Вивчення клінічних особливостей у хворих на хронічну екзему

Автор(и)

  • Л.В. Фоміна Харківський національний медичний університет, Україна
  • А.М. Дащук Харківський національний медичний університет, Україна
  • Є.І. Добржанська Харківський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2021-4-23

Ключові слова:

хронічна екзема; клінічні особливості; перебіг

Анотація

Мета роботи — вивчити клінічні особливості хронічної екземи у 96 хворих віком від 18 до 78 років.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося в міському клінічному шкірно-венерологічному диспансері № 5 м. Харкова. Усі пацієнти дали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні.
Вік більшості з них (66,7 %) був від 31 до 50 років. Давність дерматозу у 6,3 % обстежених становила від 6 міс до 1 року, у 33,3 % — від 1 до 5 років, у 42,7 % — від 5 до 10 років, у 17,7 % — понад 10 років. Найчастішими причинами загострення у 51,1 % хворих визнано нервово-психічну травму і стрес, у 15,6 % — хвороби внутрішніх органів і перенесені гострі респіраторні захворювання, у 13,5 % — контакт з хімічними речовинами. У всіх хворих дерматоз носив рецидивний характер. Обстежені здебільшого скаржились на шкірний свербіж помірної інтенсивності (51 %) та виражені розлади сну (66,7 %). У 21,9 % пацієнтів виявлено помірний лейкоцитоз і прискорену ШОЕ, у 5,1 % — еозинофілію.

Результати та обговорення. Під спостереженням перебували 96 хворих віком від 18 до 78 років з хронічною екземою. Діагноз встановлювали на підставі даних анамнезу, скарг хворих на свербіж шкіри різної інтенсивності, результатів об’єктивного огляду, а також з урахуванням рецидивів дерматозу протягом більше ніж 1 року. У більшості пацієнтів тривалість дерматозу становила від 5 до 10 років.
Хронічна екзема у них носила рецидивний характер. Тривалість ремісії становила (4,9 ± 0,2) міс, загострення — (6,1 ± 0,2) тиж. Для характеристики ступеня тяжкості хронічної екземи застосовували бальну систему оцінки, за якої середній ступінь тяжкості становив (2,63 ± 0,08) бала.
За ступенем ураження шкірних покривів виявлено обмежені та поширені форми дерматозу. Хворі скаржились на свербіж різної інтенсивності: найчастіше — помірної інтенсивності, періодичний; болісний, постійний з тяжкопереборною потребою до розчухування; короткочасний; відсутність свербежу. Також хворі відзначали порушення сну у вигляді утрудненого засинання, раптового пробудження вночі, відсутності відчуття відпочинку після пробудження вранці. У 39 пацієнтів були шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем).
У клінічному аналізі крові виявлено помірний лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, еозинофілію, ознаки приєднання вторинної інфекції.

Висновки. Середній вік хворих становив від 31 до 50 років. У всіх обстежених дерматоз мав рецидивний характер. Середній ступінь його тяжкості становив (2,63 ± 0,08) бала. Найчастіше хворі скаржились на свербіж помірної інтенсивності (51 %) та виражені розлади сну (66,7 %). У 21,9 % обстежених виявлено помірний лейкоцитоз і прискорену ШОЕ, у 5,1 % — еозинофілію.

Біографії авторів

Л.В. Фоміна, Харківський національний медичний університет

Фоміна Людмила Володимирівна
асист. кафедри дерматології, венерології та СНІДу
61002, Харків, узвіз Куликівський, 15

А.М. Дащук, Харківський національний медичний університет

Дащук Андрій Михайлович
д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології, венерології та СНІДу

Є.І. Добржанська, Харківський національний медичний університет

Добржанська Євгенія Ігорівна
к. мед. н., доц. кафедри дерматології, венерології та СНІДу

Посилання

Aleksandruk OD, Tkach VYe. Diskusіjnі pitannja kla­sifіkacіyi ekzemi v suchasnіj dermatologіyi. Der­mato­venerologija. Kosmetologija. Seksopatologija. 2013;1-4:214-219 (Ukr.).

Visochans’ka TP. Makro- ta mіkroelementnij balans u hvorih na ekzemu ta psorіaz. Hist. 2008;10:44-45 (Ukr.).

Kaljuzhna LD, Rodinenko VM. Osoblivostі patogenezu ekzemi, sprichinenoyi varikoznim sindromom, u zhіnok perimenopauzalnogo vіku. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2005;3:142-143 (Ukr.).

Karakaeva AV, Utc SR. Rol’narushenij jepidermalnogo baryera v patogeneze jekzemy (obzor). Saratovskij nauch med zhurn. 2014;10(3):525-530 (Rus.).

Krisa VM, Chmut VG, Telemuha SB. Algoritm lіkuvannja varikoznoyi ekzemi і trofіchnih virazok nizhnіh kіncіvok. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2005;3:144 (Ukr.).

Kuprash OV. Arterіal’na gіpertenzіja і suputnja patologіja u hvorih lіtn’ogo vіku: ocіnka stanu antigіpertenzivnoyi terapіyi v lіkarnjanih zakladah Ukrayini: Avtoref. dis. …kand. med. nauk. K. b.v., 2007:20 (Ukr.).

Patrushev AV, Samcov AV, Ivanov AM, i dr. Rasprostranennost ochagov hronicheskoj infekcii u bolnyh dermatozami. Vestnik dermatol i venerol. 2018;1:30-38 (Rus.).

Potekaev NS. Jekzema: remarki i sovremennye pred­stav­lenija. Klin dermatovenerol. 2009;1:67-73 (Rus.).

Brown SJ. Molecular mechanisms in atopic eczema: insightsgained from genetic studies. J Pathol. 2017;241(2):140-145. doi:10.1002/path.4810.

Buraczewska I, Berne B, Lindberg M, et al. Changes in skin barrier function following long-term treatment with moisturizers, a randomized controlled trial. Br J Dermatol. 2007;156(3):492-498. doi:10.1111/j.1365-2133. 2006.07685.x.

Halberg M. Nummular eczema. J Emerg Med. 2012;43(5):327-328. doi:10.1016/j.jemermed. 2011.05.031.

Iliev D, Niedner R. Diagnosis of eczema. Can you recognize what your patient’s symptom? MMW Fortschr Med. 2001;143(24):30-33.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-08

Номер

Розділ

Наукові дослідження