Моніторинг самооцінки медичними працівниками якості життя під час пандемії гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-­CoV-­2, у 2020 р.

Автор(и)

  • О.Є. Федоренко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
  • К.В. Коляденко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2021-4-33

Ключові слова:

COVID-­19; зміни самооцінки якості життя медичними працівниками; карантинні обмеження; тест SF-­36

Анотація

Порівняльний аналіз змін самооцінки показників якості життя (ЯЖ) молодими медичними працівниками-студентами протягом 2020 р. виявив певні корелятивні зв’язки залежно від часу, протягом якого вони були змушені вчитись та працювати на тлі переважно негативного впливу хронічної стресової ситуації — потреби щоденно контактувати з різними хворими в умовах багатомісячного карантину, зумовленого пандемією гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Загальний негативний вплив інфекційної пандемії на суспільну свідомість та зумовлені нею страхи були цілком очікуваними. Медичні працівники, які мають різний клінічний досвід та кваліфікаційний рівень (студенти-медсестри та лікарі), достатньо виражено внутрішньо емоційно реагували на потенційну небезпеку бути інфікованими коронавірусною інфекцією внаслідок щоденного професійного контактування з різними пацієнтами із соматичними захворюваннями, частина яких цілком вірогідно вже може знаходитись в інкубаційному періоді клінічного перебігу коронавірусної патології. Це самим безпосереднім чином знижує їхню самооцінку власної ЯЖ та може бути в певних ситуаціях чинником, що призводитиме до появи у них психосоматичних розладів як своєрідної соматичної професійної патології, особливо при довготривалому (багатомісячному) продов­женні карантинних обмежень внаслідок високого рівня захворюваності та смертності населення. Проведений моніторинг змін самооцінки окремих складових ЯЖ виявився досить залежним як від вираженості окремих психологічних рис кожної протестованої особистості, так і від часу проведення опитування (весна—кінець літа—зима 2020—2021 рр.).

Біографії авторів

О.Є. Федоренко, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Федоренко Олександр Євгенович
д. мед. н., проф. кафедри дерматології та венерології з курсом косметології

К.В. Коляденко, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Коляденко Катерина Володимирівна
к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології з курсом косметології
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13

Посилання

Libanova EM, Hladun OM, Lisohor LS, ta in. Vy­­miriuvannia yakosti zhyttia v Ukraini. Analitychna do­­povid. K. 2013:50 (Ukr.).

Murzina ME, Rokhletsova YuA. Vzaiemozviazky indeksiv tiazhkosti psoriazu ta dermatolohichnoho indeksu yakosti zhyttia ditei z psoriazom. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2021;3(82):11-20 (Ukr.).

Nuhaev PM, Nuhaev MA. Kachestvo zhyzny v trudakh sotsyo­lohov SShA. Sotsyolohycheskye yssledovanyia. 2003;6:100-105 (Rus.).

Potentsial Ukrainy ta yoho realizatsiia. Uriadovyi Kurier; 19.08.2009 r. (Ukr.).

Prystupa Ye, Keurysh N. Yakist zhyttia liudyny: katehorii, komponenty ta yikh vymiriuvannia. Fizychna aktyvnist, zdorovia i sport. 2010;2:54-63 (Ukr.).

Raihorodskyi DIa. Praktycheskaia psykhodyahnostyka. Metodyky y testi. Samara, 2001:672 (Rus.).

Yakist zhyttia v Ukraini: otsinky ekspertiv. Uriadovyi Kurier; 9.02.2021 r. (Ukr.).

Yarchuk AV. Sutnist poniattia yakosti zhyttia naselennia. Zb nauk prats Tavriiskoho derzhavnoho ahrotekh­nolohich­noho universytetu. 2016;3(23):430-439 (Ukr.).

de Jager ME, et al. Acrossectional study using the Children’s Dermatology Life Quality Index in childhood psoriasis negative effect on quality of life andmoderate correlation of CDLQI with severity scores. Brit J Dermatol. 2010;163(5):1099-1101. doi:10.1111j.1365-2133.2010. 09993.х.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-08

Номер

Розділ

Наукові дослідження