Дермокосметичне лікування періорбітального комплексу
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-3-85Ключові слова:
періорбітальний комплекс, старіння, мішки на повіках, періорбітальна гіперпігментація, «гусячі лапки», вії, дермокосметика, біоактивні пептидиАнотація
Завдяки недавнім високотехнологічним розробкам ефективних і безпечних продуктів, що застосовують у дермокосметології, їх можна включати в рекомендації для пацієнтів, стурбованих старінням шкіри і зовнішнім виглядом свого обличчя. Періорбітальний комплекс має особливе значення в цьому процесі, оскільки справляє значний вплив на зовнішній вигляд усього обличчя.
Крім того, в процесі старіння періорбітальний комплекс часто виявляє більш ранні ознаки старіння, ніж інші частини обличчя. У статті після короткого огляду анатомічних особливостей розглянуто різні ознаки старіння в цій ділянці, а саме: мішки на повіках, періорбітальну гіперпігментацію, «гусячі лапки» і стан вій. Мішки на повіках можуть мати різну етіологію, тому важливо не тільки знати її, а й вміти розрізняти, щоб запропонувати найбільш адекватне лікування і рекомендації щодо усунення. Періорбітальна гіперпігментація також є частою скаргою в дерматології та естетичній медицині. Вона має різну етіологію, і тому було розроблено її чітку класифікацію, на основі якої запропоновано диференційоване лікування. «Гусячі лапки» часто виникають досить рано і є першими ознаками старіння обличчя. Сьогодні, завдяки досягненням дермокосметології, існують ефективні методи лікування цього стану. Серед них доцільно виділити різні біоактивні пептиди, розроблені протягом останнього десятиліття, а також активні рослинні інгредієнти. За умови правильного призначення колаген для перорального застосування також може бути корисний для цих цілей. Вії як важливий аспект естетики обличчя є об’єктом різних косметичних процедур для поліпшення їхнього стану. Вони включають простагландини, які визнані ефективним засобом, але водночас викликають різні побічні ефекти, а також біоактивні пептиди, що відіграють ключову роль у дермокосметичному лікуванні періорбітального комплексу.
Посилання
Ranneva E, Siquier G, Liplavk O. New medical approach for rejuvenation of the periorbital area. Clin Med Invest. 2016;1(1):27-30.
Shaw R.B.Jr, Katzel EB, Koltz PF, et al. Aging of the facial skeleton: aesthetic implications and rejuvenation strategies. Plast Reconstr Surg. 2011;127(1):374-383.
Papageorgiou KI, Mancini R, Garneau HC, et al. A three-dimensional construct of the aging eyebrow: the illusion of volume loss. Aesthet Surg.J. 2012;32(1):46-57.
Hunzinker N. A propos de l’hyperpigmentation familiale des paupières. J Génét Hum. 1962;11:16-21.
Goodman RM, Belcher RW. Periorbital hyperpigmentation. An overlooked genetic disorder of pigmentation. Arch Dermatol. 1969;100:169-174.
Maruri CA, Diaz LA. Dark circles around the eyes. Cutis. 1969;5:979-982.
Aguilera Dı´az L. Patología y genética de la hiperpigmentaciones bi-palpebrales [Pathology and genetics of bipalperbral hyperpigmentation]. Actas Dermosifiliogr. 1971;62:397-410.
Fatin AM, Mathana Sundram TK, Tan SSE, et al. Classification and characteristics of periorbital hyperpigmentation. Skin Res Technol. 2020. doi: 10.1111/srt.12831.
Ranu H, Thng S, Goh BK, Burger A, Goh CL. Periorbital hyperpigmentation in Asians: an epidemiologic study and a proposed classification. Dermatol Surg. 2011;37(9):1297-1303.
Huang YL, Chang SL, Ma L, Lee MC, Hu S. Clinical analysis and classification of dark eye circle. Int J Dermatol. 2014;53(2):164-170.
Bhawan J, Andersen W, Lee J, et al. Photoaging versus intrinsic aging: A morphologic assessment of facial skin. J Cutan Pathol. 1995;22:154.
Kane MA. Classification of crow’s feet patterns among Caucasian women: the key to individualizing treatment. Plast Reconstr Surg. 2003;112(5 Suppl):33S-39S.
Aycock RS, Raghow R, Stricklin GP, et al. Post-transcriptional inhibition of collagen and fibronectin synthesis by a synthetic homolog of a portion of the carboxyl terminal propeptide of human type I collagen. J Biol Chem. 1986;261:14355-14360.
Robinet A, Fahem A, Cauchard JH, et al. Elastin-derived peptides enhance angiogenesis by promoting endothelial cell migration and tubulogenesis through upregulation of MT1- MMP. J Cell Sci. 2005;118:343-356.
Linder J. The science behind peptides. Plastic Surgical Nursing. 2012;32(2):71-72.
Apland JP, Biser JA, Adler M, et al. Peptides that mimic the carboxy-terminal domain of SNAP‑25 block acetylcholine release at an Aplysia synapse. J Appl Toxicol. 1999;19(1):23-26.
Blanes-Mira C, Clemente J, Jodas G, et al. A synthetic hexapeptide (Argireline) with antiwrinkle activity. Int J Cosmet Sci. 2002;24:303-310.
Liotet S, Riera M, Nguyen NH. Les cils. Physiologie, structure, pathologie. Arch Ophtalmol (Paris). 1977;37:697-708.
Aumond S, Bitton E. The eyelash follicle features and anomalies: A review. J Optom. 2018;11(4):211-222.
Thibaut S, De Becker E, Caisey L, et al. Human eyelash char-acterization. Br J Dermatol. 2010;162:304-310.
Glaser DA, Jones D, Carruthers J, et al. Epidemiologic analysis of change in eyelash characteristics with increas-ing age in a population of healthy women. Dermatol Surg. 2014;40:1208-1213.
Procianoy F, Mendonça TB, Bins CA, Lang MP. Characterization of Normal Mediolateral Angular Direction of Lower Eyelid Eyelashes in Different Age Groups. Ophthalmic Plast Reconstr Surg. 2015;31(4):332-333.
Paus R, Burgoa I, Platt CI, Griffiths T, Poblet E, Izeta A. Biology of the eyelash hair follicle: an enigma in plain sight //Br J Dermatol. 2016;174(4):741-752.
Kwon H, Lee YS, Kim MO, et al. Smad-induced alterations of matrix metabolism by a myristoyl tetra peptide. Cell Biochem Funct. 2014;32(8):665-674.
Oshimori N, Fuchs E. Paracrine TGF-g signaling coun-terbalances BMP-mediated repression in hair follicle stem cell activation. Cell Stem Cell. 2012;10(1):63-75.
