Клініко-дерматоскопічні характеристики перебігу клімактеричної кератодермії

Анотація

Мета роботи — проаналізувати клінічний профіль пацієнток із клімактеричною кератодермією з урахуванням особ­ливостей візуальних та дерматоскопічних проявів у контексті комплексного діагностичного алгоритму дерматозу.

Матеріали та методи. На базі Навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» та кафедри дерматовенерології та естетичної медицини Запорізького державного медико-фармацевтичного університету проведено клінічне та дерматоскопічне (FotoFinder BodyStudio ATBM, Німеччина) обстеження 62 пацієнток з виявами долонно-підошовної кератодермії. З огляду на відсутність специфічних об’єктивних шкал або індексів для оцінки перебігу цього дерматозу в роботі використано модифікований індекс тяжкості для долонно-підошовного псоріазу (mm-PASI). Суб’єктивний дискомфорт через ураження шкіри оцінено за допомогою візуальної аналогової шкали, де «0» відповідає відсутності будь-яких проявів, тоді як «10» свдічить про максимальний дискомфорт.

Результати та обговорення. Вік пацієнток коливався від 41 до 67 років (M ± m) і становив у середньому (53,1 ± 0,88) року. Тривалість менопаузи як основного чинника виникнення патологічного процесу на шкірі становила (4,9 ± 0,5) року, а середній віковий показник маніфесту цього стану — 48,1 ± 0,5 року із загальною варіабельністю початку клімактеричного періоду у віці від 40 до 57 років. m-PPPASI у пацієнток з ураженнями як долонь, так і підошов представлено медіаною 17,7 (16,8—18,6), що є характерним для тяжкого перебігу дерматозу з подальшим розподілом за особами серед вибірки: середній (n = 1; 20 %), тяжкий (n = 3; 60 %) та дуже тяжкий (n = 1; 20 %). Модифікований індекс тяжкості дерматозу за наявності асиметричних ізольованих змін лише підошовної поверхні стоп відповідав середньому ступеню з медіаною 6,6 (3,83—8,4). Найбільш виражена за чисельністю вибірка пацієнток із симетричними ураженнями стоп демонструвала медіану індексу тяжкості дерматозу на рівні 9 (6,6—10,95). Враховуючи загальний дискомфорт унаслідок ефлорисценцій, середній показник за візуальною аналоговою шкалою дорівнював 7,0 ± 0,25. Дерматоскопічно у частини пацієнток (n = 11; 17,7 %) виявлено патерни, що відповідали V рівню інтенсивності гіперкератотичних змін, тоді як помірні або помітні зміни кератотичного профілю були у 18 (29 %) та у 20 (32,3 %) жінок відповідно. На максимальному рівні гіперкератотичних виявів (n = 4; 6,5 %) були наявні суцільні неструктуровані нашарування, що закривали фізіологічні структури шкіри акральної ділянки, тоді як мінімальні гіперкератотичні зміни (n = 9; 14,5 %) проявлялися переривчастими білими лінями та неураженими борознами.

Висновки. Створення клінічного профілю пацієнток із клімактеричною кератодермією, що включає не лише оцінку візуальних проявів дерматозу, а й дерматоскопічних патернів, сприятиме формуванню логічного та персоніфікованого вибору тактики подальшого менеджменту.