Важливість дермокосметики в лікуванні акне

Автор(и)

  • C. Diehl Університет Гульєльмо Марконі, Рим

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-4-30

Ключові слова:

акне, дермокосметика, очищення, зволоження, захист від сонця

Анотація

Акне є основним дерматологічним захворюванням за кількістю пацієнтів з цим ураженням шкіри. На акне страждають не лише підлітки. Захворювання діагностують також у все більшої кількості жінок більш старшого віку. Акне — це багатофакторне захворювання, в розвитку якого виділяють чотири основних патогенетичних механізми: підвищення і зміна продукції шкірного сала; запалення; порушення процесу кератинізації, що призводять до аномального ороговіння; колонізація C. acnes у фолікулах. Досі терапія акне ґрунтується в основному на застосуванні фармакологічних засобів, які часто мають побічні ефекти, внаслідок чого пацієнти не дотримуються режиму лікування. Проте низка дермокосметичних засобів містить активні інгредієнти, більшість із яких є рослинними, здатними впливати на всі чотири патогенетичних механізми та отримувати задовільні результати лікування. Най-більш актуальними себорегулювальними речовинами є бутиловий авокадат, а також епігаллокатехін-3-галлат. Як протимікробні засоби найчастіше використовують олію чайного дерева, декандіол і екстракт Quassia amara. Серед протизапальних речовин можна згадати екстракти Salix alba і Gingko biloba, а також цинк, пантенол і супероксиддисмутазу. З групи антикератолітичних агентів зазвичай використовують альфа-гідроксикислоти, а також саліцилову і бета-гідроксикислоту. Нікотинамід є переважним інгредієнтом завдяки його множинній позитивній дії на патогенез акне. Ранній початок лікування має вирішальне значення, оскільки дає змогу зменшити вираженість симптомів і тяжкість акне, а також уникнути таких серйозних наслідків, як тривала еритема або рубці від вугрів. Раннє лікування має ґрунтуватись на цілісному підході до вугрового висипу і не завжди включати проведення фармакологічної терапії. При легкій формі акне або як підтримувальне лікування можна застосовувати дермокосметичні засоби. За такого цілісного підходу акцент має бути зроблено на очищенні і зволоженні шкіри, а також на захисті від сонця.

Біографія автора

C. Diehl, Університет Гульєльмо Марконі, Рим

К. Діл

Посилання

Hay RJ, Johns NE, Williams HC, et al. The global burden of skin disease in 2010: an analysis of the prevalence and impact of skin conditions. J Invest Dermatol. 2013; 134:1527-34.

Dréno B, Araviiskaia E, Kerob D, et al. Non-prescription acne vulgaris treatments: Their role in our treatment armamentarium-An international panel discussion. J Cosmet Dermatol. 2020;19(9):2201-11.

de Vries FMC, Meulendijks AM, Driessen RJB, et al. The efficacy and safety of non-pharmacological therapies for the treatment of acne vulgaris: A systematic review and best-evidence synthesis. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2018;32(7):1195-1203.

Burton JL, Cunliffe WJ, Stafford L. The prevalence of acne vulgaris in adolescence. Br J Dermatol. 1971;85(2):119-126.

Poli F, Dréno B, Verschoore M. An epidemiological study of acne in female adults: results of a survey conducted in France. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2001;15(6):541-545.

Araviiskaia E, Lopez Estebaranz JL, Pincelli C. Dermocosmetics: beneficial adjuncts in the treatment of acne vulgaris. J Dermatolog Treat. 2019;5:1-8.

Zaenglein AL, Pathy AL, Schlosser BJ, et al. Guidelines of care for the management of acne vulgaris. J Am Acad Dermatol. 2016;74(5):945-973.

Thiboutot DM, Dreno B, Abanmi A, et al. Practical management of acne for clinicians: An international consensus from the Global Alliance to Improve Outcomes in Acne. J Am Acad Dermatol. 2018;78(2 Suppl 1)S1-S23.e.

Nast A, Dreno B, Bettoli V, et al. European evidence based (S3) guideline for the treatment of acne - update 2016 - short version. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2016;30(8):1261-8.

Araviiskaia E, Dreno B. The role of topical dermocosmetics in acne vulgaris. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2016;30:926-935.

Piccardi N, Choulot JC, Chadoutaud B et al. 5-ɑ Avocuta: an innovative tool for the management of hyper-seborrhoea. Eurocosmetics. 2005;24-27.

Draelos ZD, Matsubara A, Smiles K. The effect of 2% niacinamide on facial sebum production. J Cosmet Laser Ther. 2006;8:96-101.

Grange PA, Raingeaud J, Calvez V, et al. Nicotinamide inhibits Propionibacterium acnes-induced IL-8 production in keratinocytes through the NF-kappaB and MAPK pathways. J Dermatol Sci. 2009;56:106-12.

Monfrecola G, Gaudiello F, Cirillo T, et al. Nicotinamide downregulates gene expression of interleukin‐6, interleukin‐10, monocyte chemoattractant protein‐1, and tumour necrosis factor‐α gene expression in HaCaT keratinocytes after ultraviolet B irradiation. Exp Dermatol. 2013;38(2):185-188.

Tanno O, Ota Y, Kitamura N, et al. Nicotinamide increases biosynthesis of ceramides as well as other stratum corneum lipids to improve the epidermal permeability barrier. Br J Dermatol. 2000;143:524-31.

Kaymak Y, Onder M. An investigation of efficacy of topical Niacinamide for the treatment of Mild and moderate acne vulgaris. J Turk Acad Dermatol. 2008;2(4).

Khodaeiani E, Fouladi RF, Amirnia M, et al. Topical 4% nicotinamide vs. 1% clindamycin in moderate inflammatory acne vulgaris. Int Journal Dermatol. 2013;52:999-1004.

Shalita AR, Smith JG, Parish LC, et al. Topical nicotinamide compared with clindamycin gel in the treatment of inflammatory acne vulgaris. Int J Dermatol. 1995;34:434-437.

Shahmoradi Z, Iraji F, Siadat AH, et al. Comparison of topical 5% nicotinamid gel versus 2% clindamycin gel in the treatment of the mild-moderate acne vulgaris: A double-blinded randomized clinical trial. Journal of Research in Medical Sciences: The Official Journal of Isfahan University of Medical Sciences. 2013;18:115-117.

Yoon JY, Kwon HH, Min SU, et al. Epigallocatechin-3-gallate improves acne in humans by modulating intracellular molecular targets and inhibiting P. acnes. J Invest Dermatol. 2013;133:429-440.

Raman A, Weir U, Bloomfield SF. Antimicrobial effects of tea-tree oil and its major components on Staphylococcus aureus, Staph. epidermidis and Propionibacterium acnes. Lett Appl Microbiol. 1995;21(4):242-5.

Enshaieh S, Jooya A, Siadat AH, Iraji F. The efficacy of 5% topical tea tree oil gel in mild to moderate acne vulgaris: a randomized, double-blind placebo-controlled study. Indian J Dermatol Venereol Leprol. 2007;73(1):22-5.

Bassett IB, Pannowitz DL, Barnetson RS. A comparative study of tea-tree oil versus benzoylperoxide in the treatment of acne. Med J Aust. 1990;153(8):455-8.

Angelova-Fischer I, Rippke F, Fischer TW, et al. A double-blind, randomized, vehicle-controlled efficacy assessment study of a skin care formulation for improvement of mild to moderately severe acne. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2013;27:6-11.

Diehl C, Reznichenko N, Casero R, et al. Novel antibacterial, antifungal and antiparasitic activities of Quassia amara wood extract. Int J Pharmacol Phytochem Ethnomed. 2016; 2:62-71.

Bonaterra GA, Heinrich EU, Kelber O, et al. Anti-inflammatory effects of the willow bark extract STW 33-I (Proaktiv(VR )) in LPS-activated human monocytes and differentiated macrophages. Phytomedicine. 2010;17:1106-1113.

Iovine B, Iannella ML, Gasparri F, et al. A comparative analysis of the photo-protective effects of soy isoflavones in their aglycone and glucoside forms. Int J Mol Sci. 2012;13:16444-16456.

Kao TC, Shyu MH, Yen GC. Glycyrrhizic acid and 18beta-glycyrrhetinic acid inhibit inflammation via PI3K/Akt/GSK3beta signaling and glucocorticoid receptor activation. J Agric Food Chem. 2010;58(15):8623-9.

Kwak WJ, Han CK, Son KH, et al. Effects of Ginkgetin from Ginkgo biloba leaves on cyclooxygenases and in vivo skin inflammation. Planta Med. 2002; 68:316-321.

Cervantes J, Eber AE, Perper M, et al. The role of zinc in the treatment of acne: A review of the literature. Dermatol Ther. 2018;31(1).

Verma N, Tripathi SK, Sahu D, Das HR, Das RH. Evaluation of inhibitory activities of plant extracts on production of LPS-stimulated pro-inflammatory mediators in J774 murine macrophages. Mol Cell Biochem. 2010;336(1-2):127-35.

Nguyen CT, Sah SK, Zouboulis CC, et al. Inhibitory effects of superoxide dismutase 3 on Propionibacterium acnes-induced skin inflammation. Sci Rep. 2018;8(1):4024.

Kwon HH, Yoon JY, Park SY, et al. Comparison of clinical and histological effects between lactobacillus-fermented Chamaecyparis obtusa and tea tree oil for the treatment of acne: an eight-week double-blind randomized controlled split-face study. Dermatol (Basel). 2014;229:102-109.

Muizzuddin N, Maher W, Sullivan M, et al. Physiological effect of a probiotic on skin. J Cosmet Sci. 2012; 63:385-395.

Lin AN, Nakatsui T. Salicylic acid revisited. Int J Dermatol. 1998;37(5):335-342.

Arif T. Salicylic acid as a peeling agent: a comprehensive review. Clin Cosmet Invest Dermatol. 2015;8:455-461.

Degitz K, Ochsendorf F. Pharmacotherapy of acne. Expert Opin Pharmacother. 2008;9(6):955-971.

Zeichner JA. The Use of Lipohydroxy Acid in Skin Care and Acne Treatment. The Journal of clinical and aesthetic dermatology. 2016;9(11):40-43.

Lu J, Cong T, Wen X, et al. Salicylic acid treats acne vulgaris by suppressing AMPK/SREBP1 pathway in sebocytes. Exp Dermatol 2019;28(7). doi:10.1111/exd.13934.

Zeichner JA. The use of lipohydroxy acid in skin care and acne treatment. J Clin Aesthet Dermatol. 2016;9:40-43.

Bissonnette R, Bolduc C, Seite S, et al. Randomized study comparing the efficacy and tolerance of a lipophilic hydroxy acid derivative of salicylic acid and 5% benzoyl peroxide in the treatment of facial acne vulgaris. J Cosmet Dermatol. 2009;8:19-23.

Letawe C, Boone M, Pierard GE. Digital image analysis of the effect of topically applied linoleic acid on acne microcomedones. Clin Exp Dermatol. 1998;23:56–58.

Tan JK, Vasey K, Fung KY. Beliefs and perceptions of patients with acne. J Am Acad Dermatol. 2001;44(3):439-445.

Choi JM, Lew VK, Kimball AB. A single-blinded, randomized, controlled clinical trial evaluating the effect of face washing on acne vulgaris. Pediatr Dermatol. 2006;23(5):421-427.

Mukhopadhyay P. Cleansers and their role in various dermatological disorders. Indian J Dermatol. 2011;56(1):2-6.

Sakuma TH, Maibach HI. Oily skin: an overview. Skin Pharmacol Physiol. 2012;25(5):227-235.

Isoda K, Seki T, Inoue Y, et al. Efficacy of the combined use of a facial cleanser and moisturizers for the care of mild acne patients with sensitive skin. J Dermatol. 2015;42(2):181-188.

Laquieze S, Czernielewski J, Rueda MJ. Beneficial effect of a moisturizing cream as adjunctive treatment to oral isotretinoin or topical tretinoin in the management of acne. J Drugs Dermatol. 2006;5:985-990.

Lynde CW, Andriessen A, Barankin B, et al. Moisturizers and ceramide-containing moisturizers may offer concomitant therapy with benefits. J Clin Aesthet Dermatol. 2014;7:18-26.

Del Rosso JQ, Gold M, Rueda MJ, et al. Efficacy, safety, and subject satisfaction of a specified skin care regimen to cleanse, medicate, moisturize, and protect the skin of patients under treatment for acne vulgaris. J Clin Aesthet Dermatol. 2015;8(1):22-30.

Drucker AM, Rosen CF. Drug-induced photosensitivity: culprit drugs, management and prevention. Drug Sqf. 2011; 34:821-837.

Del Rosso JQ, Brandt S. The role of skin care as an integral component in the management of acne vulgaris: part 2: tolerability and performance of a designated skin care regimen using a foam wash and moisturizer SPF 30 in patients with acne vulgaris undergoing active treatment. J Clin Aesthet Dermatol. 2013;6:28-36.

Mirdamadi Y, Thielitz A, Wiede A, et al. Insulin and insulin-like growth factor-1 can modulate the phosphoinositide-3-kinase/Akt/FoxO1 pathway in SZ95 sebocytes in vitro. Mol Cell Endocrinol. 2015;415:32-44.

Isard O, Knol AC, Aries MF, et al. Propionibacterium acnes activates the IGF-1/IGF-1R system in the epidermis and induces keratinocyte proliferation. J Invest Dermatol. 2011;131:59-66.

Dessinioti C, Dreno B. Acne treatments: future trajectories. Clin Exp Dermatol. 2020;45(8). doi:10.1111/ced.14239

Fabbrocini G, Izzo R, Faggiano A, et al. Low glycaemic diet and metformin therapy: a new approach in male subjects with acne resistant to common treatments. Clin Exp Dermatol 2016;41:38-42.

Imenshahidi M, Hosseinzadeh H. Berberis Vulgaris and Berberine: An Update Review. Phytother Res. 2016;30(11):1745-1764.

Müller K, Ziereis K, Gawlik I. The antipsoriatic Mahonia Aquifolium and its active constituents; II. Antiproliferative activity against cell growth of human keratinocytes. Planta Med. 1995, 61, 74-75.

Seki T, Morohashi M. Effect of some alkaloids, flavonoids and triterpenoids, contents of Japanese-Chinese traditional herbal medicines, on the lipogenesis of sebaceous glands. Skin Pharmacol Physiol. 1993;6:56-60.

Slobodníková L, KoSt’álová D, Labudová D, Kotulová D, Kettmann V. Antimicrobial activity of mahonia aquifolium crude extract and its major isolated alkaloids. Phytother Res. 2004;18:674-676.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-10

Номер

Розділ

Огляди