Себорейний дерматит: вибір тактики топічного лікування з урахуванням особливостей мікробіому шкіри

Автор(и)

  • Н.Ю. Резніченко ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна
  • Ю.Г. Резніченко Запорізький державний медичний університет, Україна
  • О.В. Веретельник Запорізький державний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2021-3-39

Ключові слова:

cеборейний дерматит; топічна терапія; «Бетасалік»; «Триакутан»; «Псорікап»

Анотація

Мета роботи — вивчити клінічну ефективність та безпеку препаратів «Бетасалік», «Триакутан» і «Псорікап» у лікуванні хворих на себорейний дерматит (СД).

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 75 хворих (основна група) на СД. Контрольну групу склали 56 здорових осіб аналогічного віку. Ступінь тяжкості СД у хворих визначали за бальною шкалою, яка включала оцінку інтенсивності еритеми, набряку, мокнуття, екскоріацій, лущення та жирності шкіри. Дослідження мікробіоценозу шкіри проводили методом його прямої якісної й кількісної оцінки. Рівень тривожності вивчали за шкалою самооцінки Спілбергера—Ханіна. Залежно від методу лікування хворих на СД розділили на дві групи: І (дослідну) склали 43 пацієнти, які поетапно отримували препарати: «Бетасалік» протягом 5 діб, «Триакутан» упродовж 5 діб, з 11-ї доби «Псорікап» протягом 18 днів; до ІІ групи (порівняння) увйшли 32 пацієнти, які зовнішньо отримували топічний кортикостероїд.

Результати та обговорення. Перебіг CД супроводжується порушеннями мікробіоценозу шкіри зі збільшенням кількості грибів роду Malassezia та Candida на уражених ділянках, що потребує проведення відповідного лікування. Для хворих на СД характерна наявність високої особистісної та ситуативної тривожності. Застосування препаратів «Бетасалік» і «Триакутан» сприяло одужанню більшості пацієнтів та значному покращенню їхнього стану за різної локалізації патологічного процесу. На відміну від дослідної підгрупи у підгрупі зі стандартним лікуванням ці показники були значно нижчими. Додаткове включення препарату «Псорікап» до схеми лікування хворих на СД сприяло одужанню 100 % пацієнтів з локалізацією патологічного процесу на волосистій частині голови та на обличчі.

Висновки. Комплексна терапія СД із застосуванням мазі «Бетасалік», крему або мазі «Триакутан» та крему «Псорікап» є патогенетично обґрунтованою, оскільки забезпечує швидкий клінічний ефект і нормалізацію мікробіоценозу шкіри.

Біографії авторів

Н.Ю. Резніченко, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Резніченко Наталія Юріївна
д. мед. н, проф., проф. кафедри загальної практики — сімейної медицини, дерматовенерології з курсом психіатрії
69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 2

Ю.Г. Резніченко, Запорізький державний медичний університет

Резніченко Юрій Григорович
д. мед. н., проф., проф. кафедри госпітальної педіатрії

О.В. Веретельник, Запорізький державний медичний університет

Веретельник Олександр Володимирович
к. мед. н., доц., доц. кафедри дерматовенерології та косметології з курсом естетичної медицини факультету післядипломної освіти

Посилання

Bilovol AM, Tkachenko SG. Medychna kosmetologiya: navchalnyi posibnyk dlya studentiv VNZ. (Ukr.). 1012; 383.

Bilozorov ОP, ZuevaIM, Chastiy TV. Pokaznyky sensybilizazii do antygeniv umovno-patogennyh grybiv Malassezia і Candida u hvoryh na alergodermatozy z mutatsiamy genu filagrynu. (Ukr.). Dermatologiya ta venerologiya. (Ukr.). 2011;4:7-10.

Bolotnaya LA, Narozhnaya MV. Seboreinyi dermatyt: sovremennye predstavlenia o patogeneze. (Rus.). Меzhdunarodnyi mediziskiy zhurnal. (Rus.). 2015;1:96-100.

Stepanenko VI. Dermatologiya, venerologiya: pidruchnyk. (Ukr). 2012:848.

Znamenskiy VА, Dechtiyar NV, Кuzminskiy SN. Mikrobologichna diagnostyka dysbacterioziv: Metodychni rekomendazii. (Ukr). 1986:28.

Кutasevich JF, Machtakova IA. Ratsionalnyi vybor topicheskogo steroida. (Rus.). Ukrayinsky zhurnal dermatolohigii, venerolohigii, kosmetologii [Ukrainian journal of dermatology, venereology, cosmetology] (Ukr). 2012;1:55-58.

Reznichenko NYu. The experience of the use of psyhocorrective methods in treatment of patients with chronic allergic dermatoses (Ukr). Medychna psykhologiya [Medical psychology] (Ukr). 2014;2:94-98.

Stepanenko VI. Тurkevich ОY, Syzon ОО, Gorbenko ОV. Porivnyalnyi analiz profilyu bezpechnosti topichnyh gluykokortykosteroidiv z pozyziy dokazovoi medytsyny (Ukr). Ukrayinsky zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii [Ukrainian journal of dermatology, venereology, cosmetology] (Ukr). 2010;3:53-63.

Khanin YL. Кratkoe rukovodstvo k primeneniuy shkaly reaktivnoy trevozhnosti CD. Spilbergera. (Rus.). 1976:18.

Borda LJ, Wikramanayake TC. Seborrheic Dermatitis and Dandruff: A Comprehensive Review. J Clin Investig Dermatol. 2015;3(2):10.

Breunig J de A, de Almeida HLJr, Duquia RP, et al. Scalp seborrheic dermatitis: prevalence and associated factors in maleadolescents. Int J Dermatol. 2012;51(1):46-44.

Breunig JA, Almeida HL, Duquia RD, et al. Scalpseborrheic dermatitis: prevalence and associated factors inmaleadolescents. Int J Dermatol. 2012;51(1):46-49.

Bukvić Mokos et al. Seborrheic dermatitis. Acta Dermatovenerol Croat. 2012;20(2):98-104.

Bukvic Mokos Z, Kralj M, Basta-Juzbasic A, Lakos Jukic I. Seborrheic dermatitis: an update. Acta Dermatovenerol Croat. 2012;20(2):98-104.

Clark GW, Pope SM, Jaboori KA. Diagnosis and treatment of seborrheic dermatitis. Am Fam Physician. 2015;91:185-190.

Das A, Panda S. Use of Topical Corticosteroids in Dermatology: An Evidence-based Approach. Indian J Dermatol. 2017;62(3):237-250.

Del Rosso JQ. Kim GK. Seborrheic dermatitis and Malassezia species: how are they related? J Clin Aesth Dermatol. 2009;111(5):14-17.

Gary W Clark, Sara M Pope, Khalid A Jaboori. Diagnosis and Treatment of Seborrheic Dermatitis. Am Fam Physician. 2015;91(3):185-190.

Gupta AK, Kogan N. Seborrhoeic dermatitis: current treatment practices. Expert Opin Pharmacother. 2004;5:8.

Hald M, Arendrup MC, Svejgaard EL, et al. Evidence-based Danish guidelines for the treatment of Malassezia-related skin diseases. Acta Derm Venereol. 2015;95:12-19.

Hay RJ. Malassezia, dandruffandseborrhoeicdermatitis: anoverview. Brit J Dermatol. 2011;165(2):2-8.

Naldi L, Rebora A. Seborrheic dermatitis. N Engl J Med. 2009;360(9)387-396.

Okokon EO, Verbeek JH, Ruotsalainen JH, et al. Topical antifungals for seborrhoeic dermatitis. Cochrane Database Syst Rev. 2015;5.

Paulino LC. New perspectives on dandruff and seborrheic dermatitis: lessons we learned from bacterial and fungal skin microbiota. Eur J Dermatol. 2017;27(1):4-7.

Plewig G, Jansen T. Seborrheic dermatitis. Fitzpatrick’s Dermatology in General Medicine; Wolf K, Goldsmith L, Katz SI [ed]. McGraw-Hill Companies; 2008:219-225.

Ramos-E-Silva M, Sampaio AL, Carneiro S. Red face revisited: Endogenous dermatitis in the form of atopic dermatitis and seborrheic dermatitis. Clin Dermatol. 2014;32:109-115.

Rosso JQ. Adult Seborrheic Dermatitis. J. Clin. Aesthet. Dermatol. —2011;4, N 5.— Р. 32-3.

Ruiz-Arriaga LF, Arenas R, Vega-Sánchez DC, et al. Seborrheic Dermatitis: Three Novel Trichoscopic Signs and Its Correlation to Malassezia sp. Colonization Skin Appendage Disord. 2019;5:288-292.

Schwartz JR, Messenger AG, Tosti A, et al. A comprehensive pathophysiology of dandruff and seborrheic dermatitis — towards a more precise definition of scalp health. Acta DermVenereol. 2013;93(2):131-7.

Szepietowski JC, Reich A, Wesołowska-Szepietowska E. Quality of life in patients suffering from seborrheic dermatitis: influence of age, gender and education level. Mycoses 2009;52(4)357-363.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-11

Номер

Розділ

Фармакотерапія в дерматовенерології