Вивчення впливу наслідків COVID-19 на прогресування метаболічних, нейроендокринних розладів та деяких імунологічних порушень у жінок з акне

Анотація

Акне — багатофакторне хронічне запальне захворювання, що характеризується первинним ураженням сально-волосяних фолікулів, поліморфними клінічними проявами на тлі гіперпродукції сальних залоз, патологічною десквамацією епітелію себофолікулів, активацією сапрофітних, умовно-патогенних мікроорганізмів та психоемоційними розладами. Це один з найпоширеніших дерматозів у клінічній практиці, на який припадає 20—25 % консультацій. Сьогодні, особливо під час воєнного стану, акне залишається соціально важливою проблемою приблизно у половини пацієнтів із формуванням психоемоційних розладів переважно депресивного та тривожного характеру, що супроводжуються різким зниженням якості їхнього життя.

Мета роботи — визначити патогенетичну роль деяких нейроендокринних, метаболічних, імунологічних порушень, а також їхніх наслідків у розвитку і перебігу акне у жінок після перенесеного COVID-19.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 134 жінок, хворих на акне, віком від 18 до 45 років. Усім хворим проводили лабораторне дослідження вмісту кортизолу та пролактину, С-реактивного білка (С-РБ), загального холестерину (ЗХ), ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), тригліцеридів (ТГ) у сироватці, визначали тривожність, індекс атерогенності (ІА), індекс HOMA (індекс інсулінорезистентності), концентрацію цитокінів у сироватці крові.

Результати та обговорення. В обстежених виявлено зміни деяких нейроендокринних та метаболічних показників різного ступеня виразності. Так, у пацієнток з акне рівень загального холестерину був вищим на 27,78 % (p < 0,001), а з акне після COVID-19 — на 45,37 % (p < 0,001) порівняно з показником у групі контролю. Вміст ЛПВЩ був нижчим відповідно на 27,91 та 39,53 % (p < 0,001) порівняно з таким у групі контролю, ЛПНЩ — вище відповідно на 34,35 та 58,78 % (p < 0,001), а у жінок обох груп ТГ вдвічі (p < 0,001) перевищував показник у групі контролю. При цьому також відмічено підвищення коефіцієнта атерогенності — відповідно на 28,09 % (p < 0,01) та 37,02 % (p < 0,001) порівняно з показником у групі контролю, проте без вірогідних змін між показниками у жінок обох груп. Виявлено вірогідні значні зміни показників цитокінового профілю, особливо підвищення рівня прозапальних цитокінів у хворих обох груп із недостатнім синтезом протизапальних інтерлейкінів у всіх обстежених з акне, причому значніші відхилення досліджуваних імунних показників спостерігали у тих, хто перехворів на COVID-19.

Висновки. Високі показники рівня тривожності, зміни цитокінового профілю, нейроендокринних та метаболічних показників (С-РБ, ЗХ, ЛПВЩ, ППНЩ, ТГ, ІА) спостерігали у всіх обстежених з акне, причому значніші відхилення показників були у пацієнток, які перехворіли на COVID-19, що обґрунтовує необхідність пошуку нових комплексних методів лікування з огляду на вплив нейроендокринних, метаболічних та імунологічних змін, асоційованих із перенесеним COVID-19.