DOI: https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-2-49

Сучасні підходи до лікування поверхневих піодермій

K.I. Bezvershenko

Анотація


Імпетиго є найбільш загальною бактеріальною інфекцією шкіри у дітей. Захворювання має дві форми: небульозну та бульозну, з яких небульозна є найпоширенішою (70 %). Імпетиго спричиняють Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes або їхні комбінації. При небульозному імпетиго частіше виявляють метицилінорезистентні штами (MRSA) S. aureus. Для колонізації стафілокока та стрептокока необхідними умовами є пошкодження цілості шкірного покриву та порушення складу звичайної мікрофлори шкіри. Пацієнти із запальними шкірними захворюваннями частіше за інших колонізовані S. aureus та перебувають у зоні високого ризику щодо розвитку інфекцій, спричинених MRSA. При бульозному імпетиго елементи висипу представлені булами, які швидко розриваються з утворенням поверхневої ерозії та жовтої кірочки. Небульозне імпетиго виявляється везикулами, пустулами, кірочками. Зазвичай діаг­ноз імпетиго встановлюють клінічно. Підозра на MRSA виникає у випадках спонтанного абсцесу чи целюліту або коли ураження не усуваються при рекомендованому початковому лікуванні антибіотиками. Топічна терапія є першою лінією лікування неускладнених небульозного та бульозного імпетиго. Якщо ураження обмежено невеликою площею (до 6 см2), то лікування передбачає розмочування кірочок, їхнє відшарування та нанесення антимік­робних мазей (фузидієва кислота або комбінація неоміцину з бацитрацином) (EBM Guidelines, 2018). При більш поширених ураженнях призначають системну антибіотикотерапію. У пацієнтів з екземою у лікуванні використовують топічні та системні антимікробні препарати із топічними стероїдами. Комбінація аміноглікозидного антибіотика неоміцину та поліпептидного антибіотика ацитрацину представлена на фармринку України препаратом «Банеоцин». Ця комбінація має виражений ефект синергізму по відношенню до S. aureus, S. pyogenes і P. aeryginosa. Важливою перевагою «Банеоцину» є наявність двох лікарських форм (порошок і мазь), що дає змогу використовувати цей препарат на різних стадіях інфекційного процесу.


Ключові слова


імпетиго, бульозна та небульозна форми, S. аureus, S. pyogenes, MRSA, диференційна діагностика, емпірична терапія, «Банеоцин порошок», «Банеоцин мазь»

Повний текст:

PDF

Посилання


Vashkevich AA, Reztsova PA. Primenenie topicheskikh antibiotikov v dermatologicheskoi praktike. Consilium Medicum. Dermatologiya. 2019;1:3-10.

Kasikhina EI. Primenenie kombinatsii antibiotikov shirokogo spektra deistviya dlya naruzhnogo lecheniya piodermii. Consilium Medicum. Dermatologiya. 2015;2:6-10

Matushevskaya EV, Svirshchevskaya EV. Atopicheskii dermatit v praktike vracha-dermatovenerologa: ratsional’nyi vybor terapii. RMZh. Dermatologiya. 2013;2:2-4.

Privol’nev VI, Zubareva NA, Karakulina EV. Mestnoe lechenie ranevoi infektsii: antiseptiki ili antibiotiki? Klin mikrobiologiya i antimikrobnaya khimioterapiya. 2017;2(17):131-138.

Alsterholm M, Flytstrom I, Bergbrant IM, Faergemann J. Fusidic acid-resistant Staphylococcus aureus in impetigo contagiosa and secondarily infected atopic dermatitis. Acta Derm Venereol. 2010;90(1):52-57.

American Academy of Pediatrics. Group A Streptococcal infections. Ed by Pickering LK Red book: 2012 Report of the Committee on Infectious Diseases. 30 th ed. Elk Grove Village; 2012:732-744.

Bangert S, Levy M, Hebert AA. Bacterial resistance and impetigo treatment trends: a review. Pediatr Dermatol. 2012;29(3):243-248.

Bernard P. Management of common bacterial infections of the skin. Curr Opin Infect Dis. 2008;21(2):122-128.

Broccardo CJ, Mahaffey S, Schwarz J. et al. Comparative proteomic profiling of patients with atopic dermatitis based on history of eczema herpeticum infection and Staphyloco­ccus aureus colonization. J Allergy Clin Immunol. 2011;127(1):186-193. doi:10.1016/j.jaci.2010.10.033.

Drucker CR. Update on topical antibiotics in dermatology. Dermatol Ther. 2012;25(1):6-11.

Elliot AJ, Cross KW, Smith GE, et al. The association between impetigo, insect bites and air temperature: a retrospective 5-year study (1999-2003) using morbidity data collected from a sentinel general practice network database. Fam Pract. 2006;23(5):490-496.

Geria AN, Schuartz RA. Impetigo Update: New Challenges in the Era of Methicillin Resistance. Cutis. 2010;85(2):65-70.

Jones RS. Expert advice on erasing the MRSA threat. Pract Dermatol. 2005:34-37.

Koning S, van der Sande R, Verhagen AP, et al. Interventions for impetigo. Cochrane Database Syst Rev. 2012;18(1):CD003261. doi:10.1002/14651858.CD003261.pub3.

Kwak YG, Choi SH, Kim T, et al. Clinical guidelines for the antibiotic treatment for community-acquired skin and soft tissue infections. Infect Chemoter. 2017;49(4):407-409. doi:10.3947/ic.2017.49.4.301.

Romani L, Steer AC, Whitfeld MJ, Kaldor JM. Preva­lence of scabies and impetigo worldwide: a systematic rewiew. Lancet Infect Dis. 2015;15(8):960-967. doi:10.1016/S1473-3099(15)00132-2.

Rush J, Dinulos JG. Childhood skin and soft tissue infections: new discoveries and guidelines regarding the management of bacterial soft tissue infections, molluscum contagiousum, and warts. Cur Opin Pediatr. 2016;28(2):250-257. doi:10.1097/MOP.0000000000000334.

Spurling G, Askew D, King D, Mitchell GK. Bacterial skin infections — an observational study. Aust Fam Physician. 2009;38(7):547-551.

Tasani M, Tong SY, Andrews RM, Holt DC, Currie BJ, et al. The importance of scabies coinfection in the treatment considerations for impetigo. Pediatr Infect Dis J. 2016;35(4):347-348. doi:10.1097/INF.0000000000001013.

Wallin TR, Hern HG, Frazee BW. Community-associated methicillin-resistant Staphylococcus aureus. Emerg Med Clin North Am. 2008;26(2):431-55.




© Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020