Енергетична спроможність клітин периферичної крові та її корекція автоплазмою, збагаченою тромбоцитами, у хворих на вугрову хворобу
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2018-1-61Ключові слова:
вугрова хвороба, лейкоцити, тромбоцити, автоплазма, збагачена тромбоцитами, лікуванняАнотація
Мета роботи — оцінити енергетичні можливості лейкоцитів і тромбоцитів периферичної крові за вмістом внутрішньоклітинного глікогену та терапевтичну ефективність автоплазми, збагаченої тромбоцитами, у хворих на вугрову хворобу.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебував 31 пацієнт (18 жінок і 13 чоловіків віком від 16 до 39 років) із середнім ступенем тяжкості перебігу вугрової хвороби. Тривалість патологічного процесу становила від 6 міс до 18 років. Групу порівняння утворили 15 здорових осіб. Групи були порівнянні за співвідношенням статей та віком. Усі хворі раніше лікувалися традиційними засобами як самостійно, так і в спеціалізованих медичних закладах, однак ефект був тимчасовим або був відсутнім. Проводили дослідження вмісту глікогену в нейтрофілах, моноцитах і тромбоцитах периферичної крові за допомогою PASреакції, результати якої оцінювали шляхом визначення середнього цитохімічного коефіцієнта (СЦК).
Результати та обговорення. Встановлено, що у хворих на вугрову хворобу після лікування знижувався вміст глікогену в нейтрофілах (СЦК — 1,72 ± 0,12, у контрольній групі — 2,31 ± 0,08; р < 0,05). Це свідчить про зміни енергетичного потенціалу окремих лейкоцитарних субпопуляцій. У тромбоцитах вміст глікогену залишався в межах фізіологічних коливань (СЦК — 1,39 ± 0,08, у контрольній групі — 1,43 ± 0,09; р > 0,05), але відбувався перерозподіл клітин з різним вмістом глікогену. Доведено підвищення ефективності лікування таких пацієнтів за рахунок застосування ад’ювантного засобу автоплазми, збагаченої тромбоцитами.
Висновки. При вугровій хворобі виявлено перерозподіл енергетичних можливостей нейтрофілів і моноцитів периферичної крові. Вміст глікогену в нейтрофілах та моноцитах може бути одним з критеріїв ефективності терапії. Застосування при вугровій хворобі автоплазми, збагаченої тромбоцитами, дає змогу підвищити ефективність лікування завдяки її модулювальному впливу на метаболічну активність лейкоцитів і тромбоцитів периферичної крові.
Посилання
Ахмеров РР. Регенеративная медицина на основе аутологичной плазмы. Технология Plasmolifting. — М. Литтерра; 2014:160.
Болотная ЛА, Сариан ЕИ. Препараты метаболической терапии в лечении акне. Укр журн дерматол, венерол, косметол 2015;1(56):97-102.
Волкова ЕН, Есимбиева МЛ, Ладышева КА. и др. Инновация ведения больных с акне: предварительные результаты лечения. Укр журн дерматол, венерол, косметол. 2012;4(47):92-97.
Дюдюн АД, Полион НН, Горбунцов ВВ. и др. Эффективность применения секмидазола в комплексном лечении больных с акнеподобными поражениями кожи лица. Укр журн дерматол, венерол, косметол. 2014;2(53):96-101.
Карвацька ЮП, Денисенко ОІ. Стан системного імунітету у хворих на вульгарні вугри з різним ступенем змін біоценозу порожнини товстої кишки. Укр журн дерматол, венерол, косметол. 2014;1(52):35-40.
Коновалова ТС. Стан мікробіоценозу кишечника у хворих на вугрову хворобу та вплив його порушень на клінічний перебіг дерматозу. Укр журн дерматол, венерол, косметол. 2014;1(52):41-47.
Корецька ЕЮ. Дифференцированные показания и методика комплексной терапии при угревой болезни, осложненной меласезиозом кожи. Укр журн дерматол, венерол, косметол. 2014;1(52):52-57.
Красько МП, Резніченко НЮ, Пантюшенко ЛІ. та ін. Вульгарні акне: сучасні погляди на лікування. Укр журн дерматол, венерол, косметол. 2014;4(55):89-97.
Кутасевич ЯФ, Бронова ИМ. Базовая и адъювантная терапия при тяжелых формах акне. Укр журн дерматол, венерол, косметол. 2015;2(57):74-79.
Лапач СН, Чубенко АВ, Бабич ПН. Статистические методы в медико-биологических исследованиях. — К. Морион; 2001:408.
Наумова ЛО, Степаненко ВІ. Синдром гіперандрогенії у жінок з вугровою хворобою: алгоритми діагностики. Укр журн дерматол, венерол, косметол. 2014;4(55):34-41.
Самчин МА, Монахов СА. Акне. Рос журн кожных и венерол болезей. 2005;3:43-52.
Степаненко ВІ, Іванов СВ, Наумова ЛО. та ін. Удосконалення сучасних методів лікування вугрової хвороби. Укр журн дерматол, венерол, косметол. 2015;1(56):40-49.
Шагов ЕА, Белик ИЕ, Свистунов ИВ. и др. Эффективность аутоплазмы, обогащенной тромбоцитами, в комплексном лечении больных очаговой алопецией. Журн дерматовенерол та косметол імени МО Торсуєва. 2013;1-2(30):54-59.
Якубович ГМ. Деякі особливості патогенезу сифілісу. Укр журн дерматол, венерол, косметол. 2005;3(18):78-81.
Bez Y, Ari M, et al. Predictive valur of obsessive cjmpulsive symptoms involving the skin on quality of life in patients with Acne vulgaris. ActaDermatol Venereol. 2013;938(6):679-683.
Bhate K, Williams HC. Epidemiology of acne vulgaris. Brit J Dermatol. 2013;168(3):474-485.
Boswell SG, Cole BJ, Sundman EA. et al. Platelet-rich plasma. A milieu of bioactive factors. Arthroscopy. 2012;28(2):429-439.
Dreno B, Layton A, Zouboulis C, et al. Adult female acne: a new paradigm. J Eur Acad Dermatol Venerol. 2013;27(2):1063-1070.
Murillo N, Raoult D. Skin microbiota: overview and role in the skin diseases acne vulgaris and rosacea. Future Microbiol 2013;8(2):209-222. doi:10.2217/fmb.12.141.
Niemeier V, Kupger J, Gieler U. Acne helgarius - psychosomatishe aspekte. Deutseh Dermatol Gesellschaft. 2010;8(3):95-104.
Shin VK, Lee JH, Lee SY. Platelet-rich plasma combined with fractional based therapy for skin rejuvenation. Dermal Surg 2012;30(1):85-88.
