DOI: https://doi.org/10.30978/UJDVK2018-2-48

«АЕвіт» у комплексному лікуванні хворих на акне

A.D. Dyudyun, N.M. Polion, N.Yu. Reznichenko, S.G. Svyryd, V.V. Gorbuntsov

Анотація


Мета роботи — оцінити ефективність і переносність «АЕвіту» в комплексному лікуванні хворих на акне.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 100 хворих на акне. Всіх пацієнтів за методом простої рандомізації розподілено на основну (50 хворих) і контрольну (50 хворих) групи. Критерії введення: вік від 18 до 40 років; діагноз вугрової хвороби, папуло­пустульозна форма, легкий та середній ступінь тяжкості (2—4 бали за шкалою B.S. Allen, J.G. Smith).

Усім хворим проводили обстеження із застосуванням таких методів: огляд шкіри обличчя, грудей, спини, оцінка виразності запального процесу, підрахунок елементів висипки, оцінка ступеня тяжкості акне за шкалою B.S. Allen, J.G. Smith і облік суб’єктивних відчуттів пацієнта, загальний і біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі.

Хворі на акне отримували стандартну терапію. Пацієнтам основної групи додатково призначали «АЕвіт» протя­­гом 30 діб по 1 капсулі на добу після їди.

Статистичну обробку результатів проводили за допомогою методів біометричного аналізу, реалізованих у пакетах ліцензійних програм Еxcel­2003® і Statistica 6.1 (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA).

Результати та обговорення. У 23 (46,0 %) хворих контрольної та 28 (56,0 %) основної групи давність захворювання коливалася від 1 до 5 років. У 15 (30,0 %) хворих основної та 17 (34,0 %) контрольної — від 6 до 10 років, а у 12 (24,0 %) пацієнтів основної та 5 (10,0 %) контрольної групи захворювання тривало до 1 року. Оцінку ступеня тяжкості акне за шкалою B.S. Allen, J.G. Smith проводили на 10, 21 і 30­ту добу лікування. До його початку ступінь тяжкості вугрової хвороби в основній групі становив (3,83 ± 0,42) бала, а в контрольній — (3,79 ± 0,34) бала. Після закінчення лікування ступінь тяжкості вугрової хвороби вірогідно знизився в основній групі до (1,43 ± 0,65) бала і в контрольній — до (2,31 ± 0,18) бала.

Висновки. Згідно з результатами аналізу, в обох групах спостерігається статистично значуще зниження виразності симптомів захворювання, кількості елементів висипки, ступеня тяжкості акне, однак у пацієнтів, які застосовували в комплексному лікуванні «АЕвіт», воно виражено значно більше.


Ключові слова


акне; «АЕвіт»; комплексне лікування; фолікулярні кератиноцити; ендогенна інтоксикація

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Adaskevich VP. Akne vul’garnye i rozovye. M., 2003:160 (Rus).

Al’banova VI. Retinolapal’mitat v lechenii kozhnykh boleznei. Retinoidy. M. izd. FNPP «Reti­noidy»; 2005;19:29-53 (Rus).

Araviiskaya ER. Sovremennyi vzglyad na lechenie akne: sostoyanie problemy i novye vozmozhnosti. Lechashchii vrach. 2003;4:4-6 (Rus).

Vavilov AM. Opyt prakticheskogo primeneniya preparatov vitamina A v dermatologicheskoi i dermatoonkologicheskoi praktike. II Ross. natsion. kongr. «Chelovek i lekarstvo». M.; 1995:167 (Rus).

Visots’ka GL. Patogenetichne obґruntuvannya kompleks­noї terapії zhіnok, khvorikh na vugrovu khvorobu: avtoref. dis. ­…kand. med. nauk. Kharkіv; 2006:23 (Ukr).

Dashkova NA, Logachev MF. Akne: priroda vozniknoveniya i razvitiya, voprosy sistematizatsii i sovremennye orientiry v vybore terapii. Vestn dermatol i venerol. 2006;4:8-13 (Rus).

Dyudyun AD, Reznіchenko NYu. Zastosuvannya sistemnikh probіotikіv — shlyakh do pokrashchennya lіkuvannya vugrovoї khvorobi. Dermatol Kosmetol Seksopa­tol. 2007;1-4:98-102 (Ukr).

Dyudyun AD, Svirid SG, Polion N.N. Primenenie denebola, meratina i laktovita forte v kompleksnoi terapii bol’nykh s akne. Novosti meditsiny i farmatsii v Ukraine. 2005;16:10-11 (Rus).

Іrinchin GV. Rol’ porushen’ pro- ta antioksidantnoї sistem krovі u patogenezі vugrovoї khvorobi. Zhurn dermatovenerol i kosmetol NA Torsueva. 2004;1-2:128-129 (Ukr).

Monakhov SA, Ivanov OL. Akne: metod. posobie dlya vrachei. M.; 2010:32 (Rus).

Potekaev NN, Goryachkina MV, Belousova TA. Akne (ugrevaya bolezn’): sovremennyi vzglyad na problemu. Consiliummedicum (Dermatologiya). 2008;1:12-16 (Rus).

Reznichenko NYu, Dyudyun AD. Suchasni aspekti etiopa­togenezu vugrovoї khvorobi. Dermatol Kosmeto­l Seksopatol. 2007;1-4:169-174 (Ukr).

Samtsov AV. Akne i akneformnye dermatozy. M.; 2009:287 (Rus).

Tseraidis GS, Fedotov VP, Dyudyun AD, Tumanskii VA. Gistopatologiya i klinicheskaya kharakteristika dermatozov. Dnepropetrovsk-Khar’kov-Zaporozh’e; 2004:356 (Rus).

Capitanio B, Sinagra JL, Ottaviani M, et al. Acne and smoking. Dermatoendocrinol. 2009;1:129-135.

Colleir Ch, Haper J, Cantell W. The prevalence of acne in adults 20 years and older. J Am Acad Dermatol. 2008;58:56.

Danby FW. Nutrition and acne. Clin Dermatol. 2010;28(6):598-604.

Del Rosso JQ, Bikowski J, Baum E. Prevalence of truncal acne vulgaris: a population study based on private practice experience. J Am Acad Dermatol. 2007;56:B3.

Dumont-Wallon G, Dreno B. Specificity of acne in women older than 25 years. Presse Med. 2008;37:585-591.

Isard O, Knol AC, Aries MF, et al. Proprionibacterium acnes activates the IGF-1/IGF-1R system in the epidermis and induces keratinocytes proliferation. J Invest Dermatol. 2011;131:59-66.

Kuchel O. Clinical implications of genetic and acquired detects in catecholamine syntehesis and metabolismus. Clin Invest Med. 1999;1:354-373

Melnik BC, Schmitz G. Role of insulin, insulin-like growth factor-1, hyperglycaemic food and milk consumption in the pathogenesis of acne vulgaris. Exp Dermatol. 2009;18(10):833-841.

Nagy I, Pivarcsi A, Koreck A, et al. Distinct strains of Propionibacterium acnes induce selective human beta-de­­fensin-2 and interleukin-8 expression in human kera­tinocytes through toll–like receptors. J Invest Dermatol. 2005;124:931-938.

Preneau S, Dreno B. Female acne — a different subtype of teenager acne?. J Eur. Acad Dermatol Venereol. 2012;26 (3):277-282.

Rivera R, Guerra A. Management of acne in women over 25 years of age. Actas Dermosifiliogr. 2009;100:33-37.

Seirafi H, Farnaghi F, Vasheghani-Farahani A, et al. Assessment of androgens in women with adult-onset acne. Int J Dermatol. 2007;46:1188-1191.

Tan JK. et al. Divergence of demographic factors associated with clinical severity compared with quality of life impact in acne. J Cutan Med Surg. 2008;12(5):235-242.

Veith WB, Silverberg NB. The association of acne vulgaris with diet. Cutis. 2011;88(2):84-91.

Williams C, Layton AM. Persistent acne in women: impli­cations for the patient and for therapy. Am J Clin Dermatol. 2006;7:281-290.

Yoshizumi M, Ishimura Y, Masuda Y, et al. Phisilo­gical signifigancejf plasma sulfoconjugated dopamine: experi­mental and clinical studies. Hipertens Res. 1995;18:101-106.




© Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018