Алгоритм використання топічного окисника в лікуванні себорейного кератозу на підставі ультразвукових та патоморфологічних характеристик
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2022-1-2-41Ключові слова:
себорейний кератоз; ультразвукове сканування; патоморфологічна діагностика; топічний окисникАнотація
Мета роботи — розробити алгоритм використання топічного окисника (водню пероксиду) в лікуванні себорейного кератозу (СК) з урахуванням даних ультразвукового (УЗ) і патоморфологічного методів дослідження та за допомогою статистичних моделей.
Матеріали та методи. На базі навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» Запорізького державного медичного університету обстежено 35 пацієнтів віком від 35 до 75 років (32 (91,4 %) жінки та 3 (8,6 %) чоловіків) із себорейними кератомами. З діагностичною метою використано клінічний, дерматоскопічний та патоморфологічний методи дослідження. Для визначення товщини кератозу проведене УЗ-сканування.
Результати та обговорення. На вогнища СК 35 пацієнтів місцево наносили топічний адапален протягом 2 тиж двічі на день. Після застосування ретиноїду товщина більшої частини вогнищ зменшилась (n = 26; 74,3 %), але інші не зазнали суттєвих змін (n = 9; 25,7 %). З метою хімічної деструкції було рекомендовано використати топічний окисник у формі 30 % розчину водню пероксиду. До 1-ї групи (нанесення топічного окисника протягом одного циклу) було включено 20 пацієнтів, які використовували засіб протягом 5—6 днів. Тривалість лікування впродовж ≥ 7—10 днів була рекомендована 15 пацієнтам 2-ї групи. При порівнянні товщини кератом у пацієнтів обох груп з різною тривалістю використання окисника виявлено статистично достовірну різницю між підгрупами (U = 88,500; p < 0,05). Чим більша товщина кератоми, тим вищою була потреба в додатковому нанесенні водню пероксиду. Враховуючи патоморфологічні та УЗ-ознаки, проведено дискримінантний аналіз між групами пацієнтів із 1- та 2-цикловим нанесенням водню пероксиду. За показника менше 0 рекомендували проведення більш тривалої терапії.
Висновки. Схема з використанням топічного окисника є перспективним напрямом лікування пацієнтів із СК і потребує подальшого вивчення. Застосування статистичних методів дало змогу виділити основні перемінні ознаки (патоморфологічний варіант та товщина кератоми), які визначають вибір тривалості нанесення водню пероксиду.
Посилання
Aleksandrova AK, Smolynnikova VA, Filatova VA. Seborrheic keratoses as an invariable companion of aging. Current view on etiology and pathogenesis (Rus). Prostranstvo i Vremya. [Space and time] (Rus) 2018;1-2(31-32):295-301. doi:10.24411/2226-7271-2018-11101.
Sergeeva IG, Mikailova DA, Sorokina ED. High-frequency ultrasound examination of the skin in the practice of a dermatovenereologist (Rus). Novosibirsk State University; 2020:266.
Aktaş H, Ergin C, Keseroğlu H.Ö. Diclofenac gel may be a new treatment option for seborrheic keratosis. Indian Dermatol Online J. 2016. Vol.(3):211212. doi:10.4103/2229-5178.182363
Baumann LS, Blauvelt A, Draelos ZD, et al. Safety and Efficacy of Hydrogen Peroxide Topical Solution, 40% (W/W), in Patients With Seborrheic Keratoses: Results From 2 Identical, Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled, Phase 3 Studies (A-101-SEBK-301/302). J Am Acad Dermatol. 2018;79(5):869877. doi:10.1016/j.jaad.2018.05.044.
Beckenbach L, Baron JM, Merk HF, et al. Retinoid Treatment of Skin Diseases. Eur J Dermatol. 2015;25(5):38491. doi:10.1684/ ejd.2015.2544.
Bedir R, Yurdakul C, Güçer H, Sehitoglu I. Basal Cell Carcinoma Arising within Seborrheic Keratosis. J Clin Diagn Res. 2014. Vol. 8(7). YD06-7. doi:10.7860/JCDR/2014/8665.4604.
Bickers DR, Lim HW, Margolis D, et al. The burden of skin diseases: 2004 a joint project of the American Academy of Dermatology Association and the Society for Investigative Dermatology. J Am Acad Dermatol. 2006;55(3):490500. doi:10.1016/j.jaad.2006.05.048
Bowling J. Diagnostic Dermoscopy: the Illustrated Guide. John Wiley & Sons AND Sons LTD, 2011:156.
Carrera C, Segura S, Aguilera P, et al. Dermoscopic Clues for Diagnosing Melanomas That Resemble Seborrheic Keratosis. JAMA Dermatol. 2017;153(6):544551. doi: 10.1001/jamadermatol.2017.0129.
Cuevas P, Angulo J, Salgüero I. Clearance of Seborrhoeic Keratoses With Topical Dobesilate. BMJ Case Rep. 2012. bcr 0120125628. doi:10.1136/ bcr.01.2012.5628.
DuBois JC, Jarratt M, Beger BB, et al. A-101, a Proprietary Topical Formulation of High-Concentration Hydrogen Peroxide Solution: A Randomized, Double-Blind, Vehicle-Controlled, Parallel Group Study of the Dose-Response Profile in Subjects With Seborrheic Keratosis of the Face. Dermatol Surg. 2018;44(3):330340. doi:10.1097/DSS.0000000000001302.
Elder D, Massi D, Scolyer R, Willemze R. WHO classification of skin tumours. 4th ed. Lyon Cedex: IARC; 2018:2646.
Gao YY, An XJ, Yang J, et al. Seborrheic keratosis mimicking basal cell carcinoma under dermoscopy: a case report. Chin Med J (Engl). 2020;133(1)7:21392140. doi:10.1097/CM9. 0000000000001010.
Herron MD, Bowen AR, Krueger GG. Seborrheic Keratoses: A Study Comparing the Standard Cryosurgery With Topical Calcipotriene, Topical Tazarotene, and Topical Imiquimod. Int J Dermatol. 2004;43(4):300-2. doi:10.1111/j.1365-4632.2004.02282.x.
Klaus MV, Wehr RF, Rogers RS, et al. Evaluation of Ammonium Lactate in the Treatment of Seborrheic Keratoses. J Am Acad Dermatol. 1990;22(2 Pt 1):199203.
Lacarrubba F, Nasca MR, Verzì AE, Micali G. A Novel Topical Agent in the Treatment of Seborrheic Keratoses: A Proof of Concept Study by Clinical and Dermoscopic Evaluation. Dermatol Ther. 2017;30(5). doi:10.1111/ dth.12526.
Noiles K. Are All Seborrheic Keratoses Benign? Review of the Typical Lesion and Its Variants. Journal of Cutaneous Medicine and Surgery. 2008;12(5):203-210. doi:10.2310/7750.2008.07096.
Pizzini L, Luca GD, Milani M. Efficacy and Tolerability of Topical Polyphenon E in Multiple «Seborrheic Keratosis-Like» Lesions of the Groin in an Immunocompetent 26-Year-Old Man. Case Rep Dermatol. 2019;11(3):310316. doi:10.1159/000503989.
Smith SR, Xu S, Estes E, Shanler SD. Anatomic Site-Specific Treatment Response With 40 % Hydrogen Peroxide (W/W) Topical Formulation for Raised Seborrheic Keratoses: Pooled Analysis of Data From Two Phase 3 Studies. J Drugs Dermatol. 2018;17(10):10921098.
Soyer H. Peter, Argenziano G, Hofmann-Wellenhof R, Zalaudek I. Dermoscopy. The Essential .Second edition. Elsevier Saunders, 2012:232.
Tribó MJ, Aladren S, Garre A, Granger C. A Novel Nitrizinc Complex® Solution for Topical Treatment of Seborrhoeic Keratosis: An Interventional Clinical Study. Eur J Dermatol. 2019;29(2):203208. doi:10.1684/ejd.2019.3525.
Vun Y, De’Ambrosis B, Spelman L, et al. Seborrhoeic keratosis and malignancy: collision tumour or malignant transformation?. Australas J Dermatol. 2006;47(2):106108. doi:10.1111/j.1440-0960.2006.00242.x.
