Моніторинг якості життя за перше півріччя коронавірусної інфодемії в Україні
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2021-3-4Ключові слова:
пандемія COVID19; інфодемія; самооцінка медиками якості життяАнотація
Пандемія COVID-19, політико-економічні чинники, новітні технологічні досягнення, екологічні зміни у світі — все це значно вплинуло на самоусвідомлення якості власного життя переважною частиною населення. Для нас як клініцистів-викладачів кафедри дерматології та венерології з курсом косметології НМУ імені О.О. Богомольця це стало очевидним після вимушеної відмови від звичного «живого» навчання і переходу в березні 2020 р. на дистанційну форму в Zoom та одночасного з цим перепрофілювання клінічної бази кафедри для стаціонарного лікування лише хворих із COVID-19 з одночасною випискою профільних пацієнтів з дерматологічною патологією.
Упродовж всієї пандемії ми були фактично позбавлені можливості подальшого професійного контактування з профільними пацієнтами з дерматологічними захворюваннями. У нас лишилась лише технічна можливість контактувати зі студентами 4-го курсу НМУ в режимі онлайн. Було вирішено скористатись такою нагодою не лише для їхнього дистанційного навчання основам дерматовенерології, але й для визначення (уточнення) їхнього психостатусу за допомогою відповідних тестів.
Мета роботи — провести моніторингове дистанційне дослідження залежності показників якості життя (ЯЖ) у молодих медичних працівників (студентів) на тлі негативного інформативного впливу ЗМІ через вимушене довготермінове перебування в стресовій ситуації локдауну і суворий багатотижневий карантин, зумовлений пандемією COVID-19.
Матеріали та методи. ЯЖ оцінювали за допомогою тесту-опитувальника Health Status Survey (SF-36), який належить до загальних (неспеціалізованих) тестів-опитувальників.
Результати та обговорення. За період з березня по червень відбулись помітні зміни в самооцінці соматично цілком здоровими студентами-медиками 4-го курсу стану власної ЯЖ як за кількома шкалами SF-36, так і в цілому. І це при тому, що жоден з них чи членів їхніх родин не був інфікований COVID-19 і не мав жодних клінічних виявів цієї хвороби за всі ці 3 міс. В цілому наявні зміни ЯЖ за цей період носили негативний характер, хоча це погіршення і мало різний ступінь вираженості за окремими шкалами.
Висновки. В умовах дистанційного контактування технічно можливим та науково доцільним є використання тестів-опитувальників для визначення ЯЖ у статистично значущих вибірках добровільних респондентів.
Нам здається гіпотетично можливим розглядати зміни самооцінки ЯЖ в цілому та за окремими шкалами SF-36 як своєрідного, проте цілком об’єктивного та наглядного діагностичного тесту для доклінічного (раннього) визначення загрози формування і появи психосоматичних розладів у будь-якої дорослої людини, що звернулася до сімейного лікаря.
Посилання
Libanova EM, Hladun OM, Lisohor LS, ta in. Vymiriuvannia yakosti zhyttia v Ukraini. Analitychna dopovid. K; 2013:50 (Ukr.).
Nugaev PM, Nugaev MA. Kachestvo zhizni v trudakh socziologov SShA. Socziol issledovaniya. 2003;6:100-105 (Rus.).
Prystupa Ye, Keurysh N. Yakist zhyttia liudyny: katehorii, komponenty ta yikh vymiriuvannia. Fizychna aktyvnist, zdorovia i sport. 2010;2:54-63 (Ukr.).
Rajgorodskij DYa. Prakticheskaya diagnostika. Metodiki i testy. Samara; 2001:672s.
Koval l. Iakist zhyttia v Ukraini: otsinky ekspertiv. Uriadovyi kurier. 2021;70(5939) https://ukurier.gov.ua/uk/articles/newspaper/2017/4/13/(Ukr.).
Iarchuk AV. Sutnist poniattia yakosti zhyttia naselennia / Zb nauk prats Tavriiskoho derzhavnoho ahrotekhnolohichnoho universytetu. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia. 2016;3(23):430-439.
