Сорокарічний досвід застосування ізотретиноїну в лікуванні акне: ефективність, оптимальне дозування, рецидиви

Анотація

Мета роботи — проаналізувати вітчизняні та іноземні джерела літератури щодо застосування системного ізотретиноїну (СІ) в лікуванні хворих з акне; зосередити увагу на аспектах еволюції молекули ізотретиноїну, нових шляхах дії та режимах дозування препарату, ефективності терапії, рецидивах і прогностичних факторах їхнього розвитку.

Матеріали та методи. Проведено аналіз публікацій (систематичні огляди, клінічні випробування та обсерваційні дослід­ження) з баз даних Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, PubMed, MEDLINE, Web of Science та Scopus до червня 2023 р. Критеріями пошуку визначено слова: «акне», «системна терапія», «ізотретиноїн», «ізотретиноїн-LIDOSE», «механізм дії», «ефективність», «добова доза», «кумулятивна доза», «рецидиви» та їхні аналоги англійською мовою. Остаточний вибір 60 джерел засновано на судженнях автора про їхню повноту і значущість для вирішення поставленої мети.

Результати та обговорення. Клінічна ефективність СІ зумовлена його потужною дією на провідні ланки патогенезу: гіперпроліферацію фолікулярних кератиноцитів, гіперактивність себоцитів, надмірну колонізацію Cutibacterium acnes та імуноопосередковане запалення. Проведено порівняльний аналіз двох існуючих в Україні форм СІ, визначено переваги ізотретиноїну-LIDOSE порівняно зі стандартним ізотретиноїном, який застосовують у клінічній практиці. Неможливо зробити остаточний висновок щодо показань до застосування СІ при акне, оскільки існують суперечливі рекомендації і поправки між національними настановами (США, Велика Британія, Канада) та міжнародним консенсусом Глобального альянсу. Нині, крім СІ у стандартних добових дозах, у лікуванні хворих із середньотяжкими і легкими формами акне запропоновано використовувати низку схем, які передбачають певне зниження відповідних доз препарату, що зменшує ризик виникнення побічних ефектів і має достатню терапевтичну ефективність. Описано переваги та недоліки стандартних, високодозових і низькодозових схем призначення ізотретиноїну з точки зору ефективності, тривалості ремісії, частоти рецидивів.

Висновки. Ізотретиноїн має найвищий профіль клінічної ефективності, є засобом лікування хворих з тяжкими і середньотяжкими формами акне, забезпечує стійкий терапевтичний ефект при застосуванні в стандартних (0,5—1 мг/кг на добу) або високих добових дозах (вище 1 мг/кг). Лікування хворих з акне середнього і легкого ступеня тяжкості СІ у низьких добових дозах (нижче 0,5 мг/кг) зумовлює збереження ефективності терапії при поліпшенні переносності і зниженні можливого ризику виникнення побічних ефектів. Визначено, що швидкість регресу клінічних виявів акне не залежить від добової дози (низька, стандартна, висока), але частота рецидивів зростає у пацієнтів, які отримували СІ в низьких дозах. Ефективність лікування вища при застосуванні СІ у фіксованих (щодобових) стандартних, низьких або високих дозах порівняно з періодичним використанням (через день, протягом 1 тиж або 10 днів щомісяця). Досягнення кумулятивної дози (від 120 до 150 мг/кг) підтримується результатами клінічних досліджень, консенсусами і дерматологічною практикою. Тривалість терапії СІ в стандартних дозах становить 16—24 тиж, в низьких — понад 8 міс, її визначають індивідуально до досягнення клінічного ефекту. У випадках більш раннього регресу виявів акне, коли хворі не досягли кумулятивної дози, слід продовжувати лікування СІ до повного регресу висипів та ще протягом 4—8 тиж. Застосування ізотретиноїну-LIDOSE завдяки його екстрабіодоступності, високій розчинності, незалежності від прийому їжі дає змогу отримати кращі клінічні результати та підвищити комплаєнтність лікування хворих на акне.