Синдром свербежу в практиці алерголога: від механізмів виникнення до можливостей лікування

Автор(и)

  • A.E. Bohomolov Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-4-38

Ключові слова:

cвербіж, гістамін, лікування, диференційна діагностика

Анотація

Мета роботи — вдосконалити методи диференційної діагностики та ведення пацієнтів із синдромом свербежу.

Матеріали та методи. Представлено огляд літератури і проаналізовано діагностичні підходи та принципи ведення пацієнтів із синдромом свербежу.

Результати та обговорення. Дотепер точний патогенез свербежу залишається невідомим. Раніше вважалося, що свербіж в основному викликаний виділенням гістаміну. Однак останні дослідження показують, що деякі медіатори, такі як 5-гідрокситриптамін (5-НТ), протеази, опіоїдний пептид та інші пептиди відіграють вирішальну роль у механізмі свербежу.
Більшість шкірних захворювань, пов’язаних зі сверблячкою, — це контактний дерматит, атопічний дерматит, кропив’янка, нейродерміт, екзема та шкірний свербіж. Крім того, свербіж може виникати через системні порушення — запальні захворювання, метаболічні захворювання, інфекції, неврологічні розлади, ендокринні захворювання, психічні розлади та рак. В алгоритмі діагностики рекомендованим є поділ свербежу на локалізований та генералізований.
У лікуванні можна використовувати нефармакологічні засоби, топічну та системну терапію. Антигістамінні препарати є популярним варіантом лікування хронічного свербіння, оскільки вони схвалені для лікування і є доступними. Одним із найбільш досліджених є біластин, що володіє відмінним профілем безпеки та не взаємодіє з іншими лікарськими засобами.

Висновки. Свербіж є достатньо поширеним мультидисциплінарним симптомом у практиці алерголога, який супроводжує низку захворювань (у першу чергу атопічний та контактний дерматити, кропив’янка) та потребує ретельної диференційної діагностики та підбору терапії для максимально ефективного ведення пацієнтів. У випадку тривалого призначення медикаментозних засобів необхідно враховувати профілі безпеки препаратів, ретельно оцінюючи співвідношення ризик/користь для пацієнта.

Біографія автора

A.E. Bohomolov, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Богомолов Артемій Євгенович
к. мед. н., доц. кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології
21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56

Посилання

Cataldi M, Maurer M, Taglialatela M, Church MK. Cardiac safety of second-generation H(1)-antihistamines when updosed in chronic spontaneous urticaria. Clin Exp Allergy. 2019;49(12):1615-1623. doi:10.1111/cea.13500.

Krause K, Spohr A, Zuberbier T, et al. Up-dosing with bilastine results in improved effectiveness in cold contact urticaria. Allergy. 2013;68:921-928. doi:10.1111/all.12171.

Lavery MJ, Kinney MO, et al. Pruritus: an overview. What drives people to scratch an itch?. Ulster Med J. 2016;85:164-173.

Lynde CW, Sussman G, Dion P-L, et al. Multidisciplinary Real-World Experience With Bilastine, a Second Generation Antihistamine. J Drugs Dermatol. 2020;19(2):145-154. doi:10.36849/JDD.2020.4835.

Mettang T, Kremer AE. Uremic pruritus. Kidney Int. 2015;87(4):685-691. doi:10.1038/ki.2013.454.

Metz M, Grundmann S, Ständer S. Pruritus: An overview of current concepts. Vet Dermatol. 2011;22(2):121-131. doi:10.1111/j.1365-3164.2010.00945.x.

Metz M, Siebenhaar F, Maurer M. Mast cell functions in the innate skin immune system. Immunobiol. 2008;213:251-260. doi:10.1016/j.imbio.2007.10.017.

Micali G, Verzì AE, Lacarrubba F. Pruritus. Vulval Dermatologic Diagnosis: Diagnosis by Clinical Presenting Sign. 2015. doi:0.1055/s-0038-1629162.

Misery L, Ständer S. Pruritus. London: Springer-Verlag, 2010. doi:10.1007/978-1-84882-322-8.

Misery L, Ständer S. Sensitive skin. Pruritus. London: Springer-Verlag, 2010:141-142.

Nowak DA, Yeung J. Diagnosis and treatment of pruritus. Can Fam Physician. 2017;63(12):918-924.

Patel G, Saltoun C. Skin testing in allergy. Allergy Asthma Proc. 2019;40:366-368. doi:10.2500/aap.2019.40.4248.

Phinyo P, Koompawichit P, Nochaiwong S, et al. Com­parative Efficacy and Acceptability of Licensed Dose Second-Generation Antihistamines in Chronic Spontaneous Urti­caria: A Network Meta-Analysis. J Allergy Clin Immunol. Pract. 2020. doi:10.1016/j.jaip.2020.08.055.

Reamy BV, Bunt CW, Fletcher S. A diagnostic approach to pruritus. Am Fam Physician. 2011;84(2):195-202.

Serra E, Campo C, Novák Z, et al. Efficacy and safety of bilastine in reducing pruritus in patients with chronic spontaneous urticaria and other skin diseases: an exploratory study. J Dermatol Treat. 2020;31(3):270-278. doi:10.1080/09546634.2019.1590522.

Song J, Xian D, Yang L, et al. Pruritus: Progress toward Pathogenesis and Treatment. BioMed Res Int. 2018:9625936. doi:10.1155/ 2018/9625936.

Spiric J, Engin AM, Karas M, Reuter A. Quality Control of Biomedicinal Allergen Products — Highly Complex Isoallergen Composition Challenges Standard MS Database Search and Requires Manual Data Analyses. PloS One. 2015;10:e0142404. doi:journal.pone.0142404.

Ständer S. Classification. Pruritus. London: Springer-Verlag, 2010:77-78. doi:10.1007/978-1-84882-322-8.

Ständer S, Grundmann S.A. Chronic pruritus. G Ital Dermatol Venereol. 2012;147(2):161-169. doi:10.1056/nejmcp1208814.

Ständer S, Steinhoff M. Pathophysiology of pruritus in atopic dermatitis: An overview. Exp Dermatol. 2002;11(1):12-24. doi:10.1034/ j.1600-0625.2002. 110102.x.

Ständer S, Weisshaar E, Mettang T, et al. Clinical classification of itch: A position paper of the international forum for the study of itch. Acta Derm Venereol. 2007;87 (4):291-294. doi:10.2340/00015555-0305.

Thurmond RL, Gelfand EW, Dunford PJ. The role of histamine H1 and H4 receptors in allergic inflammation: the search for new antihistamines. Nat Rev Drug Discov. 2008;7(1):41-53. doi:10.1038/nrd2465.

Weisshaar E, Apfelbacher C, Jäger G, et al. Pruritus as a leading symptom: clinical characteristics and quality of life in German and Ugandan patients. Br J Dermatol. 2006;155:957-964. doi:10.1111/j.1365-2133.2006.07430.x.

Weisshaar E, Kucenic MJ, Fleischer AB. Pruritus: A review. Acta Derm Venereol. 2003;213:5-32.

Westwood M, Ramaekers B, Lang S, et al. Immunocap® ISAC and microtest for multiplex allergen testing in people with difficult to manage allergic disease: A systematic review and cost analysis. Health Technol Assess. 2016;20(67):1-178. doi:10.3310/hta20670.

Yagami A, Furue M, Togawa M, et al. One-year safety and efficacy study of bilastine treatment in Japanese patients with chronic spontaneous urticaria or pruritus associated with skin diseases. J Dermatol. 2017;44:375-385. doi:10.1111/1346-8138.13644.

Zuberbier T, Oanta A, Bogacka E, et al. Comparison of the efficacy and safety of bilastine 20 mg vs levocetirizine 5 mg for the treatment of chronic idiopathic urticaria: a multi-centre, double-blind, randomized, placebo-controlled study. Allergy. 2010;65:516-528. doi:10.1111/ j.1398-9995.2009.02217.x.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-10

Номер

Розділ

Огляди