Стан ферментної ланки антиоксидантного захисту та його неспецифічна корекція у хворих на екзему
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2021-2-5Ключові слова:
екзема, дисбіоз, мікробіота, прогноз, пребіотикАнотація
Розмаїття механізмів розвитку створює значні труднощі у виборі адекватних напрямів терапевтичної тактики. Залишаються недостатньо вивченими пріоритетні патогенетичні ланки, зокрема зміни стану антиоксидантного захисту.
Мета роботи — визначити активність ферментної ланки антиоксидантного захисту і розробити методи неспецифічної корекції виявлених порушень.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 52 хворих на екзему (27 чоловіків і 25 жінок) віком від 19 до 57 років. У 16 з них діагностовано істинну, у 21 – інфекційну (мікробну) та у 15 – інфекційну (мікотичну) форми дерматозу. До групи контролю увійшли 20 здорових осіб. Визначали активність каталази, глутатіонпероксидази і супероксиддисмутази у сироватці крові.
Результати та обговорення. У хворих на екзему спостерігається лабільний, який залежить від клінічної форми дерматозу, характер змін ферментної активності антиоксидантного захисту, тотальне пригнічення якої констатовано лише за наявності мікогенної сенсибілізації. Для усунення виявлених розладів призначено PRP-терапію та такролімус («Протопік»), застосування яких у складі комплексної терапії дало змогу не лише досягти корекції патогенетичних змін, а й істотно поліпшити клінічний перебіг дерматозу.
Висновки. У хворих на екзему доцільно визначати активність супероксиддисмутази, активність каталази і глутатіонпероксидази для оцінки стану ферментної ланки антиоксидантного захисту. Включення до арсеналу засобів лікування PRP-терапії та такролімусу («Протопік») дає можливість коригувати стан ферментної ланки антиоксидантного захисту і клінічний перебіг дерматозу. Активність каталази, глутатіонпероксидази і супероксиддисмутази може слугувати одним з критеріїв ефективності лікування хворих на екзему.
Посилання
Bolotnaya LA, Ryabova OA. Sovremennye vzglyady na patogenez i lechenie ekzemy. Dermatologiya ta venerologiya. 2002;2:20-22 (Rus.).
Bondapenko VM, Gracheva HM, Matsylevich TB. Disbaktepiosy kishechnika y vsroslyh. M. KMK; 2003:224 (Rus.).
Bytorova LI, Kalinin AB. Vozmozhnocti korrektsii narysheniya kishechnogo mikrobiotsenosa laktylosoy. Ros zhyrn gastroenterol, gepatol, koloproktol. 2001;1:79-83 (Rus.).
Vorobiev AA, Abramov HA, Bondarenko BM, Shenderov BA. Disbakteriosy – aktyalnaya problema meditsiny. Vestn RAMH. 1997;3:4-7 (Rus.).
Vorobev AA, Lyikova EA. Bakterii normalnoy mikroflory: biologicheskie svoistva i zaschitnye fynktsii. ZhMEI. 1999;6:102-105 (Rus.).
Kramar VS. Prostranstvennaya stryktyrnaya ierarchiya mikroorganismov v biotsenose kozhi. Vestn Volgogradskogo gosydarstvennogo meditsinskogo yniversiteta. Volgograd. 200;58(9):23-27 (Rus.).
Melnikova VH. Problemy ximioprofilaktiki, ximioterapii endogennoy infektsii i disbakterios. Vestn RAMH. 1997;3:26-30 (Rus.).
Onischenko NS, Kasatkina NM. Osobennosti mikrobiotsenozov kozhi i kishechnika pri parazitarnoy invazii u bolnyh ekzemoy. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2012;6:65-69 (Rus.).
Solntseva VK, Byikov AS, Vorobev AA, Ivanov OL. Mikrobiotsenos kozhi bolnyh hronicheskimi dermatosami. Zhyrnal mikrobiologii, immynologii i virysologii. 2000;6:51-55 (Rus.).
Candela M, Rampelli S, Turroni S, et al. Unbalance of intestinal microbiota in atopic children. BMC Microbiol. 2012;12:95. doi:10.1186/1471-2180-12-95.
Espinoza LR. van Solingen R. Insights into the pathogenesis of psoriasis and psoriatic arthritis. Am J Med Sci. 1998;316:271-276. doi:10.1097/00000441-199810000-00008.
Ismail IH, Oppedisano F, Joseph SJ, et al. Reduced gut microbial diversity in early life is associated with later development of eczema but not atopy in high-risk infants. Pediatr Allergy Immunol. 2012;23(7):674-681. doi:10.1111/j.1399-3038.2012.01328.x.
Grice EA, Segre JA. The skin microbiome. Nat Rev Microbiol. 2011;9(4):244-253. doi:10.1038/nrmicro2537.
Kalliomaki M, Salminen S, Poussa T, et al. Probiotics and prevention of atopic disease: 4-year follow-up of a randomised placebo-controlled trial. Lancet. 2003;361:1869-1871. doi:10.1016/S0140-6736(03)13490-3.
Kalliomaki M, Salminen S, Poussa T, et al. Probiotics during the first 7 years of life: a cumulative risk reduction of eczema in a randomized, placebo-controlled trial. J Allergy Clin Immunol. 2007;119:1019-1021. doi:10.1016/j.jaci.2006.12.608.
Nutten S. Atopic Dermatitis: Global Epidemiology and risk Factors. Ann Nutr Metab. 2015;66(1):8-16. doi:10.1159/000370220.
