Вивчення клінічних особливостей у хворих на хронічну екзему
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2021-4-23Ключові слова:
хронічна екзема; клінічні особливості; перебігАнотація
Мета роботи — вивчити клінічні особливості хронічної екземи у 96 хворих віком від 18 до 78 років.
Матеріали та методи. Дослідження проводилося в міському клінічному шкірно-венерологічному диспансері № 5 м. Харкова. Усі пацієнти дали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні.
Вік більшості з них (66,7 %) був від 31 до 50 років. Давність дерматозу у 6,3 % обстежених становила від 6 міс до 1 року, у 33,3 % — від 1 до 5 років, у 42,7 % — від 5 до 10 років, у 17,7 % — понад 10 років. Найчастішими причинами загострення у 51,1 % хворих визнано нервово-психічну травму і стрес, у 15,6 % — хвороби внутрішніх органів і перенесені гострі респіраторні захворювання, у 13,5 % — контакт з хімічними речовинами. У всіх хворих дерматоз носив рецидивний характер. Обстежені здебільшого скаржились на шкірний свербіж помірної інтенсивності (51 %) та виражені розлади сну (66,7 %). У 21,9 % пацієнтів виявлено помірний лейкоцитоз і прискорену ШОЕ, у 5,1 % — еозинофілію.
Результати та обговорення. Під спостереженням перебували 96 хворих віком від 18 до 78 років з хронічною екземою. Діагноз встановлювали на підставі даних анамнезу, скарг хворих на свербіж шкіри різної інтенсивності, результатів об’єктивного огляду, а також з урахуванням рецидивів дерматозу протягом більше ніж 1 року. У більшості пацієнтів тривалість дерматозу становила від 5 до 10 років.
Хронічна екзема у них носила рецидивний характер. Тривалість ремісії становила (4,9 ± 0,2) міс, загострення — (6,1 ± 0,2) тиж. Для характеристики ступеня тяжкості хронічної екземи застосовували бальну систему оцінки, за якої середній ступінь тяжкості становив (2,63 ± 0,08) бала.
За ступенем ураження шкірних покривів виявлено обмежені та поширені форми дерматозу. Хворі скаржились на свербіж різної інтенсивності: найчастіше — помірної інтенсивності, періодичний; болісний, постійний з тяжкопереборною потребою до розчухування; короткочасний; відсутність свербежу. Також хворі відзначали порушення сну у вигляді утрудненого засинання, раптового пробудження вночі, відсутності відчуття відпочинку після пробудження вранці. У 39 пацієнтів були шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем).
У клінічному аналізі крові виявлено помірний лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, еозинофілію, ознаки приєднання вторинної інфекції.
Висновки. Середній вік хворих становив від 31 до 50 років. У всіх обстежених дерматоз мав рецидивний характер. Середній ступінь його тяжкості становив (2,63 ± 0,08) бала. Найчастіше хворі скаржились на свербіж помірної інтенсивності (51 %) та виражені розлади сну (66,7 %). У 21,9 % обстежених виявлено помірний лейкоцитоз і прискорену ШОЕ, у 5,1 % — еозинофілію.
Посилання
Aleksandruk OD, Tkach VYe. Diskusіjnі pitannja klasifіkacіyi ekzemi v suchasnіj dermatologіyi. Dermatovenerologija. Kosmetologija. Seksopatologija. 2013;1-4:214-219 (Ukr.).
Visochans’ka TP. Makro- ta mіkroelementnij balans u hvorih na ekzemu ta psorіaz. Hist. 2008;10:44-45 (Ukr.).
Kaljuzhna LD, Rodinenko VM. Osoblivostі patogenezu ekzemi, sprichinenoyi varikoznim sindromom, u zhіnok perimenopauzalnogo vіku. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2005;3:142-143 (Ukr.).
Karakaeva AV, Utc SR. Rol’narushenij jepidermalnogo baryera v patogeneze jekzemy (obzor). Saratovskij nauch med zhurn. 2014;10(3):525-530 (Rus.).
Krisa VM, Chmut VG, Telemuha SB. Algoritm lіkuvannja varikoznoyi ekzemi і trofіchnih virazok nizhnіh kіncіvok. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2005;3:144 (Ukr.).
Kuprash OV. Arterіal’na gіpertenzіja і suputnja patologіja u hvorih lіtn’ogo vіku: ocіnka stanu antigіpertenzivnoyi terapіyi v lіkarnjanih zakladah Ukrayini: Avtoref. dis. …kand. med. nauk. K. b.v., 2007:20 (Ukr.).
Patrushev AV, Samcov AV, Ivanov AM, i dr. Rasprostranennost ochagov hronicheskoj infekcii u bolnyh dermatozami. Vestnik dermatol i venerol. 2018;1:30-38 (Rus.).
Potekaev NS. Jekzema: remarki i sovremennye predstavlenija. Klin dermatovenerol. 2009;1:67-73 (Rus.).
Brown SJ. Molecular mechanisms in atopic eczema: insightsgained from genetic studies. J Pathol. 2017;241(2):140-145. doi:10.1002/path.4810.
Buraczewska I, Berne B, Lindberg M, et al. Changes in skin barrier function following long-term treatment with moisturizers, a randomized controlled trial. Br J Dermatol. 2007;156(3):492-498. doi:10.1111/j.1365-2133. 2006.07685.x.
Halberg M. Nummular eczema. J Emerg Med. 2012;43(5):327-328. doi:10.1016/j.jemermed. 2011.05.031.
Iliev D, Niedner R. Diagnosis of eczema. Can you recognize what your patient’s symptom? MMW Fortschr Med. 2001;143(24):30-33.
