Важливість дермокосметики в лікуванні акне
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-4-30Ключові слова:
акне, дермокосметика, очищення, зволоження, захист від сонцяАнотація
Акне є основним дерматологічним захворюванням за кількістю пацієнтів з цим ураженням шкіри. На акне страждають не лише підлітки. Захворювання діагностують також у все більшої кількості жінок більш старшого віку. Акне — це багатофакторне захворювання, в розвитку якого виділяють чотири основних патогенетичних механізми: підвищення і зміна продукції шкірного сала; запалення; порушення процесу кератинізації, що призводять до аномального ороговіння; колонізація C. acnes у фолікулах. Досі терапія акне ґрунтується в основному на застосуванні фармакологічних засобів, які часто мають побічні ефекти, внаслідок чого пацієнти не дотримуються режиму лікування. Проте низка дермокосметичних засобів містить активні інгредієнти, більшість із яких є рослинними, здатними впливати на всі чотири патогенетичних механізми та отримувати задовільні результати лікування. Най-більш актуальними себорегулювальними речовинами є бутиловий авокадат, а також епігаллокатехін-3-галлат. Як протимікробні засоби найчастіше використовують олію чайного дерева, декандіол і екстракт Quassia amara. Серед протизапальних речовин можна згадати екстракти Salix alba і Gingko biloba, а також цинк, пантенол і супероксиддисмутазу. З групи антикератолітичних агентів зазвичай використовують альфа-гідроксикислоти, а також саліцилову і бета-гідроксикислоту. Нікотинамід є переважним інгредієнтом завдяки його множинній позитивній дії на патогенез акне. Ранній початок лікування має вирішальне значення, оскільки дає змогу зменшити вираженість симптомів і тяжкість акне, а також уникнути таких серйозних наслідків, як тривала еритема або рубці від вугрів. Раннє лікування має ґрунтуватись на цілісному підході до вугрового висипу і не завжди включати проведення фармакологічної терапії. При легкій формі акне або як підтримувальне лікування можна застосовувати дермокосметичні засоби. За такого цілісного підходу акцент має бути зроблено на очищенні і зволоженні шкіри, а також на захисті від сонця.Посилання
Hay RJ, Johns NE, Williams HC, et al. The global burden of skin disease in 2010: an analysis of the prevalence and impact of skin conditions. J Invest Dermatol. 2013; 134:1527-34.
Dréno B, Araviiskaia E, Kerob D, et al. Non-prescription acne vulgaris treatments: Their role in our treatment armamentarium-An international panel discussion. J Cosmet Dermatol. 2020;19(9):2201-11.
de Vries FMC, Meulendijks AM, Driessen RJB, et al. The efficacy and safety of non-pharmacological therapies for the treatment of acne vulgaris: A systematic review and best-evidence synthesis. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2018;32(7):1195-1203.
Burton JL, Cunliffe WJ, Stafford L. The prevalence of acne vulgaris in adolescence. Br J Dermatol. 1971;85(2):119-126.
Poli F, Dréno B, Verschoore M. An epidemiological study of acne in female adults: results of a survey conducted in France. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2001;15(6):541-545.
Araviiskaia E, Lopez Estebaranz JL, Pincelli C. Dermocosmetics: beneficial adjuncts in the treatment of acne vulgaris. J Dermatolog Treat. 2019;5:1-8.
Zaenglein AL, Pathy AL, Schlosser BJ, et al. Guidelines of care for the management of acne vulgaris. J Am Acad Dermatol. 2016;74(5):945-973.
Thiboutot DM, Dreno B, Abanmi A, et al. Practical management of acne for clinicians: An international consensus from the Global Alliance to Improve Outcomes in Acne. J Am Acad Dermatol. 2018;78(2 Suppl 1)S1-S23.e.
Nast A, Dreno B, Bettoli V, et al. European evidence based (S3) guideline for the treatment of acne - update 2016 - short version. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2016;30(8):1261-8.
Araviiskaia E, Dreno B. The role of topical dermocosmetics in acne vulgaris. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2016;30:926-935.
Piccardi N, Choulot JC, Chadoutaud B et al. 5-ɑ Avocuta: an innovative tool for the management of hyper-seborrhoea. Eurocosmetics. 2005;24-27.
Draelos ZD, Matsubara A, Smiles K. The effect of 2% niacinamide on facial sebum production. J Cosmet Laser Ther. 2006;8:96-101.
Grange PA, Raingeaud J, Calvez V, et al. Nicotinamide inhibits Propionibacterium acnes-induced IL-8 production in keratinocytes through the NF-kappaB and MAPK pathways. J Dermatol Sci. 2009;56:106-12.
Monfrecola G, Gaudiello F, Cirillo T, et al. Nicotinamide downregulates gene expression of interleukin‐6, interleukin‐10, monocyte chemoattractant protein‐1, and tumour necrosis factor‐α gene expression in HaCaT keratinocytes after ultraviolet B irradiation. Exp Dermatol. 2013;38(2):185-188.
Tanno O, Ota Y, Kitamura N, et al. Nicotinamide increases biosynthesis of ceramides as well as other stratum corneum lipids to improve the epidermal permeability barrier. Br J Dermatol. 2000;143:524-31.
Kaymak Y, Onder M. An investigation of efficacy of topical Niacinamide for the treatment of Mild and moderate acne vulgaris. J Turk Acad Dermatol. 2008;2(4).
Khodaeiani E, Fouladi RF, Amirnia M, et al. Topical 4% nicotinamide vs. 1% clindamycin in moderate inflammatory acne vulgaris. Int Journal Dermatol. 2013;52:999-1004.
Shalita AR, Smith JG, Parish LC, et al. Topical nicotinamide compared with clindamycin gel in the treatment of inflammatory acne vulgaris. Int J Dermatol. 1995;34:434-437.
Shahmoradi Z, Iraji F, Siadat AH, et al. Comparison of topical 5% nicotinamid gel versus 2% clindamycin gel in the treatment of the mild-moderate acne vulgaris: A double-blinded randomized clinical trial. Journal of Research in Medical Sciences: The Official Journal of Isfahan University of Medical Sciences. 2013;18:115-117.
Yoon JY, Kwon HH, Min SU, et al. Epigallocatechin-3-gallate improves acne in humans by modulating intracellular molecular targets and inhibiting P. acnes. J Invest Dermatol. 2013;133:429-440.
Raman A, Weir U, Bloomfield SF. Antimicrobial effects of tea-tree oil and its major components on Staphylococcus aureus, Staph. epidermidis and Propionibacterium acnes. Lett Appl Microbiol. 1995;21(4):242-5.
Enshaieh S, Jooya A, Siadat AH, Iraji F. The efficacy of 5% topical tea tree oil gel in mild to moderate acne vulgaris: a randomized, double-blind placebo-controlled study. Indian J Dermatol Venereol Leprol. 2007;73(1):22-5.
Bassett IB, Pannowitz DL, Barnetson RS. A comparative study of tea-tree oil versus benzoylperoxide in the treatment of acne. Med J Aust. 1990;153(8):455-8.
Angelova-Fischer I, Rippke F, Fischer TW, et al. A double-blind, randomized, vehicle-controlled efficacy assessment study of a skin care formulation for improvement of mild to moderately severe acne. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2013;27:6-11.
Diehl C, Reznichenko N, Casero R, et al. Novel antibacterial, antifungal and antiparasitic activities of Quassia amara wood extract. Int J Pharmacol Phytochem Ethnomed. 2016; 2:62-71.
Bonaterra GA, Heinrich EU, Kelber O, et al. Anti-inflammatory effects of the willow bark extract STW 33-I (Proaktiv(VR )) in LPS-activated human monocytes and differentiated macrophages. Phytomedicine. 2010;17:1106-1113.
Iovine B, Iannella ML, Gasparri F, et al. A comparative analysis of the photo-protective effects of soy isoflavones in their aglycone and glucoside forms. Int J Mol Sci. 2012;13:16444-16456.
Kao TC, Shyu MH, Yen GC. Glycyrrhizic acid and 18beta-glycyrrhetinic acid inhibit inflammation via PI3K/Akt/GSK3beta signaling and glucocorticoid receptor activation. J Agric Food Chem. 2010;58(15):8623-9.
Kwak WJ, Han CK, Son KH, et al. Effects of Ginkgetin from Ginkgo biloba leaves on cyclooxygenases and in vivo skin inflammation. Planta Med. 2002; 68:316-321.
Cervantes J, Eber AE, Perper M, et al. The role of zinc in the treatment of acne: A review of the literature. Dermatol Ther. 2018;31(1).
Verma N, Tripathi SK, Sahu D, Das HR, Das RH. Evaluation of inhibitory activities of plant extracts on production of LPS-stimulated pro-inflammatory mediators in J774 murine macrophages. Mol Cell Biochem. 2010;336(1-2):127-35.
Nguyen CT, Sah SK, Zouboulis CC, et al. Inhibitory effects of superoxide dismutase 3 on Propionibacterium acnes-induced skin inflammation. Sci Rep. 2018;8(1):4024.
Kwon HH, Yoon JY, Park SY, et al. Comparison of clinical and histological effects between lactobacillus-fermented Chamaecyparis obtusa and tea tree oil for the treatment of acne: an eight-week double-blind randomized controlled split-face study. Dermatol (Basel). 2014;229:102-109.
Muizzuddin N, Maher W, Sullivan M, et al. Physiological effect of a probiotic on skin. J Cosmet Sci. 2012; 63:385-395.
Lin AN, Nakatsui T. Salicylic acid revisited. Int J Dermatol. 1998;37(5):335-342.
Arif T. Salicylic acid as a peeling agent: a comprehensive review. Clin Cosmet Invest Dermatol. 2015;8:455-461.
Degitz K, Ochsendorf F. Pharmacotherapy of acne. Expert Opin Pharmacother. 2008;9(6):955-971.
Zeichner JA. The Use of Lipohydroxy Acid in Skin Care and Acne Treatment. The Journal of clinical and aesthetic dermatology. 2016;9(11):40-43.
Lu J, Cong T, Wen X, et al. Salicylic acid treats acne vulgaris by suppressing AMPK/SREBP1 pathway in sebocytes. Exp Dermatol 2019;28(7). doi:10.1111/exd.13934.
Zeichner JA. The use of lipohydroxy acid in skin care and acne treatment. J Clin Aesthet Dermatol. 2016;9:40-43.
Bissonnette R, Bolduc C, Seite S, et al. Randomized study comparing the efficacy and tolerance of a lipophilic hydroxy acid derivative of salicylic acid and 5% benzoyl peroxide in the treatment of facial acne vulgaris. J Cosmet Dermatol. 2009;8:19-23.
Letawe C, Boone M, Pierard GE. Digital image analysis of the effect of topically applied linoleic acid on acne microcomedones. Clin Exp Dermatol. 1998;23:56–58.
Tan JK, Vasey K, Fung KY. Beliefs and perceptions of patients with acne. J Am Acad Dermatol. 2001;44(3):439-445.
Choi JM, Lew VK, Kimball AB. A single-blinded, randomized, controlled clinical trial evaluating the effect of face washing on acne vulgaris. Pediatr Dermatol. 2006;23(5):421-427.
Mukhopadhyay P. Cleansers and their role in various dermatological disorders. Indian J Dermatol. 2011;56(1):2-6.
Sakuma TH, Maibach HI. Oily skin: an overview. Skin Pharmacol Physiol. 2012;25(5):227-235.
Isoda K, Seki T, Inoue Y, et al. Efficacy of the combined use of a facial cleanser and moisturizers for the care of mild acne patients with sensitive skin. J Dermatol. 2015;42(2):181-188.
Laquieze S, Czernielewski J, Rueda MJ. Beneficial effect of a moisturizing cream as adjunctive treatment to oral isotretinoin or topical tretinoin in the management of acne. J Drugs Dermatol. 2006;5:985-990.
Lynde CW, Andriessen A, Barankin B, et al. Moisturizers and ceramide-containing moisturizers may offer concomitant therapy with benefits. J Clin Aesthet Dermatol. 2014;7:18-26.
Del Rosso JQ, Gold M, Rueda MJ, et al. Efficacy, safety, and subject satisfaction of a specified skin care regimen to cleanse, medicate, moisturize, and protect the skin of patients under treatment for acne vulgaris. J Clin Aesthet Dermatol. 2015;8(1):22-30.
Drucker AM, Rosen CF. Drug-induced photosensitivity: culprit drugs, management and prevention. Drug Sqf. 2011; 34:821-837.
Del Rosso JQ, Brandt S. The role of skin care as an integral component in the management of acne vulgaris: part 2: tolerability and performance of a designated skin care regimen using a foam wash and moisturizer SPF 30 in patients with acne vulgaris undergoing active treatment. J Clin Aesthet Dermatol. 2013;6:28-36.
Mirdamadi Y, Thielitz A, Wiede A, et al. Insulin and insulin-like growth factor-1 can modulate the phosphoinositide-3-kinase/Akt/FoxO1 pathway in SZ95 sebocytes in vitro. Mol Cell Endocrinol. 2015;415:32-44.
Isard O, Knol AC, Aries MF, et al. Propionibacterium acnes activates the IGF-1/IGF-1R system in the epidermis and induces keratinocyte proliferation. J Invest Dermatol. 2011;131:59-66.
Dessinioti C, Dreno B. Acne treatments: future trajectories. Clin Exp Dermatol. 2020;45(8). doi:10.1111/ced.14239
Fabbrocini G, Izzo R, Faggiano A, et al. Low glycaemic diet and metformin therapy: a new approach in male subjects with acne resistant to common treatments. Clin Exp Dermatol 2016;41:38-42.
Imenshahidi M, Hosseinzadeh H. Berberis Vulgaris and Berberine: An Update Review. Phytother Res. 2016;30(11):1745-1764.
Müller K, Ziereis K, Gawlik I. The antipsoriatic Mahonia Aquifolium and its active constituents; II. Antiproliferative activity against cell growth of human keratinocytes. Planta Med. 1995, 61, 74-75.
Seki T, Morohashi M. Effect of some alkaloids, flavonoids and triterpenoids, contents of Japanese-Chinese traditional herbal medicines, on the lipogenesis of sebaceous glands. Skin Pharmacol Physiol. 1993;6:56-60.
Slobodníková L, KoSt’álová D, Labudová D, Kotulová D, Kettmann V. Antimicrobial activity of mahonia aquifolium crude extract and its major isolated alkaloids. Phytother Res. 2004;18:674-676.
