Розацеа — сучасні особливості патогенезу і можливості медикаментозної корекції в епоху зростаючої антибіотикорезистентності

Автор(и)

  • М.Р. Анфілова Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2021-1-39

Ключові слова:

розацеа; патогенез; ізотретиноїн; схема лікування; «Роаккутан»; небажані явища; безпека

Анотація

Патофізіологія розацеа є складним процесом, в якому важливе значення мають такі фактори: судинні порушення, зміни сполучної тканини дерми, мікроорганізми, дисфункція травного тракту, імунні порушення, зміни сально-волосяного апарату, оксидантний стрес, кліматичні чинники, психовегетативні розлади, конституціональна ангіопатія, емоційний стрес, порушення гормональної рівноваги, вплив хімічних агентів.
Терапія розацеа може викликати труднощі у фахівців і зумовлювати незадоволеність пацієнтів унаслідок рецидивного перебігу. Особливо складним є лікування тяжких форм захворювання. Традиційна антибіотикотерапія та корекція гормонального фону у жінок дають позитивний, але здебільшого тимчасовий ефект.
Мета роботи — вивчити ефективність і переносність системного ізотретиноїну в лікуванні пацієнтів з папуло-пустульозними формами розацеа.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів (21 жінка і 9 чоловіків) віком від 39 до 56 років з папуло-пустульозними формами розацеа. Ефективність терапії визначали за шкалою діагностичної оцінки розацеа до та через 6 міс від початку лікування. Всім пацієнтам як монотерапію призначали системний ізотретиноїн — препарат «Роаккутан» («Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд», Швейцарія) у таких дозах: 1-й місяць — 0,3 мг/кг, протягом 2—6-го місяця — 0,2 мг/кг один раз на добу разом із жирною їжею.
Результати та обговорення. До лікування показник шкали діагностичної оцінки розацеа становив (10,8 ± 0,9) бала. Через 6 міс він знизився у 6 разів і становив (1,8 ± 0,4) бала.
Висновки. Аналіз отриманих даних свідчить про високу ефективність «Роаккутану» в лікуванні пацієнтів з папуло-пустульозними формами розацеа. Побічні ефекти у вигляді сухості шкіри та слизових оболонок при прийомі «Роаккутану» були незначними з огляду на низьку дозу препарату і усувалися завдяки застосуванню відповідних зволожувальних засобів.

Біографія автора

М.Р. Анфілова, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Анфілова Марина Родіонівна
д. мед. н., доц. кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова
21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56

Посилання

Adaskevich VP. Diagnosticheskie indeksy v dermatologii. M: Isdatel’stvo Panfilova; 2014:352 (Rus).

Addor FA. Skinbarrierin rosacea. An Bras Dermatol. 2016;91(1):59-63. doi:10.1590/abd1806-4841.20163541.

Ahn CS, Huang WW. Rosacea Pathogenesis. Dermatol Clin. 2018;36(2):81-86. doi:10.1016/j.det.2017.11.001.

Alexis AF, Callender VD, Baldwin HE, et al. Global epidemiology and clinical spectrum of rosacea, high lighting skin of color: Review and clinical practice experience. J Am Acad Dermatol. 2019;80(6):1722-1729. doi:10.1016/j.jaad.2018.08.049.

Anzengruber F, Czernielewski J, Conrad C, et al. Swiss S1 guideline for the treatment of rosacea. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2017;31(11):1775-1791. doi: 0.1111/jdv.14349.

Buddenkotte J, Steinhoff M. Recent advances in under­standing and managing rosacea. F1000 Res. 2018;7:F1000. doi:10.12688/f1000research.16537.1.

Choi JE, Di Nardo A. Skin neurogenic inflammation. Semin Immunopathol. 2018;40(3):249-259. doi:10.1007/s00281-018-0675-z.

Collins M, Moreau J, Opel D, et al. Compliance with pregnancy prevention measures during isotretinoin therapy. J Am Acad Dermatol. 2014;70:55-59.

Costa CS, Bagatin E, Martimbianco ALC, et al. Oral isotretinoin foracne. Cochrane Database Syst Rev. 2018;11(11):CD009435. doi:10.1002/14651858.CD009435.pub2.

Del Rosso JQ, Tanghetti E, Webster G, et al. Update on the Management of Rosacea from the American Acne & Rosacea Society (AARS). J Clin Aesthet Dermatol. 2019;12(6):17-24.

Forton FMN. The Pathogenic Role of Demodex Mites in Rosacea: A Potential Therapeutic Target Already in Ery­thema to telangiectatic Rosacea? Dermatol Ther (Hei­delb). 2020;10(6):1229-1253. doi:10.1007/ s13555-020-00458-9.

Gallo RL, Granstein RD, Kang S, et al. Standard classifi­cation and pathophysiology of rosacea: The 2017 update by the National Rosacea Society Expert Committee. J Am Acad Dermatol. 2018;78(1):148-155. doi:10.1016/j.jaad.2017.08.037.

Holmes AD, Steinhoff M. Integrative concepts of rosacea pathophysiology, clinical presentation and new therapeutics. Exp Dermatol. 2017;26(8):659-667. doi:10.1111/exd.13143.

Lam-Franco L, Perfecto-Avalos Y, Patiño-Ramírez BE, Rodríguez García A. IL-1 alpha and MMP-9 Tear Levels of Patients with Active Ocular Rosacea before and after Treatment with Systemic Azithromycin or Doxycycline. Ophthalmic Res. 2018;60(2):109-114. doi:10.1159/000489092.

Margalit A, Kowalczyk MJ, Żaba R, Kavanagh K. The role of alter ed cutaneous immuneresponses in the induction and persistence of rosacea. J Dermatol Sci. 2016;82(1):3-8. doi:10.1016/j.jdermsci.2015.12.006.

Marson JW, Baldwin HE. An Overview of Acne Therapy, Part 2: Hormonal Therapy and Isotretinoin. Dermatol Clin. 2019;37(2):195-203.

Marson JW, Baldwin HE. Rosacea: a wholistic review an dupdate from pathogenesis to diagnosis and therapy. Int J Dermatol. 2020;59(6):175-182. doi: 0.1111/ijd.14757.

Parisi R, Yiu ZZN. The worldwide epidemiology of rosacea. Br J Dermatol. 2018;179(2):239-240. doi:10.1111/bjd.16788.

Rainer BM, Kang S, Chien AL. Rosacea: Epidemiology, pathogenesis, and treatment. Dermatoendocrinol. 2017;4(9):e1361574. doi:10.1080/19381980. 2017.1361574.

Rallis E, Korfitis C. Isotretinoin for the treatment of granu­lomatous rosacea: case report and review of the literature. J Cutan Med Surg. 2012;16(6):438-441. doi:10.1177/120347541201600615.

Sbidian E, Vicaut É, Chidiack H. A Randomized-Controlled Trial of Oral Low-Dose Isotretinoin for Difficult-To-Treat Papulopustular Rosacea. J Invest Dermatol. 2016;136(6):1124-1129. doi:10.1016/j.jid.2016.01.025.

Shin J, Cheetham T, Wong L, et al. The impactof the iPLEDG Eprogramon isotretinoin fetal exposurein an integrative health care system. J Am Acad Dermatol. 2011;65(11):17-25.

Two AM, Wu W, Gallo RL, Hata TR. Rosacea: part I. Introduction, categorization, histology, pathogenesis, and risk factors. J Am Acad Dermatol. 2015;72(5):749-58. doi:10.1016/j.jaad.2014.08.028.

van Zuuren EJ, Fedorowicz Z. Low-Dose Isotretinoin: An Option for Difficult-to-Treat Papulopustular Rosacea. J Invest Dermatol. 2016;136(6):1081-1083. doi:10.1016/j.jid.2016.03.003.

van Zuuren EJ, Fedorowicz Z, Carter B, vander Linden MM, Charl and L. Interventions for rosacea. Cochrane Database Syst Rev. 2015;2015(4):CD003262. doi:10.1002/14651858.CD003262.pub5.

Woo YR, Lim JH, Cho DH, Park HJ. Rosacea: Molecular Mechanisms and Management of a Chronic Cutaneous Inf­lam­matory Condition. Int J Mol Sci. 2016;17(9):1562. doi:10.3390/ijms17091562.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-30

Номер

Розділ

Фармакотерапія в дерматовенерології