Себорейний дерматит: унікальні можливості вітамінотерапії
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2023-2-18Ключові слова:
себорейний дерматит; вітамінотерапія; біотин.Анотація
У практичній дерматології активно розглядається проблема себорейного дерматиту як найбільш поширеного патологічного стану серед населення.
Мета роботи — визначити клінічну ефективність та безпеку застосування препарату «Натубіотин» у лікуванні хворих на себорейний дерматит.
Матеріали та методи. До дослідження було включено 150 хворих на себорейний дерматит. До контрольної групи увійшли 50 здорових осіб аналогічного віку. Ступінь тяжкості себорейного дерматиту визначали за бальною шкалою, яка включала оцінку інтенсивності еритеми, набряку, мокнуття, екскоріацій, лущення та жирності шкіри. Рівень тривожності вивчали за шкалою самооцінки Спілбергера—Ханіна, рівень невротизації — за методикою діагностики Л.І. Вассермана. Також проводили анкетування за допомогою опитувальника «Шкала Бека для самооцінки тяжкості депресії». Залежно від методу лікування хворих на себорейний дерматит розділили на дві групи: І (дослідну) — 100 пацієнтів, які отримували препарат «Натубіотин» у дозі 5 мг 1 раз на добу протягом 3 міс; ІІ (контрольну) — 50 пацієнтів, яким проводили стандартну терпію.
Результати та обговорення. Додаткове включення препарату «Натубіотин» у схему лікування забезпечило одужання 100 % хворих на себорейний дерматит з локалізацією патологічного процесу на волосистій частині голови та обличчі; лише у 5,3 % пацієнтів з локалізацією процесу на тулубі були відмічені незначне лущення та жирність шкіри. Після проведеного лікування з включенням препарату «Натубіотин» показники бальної оцінки тяжкості себорейного дерматиту у пацієнтів І групи були достовірно кращими, ніж в осіб ІІ групи. Оцінки суб’єктивних ознак у вигляді свербежу та порушень сну також були достовірно кращими після застосування препарату «Натубіотин». Вітамінотерапія біотином сприяла значному зменшенню вираженості ситуативної тривожності, депресії та невротизації у пацієнтів. Отримані дані свідчать про високу ефективність препарату «Натубіотин» у лікуванні хворих на себорейний дерматит.
Висновки. Перебіг себорейного дерматиту супроводжується високою особистісною та ситуативною тривожністю, підвищеною невротизацією та схильністю до депресії. Терапія із застосуванням препарату «Натубіотин» є обґрунтованою та доцільною, оскільки забезпечує швидкий і довготривалий клінічний ефект, нормалізацію стану шкіри та поліпшення психогенного стану пацієнтів. Отримані результати дають підставу рекомендувати до широкого впровадження в практичну роботу застосування препарату «Натубіотин» для лікування хворих на себорейний дерматит.
Посилання
Astakhov VM, Batsileva OV, Puz IV. [Metody psikhodiagnostiki individual’no-psikhologicheskikh osobennostey zhenshchin v akushersko-ginekologicheskoy klinike. Pod obshchey red. VM Astakhova]. Donetsk: Nord-Press. 2010. 199 s. Russian.
Bilovol AM, Tkachenko SH. [Medychna kosmetolohiia: navchalnyi posibnyk dlia studentiv VNZ]. Vinnytsia: Nova Knyha; 2012. 383 s. Ukrainian.
Bilozorov OP, Zuieva MI, Chastii TV. [Pokaznyky sensybilizatsii do antyheniv umovno-patohennykh hrybiv Malassezia i Candida u khvorykh na alerhodermatozy z mutatsiiamy hena filahrynu]. Dermatolohiia ta venerolohiia. 2011;4(54):7-1. Ukrainian.
[Dermatolohiia, venerolohiia: pidruchnyk. Za red. VI Stepanenka]. K.: KIM; 2012. 848 s. Ukrainian.
Reznichenko NIu, Reznichenko YuH, Reznichenko HI, Pashchenko IV. [Vitaminoprofilaktyka ta vitaminoterapiia meshkantsiv promyslovykh tsentriv]. K.: TOV «Liudoprynt Ukraina»; 2013. 108 s. Ukrainian.
Khanin YuL. [Kratkoye rukovodstvo k primeneniyu shkaly reaktivnoy trevozhnosti ChD Spilberger]. NII FK; 1976. 18 s. Russian.
Ames BN, Atamna H, Killilea DW. Mineral and vitamin deficiencies can accelerate the mitochondrial decay of aging. Molecular Aspects of Medicine. 2005;26(4-5):363. http://doi.org/10.1016/j.mam.2005.07.007.
Beck АТ, Ward CH, Mendelson M, et al. An Inventory for Measuring Depression. Arch General Psychiatry. 1961;4:561-571.
Augustin M, Kirsten N, Körber A, et al. Prevalence, predictors and comorbidity of dry skin in the general population. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2019;33(1):147-150. http://doi.org/10.1111/jdv.15157.
Borda LJ, Wikramanayake TC. Seborrheic Dermatitis and Dandruff: A Comprehensive Review. J Clin Investig. Dermatol. 2015;3(2):10. http://doi.org/10.13188/2373-1044.1000019.
Clark GW, Pope SM, Jaboori KA. Diagnosis and treatment of seborrheic dermatitis. Am Fam Physician. 2015;91:185-190. PMID: 25822272.
Das A, Panda S. Use of Topical Corticosteroids in Dermatology: An Evidence-based Approach. Indian J Dermatol. 2017 May-Jun;62(3):237-250. http://doi.org/10.4103/ijd.IJD_169_17.
De Souza Leão Kamamoto C, Sanudo A, Hassun KM, Bagatin E. Low-dose oral isotretinoin for moderate to severe seborrhea and seborrheic dermatitis: a randomized comparative trial. Int J Dermatol. 2017;56(1):80-85. http://doi.org/10.1111/ijd.13408.
Dessinioti C, Katsambas A. Seborrheic dermatitis: etiology, risk factors, and treatments: facts and controversies. Clin Dermatol. 2013;31(4):343-51. http://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2013.01.001.
Gupta AK, Versteeg SG. Topical Treatment of Facial Seborrheic Dermatitis: A Systematic Review. Am J Clin Dermatol. 2017 Apr;18(2):193-213. http://doi.org/10.1007/s40257-016-0232-2.
Hald M, Arendrup MC, Svejgaard EL, et al. Evidence-based Danish guidelines for the treatment of Malassezia — related skin diseases. Acta Derm Venereol. 2015 Jan;95(1):12-9. http://doi.org/10.2340/00015555-1825.
Honnavar P, Chakrabarti A, Prasad GS, Singh P, Dogra S, Rudramurthy SM. β-Endorphin enhances the phospholipase activity of the dandruff causing fungi Malassezia globosa and Malassezia restricta. Med Mycol. 2017;55(2):150-154. http://doi.org/10.1093/mmy/myw058.
Kamamoto CSL, Nishikaku AS, Gompertz OF, Melo AS, Hassun KM, Bagatin E. Cutaneous fungal microbiome: Malassezia yeasts in seborrheic dermatitis scalp in a randmized, comparative and therapeutic trial. Dermatoendocrinol. 2017;9(1):1361573. http://doi.org/10.1080/19381980.2017.1361573.
Okokon E, Verbeek JH, Ruotsalainen JH, Ojo OA, Bakhoya VN. Topical antifungals for seborrhoeic dermatitis. Cochrane Database Syst Rev. 2015 May 2;(5):CD008138. http://doi.org/10.1002/14651858.CD008138.pub3.
Paulino LC. New perspectives on dandruff and seborrheic dermatitis: lessons we learned from bacterial and fungal skin microbiota. Eur J Dermatol. 2017;27:4-7. http://doi.org/10.1684/ejd.2017.3038.
Ramos-E-Silva M, Sampaio AL, Carneiro S. Red face revisited: Endogenous dermatitis in the form of atopic dermatitis and seborrheic dermatitis. Clin Dermatol. 2014;32:109-115. http://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2013.05.032.
Ruiz-Arriaga LF, Arenas R, Vega-Sánchez DC, Asz-Sigall D, Martínez-Velazco MA. Dermatitis: Three Novel Trichoscopic Signs and Its Correlation to Malassezia sp. Colonization. Skin Appendage Disord. 2019;5:288-292. http://doi.org/10.1159/000497782.
Sanders MGH, Pardo LM, Ginger RS, Kiefte-de Jong JC, Nijsten TJ. Association between Diet and Seborrheic Dermatitis: A Cross-Sectional Study. Invest Dermatol. 2019;139(1):108-114. http://doi.org/10.1016/j.jid.2018.07.027.
Schwartz JR, Messenger AG, Tosti A, et al. A comprehensive pathophysiology of dandruff and seborrheic dermatitis —towards a more precise definition of scalp health. Acta Derm Venereol. 2013;93(2):131-7. http://doi.org/10.2340/00015555-1382.
Victoire A, Magin P, Coughlan J, van Driel ML. Interventions for infantile seborrhoeic dermatitis (including cradle cap). Cochrane Database Syst Rev. 2019 Mar 4;3(3):CD011380. http://doi.org/10.1002/14651858.CD011380.pub2.
Zani MB, Soares RC, Arruda AC, de Arruda LH, Paulino LC. Ketoconazole does not decrease fungal amount in patients with seborrhoeic dermatitis. Br J Dermatol. 2016;175(2):417-21.4. http://doi.org/10.1111/bjd.14501.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Автори
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
