Дермокосметичне лікування періорбітального комплексу

Автор(и)

  • C. Diehl Університет Гульєльмо Марконі, Рим, Італія

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-3-85

Ключові слова:

періорбітальний комплекс, старіння, мішки на повіках, періорбітальна гіперпігментація, «гусячі лапки», вії, дермокосметика, біоактивні пептиди

Анотація

Завдяки недавнім високотехнологічним розробкам ефективних і безпечних продуктів, що застосовують у дермокосметології, їх можна включати в рекомендації для пацієнтів, стурбованих старінням шкіри і зовнішнім виглядом свого обличчя. Періорбітальний комплекс має особливе значення в цьому процесі, оскільки справляє значний вплив на зовнішній вигляд усього обличчя.
Крім того, в процесі старіння періорбітальний комплекс часто виявляє більш ранні ознаки старіння, ніж інші частини обличчя. У статті після короткого огляду анатомічних особливостей розглянуто різні ознаки старіння в цій ділянці, а саме: мішки на повіках, періорбітальну гіперпігментацію, «гусячі лапки» і стан вій. Мішки на повіках можуть мати різну етіологію, тому важливо не тільки знати її, а й вміти розрізняти, щоб запропонувати найбільш адекватне лікування і рекомендації щодо усунення. Періорбітальна гіперпігментація також є частою скаргою в дерматології та естетичній медицині. Вона має різну етіологію, і тому було розроблено її чітку класифікацію, на основі якої запропоновано диференційоване лікування. «Гусячі лапки» часто виникають досить рано і є першими ознаками старіння обличчя. Сьогодні, завдяки досягненням дермокосметології, існують ефективні методи лікування цього стану. Серед них доцільно виділити різні біоактивні пептиди, розроблені протягом останнього десятиліття, а також активні рослинні інгредієнти. За умови правильного призначення колаген для перорального застосування також може бути корисний для цих цілей. Вії як важливий аспект естетики обличчя є об’єктом різних косметичних процедур для поліпшення їхнього стану. Вони включають простагландини, які визнані ефективним засобом, але водночас викликають різні побічні ефекти, а також біоактивні пептиди, що відіграють ключову роль у дермокосметичному лікуванні періорбітального комплексу.

Біографія автора

C. Diehl, Університет Гульєльмо Марконі, Рим

К. Діл

Посилання

Ranneva E, Siquier G, Liplavk O. New medical approach for rejuvenation of the periorbital area. Clin Med Invest. 2016;1(1):27-30.

Shaw R.B.Jr, Katzel EB, Koltz PF, et al. Aging of the facial skeleton: aesthetic implications and rejuvenation strategies. Plast Reconstr Surg. 2011;127(1):374-383.

Papageorgiou KI, Mancini R, Garneau HC, et al. A three-dimensional construct of the aging eyebrow: the illusion of volume loss. Aesthet Surg.J. 2012;32(1):46-57.

Hunzinker N. A propos de l’hyperpigmentation familiale des paupières. J Génét Hum. 1962;11:16-21.

Goodman RM, Belcher RW. Periorbital hyperpigmentation. An overlooked genetic disorder of pigmentation. Arch Dermatol. 1969;100:169-174.

Maruri CA, Diaz LA. Dark circles around the eyes. Cutis. 1969;5:979-982.

Aguilera Dı´az L. Patología y genética de la hiper­pigmen­taciones bi-palpebrales [Pathology and genetics of bipalperbral hyperpigmentation]. Actas Dermosifiliogr. 1971;62:397-410.

Fatin AM, Mathana Sundram TK, Tan SSE, et al. Classification and characteristics of periorbital hyper­pig­mentation. Skin Res Technol. 2020. doi: 10.1111/srt.12831.

Ranu H, Thng S, Goh BK, Burger A, Goh CL. Periorbital hyperpigmentation in Asians: an epidemiologic study and a proposed classification. Dermatol Surg. 2011;37(9):1297-1303.

Huang YL, Chang SL, Ma L, Lee MC, Hu S. Clinical analysis and classification of dark eye circle. Int J Dermatol. 2014;53(2):164-170.

Bhawan J, Andersen W, Lee J, et al. Photoaging versus intrinsic aging: A morphologic assessment of facial skin. J Cutan Pathol. 1995;22:154.

Kane MA. Classification of crow’s feet patterns among Cau­casian women: the key to individualizing treatment. Plast Reconstr Surg. 2003;112(5 Suppl):33S-39S.

Aycock RS, Raghow R, Stricklin GP, et al. Post-transcriptional inhibition of collagen and fibronectin synthesis by a synthetic homolog of a portion of the carboxyl terminal propeptide of human type I collagen. J Biol Chem. 1986;261:14355-14360.

Robinet A, Fahem A, Cauchard JH, et al. Elastin-derived peptides enhance angiogenesis by promoting endothelial cell migration and tubulogenesis through upregulation of MT1- MMP. J Cell Sci. 2005;118:343-356.

Linder J. The science behind peptides. Plastic Surgical Nursing. 2012;32(2):71-72.

Apland JP, Biser JA, Adler M, et al. Peptides that mimic the carboxy-terminal domain of SNAP‑25 block acetylcholine release at an Aplysia synapse. J Appl Toxicol. 1999;19(1):23-26.

Blanes-Mira C, Clemente J, Jodas G, et al. A synthetic hexapeptide (Argireline) with antiwrinkle activity. Int J Cosmet Sci. 2002;24:303-310.

Liotet S, Riera M, Nguyen NH. Les cils. Physiologie, structure, pathologie. Arch Ophtalmol (Paris). 1977;37:697-708.

Aumond S, Bitton E. The eyelash follicle features and anomalies: A review. J Optom. 2018;11(4):211-222.

Thibaut S, De Becker E, Caisey L, et al. Human eyelash char-acterization. Br J Dermatol. 2010;162:304-310.

Glaser DA, Jones D, Carruthers J, et al. Epidemiologic analysis of change in eyelash characteristics with increas-ing age in a population of healthy women. Dermatol Surg. 2014;40:1208-1213.

Procianoy F, Mendonça TB, Bins CA, Lang MP. Characterization of Normal Mediolateral Angular Direction of Lower Eyelid Eyelashes in Different Age Groups. Ophthalmic Plast Reconstr Surg. 2015;31(4):332-333.

Paus R, Burgoa I, Platt CI, Griffiths T, Poblet E, Izeta A. Biology of the eyelash hair follicle: an enigma in plain sight //Br J Dermatol. 2016;174(4):741-752.

Kwon H, Lee YS, Kim MO, et al. Smad-induced alterations of matrix metabolism by a myristoyl tetra peptide. Cell Biochem Funct. 2014;32(8):665-674.

Oshimori N, Fuchs E. Paracrine TGF-g signaling coun-terbalances BMP-mediated repression in hair follicle stem cell activation. Cell Stem Cell. 2012;10(1):63-75.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-18

Номер

Розділ

Огляди