Дерматоскопічні та морфологічні особливості деяких клінічних варіантів себорейного кератозу

Анотація

Мета роботи — визначити лікарську тактику, простежити зв’язок і доповнити кореляційні дані між клінічними виявами, дерматоскопічними ознаками та гістологічною картиною типового та плаского варіантів себорейного кератозу (СК).

Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради. Під спостереженням перебували 20 осіб із СК (14 (70 %) жінок та 6 (30 %) чоловіків) віком від 41 до 87 років. Обстеження включало загальний огляд пацієнта, дерматоскопічне та патоморфологічне дослідження.

Результати та обговорення. Найбільш часто осередки ураження локалізувалися на шкірі тулуба — у 10 осіб, обличчя та волосистої частини голови — 5, бокової поверхні шиї — 3, рідше верхніх кінцівок — у 2 пацієнтів. І фототип за Фітцпатріком виявлено у 3 (15 %) осіб, ІІ — у 13 (65 %), ІІІ — у 4, що складає 20 %. Гістологічно акантотичний варіант СК був визначений у 14 (70 %), папіломатозний та ретикулярний — у 5 та 1 пацієнта відповідно. Дерматоскопічна картина акантотичного варіанта представлена такими критеріями: міліумоподібні кісти — 10 випадків, комедоноподібні отвори — 4, «мозкові звивини» — 5, краї, «з’їдені міллю», — 2, верукозна поверхня — 1, вогнище папіломатозного СК з верукозною, сосочкоподібною поверхнею — 1, кератома з патернами за типом «відбитка пальця» — 3. Ретикулярний (аденоїдний) варіант представлений симетричним вогнищем темно-коричневого кольору округлої форми діаметром до 0,5 см з краями, «з’їденими міллю», та міліумоподібними кістами по периферії.

Висновки. Варіабельність клінічних, дерматоскопічних та патоморфологічних виявів СК потребує подальшого пошуку нових алгоритмів терапії та диференційної діагностики зі злоякісними новоутвореннями шкіри.