Комплексне лікування актинічного кератозу з використанням вуглецевого лазера та іміквімоду

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2022-3-4-36

Ключові слова:

актинічний кератоз; іміквімод; дермальний оптичний термоліз.

Анотація

Мета роботи — підвищити ефективність лікування різних форм актинічного кератозу (АК) за допомогою топічного імунорегулятора іміквімоду в комбінації з вуглецевим (СО2) лазером у вигляді дермального оптичного термолізу (ДОТ).

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 95 хворих з різними формами АК, яких розділили на дві групи: основну (50 осіб) та контрольну (45). Пацієнти обох груп як основний метод лікування АК використовували іміквімод. В основній групі до нанесення іміквімоду проводили додаткову обробку зони АК на 1 см по периферії від неї СО2-лазером у вигляді ДОТ.

Результати та обговорення. Результати лікування пацієнтів обох груп оцінювали через 10, 20 та 60 днів після останнього нанесення іміквімоду. Аналізували такі параметри: болючість під час процедури та після неї, швидкість відновлення епідермісу, наявність або відсутність дерматоскопічних ознак АК, формування ускладнень (рубцевих або дисхромічних), відсутність або наявність рецидивів захворювання протягом 2 міс. Необхідно відзначити, що комплексна терапія з використанням іміквімоду та СО2-лазера завдяки збільшенню глибини та інтенсивності втручання уповільнювала епітелізацію зон ураження (до 20 днів у 37 (39,5 %) пацієнтів основної групи, в контрольній — лише у 19 (20 %)); незначною мірою посилювала ефект посттравматичної гіперпігментації (через 60 днів відзначено у 5 (5,2 %) пацієнтів основної групи і у 3 (3,1 %) — контрольної), але дала можливість зменшити кількість рецидивів АК (особливо при гіперкератотичній формі) на 3,2 % порівняно з показником за проведення монотерапії іміквімодом, позитивно вплинула на швидкість зникнення дерматоскопічних патернів АК (через 20 днів після закінчення лікування їх спостерігали лише у 2 (2,1 %) пацієнтів основної групи і у 7 (7,5 %) — контрольної).

Висновки. Використання комплексного методу лікування АК, що включає нанесення іміквімоду та застосування СО2-лазера, є перспективним, етіопатогенетично виправданим і має добру переносність.

Біографії авторів

М.Е. Запольський, Одеський національний медичний університет; Клініка «Ренесанс­-Медікал», Одеса

Запольський Максим Едуардович
д. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології
65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5

М.М. Лебедюк, Одеський національний медичний університет

Лебедюк Михайло Миколайович
д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології

Ю.В. Теплюк, Одеський національний медичний університет

Теплюк Юлія Владиславівна
аспірант кафедри дерматології та венерології

Л.М. Тимофєєва, Одеський національний медичний університет

Тимофєєва Людмила Миколаївна
асистент кафедри дерматології та венерології

Посилання

Filosa A, Filosa G. Actinic keratosis and squamous cell carcinoma: clinical and pathological features. G Ital Dermatol Venereol. 2015;150(4):379-384.

Green AC. Epidemiology of actinic keratoses. Curr Probl Dermatol. 2015;46:1-7. doi:10.1159/000366525.

Gupta AK, Martin G, Renaud HJ. A Step Toward Standardizing Clinical Trials of Actinic Keratosis. JAMA Dermatol. 2020;156(3):255-257. doi:10.1001/jamadermatol.2019.4210.

Hampton S, Timmis J. Actinic keratosis and Bowen’s disease: case of a Leg Club member. Br J Community Nurs. 2020;25(Sup.12)):39-40. doi:10.12968/bjcn.2020.25.Sup12.S39.

Morton CA, Birnie AJ, Eedy DJ. British Association of Dermatologists’ guidelines for the management of squamous cell carcinoma in situ (Bowen’s disease). Br J Dermatol. 2014;170:245-260.

Reinehr CPH, Bakos RM. Actinic keratoses: review of clinical, dermoscopic, and therapeutic aspects. An Bras Dermatol. 2019;94(6):637-657. doi:10.1016/j.abd.2019.10.004.

Siegel JA, Korgavkar K, Weinstock MA. Current perspective on actinic keratosis: a review. Br J Dermatol. 2017;177(2):350-358. doi:10.1111/bjd.14852.

Szewczyk M, Pazdrowski J, Golusiński P, et al. Analysis of selected risk factors for nodal metastases in head and neck cutaneous squamous cell carcinoma. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2015;272(10):3007-3012. doi:10.1007/s00405-014-3261-6.

Valdés-Morales KL, Peralta-Pedrero ML, Cruz FJ, Morales-Sánchez MA. Diagnostic Accuracy of Dermoscopy of Actinic Keratosis: A Systematic Review. Dermatol Pract Concept. 2020;10(4):e2020121. doi:10.5826/dpc.1004a121.

Velter C. Épidémiologie des kératoses actiniques: Epide­miology of actinic keratosis. Ann Dermatol Venereol. 2019;146(Suppl. 2):IIS3-IIS9. French. doi:10.1016/S0151-9638(19)30199-1.

Wessely A, Steeb T, Heppt F, et al. A Critical Appraisal of Evidence- and Consensus-Based Guidelines for Actinic Keratosis. Curr Oncol. 2021;19(28):950-960. doi:10.3390/curroncol28010093.

Wolner ZJ, Yélamos O, Liopyris K, et al. Enhancing Skin Cancer Diagnosis with Dermoscopy. Dermatol Clin. 2017;35(4):417-437. doi:10.1016/j.det.2017.06.003.

Zhu J, May S, Ulrich C, et al. ROS Production by Celecoxib and Enhanced Sensitivity for Death Ligand-Induced Apoptosis in Cutaneous SCC Cell Lines. Int J Mol Sci. 2021;22(7):3622. doi:10.3390/ijms22073622.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-05

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю