Рідкісне поєднання гангренозної піодермії та справжньої (вульгарної) пузирчатки: клінічний випадок та діагностичні проблеми
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2025-2-27Ключові слова:
гангренозна піодермія; справжня пузирчатка; клінічний випадок; діагностичні проблеми; лікування.Анотація
Гангренозна піодермія (ГП) — це рідкісний неінфекційний нейтрофільний дерматоз, який зазвичай проявляється болючими виразками на шкірі та найчастіше вражає жінок середнього віку. Хоча точний патогенез залишається незрозумілим, захворювання здебільшого асоціюється із системними патологіями. Також є повідомлення про ідіопатичні випадки та варіанти, індуковані лікарськими засобами. ГП у поєднанні з автоімунними бульозними захворюваннями, такими як справжня пузирчатка, є надзвичайно рідкісним явищем і раніше не фіксувалося.
Представлено унікальний випадок розвитку ГП у пацієнтки зі справжньою пузирчаткою з метою підвищення обізнаності клініцистів про цю рідкісну комбінацію та її діагностичну та лікувальну складність за обмежених терапевтичних можливостей.
До клінічного дослідження ефективності інгібітора неонатального Fc-рецептора (FcRn) за цього дерматозу на тлі базової терапії преднізолоном у добовій дозі 0,5 мг/кг включено 50-річну жінку із рецидивом справжньої пузирчатки. Під час лікування під молочними залозами в неї виникли нові ураження шкіри, які швидко прогресували і трансформувалися у великі болючі виразки з гнійними виділеннями. Попри проведення системної імуносупресивної терапії, ураження не гоїлися. Це викликало підозру щодо наявності ГП. За результатами диференційної діагностики виключено інфекційні ураження та системні супутні захворювання, зокрема онкопатологію. Через відсутність своєчасних гістологічних результатів біоптатів із зони ураження діагноз ГП було встановлено клінічно. Оскільки стандартну системну імуносупресивну терапію неможливо було змінити відповідно до протоколу участі в дослідженні, ми обмежили наше лікування застосуванням топічних антисептиків та кремом зі сріблом. Через 4 тиж спостерігали значне клінічне поліпшення, а загоєння виразок відбувалося протягом 4 міс. Трирічне спостереження за пацієнткою після цього випадку та завершення дослідження підтвердило стійку ремісію як ГП, так і справжньої пузирчатки.
Висновки. ГП може розвинутися на тлі звичайної пузирчатки внаслідок патергії — явища, коли незначна травма, зокрема спровокована акантолізом, спричиняє надмірні імунні реакції в шкірі, особливо в ділянках, схильних до тертя та вологи. Діагностика в таких випадках значно ускладнена, особливо за атипової локалізації уражень. Клінічне мислення, візуальна оцінка та історія хвороби залишаються ключовими для вчасного виявлення патології. Наведений випадок є першим задокументованим в українській практиці прикладом асоціації ГП та справжньої пузирчатки.
Посилання
Ahronowitz I, Fox L. Severe drug-induced dermatoses. Semin Cutan Med Surg. 2014 Mar;33(1):49-58. https://europepmc.org/article/med/25037258.
Baltazar D, Haag C, Gupta AS, et al. A comprehensive review of local pharmacologic therapy for pyoderma gangrenosum. Wounds. 2019;31(6):151-7. PMID: 31215868.
Ben Abdallah H, Fogh K, Vestergaard C, Bech R. Pyoderma gangrenosum and interleukin inhibitors: a semi-systematic review. Dermatology. 2022;238(4):785-92. http://doi.org/10.1159/000519320.
Dissemond J, Marzano AV, Hampton PJ, Ortega-Loayza AG. Pyoderma Gangrenosum: Treatment Options. Drugs. 2023;83(14):1255-67. http://doi.org/10.1007/s40265-023-01931-3.
Feldman SR, Lacy FA, Huang WW. The safety of treatments used in pyoderma gangrenosum. Expert Opin Drug Saf. 2018;17(1):55-61. http://doi.org/10.1080/14740338.2018.1396316.
Herberger K, Dissemond J, Brüggestrat S, et al. Biologics and immunoglobulins in the treatment of pyoderma gangrenosum — analysis of 52 patients. J Dtsch Dermatol Ges. 2019;17(1):32-41. http://doi.org/10.1111/ddg.13741.
Honigman A, Kelly RI. Pyoderma gangrenosum: a review of patients’ demographics, disease, and treatment in 118 patients. Austr J Dermatol. 2022;63(2):267-9. http://doi.org/10.1111/ajd.13840.
Maronese CA, Pimentel MA, Li MM, et al. Pyoderma Gangrenosum: An Updated Literature Review on Established and Emerging Pharmacological Treatments. Am J Clin Dermatol. 2022;23(5):615-634. http://doi.org/10.1007/s40257-022-00699-8.
Maverakis E, Ma C, Shinkai R, et al. Diagnostic criteria of ulcerative pyoderma gangrenosum: A Delphi consensus of international experts. JAMA Dermatol. 2018;154(4):461-6. http://doi.org/10.1001/jamadermatol.2017.5980.
Maverakis E, Marzano AV, Le ST, et al. Pyoderma gangrenosum. Nat Rev Dis Primers. 2020;6(1):81. http://doi.org/10.1038/s41572-020-0213-x.
Nusbaum KB, Ortega-Loayza AG, Kaffenberger BH. Health-related domains of quality of life in pyoderma gangrenosum: a qualitative analysis. J Am Acad Dermatol. 2022;86(6):1382-5. http://doi.org/10.1016/j.jaad.2021.05.040.
Yamamoto T, Yamasaki K, Yamanaka K, et al. Clinical guidance of pyoderma gangrenosum 2022. J Dermatol. 2023 Sep;50(9):e253-e275. http://doi.org/10.1111/1346-8138.16845.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Автори

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.