Дисбіоз порожнини рота: ​проблема та вирішення

Анотація

Мета роботи — підвищити ефективність лікування та профілактики кандидозу слизової оболонки порожнини рота у хворих на цукровий діабет 1 типу шляхом розробки патогенетично обґрунтованого способу терапії з використанням комплексу медикаментозних препаратів.

Матеріали та методи. Залежно від складу лікувально­профілактичного комплексу хворих з кандидозом слизової оболонки порожнини рота на тлі цукрового діабету 1 типу розподілили на дві групи: 25 хворим основної групи лікування проводили за розробленою нами схемою («Флюконазол» по 1 капсулі (100 мг) 1 раз на добу впродовж 7—14 днів, «Кларитин» по 1 таблетці 1 раз на добу протягом 10 днів, «Іммунал» по 20 крапель 3 рази на добу впродовж 14 днів, синбіотик «Бактулін», який слід було утримувати в порожнині рота до повного розсмоктування, по 3 таблетки на добу протягом 20 днів, вітамінно­мінеральний комплекс «Алфавіт Діабет» по 1 таблетці 3 рази на добу впродовж місяця. Місцеве лікування передбачало полоскання ротової порожнини антисептичним та протизапальним розчином «Тантум Верде» 3—4 рази на добу в об’ємі 15 мл упродовж 20—30 с та полоскання розведеним у 5 разів лікувально­профілактичним зубним еліксиром «Лізомукоїд», до складу якого входять лізоцим, цетавлон та овомукоїд. Для профілактики рецидивів захворювання та закріплення результатів лікування через 2 та 5 міс хворим повторювали курси прийому «Бактуліну» та «Лізомукоїду»). Хворих групи порівняння (n = 23) лікували за загальноприйнятою методикою. Ефективність запропонованого лікувально­профілактичного комплексу оцінювали через 2 тиж за клінічним станом слизової оболонки порожнини рота та ступенем її обсіменіння грибами роду Candida  через 1, 3 та 6 міс — за результатами повного комплексу клініко­лабораторних досліджень.

Результати та обговорення. Застосування у хворих основної групи розробленого способу лікування кандидозу дало змогу через 1 мес зменшити ступінь дисбіозу порожнини рота в 2 рази, тоді як у хворих групи порівняння він знизився лише в 1,5 разу. Через 3 міс після призначення «Бактуліну» та «Лізомукоїду» ступінь дисбіозу порожнини рота у хворих знизився до 2,81 ± 0,31 проти 6,53 ± 0,62 до лікування (p₁ < 0,01), що свідчить про субклінічну компенсовану форму дисбіозу порожнини рота, а у хворих групи порівняння — до 3,71 ± 0,38 проти 6,73 ± 0,65 до лікування (p₁ < 0,01), що свідчить про клінічну субкомпенсовану форму дисбіозу. Остаточно мікробіоценоз порожнини рота у хворих основної групи нормалізувався через 6 міс. Ступінь дисбіозу порожнини рота у хворих підвищився в 6 разів завдяки збільшенню активності уреази в ротовій рідині в 2,5 разу і зменшенню активності лізоциму в 2,6 разу.

Висновки. Встановлено, що запропонований лікувально­профілактичний комплекс у хворих з кандидозним стоматитом на тлі цукрового діабету 1 типу в середньому через 12 днів поліпшує клінічний стан у порожнині рота, а через 6 міс відновлює мікробіоценоз порожнини рота. Для профілактики рецидивів захворювання і закріплення результатів лікування в реабілітаційний період рекомендовано через 2 і 5 мес повторювати курси прийому бактеріальних препаратів «Бактулін» та «Лізомукоїд».