Топічні ретиноїди: роль і місце в терапії акне

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2024-1-34

Ключові слова:

топічні ретиноїди; акне; місцеве лікування; адапален; кліндаміцин; мікросферна технологія; «Дерива» (водний гель); «Дерива С» і «Дерива С МS» (гелі).

Анотація

Ретиноїдами називають похідні вітаміну А, що надають плейотропний (множинний) ефект на диференціювання, проліферацію та апоптоз клітин. Більше ніж пів століття топічні ретиноїди окремо або в поєднанні з іншими засобами використовують для місцевого лікування пацієнтів з акне. Біологічні ефекти ретиноїдів опосередковані та регулюються цитозольними зв’язувальними білками і ядерними рецепторами ретиноєвої кислоти та ретиноїдного X-рецептора. При цьому змінюється експресія клітинних білків, що впливає на численні шляхи, залучені до патогенезу акне — хронічного запального захворювання сально-волосяного фолікула. Ретиноїди еволюціонували від препаратів першого покоління, таких як третиноїн та ізотретиноїн, через хімічні модифікації, що сприяло створенню засобів другого покоління (етретинат і ацитретин для лікування хворих на псоріаз), третього покоління (адапален і тазаротен) і нещодавно — четвертого покоління (трифаротен).
Топічні ретиноїди посідають центральне місце у лікуванні пацієнтів з акне, є препаратами першої лінії за наявності переважно комедональних акне, а в комбінації з антимікробними агентами — здебільшого папулопустульозних акне легкого і помірного ступеня тяжкості. Визначено переваги гелю адапален 0,1 % та його комбінації з антимік­робним агентом (кліндаміцин 1 %) у місцевому лікуванні, висвітлено значення сучасних технологій доставки активних речовин у ретиноїдах. Адапален та фіксовані комбінації засобів для лікування пацієнтів з акне відіграють головну роль не тільки в ініціальному (індукційному), а й в підтримувальному лікуванні завдяки їхньому швидкому початку і тривалості дії, а також сприятливому профілю безпеки/переносності.
Відзначено ефективність і гарну переносність препаратів «Дерива» (адапален 0,1 %), «Дерива С» (адапален 0,1 % і кліндаміцину фосфат 1 %), «Дерива С МS» (адапален мікронізований 0,1 % у мікросферах і кліндаміцину фосфат 1 %) у формі гелю, доступних нині для лікування пацієнтів з акне. Швидка дія і краща переносність гелю «Дерива С MS» поліпшують прихильність пацієнтів до терапії.

Біографія автора

Л.А. Болотна , Харківський національний медичний університет

Болотна Людмила Анатоліївна
д. мед. н., проф. кафедри дерматовенерології та хірургічної дерматології
61022, Харків, просп. Науки, 4

Посилання

Bolotna L.А. [The use of new generation of synthetic retinoids is in topic treatment of acne]. Ukr J Dermatol Venerol Cosmetol (Ukraine). 2014;2(53):102-110. Russian.

Koroleva ZhV, Kalyuzhna LD, Lishchyshyn OM, et al. [Acne Evidence-based clinical practice]. Children’s Department of the Ministry of Health of Ukraine. Kyiv; 2017. 101 p. Ukrainian.

Kutasevich YaF, Oleynyk IA. [Assessment of the therapeutic effectiveness and tolerability of Deriva and Deriva C drugs in the treatment of acne]. Dermatol Venereol. 2014;4(66):81-91. Russian.

Ali S, Rawat N, Alam M, et al. A Review on a third generation retinoidal agent: adapalene. Int J Pharma Chem Res. 2016;2(1):14-24. https://www.ijpacr.com/files/19-01-16/033519012016.pdf.

Bettoli V, Zauli S, Borghi A, et al. Efficacy and safety of a 12-month treatment with a combination of hydro­xypin­acolone retinoate and retinol glycospheres as maintenance therapy in acne patients after oral isotretinoin. G Ital Dermatol Venereol. 2017;152(1):13-17. http://doi.org/10.23736/S0392-0488.16.05201-9.

Bulinckx A, Dachelet C, Leroy A, et al. Contact dermatitis to the combination gel of adapalene 0.1 % and benzoyl peroxide (BPO) 2.5 %. Eur J Dermatol. 2012;22:139-140. http://doi.org/10.1684/ejd.2011.1578.

Chen H, Zhang TC, Yin XL, et al. Magnitude and temporal trend of acne vulgaris burden in 204 countries and territories from 1990 to 2019: an analysis from the Global Burden of Disease Study 2019. Brit J Dermat. 2022;186(4):673-683. http://doi.org/10.1111/bjd.20882.

Chlebus E, Serafin M, Chlebus M. Is maintenance treatment in adult acne important? Benefits from maintenance therapy with adapalene, and low doses of alpha and beta hydroxy acids. J Dermatol Treat. 2018. http://doi.org/10.1080/09546634.2018.1484874.

Culp L, Tuchayi SМ, Alinia H, Feldman SR. Tolerability of topical retinoids: are there clinically meaningful differences among topical retinoids? J Cutan Med Surg. 2015;19:530-8. http://doi.org/10.1177/1203475415591117.

Del Rosso JQ, Schmidt NF. A review of the anti-inflammatory properties of clindamycin in the treatment of acne vulgaris. Cutis. 2010;85(1):15-24. PMID: 20184207.

Dosik JS, Homer K, Arsonnaud S. Cumulative irritation potential of adapalene 0.1 % cream and gel compared with tretinoin microsphere 0.04 % and 0.1 %. Cutis. 2005;75(4):238-243. PMID: 15916222.

Dréno B, Dagnelie MA, Khammari A, Corvec S. The skin microbiome: а new actor in inflammatory acne. Am J Clin Dermatol. 2020;21(S1);18-24. http://doi.org/10.1007/s40257-020-00531-1.

Dressler C, Rosumeck S, Nast A. How much do we know about maintaining treatment response after successful acne therapy? Systematic review on the efficacy and safety of acne maintenance therapy. Dermatol. 2016;232:371-380. http://doi.org/10.1159/000446069.

Ferreira R, Napoli J, Enver T, Bernardino L. Advances and challenges in retinoid delivery systems in regenerative and therapeutic medicine. Nat Commun. 2020:11:4265. http://doi.org/10.1038/s41467-020-18042-2.

Foti K, Romita P, Borgi A, et al. Contact dermatitis to topical acne drugs: a review of the literature. Dermatol Ther. 2015;28:323-329. http://doi.org/10.1111/dth.12282.

Ganesh A, Chandran S, Aparna P., et al. Microsponge — a novel drug delivery system: an overview. Indo Am J P Sci 2018;05(5):4823-483. http://doi.org/10.5281/zenodo.1283408.

Gollnick HP, Bettoli V, Lambert J, et al. A consensus-based practical and daily guide for the treatment of acne patients. JEADV. 2016;30:1480-1490. http://doi.org/10.1111/jdv.13675.

Jackson JM, Fu JJ, Almekinder JL. A randomized, investiga­tor blinded trial to assess the antimicrobial efficacy of a benzoyl peroxide 5%/clindamycin phosphate 1% gel compared with a clindamycin phosphate 1.2%/tretinoin 0.025% gel in the topical treatment of acne vulgaris. J Drugs Dermatol. 2010;9:131-6. PMID: 20214175.

Jacobs A, Starke G, Rosumeck S, Nast A. Systematic review on the rapidity of the onset of action of topical treatments in the therapy of mild-to-moderate acne vulgaris. Brit J Dermatol. 2014;170:557-564. http://doi.org/10.1111/bjd.12706.

Khalil S, Bardawil T, Stephan C, et al. Retinoids: a journey from the molecular structures and mechanisms of action to clinical uses in dermatology and adverse effects. J Dermatol Treat. 2017;28: 684-96. http://doi.org/10.1080/09546634.2017.1309349.

Kircik L. Advances in the understanding of the pathogenesis of inflammatory acne. J Drugs Dermatol. 2016;15(1 Suppl.1):S7-10. PMID: 26741394.

Kolli SS, Pecone D, Pona A, et al. Topical retinoids in acne vulgaris: a systematic review. Am J Clin Dermatol. 2019;30: 345-365. http://doi.org/10.1007/s40257-019-00423-z.

Leung AKC, Barankin B, Lam JM, et al. Dermatology: how to manage acne vulgaris. Drugs Contex. 2021:10:2021-8-6. http://doi.org/10.7573/dic.2021-8-6.

Leyden J, Stein-Gold L, Weiss J. Why topical retinoids are mainstay of therapy for acne. Dermatol Ther (Heidelb). 2017;7:293-304. http://doi.org/10.1007/s13555-017-0185-2.

Mayranezouli I, Daly CY, Welton NJ, et al. A systematic review and network meta-analysis of topical pharmacological, oral pharmacological, physical and combined treatments for acne vulgaris. Br J Dermatol. 2022;187(5):639-649. http://doi.org/10.1111/bjd.21739.

Nast A, Dréno B, Bettoli V, et al. European evidence-based (S3) guideline for the treatment of acne - update 2016 - short version. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2016;30(8):1261-8. http://doi.org/10.1111/jdv.13776.

Sato T, Akimoto N, Kitamura K, et al. Adapalene suppresses sebum accumulation via the inhibition of triacylglycerol biosynthesis and perilipin expression in differentiated hamster sebocytes in vitro. J Dermatol Sci. 2013;70:204-10. http://doi.org/10.1016/j.jdermsci.2013.02.003.

Shwetha H, Geetha A, Revathi TN. A Comparative study of efficacy and safety of combination of topical 1% clindamycin and 0.1% adapalene with 1% clindamycin and 2.5% benzoyl peroxide in mild to moderate acne in a tertiary care hospital. J Chem Pharm Res. 2014;6:736-41. https://www.jocpr.com/articles/a-comparative-study-of-efficacy-and-safety-of-combination-of-topical-1-clindamycin-and-01-adapalene-with-1-clindamycin-a.pdf.

Sutaria AH, Masood S, Saleh HM, Schlessinger J. Acne Vulgaris. 2023 Aug 17. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan–. PMID: 29083670.

Tan JKL, Stein Gold LF, Alexis AF, Harper JC. Current concepts in acne pathogenesis: pathways to inflammation. Semin Cutan Med Surg. 2018;37(3S):S60-S62. PMID: 30192343.

Thiboutot DM, Dreno B, Abanmi A, et al. Practical mana­gement of acne for clinicians: An international consensus from the Global alliance to improve outcomes in acne. J Am Acad Dermatol. 2018;78 (2 Suppl 1):S1-S23e1. http://doi.org/10.1016/j.jaad.2017.09.078.

Thielitz A, Helmdach M, Röpke EM, Gollnick H. Lipid analysis of follicular casts from cyanoacrylate strips as a new method for studying therapeutic effects of antiacne agents. Br J Dermatol. 2001;145(11):19-27. http://doi.org/10.1046/j.1365-2133.2001.04276.x.

Vos T, Flaxman AD, Naghavi M, et al. Years lived with disability (YLDs) for 1160 sequelae of 289 diseases and injuries 1990-2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet. 2012;380(9859): 2163-2196. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61729-2.

Wolf JE, Kaplan D, Kraus SJ, et al. Efficacy and tolerability of combined topical treatment of acne vulgaris with adapa­lene and clindamycin: a multicenter, randomized, inves­igator-blinded study. J Am Acad Dermatol. 2003;49(3 Suppl): 211-217. http://doi.org/10.1067/s0190-9622(03)01152-6.

Zaenglein AL, Pathy AL, Schlosser BJ, et al. Guidelines of care for the management of acne vulgaris. J Am Acad Dermatol. 2016;74(5):945-73.e33 http://doi.org/10.1016/j.jaad.2015.12.037.

Zasada M, Budzisz E. Retinoids: active molecules influencing skin structure formation in cosmetic and dermatological treatments. Adv Dermatol Allergol. 2019;XXXVI(4):392-397. http://doi.org/10.5114/ada.2019.87443.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-29

Номер

Розділ

Фармакотерапія в дерматовенерології