DOI: https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-2-17

Кліщі-демодициди: морфологія та біологія. Захворюваність на демодекоз у дітей

D.S. Роlishchuk, S.I. Polishchuk

Анотація


Мета роботи — на підставі даних літератури щодо морфобіологічної структури кліщів Demodex і враховуючи вірогідність ураження демодекозом дітей різного віку, вивчити захворюваність на демодекоз дітей за даними власних спостережень; оцінити його поширеність, вікову та статеву приналежність; проаналізувати сезонність сплесків захворюваності; представити фото кліщів Demodex та клінічні випадки виявів демодекозу у дітей, які були під нашим спостереженням, і запропонувати методику їхнього лікування.

Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети обстежували дітей різної статі із локалізацією запальних процесів на шкірі обличчя. Вивчення поширеності демодекозу у дітей тривало 4 роки — з 2016 до 2019 р. Обстежували дітей різної вікової категорії: до 1 року, дошкільного віку (від 1 до 7 років), школярів (від 7 до 15 років) і підлітків (15— 18 років). Діагноз встановлювали на підставі даних анамнезу, аналізу клінічних виявів та результатів лабораторного мікроскопічного дослідження на наявність кліща Demodex. Досліджували патологічні елементи шкіри на обличчі дитини і матері (за згодою). Лабораторну діагностику здійснювали на медичному мікроскопі «МІКМЕД‑6» з фотокамерою.

Результати та обговорення. Упродовж 2016—2019 рр. було обстежено 1109 дітей різного віку (від немовлят до 18 років) з патологічними змінами на шкірі обличчя. З них у 347 (31,3 %) виявлено демодекоз, що підтверджено позитивними результатами мікроскопічного дослідження, при якому у дітей виявляли збудників демодекозу: Demodex folliculorum і Demodex brevis із домінуванням в аналізах другого (68 %). Серед хворих на демодекоз дітей превалювали дівчата — 214 (61,7 %), хлопчиків було 133 (38,3 %). У міру росту дітей кількість уражених демодекозом збільшувалась. Згідно з результатами мікроскопічних досліджень у матерів 8 (74 %) хворих на демодекоз дітей перших років життя виявлено кліщ Demodex, що є безперечним свідченням зараження дитини перших років життя від хворої на демодекоз матері. За даними аналізу захворюваності на демодекоз дітей впродовж чотирьох років визначено хвилеподібний характер захворювання і два його сплески: в липні та січні. Встановлено, що кліщ Demodex brevis асоціюється з розвитком папульозної та еритематозно-сквамозної клінічних форм демодекозу (81 %), Demodex follicullorum частіше виявляють при пустульозній формі (19 %). За результатами мікроскопії у 35 (10 %) дітей одночасно виявлено дріжджоподібні гриби роду Malassezia.

У лікуванні дітей використовували складну екстемпоральну мазь, що включала сірки оксид, яку застосовували один раз на день протягом 1—2 міс. За необхідності призначали антибіотики, пробіотики, десенсибілізувальну і системну терапію супутньої патології залежно від виявлених змін з боку внутрішніх органів. Мікроскопічний лабораторний контроль, проведений через 1 міс лікування, показав відсутність особин кліщів у 278 дітей, через 1,5 міс — ще у 62. У 8 дітей лікування продовжили до 2 міс.

Висновки. Проведене дослідження підтверджує вірогідність ураження кліщем Demodex дітей різної статі і віку, включаючи немовлят. У міру росту дітей кількість захворілих збільшується. При ураженні демодекозом шкіри у дітей переважають папульозна та еритематозно­сквамозна форми висипань. За результатами дослідження серед уражених демодекозом дітей виявлено хвилеподібний характер захворюваності на демодекоз упродовж року з двома сплесками — в липні та січні. Зараження дітей перших років життя здебільшого відбувається від їхніх матерів. Виявлення кліщів­демодицид на обмеженій ділянці шкіри незалежно від їхньої чисельності слід вважати показанням до проведення акарицидної терапії.


Ключові слова


демодекоз; діти; кліщі Demodex folliculorum і Demodex brevis

Повний текст:

PDF

Посилання


Akilov OE, Vlasova IF, Kazantseva SV. Osobennosti immunnogo otveta u bolnykh dermatozami, oslozhnennymi tyazheloi invaziei antropofilnykh kleshchei roda Demodex. Immunologiya. 2008;1:43-47.

Bodnia KI, Lavrynenko MV, Revenko ZhA, ta in. Demodekoz: klinika, diahnostyka i likuvannia: metodychni rekomendatsii. K. RVKh «Ferz»; 2011:16.

Butov YuS, Akilov OE. Faktory uspeshnoi kolonizatsii kleshchami Demodex spp. kozhi cheloveka. Vest poslediplomn med obraz. 2011;1:87.

Verkhoglyad IV. Sovremennye predstavleniya o demodekoze. Med nauchno-prakt zhurn Lechashchii vrach. 2011;5:34-35.

Dermatolohiia, venerolohiia. Pidruchnyk / Za redaktsiieiu prof. VI Stepanenka. K. KIM; 2012:848.

Ershova IB, Glushko Yu, Mochalova AA. Osobennosti immunnogo statusa i ego korrektsii u podrostkov s demodekozom kozhi. Aktualnaya infektologiya. 2015;4(9):47-50.

Zheltikova TM. Demodekoz: mify i realnost. Zhurn Semeinaya meditsina. 2012;1:36-38

Zhiltsova EE, Mezhevaya KV, Isakov SA, Ermoshina NP. Opyt primeneniya intensivnogo impulsnogo sveta u patsientov s rozatsea. Med nauchno-prakt zhurn Lechashchii vrach. 2019;11:12-15.

Katkhanova OA, Katkhanov AM, Stenyn AV. Kompleksnaia terapyia akneformnykh dermatozov. Eksperym y klyn dermatokosmetol. 2014;2:12-18.

Klymenko AV, Stepanenko VI. Vuhrova khvoroba (akne) i aknepodibni dermatozy (rozatsea, demodykoz): etiolohiia, patohenez, klinichnyi perebih ta vyznachennia perspektyvnykh pidkhodiv do dyferentsialnoi diahnostyky. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2008;2:19-28.

Kogan BG, Golovchenko DYa. Sovremennye podkhody v kompleksnom lechenii patsientov s demodikozom i rozovymi ugryami. Klіnіchna іmunologіya. Alergologіya. 2011;1(40):38-43.

Kogan BG, Stepanenko VI. Rol kleshchei - demoditsid v etiologii i patogeneze vozniknoveniya dermatologicheskikh zabolevanii u cheloveka. Gipotezy, fakty i perspektivy sleduyushchikh issledovanii. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2002;3:57-60.

Kohan BH, Stepanenko VI. Etiopatohenetychni ta klinichni aspekty rozatsea, dermatytu perioaralnoho i demodykozu na suchasnomu etapi. Ratsionalni kliniko-laboratorni alhorytmy diahnostyky ta dyferentsiinoi diahnostyky tsykh dermatoziv. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2005;4(19):22-35.

Kohan BH, Stepanenko VI. Odnonapravlenist porushen klitynnoho ta humoralnoho imunitetu u khvorykh na rozatsea, demodekoz i perioralnyi dermatyt ta deiaki spilni aspekty patohenezu tsykh dermatoziv. Zhurn dermatovenerol y kosmetol ym NA Torsueva. 2005;1-2(10):25-31.

Koshevenko YuN. Demodikoz - psevdoproblema dermatokosmetologii. Ros zhurn kozhnykh i venericheskikh zabolevanii. 2004;4:64-69.

Kubanov AA, Gallyamova YuA, Grevtseva AS. Demodekoz. Med nauchno-prakt zhurn Lechashchii vrach. 2014;11:7-11.

Kubanov AA, Gallyamova YuA, Grevtseva AS. Rol kleshchei Demodex v rasvitii papulo - pustulyoznukh dermatozov. Eksperym y klyn dermatokosmetol. 2014;2:43-46.

Kubanov AA, Gallyamova YuA, Grevtseva AS, Gribanova NV. Sovremennye metody diagnostiki demodekoza. Vestn dermatol i venerol. 2016;1:47-54.

Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii «Dosiahnennia ta perspektyvy v suchasnii dermatovenerolohii: yevropeiskyi ta ukrainskyi dosvid, vzaiemodiia nauky ta praktyky» z nahody 95-richchia DU «Instytut dermatolohii ta venerolohii NAMNU». Iz vystupu uchasnykiv: d.m.n., prof. Stepanenko VI; d.m.n., prof. Kaliuzhna LD. Dermatol ta venerol. 2019;4(86):57-61.

Mokronosova MA, Glushakova AM, Golysheva EV, Zheltikova TM. Kleshchi roda Demodex i drozhzhi roda Malassezia u patsientоv s seboreinym dermatitom. Vestn dermatol i venerol. 2012;3:92-96.

Pustovaya KN, Pyavchenko GA, Arisov MV, Nozdrin VI. Podvizhnost osobej i akarogramma kak kriterii ocenki dejst­viya preparatov protiv kleshej roda Demodex. Klin dermatol i venerolog. 2019;18(6):710-716.

Sirmais NS, Ustinov MV. Klinicheskaya effektivnost gelya «Demoten» v kompleksnom lechenii i profilaktike demodikoza i rozatsea. Vestn dermatol i venerol. 2011;6:85-90.

Slesareva DA. Klinichesky polimorfizm demodikoza v zavisimosti ot vyrazhennosti endointoksikatsionnogo sidroma. Dermatologіya ta venerologіya. 2008;1(39):62-66.

Khaitovich MV. Іmuno-modulyuyucha ta protizapalna dіya probіotikіv: klіnіchne znachennya. Med gaz Zdorov’ya Ukraini. 2020;1(470):22-23.

Khardikova SA. Primenenie krema s kombinirovannym sostavom metilprednizolona atseponat 01 % + mochevina – v terapii dermatozov v oblasti litsa. Klin dermatol i venerol. 2016;2:77-84.

Shteinlukht LA, Zverkova FA. Bolezni kozhi detei grudnogo vozrasta. M. Meditsina; 1979:174.

El-Bassiouni SO, Ahmed JA, Younis AI, Ismail MA, Saadawi AN, Bassiouni SO. A study on Demodex folliculorum mite density and immune response in patient on with facial dermatoses. J Egypt Soc Parasitol. 2005;35:899-910.

Kaya S, Selimoglu MA, Kaya OA, Ozgen U. Prevalence of Demodex folliculorum и Demodex brevis in children malnutrition and malignancy. Pediatrint. 2013;55(1):85-89.

Kogan BG, Stepanenko VI, Gorgol VT, et al. Role of Demodex mites and Helicodacter infection in etiopathogenesis of rosacea, demodicoses, perioral dermatitis and acne disease. Eur Acad Dermatol Venerol. 2003;15(3):165.

Li J, O’Reilly N, Shena H, Katz R, Raju VK, Kavanagh K, Tseng SC. Correlation between ocular Demodex infestation and serum immunoreactivity to Bacillus proteins with Facial rosacea. Ohfthalmology. 2010;117:870-877

Norn MS. Demodex folliculorum, Incidence, regional distribution, pathogenicity. Danish Med Bulletin. 1971;18(1):14–17.

O’Reilly N, Bergin D, Reeves EP, McElvaney NG, Kavanagh K. Demodex-associated bacterial proteins induce neutrophil activation. Br J Dermatol. 2012;166:753-760.

Zhao YE, Wu LP, Peng Y, Cheng H. Retrospective analysis of the association between Demodex infestation and rosacea. Arch Dermatol. 2010;146(8):896-902.




© Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020