Вплив імунобіологічної терапії на мікрооточення псоріатичного процесу
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2018-1-7Ключові слова:
псоріаз, зміни імунологічних показників організму, імуногістохімічні зміни в шкірі, Толл-подібні рецепториАнотація
Мета роботи — провести порівняльний аналіз імунологічних та імуногістохімічних змін у ділянці шкірної псоріатичної висипки у хворих на псоріаз після курсів системної терапії, а також оцінити ефективність лікування.
Матеріали та методи. Проведено імуногістохімічне дослідження біопсійного матеріалу, взятого з ділянки шкірної псоріатичної висипки та інтактної шкіри, у хворих на псоріаз. Для порівняння результатів досліджено біопсійний матеріал зі шкіри передньої черевної стінки, взятий після оперативного втручання, зокрема герніопластики, у 5 практично здорових осіб відповідного віку. Для встановлення характеру і поширення місцевих клітинних імунних та запальних реакцій у шкірі хворих на псоріаз застосовували імуногістохімічні методики з визначенням експресії маркерів імунного запалення. Показники клітинного імунітету в організмі оцінювали за зміною відносної та абсолютної кількості Т(CD3+) та В(CD19+)лімфоцитів, а також субпопуляцій (CD4+, CD8+, CD16+, CD25+CD71+, CD30+, CD95+).
Результати та обговорення. Найбільш позитивний вплив на показники клітинної ланки імунної системи організму було виявлено у хворих, які отримували імунобіологічну терапію препаратом етанерцепту у поєднанні із вузькосмуговою (311 нм) фототерапією. Після лікування у пацієнтів цієї групи за рахунок суттєвого зниження продукції фактора некрозу пухлини та його сироваткової концентрації зменшилися прозапальні зміни в клітинній ланці імунної системи, вірогідно зменшилася кількість лімфоцитів із раннім маркером активації, які ініціювали цитокіновий каскад розвитку та пролонгації запалення.
Висновки. Найефективнішою щодо тривалості ремісії, нормалізації імунного статусу організму, регресу запальних реакцій та гіперпластичних процесів у шкірі, а також елімінації колоній мікроорганізмів роду Staphyloccocus під роговим шаром епідермісу є системна імунобіологічна терапія у комбінації з вузькосмуговою (311 нм) фототерапією.
Посилання
Asadullah K, Sterry W, Trefzer U. Cytokines: interleukin and interferon therapy in dermatology. Clin Exp Dermatol. 2002;27:578-584.
Chang E, Hammerberg C, Fisher G, et al. T-cell activation is potentiated by cytokines released by lesional psoriatic, but not normal, epidermis. Arch Dermatol. 1992;128:1479-85.
Ettehadi P, Greaves M, Wallach D, et al. Elevated tumour necrosis factor-alpha (TNF) biological activity in psoriatic skin lesions. Clin Exp Immunol. 1994;96:146-151.
James E., Mclnturff R., Modlin J. K. The role of toll-like receptors in the pathogenesis and treatment of dermatological disease. J Іnvest Derm. 2005;1:1-8.
Nockowski P, Baran W. Novel approach to psoriasis. Terapia. 2005;3:20-24.
Ozawa M, Aiba S. Immunopathogenesis of Psoriasis. Curr Drug Targets Inflamm Allergy. 2004;3:137-144.
Parisi R, Symmons D, Griffiths C, Ashcroft D. Identification and Management of Psoriasis and Associated ComorbidiTy (IMPACT) project team. «Global epidemiology of psoriasis: a systematic review of incidence and prevalence». J Invest Dermatol. 2013;133:377-385.
Singri P, West D, Gordon K. Biologic therapy for psoriasis: the new therapeutic frontier. Arch Dermatol. 2002;138:657-663.
Trznadel-Budźko E. Nitric oxide and selected biochemical and immunological parameters in pathogenesis of psoriasis vulgaris. Praca habilitacyjna 1999.
Tzu J, Mamelak A, Sauder D. Current advancements in the treatment of psoriasis: Immunobiologic agents. Clin Applied Immunol Rev. 2006;6:99-130.
Yoshinaga Y, Higaki M, Terajima S, et al. Detection of inflammatory cytokines in psoriatic skin. Arch Dermatol Res. 1995;287:158-164.
