Гален Клавдій та європейська медична освіта пізнього греко-римського періоду античності

Анотація

Мета роботи — з’ясувати та уточнити, що принципово важливого для нашого сьогодення було зроблено одним з корифеїв європейської медицини понад 2 тис. років тому, і чому це є доволі актуальним для подальшої розбудови сучасної системи медичної освітньої педагогіки.
Проведено аналіз архівного матеріалу, який зберігся, стосовно створення та подальшого функціонування державної системи медичної освіти часів імператора-філософа Марка Аврелія.
Часи життя та практичної фахової діяльності Галена Клавдія співпали з останнім періодом найбільшої політичної та економічної могутності Римської імперії. Існує думка, що його перу належить близько 430 праць з філософії, медицини та фармакології, з яких до нас повністю дійшло лише близько сотні. Гален систематизував різноманітні уявлення античної медицини в єдине вчення, яке впродовж багатьох століть було теоретичною основою європейської медицини від часів античності до епохи Відродження. Він був сучасником імператора-філософа Марка Аврелія Антоніна, тому не дивно, що ці дві неординарні особистості, які були особисто знайомі протягом тривалого часу як імператорський лікар і його пацієнт-імператор, обговорювали цікаві для них обох питання належного виховання римських громадян і, зокрема, створення державної програми «Громадська допомога» із виховання дітей вільних станів та юнацтва обох статей. Важливою її складовою була медична освіта молодих громадян Риму. Практичним результатом таких обговорень на найвищому адміністративному і фаховому рівнях стала поява манускриптів Галена, в яких було рекомендовано розділити медичну освіту на два окремих (самостійних) види — початковий та фаховий. Перший з них передбачав широке і добровільне, але доволі поверхневе навчання переважної більшості юних римських громадян загальним санітарно-гігієнічним навичкам та розумінню необхідності звертатись в разі потреби до лікарів. Здобуття фахової медичної освіти ґрунтувалось на багаторічному поглибленому навчанні під безпосереднім наглядом досвідченого цивільного або кадрового військового лікаря в конкретному легіоні. В обох цих випадках основним письмовим манускриптом-підручником виступала переписана від руки повна або часткова копія фахових текстів «Корпусу Гіппократа» та «Вступу».
Розроблена і успішно впроваджена в життя Галеном Клавдієм та Марком Аврелієм перша державна система медичної освіти ґрунтувалась на фундаментальних засадах мультидисциплінарності лікарської підготовки, яка не тільки слугувала реальною базою її подальшого успішного фахового функціонування, але й стала на багато століть недосяжним «золотим» зразком для європейської медицини.