Медична термографія в оцінці результатів шкірного тестування методом прик-тесту у пацієнтів з IgE-опосередкованими алергійними захворюваннями

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-1-76

Ключові слова:

прик-тест, алергія, біластин, термографія

Анотація

Мета роботи — вивчити аспекти використання медичної термографії для оцінки результатів шкірного тестування розчинами алергенів у пацієнтів з алергійним ринітом, атопічною бронхіальною астмою та гострою алергійною кропив’янкою.

Матеріали та методи. Обстежено 40 хворих на бронхіальну астму та/або алергійний риніт та/або гостру алергійну кропив’янку методом шкірного тестування прик-тестом з розчинами діагностичних алергенів із подальшою візуальною та термографічною оцінкою. Дослідження було відкритим, порівняльним. Шкірне тестування проводили за стандартизованим методом прик-тесту за допомогою ланцетів вітчизняними алергенами виробництва Вінницького МП «Імунолог». Одразу після візуальної оцінки здійснювали інструментальне оцінювання за допомогою термографа з фіксацією зображення в пам’яті пристрою для подальшої обробки.
Після процедури початкового прийому та тестування антигістамінний препарат біластин призначали в середній рекомендованій добовій дозі 20 мг по одній таблетці на добу. Через три дні (72 год) всім пацієнтам проводили повторне тестування методом прик-тесту та виконували його візуальну і термографічну оцінку для визначення ступеня пригнічення шкірної реакції антигістамінним препаратом.

Результати та обговорення. При порівнянні результатів візуального та термографічного вимірювань і розміру папули виявлено високий коефіцієнт кореляції між оцінкою тестів (r = 0,9), різниця між розмірами папули становила в середньому 1,6 мм. Однак за даними проведених тестів результати візуального аналізу алергологом та термографічного вимірювання співпали лише в 70 % випадків.

Висновки. В результаті аналізу та подальшої статистичної обробки було встановлено, що діаметр папули позитивного тесту при повторному дослідженні після прийому біластину зменшився в середньому на 55,6 % (95 % ДІ 0,50—0,59). У той же час у абсолютної більшості (87,2 %) пацієнтів (95 % ДІ 0,83; 0,91) позитивний тест зник не повністю.

Біографія автора

A.Ye. Bogomolov, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Богомолов Артемій Євгенійович
к. мед. н., доц. кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології
21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56

Посилання

Bousquet J, Heinzerling L, et al. Practical guide to skin prick tests in allergy to aeroallergens. Allergy. 2012;67:18-24.

Frati F, Incorvaia C, Cavaliere C, et al. The skin prick test. J Biol Regul Homeost Agents. 2018;32(1):19-24.

Ishizaka K, Ishizaka T. Identification of IgE. J Allergy Clin Immunol. 2016;137(6):1646-1650. doi:10.1016/j.jaci.2015.12.1343.

Johansson SGO. The discovery of IgE. J Allergy Clin Immunol. 2016;137(6):1671-1673. doi:10.1016/j.jaci.2016.04.004.

Justo X, Díaz I, Gil JJ, Gastaminza G. Prick test: evolution towards automated reading. Allergy. 2016;71(8):1095-1102. doi:10.1111/all.12921.

Nevis IF, Binkley K, Kabali C. Diagnostic accuracy of skin-prick testing for allergic rhinitis: a systematic review and meta-analysis. Allergy Asthma Clin Immunol. 2016;12:20. doi:10.1186/s13223-016-0126-0.

Platts-Mills TAE, Schuyler AJ, Erwin EA, et al. IgE in the diagnosis and treatment of allergic disease. J Allergy Clin Immunol. 2016;137(6):1662-1670. doi:10.1016/j.jaci.2016.04.010.

Tourlas K, Burman D. Allergy Testing. Prim Care. 2016;43(3):363-374. doi:10.1016/j.pop.2016.04.001.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-06

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю