Шкірні розлади у пацієнтів із цукровим діабетом: огляд літератури

Автор(и)

  • К. Діл Університет Гульєльмо Марконі, Рим, Італія

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2021-3-54

Ключові слова:

цукровий діабет; поширеність; шкірні інфекції; діабетична дермопатія; діабетична стопа

Анотація

Цукровий діабет (ЦД) — це часте метаболічне захворювання, поширеність якого оцінюється приблизно в 9,3 % серед населення світу у віковій групі 20—79 років, що відповідає 463 млн хворих. Більше того, захворюваність на цю хворобу, ймовірно, збільшиться протягом наступних років. На її частку припадає понад 90 % хворих на цукровий діабет. Системні ускладнення також можуть спостерігатися в дерматології. Залежно від регіону поширеність шкірних захворювань у хворих на ЦД становить від 35,4 до 98,8 %, що робить ці симптоми частим приводом для консультацій в дерматологічній практиці. Найбільш поширеними захворюваннями є шкірні інфекції, але також часто можуть спостерігатися жовті нігті, кандидоз, акрохордони, обмежена рухливість суглобів і ідіопатичний каплевидний гіпомеланоз. Також поширені діабетична дермопатія і синдром діабетичної стопи з виявами порушення пігментації, зокрема чорним акантозом і вітиліго.
Відмінності між типами ураження залишаються неясними для різних типів ЦД (типу 1 або типу 2). Загалом шкірна інфекція і ксероз виявилися дуже поширеними і важливими шкірними захворюваннями в кількох дослідженнях, незалежно від типу ЦД. Шкірні інфекції грибкової етіології є найбільш поширеними, а інфекції бактеріального походження трапляються рідше.
ЦД впливає на шкіру за допомогою кількох механізмів. Високий рівень глікемії дуже впливає на гомеостаз шкіри, порушуючи нормальне функціонування кератиноцитів in vitro, зменшуючи їхню проліферацію і диференціювання. Вони також призводять до утворення кінцевих продуктів глікування (КПГ). Останні утворюються внаслідок глікування білків, ліпідів і нуклеїнових кислот. Вони мають різні патологічні впливи на шкіру: утворюють активні форми кисню (АФК), погіршують кліренс АФК та функцію внутрішніх позаклітинних білків, індукуюють прозапальні цитокіни за допомогою шляху ядерного фактора κβ (NF-κβ ). КПГ змінюють властивості колагену, зменшуючи його гнучкість і розчинність та збільшуючи жорсткість, потовщуючи шкірний колаген, збільшуючи зшивання за рахунок неферментативного глікування, та беручи участь у розвитку фіброзу. У пацієнтів з цукровим діабетом судинні зміни в шкірі аналогічні змінам, спричиненим впливом ультрафіолету, зокрема потовщення стінок судин, яке збільшується від стегна до стопи і найбільш виражене в капілярах, що призводить до порушення чутливості судин.
Ця стаття має на меті узагальнення всіх цих патологій, надання інформації щодо їхньої поширеності, короткий опис симптомів, патогенезу і принципів їхнього лікування. Дерматологи відіграють ключову роль у їхньому лікуванні, а також у виявленні нових випадків ЦД. Вони також повинні контролювати глікемію у цих пацієнтів.

Біографія автора

К. Діл, Університет Гульєльмо Марконі, Рим

-

Посилання

IDF Diabetes Atlas. 9th edition, 2019. International Diabetes Federation, Brussels:176.

Huntley A.C. Diabetes and the skin. J Am Acad Dermatol. 1982;7:427-455.

Sasmaz S, Buyukbese M, Cetinkaya A, et al. The prevalence of skin disorders in type-2 diabetic patients. Internet J. Dermatol. 2006;3(1):4.

Foss NT, Polon DP, Takada MH, et al. Dermatoses em pacientes com diabetes mellitus. Revista de Saúde Públic. 2005;39:677-682.

da Silva MCA, Mazzotti NG, Weber M.B. Manifestações cutâneas em pacientes comdiabete melito tipo 2 em posto de saúde. Revista da Associação Médica do Rio Grande do Sul. 2007;51:95-99.

Farshchian M, Fereydoonnejad M, Yazdanfar A, et al. Cutaneous manifestations of diabetes mellitus: a case series. Cutis. 2010;86:31-35.

Goyal A, Raina S, Kaushal SS, et al. Pattern of cutaneous manifestations in diabetes mellitus. Indian J Dermatol. 2010;55(1):39-41. doi: 10.4103/0019-5154.60349.

Ragunatha S, Anitha B, Inamadar AC, et al. Cutaneous disorders in 500 diabetic patients attending diabetic clinic. Indian J Dermatol. 2011;56 (2):160-164. doi: 10.4103/0019-5154.80409.

Galdeano F, Zaccaria S, Parra V, et al. Cutaneous manifestations of diabetes mellitus: clinical meaning. Dermatología Argent. 2013;16:117-121.

Wambier CG, Takada MH, Foss-Freitas MC, et al. Effects of metabolic control on cutaneous findings in diabetes mellitus. Revista Brasileira de Medicina Interna. 2014;1:11-19.

Chatterjee N, Chattopadhyay C, Sengupta N, et al. An observational study of cutaneous manifestations in diabetes mellitus in a tertiary care hospital of Eastern India. Indian J Endocrinol Metab. 2014;18:217-220. doi: 10.4103/2230-8210.129115.

Sawatkar GU, Kanwar AJ, Dogra S, et al. Spectrum of cutaneous manifestations of type 1 diabetes mellitus in 500 South Asian patients. Br J Dermatol. 2014;171:1402-1406. doi: 10.1111/bjd.13077.

Sani H, Abubakar AB, Bakari AG. Prevalence and pattern of skin diseases in patients with diabetes mellitus at a tertiary hospital in Northern Nigeria. Niger J Clin Prac. 2020;23:970-974. doi: 10.4103/njcp.njcp_95_19.

Romano G, Moretti G, Di Benedetto A, et al. Skin lesions in diabetes mellitus: prevalence and clinical correlations. Diabetes Res Clin Pract. 1998;39:101-106. doi: 10.1016/s0168-8227(97)00119-8.

Campos de Macedo GM, Nunes S, Barreto T. Skin disorders in diabetes mellitus: an epidemiology and physiopathology review. Diabetol Metab Syndr. 2016;8:63. doi: 10.1186/s13098-016-0176-y.

Spravchikov N, Sizyakov G, Gartsbein M, et al. Glucose effects on skin keratinocytes: implications for diabetes skin complications. Diabetes. 2001;50:1627-1635. doi: 10.2337/diabetes.50.7.1627.

Chen XF, Lin WD, Lu SL, et al. Mechanistic study of endogenous skin lesions in diabetic rats. Exp Dermatol. 2010;19:1088-1095. doi: 10.1111/j.1600-0625. 2010.01137.x.

Blakytny R, Jude EB. Altered molecular mechanisms of diabetic foot ulcers. Int J Low Extrem Wounds. 2009;8:95-104. doi: 10.1177/1534734609337151.

Behm B, Schreml S, Landthaler M, Babilas P. Skin signs in diabetes mellitus. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2012;26:1203-1121. doi: 10.1111/j.1468-3083. 2012.04475.x.

Wilkinson HN, Hardman MJ. Wound senescence: а fun­c­tional link between diabetes and ageing? Exp Dermatol. 2021;30:68-73. doi: 10.1111/exd.14082.

Buckingham BA, Uitto J, Sandborg C, et al. Scleroderma like syndrome and non-enzymatic glycosylation of collagen in children with poorly controlled insulin-dependent diabetes. Pediatr Res. 1981;15:626.

Stuart CA, Gilkison CR, Smith MM, et al. Acanthosis nigricans as a risk factor for non-insulin dependent diabetes mellitus. Clin Pediatr (Phila). 1998;37 (2):73-79. doi: 10.1177/000992289803700203.

Phiske M. An approach to acanthosis nigricans. Indian Dermatol Online J. 2014;5 (3):239. doi: 10.4103/2229-5178.137765.

Rosen J, Yosipovitch G. Skin Manifestations of Diabetes Mellitus / KR Feingold, B Anawalt, A Boyce, et al., editors. Endotext [Internet]. South Dartmouth (MA): MDText.com, Inc.; 2000–. 2018 Jan 4. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/sites/books/NBK481900/

Das A, Datta D, Kassir M, et al. Acanthosis nigricans: a review. J Cosme. Dermatol. 2020;19 (8):1857-1865. doi: 10.1111/jocd.13544. PMID: 32516476.

Bhagyanathan M, Dhayanithy D, Parambath V, et al. Acanthosis nigricans: A screening test for insulin resistance - An important risk factor for diabetes mellitus type-2. J Family Med Prim Care. 2017;6 (1):43. doi: 10.4103/2249-4863.214961.

Higgins SP, Freemark M, Prose NS. Acanthosis nigricans: a practical approach to evaluation and management. Dermatol Online J. 2008;14(9):2.

Mendes AL, Miot HA, Junior VH. Diabetes mellitus and the skin. An Bras Dermatol. 2017;92(1):8-20. doi: 10.1590/abd1806-4841.20175514.

Morgan AJ, Schwartz RA. Diabetic dermopathy: A subtle sign with grave implications. J Am Acad Dermatol. 2008;58 (3):447-451. doi: 10.1016/j.jaad.2007.11.013.

Tabor CA, Parlette EC. Cutaneous manifestations of diabetes. Signs of poor glicemy control or new onset disease. Postgrad Med. 2006;119:38-44.

Amin N, Doupis J. Diabetic foot disease: from the evaluation of the «foot at risk» to the novel diabetic ulcer treatment modalities. World J Diabetes. 2016;7(7):153. doi: 10.4239/wjd.v7.i7.153.

Ahn C, Yosipovitch G, Huang W. Diabetes and the Skin // Callen J, Jorizzo J, Zone J, et al., eds. Dermatological Signs of Systemic Disease. Edinburgh: Elsevier, 2017:205-214.

Gervini RL, Lecompte SM, Pineda RC, et al. Escleredema de Buschke: relato de dois casos. An Bras Dermatol. 2002;77:465-472.

Sattar MA, Diab S, Sugathan TN, Sivanandasingham P, Fenech FF. Scleredemadiabeticorum: a minor but often unrecognized complication of diabetes mellitus. Diabet Med. 1988;5:465-468.

Yosipovitch G, Loh KC, Hock OB. Medical pearl: Scleroderma-like skin changes in patients with diabetes mellitus. J Am Acad Dermatol. 2003;49(1):109-111. doi: 10.1067/mjd.2003.254.

Gerrits EG, Landman GW, Nijenhuis-Rosien L, et al. Limited joint mobility syndrome in diabetes mellitus: A minireview. World J Diabetes. 2015;6(9):1108. doi: 10.4239/wjd.v6.i9.1108.

Abate M, Schiavone C, Pelotti P, Salini V. Limited joint mobility in diabetes and ageing: recent advances in pathogenesis and therapy. Int J Immunopathol Pharma­col. 2010;23(4):997-1003. doi: 10.1177/ 039463201002300404.

Lowitt MH, Dover JS. Necrobiosis lipoidica. J Am Acad Dermatol. 1991;25:735-748. doi: 10.1016/s0190-9622(08)80961-9.

Jelinek JE. The skin in diabetes. Diabet Med. 1993;10:201-213. doi: 10.1111/j.1464-5491.1993.tb00048.x.

Petzelbauer P, Wolff K, Tappeiner G. Necrobiosis lipoidica: treatment with systemic corticoids. Br J Dermatol. 1992;126:542-545. doi: 10.1111/j.1365-2133.1992.tb00097.x.

Larsen K, Jensen T, Karlsmark T, Holstein PE. Incidence of bullosisdiabeticorum - a controversial cause of chronic foot ulceration. Int World J. 2008;5 (4):591-596.

Basarab T, Munn SE, McGrath J, et al. Bullosis diabeticorum. A case report and literature review. Clin Exp Dermatol. 1995;20:218-220. doi: 10.1111/j.1365-2230.1995.tb01305.x.

Lipsky BA, Baker PD, Ahroni JH. Diabetic bullae: 12 cases of a purportedly rare cutaneous disorder. Int J Dermatol. 2000;39(3):196-200. doi: 10.1046/j.1365-4362. 2000.00947.x.

Ingram JR. Hidradenitis suppurativa prevalence and diseaseassociations using the Clinical Practice Research Datalink. 25th European Academy of Dermatology and Venereology Congress, 2016. Vienna, Austria, 2016.

Von der Werth J, Williams H. The natural history of hidradenitis suppurativa. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2000;14(5):389-392. doi: 10.1046/j.1468-3083. 2000.00087.x.

Bui T-L, Silva-Hirschberg C, Torres J, Armstrong AW. Hidradenitis suppurativa and diabetes mellitus: A systematic review and meta-analysis. J Am Acad Dermatol. 2018;78(2):395-402. doi: 10.1016/j.jaad.2017.08.042.

Vekic DA, Frew JW, Woods J, et al. Adopting the orphan: theimportance of recognising hidradenitis suppurativa as a systemic auto-inflammatory disease. Australas J Dermatol. 2016;57:69-70. doi: 10.1111/ajd.12287.

von Laffert M, Helmbold P, Wohlrab J, et al. Hidradenitis suppurativa (acne inversa): early inflammatory events at terminalfollicles and at interfollicular epidermis. Exp Dermatol. 2010;19:533-537.

Vekic DA, Frew J, Cains GD. Hidradenitis suppurativa, a review of pathogenesis,associations and management. Part 1. Australas J Dermatol. 2018;59 (4):267-277. doi: 10.1111/ajd.12770.

Lyons AB, Shabeeb N, Nichol CL. et al. Emerging medical treatments for hidradenitis suppurativa. J Am Acad Dermatol. 2020;83(2):554-562. doi: 10.1016/j.jaad.2020.04.009.

Yosipovitch G, Hodak E, Vardi P, et al. The prevalence of cutaneous manifestations in IDDM patients and their association with diabetes risk factors and microvascular complications. Diabetes Care. 1998;21(4):506-509. doi: 10.2337/diacare.21.4.506.

Pavlović MD, Milenković T, Dinić M, et al. The prevalence of cutaneous manifestations in young patients with type 1 diabetes. Diabetes Care. 2007;30(8):1964-1967. doi: 10.2337/dc07-0267.

Patel N, Spencer LA, English JC, Zirwas MJ. Acquired ichthyosis. J Am Acad Dermatol. 2006;55(4):647-656. doi: 10.1016/j.jaad.2006.04.047.

Saray Y, Seçkin D, Bilezikçi B. Acquired perforating dermatosis: clinicopathological features in twenty‐two cases. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2006;20(6):679-688. doi: 10.1111/j.1468-3083.2006.01571.x.

Van Hattem S, Bootsma AH, Thio HB. Skin manifestations of diabetes. Cleve Clin J Med. 2008;75(11):772-774. doi: 10.3949/ccjm.75.11.772.

Wagner G, Sachse MM. Acquired reactive perforating dermatosis. J Dtsch Dermatol Ges. 2013;11(8):723-729. doi: 10.1111/ddg.12131.

Mahajan S, Koranne R, Sharma S. Cutaneous manifestation of diabetes melitus. Indian J Dermatol Venereol Leprol. 2003;69(2):105.

Naik NS. Eruptive xanthomas. Dermatol Online J. 2001;7(2).

Neilly JB, Martin A, Simpson N, MacCuish AC. Pruritus in diabetes mellitus: investigation of prevalence and correlation with diabetes control. Diabetes Care. 1986;9(3):273-275.

Huntley AC. Finger pebbles: a common finding in diabetes mellitus. J Am Acad Dermatol. 1986;14:612-617.

Cabo H, Woscoff A. Cutaneous manifestations of diabetes mellitus [letter]. J. Am. Acad. Dermatol. 1995;32:685.

Guarneri C, Guarneri F, Borgia F, et al. Finger pebbles in a diabetic patient: Huntley’s papules. Int J Dermatol. 2005;44:755-756. doi: 10.1111/j.1365-4632. 2004.02580.x.

Dabski K, Winkelmann RK. Generalized granuloma annulare: clinical and laboratory findings in 100 patients. J Am Acad Dermatol. 1989;20:39-47. doi:10.1016/s0190-9622(89)70005-0.

Sahin MT, Türel-Ermertcan A, Oztürkcan S, et al. Generalized granuloma annulare in a patient with type II diabetes mellitus: successful treatment with isotretinoin. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2006;20:111-114. doi: 10.1111/j.1468-3083.2006.01337.x.

Gkogkolou P, Böhm M. Skin disorders in diabetes mellitus. J Dtsch Dermatol Ges. 2014;12(10):847-863. doi: 10.1111/ddg.12424_suppl.

Casqueiro J, Casqueiro J, Alves C. Infections in patients with diabetes mellitus: A review of pathogenesis. Indian J Endocrinol Metab. 2012;16(Suppl 1):27-36. doi: 10.4103/2230-8210.94253.

Ahmed I, Goldstein B. Diabetes mellitus. Clin Dermatol. 2006;24:237-246. doi: 10.1016/j.clindermatol. 2006.04.009.

Oumeish OY. Skin disorders in patients with diabetes. Clin Dermatol. 2008;26:235-242. doi: 10.1016/j.clindermatol.2007.10.015.

Saunte DML, Holgersen JB, Hædersdal M, et al. Prevalence of toe nail onychomycosis in diabetic patients. Acta Derm Venereol. 2006;86(5):425-428. doi: 10.2340/00015555-0113.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-11

Номер

Розділ

Огляди