Розацеа — сучасні особливості патогенезу і можливості медикаментозної корекції в епоху зростаючої антибіотикорезистентності
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2021-1-39Ключові слова:
розацеа; патогенез; ізотретиноїн; схема лікування; «Роаккутан»; небажані явища; безпекаАнотація
Патофізіологія розацеа є складним процесом, в якому важливе значення мають такі фактори: судинні порушення, зміни сполучної тканини дерми, мікроорганізми, дисфункція травного тракту, імунні порушення, зміни сально-волосяного апарату, оксидантний стрес, кліматичні чинники, психовегетативні розлади, конституціональна ангіопатія, емоційний стрес, порушення гормональної рівноваги, вплив хімічних агентів.
Терапія розацеа може викликати труднощі у фахівців і зумовлювати незадоволеність пацієнтів унаслідок рецидивного перебігу. Особливо складним є лікування тяжких форм захворювання. Традиційна антибіотикотерапія та корекція гормонального фону у жінок дають позитивний, але здебільшого тимчасовий ефект.
Мета роботи — вивчити ефективність і переносність системного ізотретиноїну в лікуванні пацієнтів з папуло-пустульозними формами розацеа.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів (21 жінка і 9 чоловіків) віком від 39 до 56 років з папуло-пустульозними формами розацеа. Ефективність терапії визначали за шкалою діагностичної оцінки розацеа до та через 6 міс від початку лікування. Всім пацієнтам як монотерапію призначали системний ізотретиноїн — препарат «Роаккутан» («Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд», Швейцарія) у таких дозах: 1-й місяць — 0,3 мг/кг, протягом 2—6-го місяця — 0,2 мг/кг один раз на добу разом із жирною їжею.
Результати та обговорення. До лікування показник шкали діагностичної оцінки розацеа становив (10,8 ± 0,9) бала. Через 6 міс він знизився у 6 разів і становив (1,8 ± 0,4) бала.
Висновки. Аналіз отриманих даних свідчить про високу ефективність «Роаккутану» в лікуванні пацієнтів з папуло-пустульозними формами розацеа. Побічні ефекти у вигляді сухості шкіри та слизових оболонок при прийомі «Роаккутану» були незначними з огляду на низьку дозу препарату і усувалися завдяки застосуванню відповідних зволожувальних засобів.
Посилання
Adaskevich VP. Diagnosticheskie indeksy v dermatologii. M: Isdatel’stvo Panfilova; 2014:352 (Rus).
Addor FA. Skinbarrierin rosacea. An Bras Dermatol. 2016;91(1):59-63. doi:10.1590/abd1806-4841.20163541.
Ahn CS, Huang WW. Rosacea Pathogenesis. Dermatol Clin. 2018;36(2):81-86. doi:10.1016/j.det.2017.11.001.
Alexis AF, Callender VD, Baldwin HE, et al. Global epidemiology and clinical spectrum of rosacea, high lighting skin of color: Review and clinical practice experience. J Am Acad Dermatol. 2019;80(6):1722-1729. doi:10.1016/j.jaad.2018.08.049.
Anzengruber F, Czernielewski J, Conrad C, et al. Swiss S1 guideline for the treatment of rosacea. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2017;31(11):1775-1791. doi: 0.1111/jdv.14349.
Buddenkotte J, Steinhoff M. Recent advances in understanding and managing rosacea. F1000 Res. 2018;7:F1000. doi:10.12688/f1000research.16537.1.
Choi JE, Di Nardo A. Skin neurogenic inflammation. Semin Immunopathol. 2018;40(3):249-259. doi:10.1007/s00281-018-0675-z.
Collins M, Moreau J, Opel D, et al. Compliance with pregnancy prevention measures during isotretinoin therapy. J Am Acad Dermatol. 2014;70:55-59.
Costa CS, Bagatin E, Martimbianco ALC, et al. Oral isotretinoin foracne. Cochrane Database Syst Rev. 2018;11(11):CD009435. doi:10.1002/14651858.CD009435.pub2.
Del Rosso JQ, Tanghetti E, Webster G, et al. Update on the Management of Rosacea from the American Acne & Rosacea Society (AARS). J Clin Aesthet Dermatol. 2019;12(6):17-24.
Forton FMN. The Pathogenic Role of Demodex Mites in Rosacea: A Potential Therapeutic Target Already in Erythema to telangiectatic Rosacea? Dermatol Ther (Heidelb). 2020;10(6):1229-1253. doi:10.1007/ s13555-020-00458-9.
Gallo RL, Granstein RD, Kang S, et al. Standard classification and pathophysiology of rosacea: The 2017 update by the National Rosacea Society Expert Committee. J Am Acad Dermatol. 2018;78(1):148-155. doi:10.1016/j.jaad.2017.08.037.
Holmes AD, Steinhoff M. Integrative concepts of rosacea pathophysiology, clinical presentation and new therapeutics. Exp Dermatol. 2017;26(8):659-667. doi:10.1111/exd.13143.
Lam-Franco L, Perfecto-Avalos Y, Patiño-Ramírez BE, Rodríguez García A. IL-1 alpha and MMP-9 Tear Levels of Patients with Active Ocular Rosacea before and after Treatment with Systemic Azithromycin or Doxycycline. Ophthalmic Res. 2018;60(2):109-114. doi:10.1159/000489092.
Margalit A, Kowalczyk MJ, Żaba R, Kavanagh K. The role of alter ed cutaneous immuneresponses in the induction and persistence of rosacea. J Dermatol Sci. 2016;82(1):3-8. doi:10.1016/j.jdermsci.2015.12.006.
Marson JW, Baldwin HE. An Overview of Acne Therapy, Part 2: Hormonal Therapy and Isotretinoin. Dermatol Clin. 2019;37(2):195-203.
Marson JW, Baldwin HE. Rosacea: a wholistic review an dupdate from pathogenesis to diagnosis and therapy. Int J Dermatol. 2020;59(6):175-182. doi: 0.1111/ijd.14757.
Parisi R, Yiu ZZN. The worldwide epidemiology of rosacea. Br J Dermatol. 2018;179(2):239-240. doi:10.1111/bjd.16788.
Rainer BM, Kang S, Chien AL. Rosacea: Epidemiology, pathogenesis, and treatment. Dermatoendocrinol. 2017;4(9):e1361574. doi:10.1080/19381980. 2017.1361574.
Rallis E, Korfitis C. Isotretinoin for the treatment of granulomatous rosacea: case report and review of the literature. J Cutan Med Surg. 2012;16(6):438-441. doi:10.1177/120347541201600615.
Sbidian E, Vicaut É, Chidiack H. A Randomized-Controlled Trial of Oral Low-Dose Isotretinoin for Difficult-To-Treat Papulopustular Rosacea. J Invest Dermatol. 2016;136(6):1124-1129. doi:10.1016/j.jid.2016.01.025.
Shin J, Cheetham T, Wong L, et al. The impactof the iPLEDG Eprogramon isotretinoin fetal exposurein an integrative health care system. J Am Acad Dermatol. 2011;65(11):17-25.
Two AM, Wu W, Gallo RL, Hata TR. Rosacea: part I. Introduction, categorization, histology, pathogenesis, and risk factors. J Am Acad Dermatol. 2015;72(5):749-58. doi:10.1016/j.jaad.2014.08.028.
van Zuuren EJ, Fedorowicz Z. Low-Dose Isotretinoin: An Option for Difficult-to-Treat Papulopustular Rosacea. J Invest Dermatol. 2016;136(6):1081-1083. doi:10.1016/j.jid.2016.03.003.
van Zuuren EJ, Fedorowicz Z, Carter B, vander Linden MM, Charl and L. Interventions for rosacea. Cochrane Database Syst Rev. 2015;2015(4):CD003262. doi:10.1002/14651858.CD003262.pub5.
Woo YR, Lim JH, Cho DH, Park HJ. Rosacea: Molecular Mechanisms and Management of a Chronic Cutaneous Inflammatory Condition. Int J Mol Sci. 2016;17(9):1562. doi:10.3390/ijms17091562.