Аналіз факторів, що ускладнюють клінічний перебіг вугрової хвороби

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2023-3-19

Ключові слова:

вугрова хвороба; тригерні чинники; топічні кортикостероїди; COVID-19; стероїдна розацеа; грамнегативне акне; постакне.

Анотація

Вугрова хвороба є однією з найпоширеніших патологій в практиці дерматолога. Протягом останніх десятиліть відзначається зростання частоти тяжких, ускладнених форм акне.

Мета роботи — проаналізувати фактори, що впливають на погіршення клінічного перебігу вугрової хвороби та стимулюють розвиток середньотяжких і тяжких форм акне.

Матеріали та методи. Протягом 3 років (2020—2023) під нашим спостереженням перебували 95 хворих віком від 18 до 35 років (45 чоловіків та 50 жінок) із середньотяжкими та тяжкими формами вугрової хвороби. Перед початком лікування всі пацієнти заповнювали спеціальну анкету-опитувальник, розроблену нами з урахуванням відомих тригерних чинників.

Результати та обговорення. Чинники, що стимулюють трансформацію легких форм вугрів у середньотяжкі та тяжкі форми хвороби, відрізняються в групах чоловіків та жінок. Серед чоловіків стрес погіршував клінічний перебіг дерматозу в 5 (11,1 %) випадках, у жінок — в 9 (18 %). Серед чинників, що впливали на перебіг акне у жінок, можна виділити прийом контрацептивів — у 2 (4 %) та дисменорею — у 4 (8 %). Чітко відзначили поліпшення перебігу акне після відміни контрацептивних засобів 2 (4 %) пацієнтки. Алкоголь стимулював загострення вугрової хвороби у 3 (6,7%) чоловіків. Порушення дієти частіше спричиняло загострення акне у 9 (18 %) жінок і лише у 6 (13,3 %) чоловіків. Значну роль у стимуляції активності акне відігравала нераціональна антибактеріальна топічна терапія: 2 (4,4 %) чоловіків і 4 (8 %) жінок тривалий час місцево застосовували препарати з кліндаміцином та еритроміцином. Виявлено випадки тривалого (більше 3 міс) застосування топічних кортикостероїдів, що суттєво погіршило клінічний перебіг акне, а в одному випадку призвело до розвитку стероїдної розацеа. Загострення хвороби у 7 (14 %) жінок та 3 (6,7 %) чоловіків пов’язували із втручанням косметолога, який робив механічні чистки в період активації вугрової хвороби. Про погіршення перебігу акне після перенесеної SARS-CoV-2 інфекції повідомили 5 (11,1 %) чоловіків та 3 (6 %) жінок. Також найбільш поширеним фактором загострення акне було самолікування у 7 (15,5 %) чоловіків та у 6 (12 %) жінок. Деякі пацієнти (9 (20 %) чоловіків і 3 (6 %) жінок) не змогли виділити жодного з відомих тригерних чинників акне.

Висновки. Проведене дослідження дало змогу виділити низку чинників, які впливають на тяжкість клінічного перебігу вугрової хвороби. Найчастіше тригерами виявилися психоемоційний стрес (18,0 % жінок і 11,1 % чоловіків), порушення дієти (18 і 13,3 % відповідно), самолікування (15,5 і 12 % відповідно), пандемія COVID-19 (11,1 і 6,0 % відповідно), втручання косметологів з проведенням нераціональних естетичних процедур (6,7 і 14,0 % відповідно). Отже, виділені тригерні чинники вугрової хвороби мають гендерні, харчові, поведінкові особливості, що потребує подальшого вивчення та розробки алгоритмів їхнього усунення та корекції.

Біографії авторів

М.Е. Запольський, Одеський національний медичний університет; Клініка «Ренесанс–­Медікал», Одеса

Запольський Максим Едуардович
д. мед. н., проф. кафедри дерматології та венерології
65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5

М.М. Лебедюк, Одеський національний медичний університет

Лебедюк Михайло Миколайович
д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології

О.І. Ніточко, Одеський національний медичний університет

Ніточко Олег Іванович
к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології

Д.М. Запольська, Клініка «Ренесанс–­Медікал», Одеса

Запольська Діана Максимівна
лікар-дерматовенеролог

Л.М. Тимофєєва, Одеський національний медичний університет

Тимофєєва Людмила Миколаївна
асист. кафедри дерматології та венерології

Посилання

Austin BA, Fleischer ABJr. The extinction of topical erythro- mycin therapy for acne vulgaris and concern for the future of topical clindamycin. J Dermatolog Treat. 2017;28:145-148. http://doi.org/10.1080/09546634.2016.1214234.

Barbieri JS, Shin DB, Wang S, et al. Association of race/ ethnicity and sex with differences in health care use and treatment for acne. JAMA Dermatology. 2020;156:312-319. http://doi.org/10.1001/jamadermatol.2019.4818.

Carter R, Seaton EK, Blazek JL. Comparing associations between puberty, ethnic-racial identity, self-concept, and depressive symptoms among African American and Carib- bean Black boys. Child Development. 2020;91(6):2019-2041. http://doi.org/10.1111/cdev.13370.

Dreno B, Bagati E, Blume-Peytavi, et al. Female type of adult acne: Physiological and psychological considerations and management. J Dtsch Dermatol Ges. 2018;16(10):1185- 1194. http://doi.org/10.1111/ddg.13664.

Eichenfield L, Kwong P, Lee S, et al. Advances in Topical Management of Adolescent Facial and Truncal Acne: A Phase 3 Pooled Analysis of Safety and Efficacy of Trifarotene 0,005 % Cream. J Drugs Dermatol. 2022;21:582-586. http://doi.org/10.36849/JDD.6778.

Funder DC, Ozer DJ. Evaluating effect size in psychological research: Sense and nonsense. Advances in Methods and Prac tices in Psychological Science. 2019;2:156-168. http://doi.org/10.1177/2515245919847202.

Harada S, Akita H, Tsubaki M, et al. Dual graph convolutio- nal neural network for predicting chemical networks. BMC Bioinf. 2020;21(3):1-13. http://doi.org/10.1186/s12859-020-3378-0.

Layton AM, Thiboutot D, Tan J. Reviewing the global burden of acne: how could we improve care to reduce the burden? Br J Dermatol. 2021;184(2):219-25. http://doi.org/10.1111/bjd.19477.

Mahant S, Kumar S, Nanda S, Rao R. Microsponges for dermatological applications: Perspectives and challenges. Asian J Pharm Sci. 2020;15:273-291. http://doi.org/10.1016/j.ajps.2019.05.004.

Najafi-Taher R, Jafarzadeh Kohneloo A, Eslami Farsani, et al. A topical gel of tea tree oil nanoemulsion containing ada­palene versus adapalene marketed gel in patients with acne vulgaris: A randomized clinical trial. Arch Dermatol. Res. 2022;314:673-679. http://doi.org/10.1007/s00403-021-02267-2.

Tuchayi SM, Makrantonaki E, Ganceviciene R, et al. Acne vulgaris. Nat Rev Dis Primers. 2015;1:15033. http://doi.org/10.1038/nrdp.2015.29.

Zhang X-M, Liang L, Liu L, Tang M-J. Graph neural networks and their current applications in bioinformatics. Front Genet. 2021;12:690049. http://doi.org/10.3389/fgene.2021.690049.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-30

Номер

Розділ

Наукові дослідження