Особливості психопатологічної складової клінічного профілю пацієнтів із атопічним дерматитом

Анотація

Мета роботи — визначити особливості клінічного профілю та психопатологічної симптоматики у пацієнтів із атопічним дерматитом, а також оцінити їхній вплив з огляду на наявність пруригінозного компонента як потенційного фактора, здатного впливати на динаміку перебігу захворювання та формування порушень психоемоційної сфери.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі кафедри дерматовенерології та естетичної медицини Запорізь­кого державного медико-фармацевтичного університету. На підставі результатів клінічного огляду діагноз атопічного дерматиту верифіковано у 30 пацієнтів. Інтенсивність свербежу оцінювали за допомогою візуально-аналогової шкали (параметри оцінювання — від 0 до 10), а для визначення якості життя послуговувались стандартизованим опитувальником дерматологічного індексу якості життя (DLQI). Для визначення профілю психопатологічних симптомів використовували симптоматичний опитувальник SCL-90-R.

Результати та обговорення. В дослідженні брали участь 21 (70 %) чоловік віком від 22 до 75 років (середній вік — (50,1 ± 4,0) року) та 9 (30 %) жінок віком від 24 до 75 років (середній вік — (43,2 ± 6,1) року). У 23 (76,7 %) осіб атопічний дерматит мав класичний перебіг із першою появою ефлорисценцій у дитячому віці та відповідною офіційною реєстрацією в медичній документації. При цьому 11 (36,7 %) пацієнтів відзначали перебіг дерматозу як хронічний зі зміною періодів ремісії та загострення протягом життя; у 12 (40 %) обстежених також були анамнестичні дані щодо атопії, але період ремісії у них був майже без переривань загостреннями: останній епізод відбувся в дитячому або підлітковому віці. Крім того, обстежено 7 (23,3 %) осіб з появою дерматозу вже після повноліття з категоричним запереченням наявності ефлорисценцій у будь-якому віці. Середній показник вираженості свербежу становив 4,9 ± 0,44, а критерій максимальної інтенсивності цього відчуття — 7,0 ± 0,4. DLQI для досліджуваної вибірки був 9 (7 DLQI 12), що відповідало помірному впливу. Показовою є виявлена внутрішньогрупова кореляційна залежність між симптомами обсесивно-компульсивного спектра та іншими психопатологічними доменами, що свідчить про клінічну значущість подальшого більш глибокого вивчення ролі цього компонента в структурі психоемоційного профілю пацієнтів із атопічним дерматитом.

Висновки. Дебют захворювання в дорослому віці свідчить про різноманітність перебігу дерматиту та актуалізує потребу у вивченні його фенотипових особливостей на етапі збору анамнезу та вивчення результатів клінічного огляду. Визначення психопатологічної симптоматики у пацієнтів із атопічним дерматитом доповнює відомості стосовно їхнього клінічного профілю. Такий підхід сприяє проведенню комплексної клінічної оцінки стану пацієнта та обґрунтовує доцільність застосування міждисциплінарного менеджменту.