходів до пацієнтів із патологією волосся та шкіри голови.

Використання штучного інтелекту в клінічній дерматології: сучасний стан та перспективи

В.І. Степаненко — 2025-12-10

Динамічне підвищення рівня цифровізації (впровадження цифрових технологій) є значним допоміжним важелем у оптимізації, покращенні та впровадженні інноваційних розробок у сфері охорони здоров’я, підвищенні освітнього рівня та збільшенні наукового та дослідницького потенціалу медиків-клініцистів.
Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дуже стрімко та безперервно розвиваються, внаслідок чого з’являються все нові і нові взаємозалежності та змінені співвідносини у споріднених галузях людської творчої діяльності. Медицина, як одна з найкреативніших наук, вимагає для свого подальшого розвитку значного інтелектуального навантаження на всіх ланках — від професійного навчання до практичної клінічної та наукової роботи.
Наявне натепер уявлення про штучний інтелект (ШІ) та його використання в доказовій медицині потребують поглибленого аналізу. З огляду на те, що відповідна інформація постійно змінюється і трансформується, етапи розвитку ШІ потребують подальшого вивчення щодо можливостей його використання в медицині.

Мета роботи — проаналізувати ефективність застосування сучасних цифрових дерматологічних платформ на основі технологічних алгоритмів ШІ в клінічній медицині.

Матеріали та методи. Проаналізовано численні міжнародні документи щодо впровадження ШІ в галузі охорони здоров’я; останні зміни документів державної політики в системі охорони здоров’я та вищої освіти України; міжнародні стратегії і підходи до використання основних технологій і платформ ШІ в дерматології; сучасні погляди на роль і доцільність застосування чинних штучних когнітивних структур.

Результати та обговорення. Проаналізовано напрями та наявні інструменти для суттєвого підвищення ролі цифрової трансформації в клінічній медицині і, зокрема, в дерматології. Доведено актуальність подальшого використання алгоритму технологій ШІ та визначено потребу в навчанні для їхнього практичного застосування.

Висновки. Штучний інтелект для нинішнього покоління дерматовенерологів стає все більш важливим допоміжним інструментом у клінічній роботі, пропонуючи нові можливості для ранньої діагностики, покращення персоналізованого лікування та регулярного фахового моніторингу захворювань шкіри, а також оптимізації роботи лікарів. Завдяки використанню розроблених алгоритмів машинного навчання, глибоких нейронних мереж та здатності глибокого аналізу зображень людської шкіри ШІ дає змогу підвищити точність діагностики, зокрема в розпізнаванні меланоми, псоріазу, екземи та інших хронічних дерматологічних патологій. В умовах нинішнього воєнного стану в Україні та обмеження спеціалізованої медичної допомоги у низці регіонів це є особливо актуальним для реального прогнозування ризиків як розвитку, так і наступного рецидивування хронічних дерматозів та ідентифікації потенційно небезпечних висипань на шкірі з високою точністю, навіть на ранніх стадіях їхнього розвитку.
Використання різних алгоритмів ШІ і віртуальної реальності та створена з їхньою технічною допомогою експертна онлайн-система для ранньої діагностики злоякісних новоутворень шкіри, а також низки хронічних дерматозів дають змогу своєчасно діагностувати такі патологічні стани та призначати раціональну терапію.

Розпізнавання меланоми in situ за допомогою дермоскопії: кореляція з результатами гістопатологічного дослідження

І. Мусерідзе — 2025-12-10

Меланома in situ (MIS) є найпершою стадією меланоми, обмеженою епідермісом, і може клінічно імітувати доброякісні меланоцитарні утворення, такі як невус Кларка, лентигінозний юнкціональний невус або сонячне лентиго. Оскільки клінічна картина часто є нечіткою, дерматоскопія є необхідною для підвищення точності діагностики, оскільки дає змогу виявити ранні ознаки злоякісності, включаючи асиметрію, сірі крапки або ділянки та атипову пігментну мережу.

Мета роботи — проаналізувати дермоскопічні та гістопатологічні характеристики меланоми in situ та підкреслити діагностичне значення сірих структур, а також цінність дерматоскопічно-гістопатологічної кореляції для раннього виявлення меланоми.

Матеріали та методи. Було обстежено чотирьох пацієнтів (дві жінки, два чоловіки, усі старші 45 років, фототип I—II) з плоскими пігментованими ураженнями (3—6 мм), розташованими на носі, нижній кінцівці, верхній частині спини та спині. Виконано клінічне та дермоскопічне обстеження за аналітичним підходом Кіттлера. Потім усі ураження були повністю видалені, і було проведено гістопатологічне дослідження для підтвердження діагнозу та співвідношення мікроскопічних результатів з дерматоскопічними структурами.

Результати та обговорення. Усі ураження демонстрували асиметрію, багатокомпонентні структури, сірі крапки або клітини та атипову пігментну мережу при дермоскопії. Ці особливості були однаковими у всіх випадках серії. Гістопатологія підтвердила внутрішньоепідермальну проліферацію атипових меланоцитів без інвазії в дерму. Дерматоскопічні патерни чітко відповідали мікроскопічним структурам, що підтверджує надійність цих ознак у діагностиці MIS.

Висновки. Розпізнавання сірих структур, асиметрії та багатокомпонентних патернів дає можливість своєчасно ідентифікувати меланому in situ. Стала кореляція дермоскопії з гістопатологією забезпечує точний діагноз та сприяє своєчасному видаленню, запобігаючи прогресуванню до інвазивної меланоми.

Атопічний дерматит: шляхи оптимізації лікування із застосуванням «Біонорму»

Ю.Г. Резніченко — 2025-12-10

Мета роботи — визначити ефективність лікування хворих на атопічний дерматит із застосуванням дієтичної добавки «Біонорм» на підставі вивчення стану ендотоксикозу, мікробіоценозу кишечника та шкіри, а також оцінити якість життя пацієнтів.

Матеріали та методи. Обстежено 96 хворих на атопічний дерматит (63 жінок та чоловіків віком 18—45 років і 33 підлітків 12—17 років), яких розділили на дві групи: дослідну (33 дорослих і 18 підлітків), яким протягом 2 тиж проводили стандартну терапію у поєднанні з дієтичною добавкою «Біонорм», та групу порівняння (30 дорослих і 15 підлітків), які впродовж 2 тиж отримували стандартне лікування. До контрольної групи включено 47 здорових осіб (26 дорослих і 21 підліток). Усіх пацієнтів обстежено згідно з чинними стандартами. Проведено біохімічні, мікробіологічні обстеження та визначено вираженість атопічного дерматиту за шкалами SCORAD, EASI та IGA, оцінено якість життя пацієнтів за Дерматологічним індексом якості життя (українська версія Dermatology Life Quality Іndex — DLQI). Для оцінки ефективності запропонованого лікування визначено відсоткове зменшення показника DLQI (ΔDLQI, %), а також відсоток пацієнтів, у яких DLQI наприкінці лікування був меншим за 5 балів (DLQI < 5, %). Отримані результати опрацьовано статистично за допомогою стандартних комп’ютерних програм.

Результати та обговорення. У хворих на атопічний дерматит через 1 міс від початку застосування дієтичної добавки «Біонорм» відзначено статистично достовірне зниження бальної оцінки тяжкості захворювання за шкалами SCORAD, EASI та IGA, що свідчить про її позитивний клінічний ефект. Це також підтверджено наявністю статистично достовірної різниці між групою стандартної терапії та групою із додатковим застосуванням дієтичної добавки «Біонорм» за загальною кількістю бактерій, кількістю Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus hominis, Streptococcus рyogenes і грибів роду Candida. Отримані результати свідчать про високу ефективність застосування дієтичної добавки «Біонорм» не лише щодо регресування клінічних проявів атопічного дерматиту, але й значного покращення якості життя пацієнтів.

Висновки. Встановлено, що перебіг атопічного дерматиту супроводжується порушеннями мікробіоценозу кишечнику й шкіри, наявністю ендотоксикозу та зниженням якості життя хворих. Додаткове застосування дієтичної добавки «Біонорм» у терапії хворих на атопічний дерматит сприяло нормалізації мікробіому кишечника, зменшенню загального обсіменіння шкіри, достовірному зниженню оцінки тяжкості захворювання за шкалами SCORAD, EASI та IGA, а також покращенню якості життя пацієнтів.

Удосконалений експургаторний метод у комплексному лікуванні хворих на псоріаз військовослужбовців

П.В. Федорич — 2025-12-10

Мета роботи — удосконалити експургаторний метод (ЕМ) лікування завдяки поєднаному використанню ентеросорбенту на основі кремнію діоксиду «Біле Вугілля^®» (БВ) (ТОВ «Актіфарм», Україна), 3 % розчину магнію сульфату та дотриманню спеціальної дієти, а також впровадити його у роботу медичних закладів Міністерства оборони України для лікування хворих на псоріаз військовослужбовців.

Матеріали та методи. Для проведення дослідження було сформовано дві групи хворих на псоріаз військовослужбовців. У дослідній групі, до якої включено 32 особи, було застосовано удосконалений ЕМ на тлі стандартної терапії. До групи порівняння увійшли 34 хворих на псоріаз, яким проводили тільки стандартне лікування. Обидві групи були співставними за статтю, віком та тяжкістю перебігу цього хронічного дерматозу. Для об’єктивного визначення динаміки клінічної картини псоріазу було розраховано PASI. У контрольній групі застосовано удосконалений ЕМ, який полягав у поєднаному використанні ентеросорбенту БВ, 3 % розчину магнію сульфату та дотриманні спеціальної дієти на тлі стандартної терапії.

Результати та обговорення. Розроблено рекомендації (пам’ятку) з проведення удосконаленого ЕМ лікування. Динаміка PASI показала його зменшення у пацієнтів групи порівняння на (31,2 ± 6,2) %, що свідчить про недостатню ефективність проведеного лікування. В дослідній групі PASI зменшилось на (71,3 ± 8,5) %, що є позитивним результатом лікування хворих на псоріаз. Пацієнти добре або задовільно переносили терапію.

Висновки. Розроблено та обґрунтовано удосконалений ЕМ лікування хворих на псоріаз, що передбачає поєднане використання ентеросорбенту БВ, 3 % розчину магнію сульфату та дотримання спеціальної дієти на тлі стандартної терапії. Розроблено пам’ятку з виконання удосконаленого ЕМ лікування для військовослужбовців. Доведено доцільність та ефективність застосування удосконаленого ЕМ у лікуванні хворих на псоріаз.

Застосування карбонового лазера в комбінації з полімолочною кислотою у лікуванні ускладнень вугрової хвороби

Д.М. Запольська — 2025-12-10

Актуальним завданням сучасної дерматовенерології є розширення терапевтичних можливостей лазерних технологій, які застосовують у лікуванні хворих із хронічними дерматозами.

Мета роботи — проаналізувати ефективність лікування пацієнток з ускладненнями вугрової хвороби із застосуванням карбонового лазера в комбінації з полімолочною кислотою (ПК).

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 130 жінок віком від 18 до 40 років із проявами постакне, що сформувалися після перенесеної вугрової хвороби у середньотяжкій і тяжкій формі. Пацієнток було умовно розділено на дві групи — основну (n = 70) та порівняльну (n = 60). Лікування в основній групі проводили з використанням ПК у поєднанні з дермальним оптичним термолізом (ДОТ) на основі карбонового лазера. В порівняльній групі застосовували стандартні методи лікування. Ступінь тяжкості ускладнень постакне визначали з огляду на глибину, розмір, щільність та колір рубців на підставі індексу Гудмана та Міжнародної якісної шкали оцінки постакне (QGSGS). Ефективність ДОТ-терапії в комбінації з ПК оцінювали на 30-й та 60-й день після завершення курсу процедур.

Результати та обговорення. Згідно з аналізом результатів проведеного лікування було встановлено, що у пацієнток основної групи середнє значення індексу Гудмана до лікування становило 3,54 ± 0,33, а через 60 днів після комбінованої терапії цей показник знизився до 2,3 ± 0,4. У пацієнток порівняльної групи індекс Гудмана знизився з 3,38 ± 0,5 лише до 3,1 ± 0,5. Також суттєво збільшилась кількість осіб із повним регресуванням рубцевих змін шкіри: в основній — 18 (25,7 %), у порівняльній — лише 9 (15 %), що свідчить про зростання ефективності лікування на 10,7 %. Поліпшення стану шкіри також відзначено за середнього і тяжкого перебігу постакне: в основній групі відсоток пацієнток з атрофічними змінами зменшився з 78,5 до 41,4 (майже вдвічі), у порівняльній — з 80 до 55, тобто лише на чверть.

Висновки. На підставі проведеного клінічного дослідження зроблено висновок, що ефективність комбінованого методу лікування хворих з ускладненнями постакне із застосуванням ПК та ДОТ є вищою, ніж традиційних методів терапії рубцевих змін шкіри обличчя.