Сучасні клініко-епідеміологічні особливості проявів деяких комунікативних інфекційних зооантропонозних екзантем у часи війни

Анотація

Мета роботи — проаналізувати сучасні клініко-епідеміологічні особливості емерджентних зооантропонозів, правові та організаційні заходи забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення України в умовах воєнного часу та ведення активних бойових дій на значній площі півдня та сходу країни.

Матеріали та методи. Здійснено аналітичний огляд низки наукових публікацій, присвячених вивченню захворювань населення на зоонози, що супроводжувались появою на шкірі екзантем. Також розглянуто державні законодавчі акти з питань забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя громадян України у воєнний час. Пошук інформації проведено в медичних базах даних PubMed, Elsevier, High Wire Press, Google Scholar за період 2000—2022 рр. за термінами ка­­талогу медичної тематики, предметними заголовками з ключовими словами: «дерматозоонози», «екзантема», «epidemiology», «morbidity», «outbreak»; вивчено метааналізи та огляди відповідної літератури. У роботі наведено принципи наукового підходу до оптимізації профілактичних і протиепідемічних заходів боротьби з інфекційними зоонозними хворобами, який має сприяти максимально раціональному використанню в умовах війни законів класичної епідеміо­логії з метою підвищення практичної ефективності діяльності протиепідемічної та дерматологічної служб МОЗ України.

Результати та обговорення. Складна соціально-економічна ситуація воєнного стану, вимушеного масового переселення створила досить сприятливі умови для підвищення рівня захворюваності населення на інфекційні зоонозні хвороби, включаючи їхні цілком реальні спалахи на окремих територіях поблизу фронту. У статті описано методичні та діагностичні підходи, специфічні епідеміологічні принципи та дерматологічні критерії побудови дієвих заходів боротьби із зоонозними хворобами. Дано фахове обґрунтування ролі і місця кожного з них при різних інфекційних захворюваннях з урахуванням положень загальної епідеміології та традиційної дерматологічної семіотики.

Висновки. Принципи обов’язкової комплексності та кваліфікованого впливу на основну ланку епідемічного процесу мають велике значення у боротьбі з різними групами інфекційних захворювань. Їхнє клінічно обґрунтоване та вчасно адміністративно здійснене застосування необхідне для досягнення цілей ерадикації, елімінації та контролю за інфекційними хворобами. В Україні існує достатня нормативно-правова база з питань належного забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення. Для запобігання поширенню наявних або потенційних інфекційних агентів, зокрема емерджентних збудників, необхідні розробка та удосконалення вже наявного плану реагування на надзвичайні ситуації, подальший розвиток інфраструктури системи охорони здоров’я, зокрема створення багаторівневої мережі діагностичних лабораторій та інтегрованої системи епідеміологічного нагляду. Пропонується збільшити розгалуженість мережі закладів, спроможних проводити ідентифікацію збудників зоонозів, госпіталізацію як вже хворих, так і осіб з підозрою на захворювання в умовах, що забезпечить їхню ізоляцію та належне лікування, розробити конкретні рекомендації щодо попередження поширення збудників з різними шляхами передачі. Завданням таких центрів має стати комплексність епідеміологічних, діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, які потрібно фахово і оперативно здійснювати. Також одне з головних місць має посідати перепідготовка лікарів різних спеціальностей (епідеміологів, лікарів загальної практики — сімейної медицини, дерматологів) з актуальних питань епіднагляду за зоонозами.