Мікробіоценоз шкіри у хворих на червоний плескатий лишай

Анотація

Червоний плескатий лишай є достатньо поширеним захворюванням шкіри, питома вага якого в структурі дерматозів коливається у межах 1—2 %. Його етіологічні та патогенетичні чинники залишаються недостатньо з’ясованими. Останніми роками значну увагу приділяють вивченню мікробіоценозу шкіри у хворих на цей дерматоз. Разом з тим, попри численні дослідження, присвячені вивченню мікробного пейзажу шкіри у хворих на червоний плескатий лишай, досі не визначено низку аспектів щодо складу мікробних асоціацій у вогнищах ураження шкіри у хворих із різними клінічними формами цього дерматозу.

Мета роботи — вивчити особливості мікробіоценозу шкіри у хворих із різними клінічними формами червоного плескатого лишаю та оцінити його значення у розвитку і перебігу цього дерматозу.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 52 хворих на червоний плескатий лишай (29 чоловіків і 23 жінки) віком від 19 до 43 років. У 29 з них діагностовано класичну клінічну форму дерматозу, у 12 — гіпертрофічну та в 11 — пігментну. В 11 пацієнтів з класичною клінічною формою ідентифіковано обмежений патологічний процес, а в інших (41 пацієнт) з різними клінічними формами дерматозу — поширений. До групи контролю включено 30 здорових осіб, співставних за статтю та віком. Бактеріологічне дослідження мікрофлори шкіри з вогнищ ураження проведено у всіх обстежених.

Результати та обговорення. У пацієнтів як з обмеженим, так і з поширеним класичним червоним плескатим лишаєм спостерігали біінфікованість вогнищ ураження з облігатною наявністю у складі мікробних асоціацій S. aureus і спорадичною — Str. pyogenes, S. epidermidis, S. saprophyticus, E. coli та «інших мікроорганізмів». У хворих з гіпертрофічною та пігментною формами дерматозу виявлено розширення спектра інфекційних агентів, тобто розвиток поліінфікування.

Висновки. У хворих як з обмеженим, так і з поширеним класичним червоним плескатим лишаєм виявлено біінфікованість вогнищ ураження з облігатною наявністю у складі мікробних асоціацій S. aureus, факультативною — S. epidermidis, Str. pyogenes, S. saprophyticus, епізодичною участю в них «інших мікроорганізмів» (Micrococcus, Bacillus, Sarcina) та E. coli.
При гіпертрофічній і пігментній клінічних формах червоного плескатого лишаю встановлено розгалуженість спектра мікробних асоціацій у вигляді розвитку поліінфікування внаслідок вираженого збільшення питомої ваги виділення «інших мікроорганізмів».
Результати дослідження мікробіоценозу шкіри у хворих на червоний плескатий лишай потребують врахування під час розроблення тактики раціональної терапії цього дерматозу.