Оптимальний підхід до комплексного лікування змішаних інфекцій сечостатевого тракту
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-1-63Ключові слова:
інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, трихомоніаз, мікоплазмоз, уреаплазмоз), дисбіоз, обстеження та лікування хворих, «Орципол», «Бревелак»Анотація
Мета роботи — вивчити спектр та частоту виявлення різних урогенітальних інфекцій у пацієнтів із запальними захворюваннями сечостатевого тракту, визначити особливості клінічного перебігу, клінічної та мікробіологічної ефективності, безпеку і переносність препарату «Орципол» (таблетки виробництва «Лабораторія Бейлі-Креат — Вернуйє», Франція; компанії World Medicine); оцінити пробіотик «Бревелак» (капсули виробництва «АДІФАРМ ЛТД», Болгарія; компанії World Medicine) для відновлення нормального біоценозу організму після антибіотикотерапії.
Матеріали та методи. Проведено амбулаторне лікування 79 пацієнтів (36 жінок та 43 чоловіки) віком від 18 до 45 років (середній вік — 31 ± 1,5 року) з різними запальними захворюваннями сечостатевого тракту, спричиненими змішаними урогенітальними інфекціями.
Результати та обговорення. При проведенні бактеріологічного дослідження були отримані дані, що свідчать про часте виявлення анаеробних та аеробних патогенів в асоціаціях із хламідійною, мікоплазменною та трихомонадною інфекціями. Так, у 63 (79,8 %) пацієнтів було виявлено Staphylococcus epidermidis, у 13 (16,5 %) — S. haemolyticus, у 51 (64,6 %) — Streptococcus spp., у 34 (43,1 %) — Staphylococcus aureus, у 19 (24,1 %) — Corynebacterium spp., у 16 (20,3 %) — Proteus mirabilis. У всіх пацієнтів виявлені різні асоціації інфекцій, що передаються статевим шляхом, та/чи умовно-патогенна флора у клінічно значущих титрах (вище 104 КУО/мл).
Висновки. Згідно з проведеним дослідженням комбінований антибактеріальний препарат «Орципол» (ципрофлоксацин + орнідазол) у комплексі з пробіотиком «Бревелак» при змішаних інфекціях сечостатевого тракту визнано раціональним та ефективним методом лікування. Перевагами обраного препарату є широкий спектр антимікробної дії, здатність впливати на атипові збудники та найпростіші, а також наявність постантибіотичного ефекту. Висока клінічна ефективність, добра переносність і низька частота розвитку побічних ефектів дають підстави застосовувати препарат в амбулаторних умовах короткими курсами. У всіх обстежених хворих з ураженням різними комбінаціями змішаної сечостатевої інфекції досягнуто клінічного одужання. Високий відсоток елімінації збудників (93,5 %), досягнутий при застосуванні «Орциполу», та значна комплаєнтність дають змогу рекомендувати цей препарат для лікування змішаних інфекцій сечостатевого тракту. Раціональним є також призначення в комплексі пробіотика «Бревелак», ефективного для профілактики та лікування дисбактеріозу.
Посилання
Aizyatulov RF. Zabolevaniya, peredavaemye polovym putem (etiologiya, klinika, diagnostika, lechenie). Donetsk, Donechchina, 2000:384 (Rus.).
Boiko GB. Bakterіal’nii vagіnoz: suchasnii poglyad na problemu. Ukr med chasopis. 2012;5(91):91-93 (Ukr.).
Vozianov AF, Vashchenko VV, Drannik GN i dr. Laboratornaya diagnostika urogenital’nogo khlamidioza (metodicheskie rekomendatsii). K. Akademiya meditsinskikh nauk; 2002:18 (Rus.).
Gerasimova TV, Gopchuk EN. Kombinirovannaya terapiya trikhomonadnoi urogenital’noi infektsii. Zdorov’e zhenshchiny. 2012;10(76):136-138 (Rus.).
Getsko NV, Tsmur OV. Lіkuvannya urogenіtal’nikh mіkst-іnfektsіi, sprichinenikh mіkoplazmoyu ta ureaplazmoyu, na tlі suputnіkh їm dizbіozіv. Zdorov’e zhenshchiny. 2012;10(76):52-55 (Ukr.).
Glazkova LK, Polkanov VS, Gerasimova NI. Genital’naya khlamidiinaya infektsiya. Etiologiya, diagnostika, klinika i terapiya: Rukovodstvo dlya vrachei. M. Meditsinskaya kniga; 1994:189 (Rus.).
Granitov VM. Khlamidiozy. M. Meditsinskaya kniga; 2000:230 (Rus.).
Grek LP, Ushakova TB, Lazurchenko YaV. Optimizatsiya lecheniyabol’nykh s infektsionnym vul’vovaginitom v klinike urgentnoiginekologii. Zdorov’e zhenshchiny. 2012;5(71):64-65 (Rus.).
Dubossarskaya ZM, Dubossarskaya YuA, Grek LP, Ushakova TB. Sovremennyi vzglyad na problemu vospalitel’nykh zabolevanii organov malogo taza u zhenshchin. Zdorov’e zhenshchiny. 2017;6:57-64 (Rus.).
Dyudyun AD, Polion NN, Byubyuk IA i dr. Effektivnost’, perenosimost’ i komplaentnost’ primeneniya seknidazola v kompleksnom lechenii bol’nykh urogenital’nym trikhomoniazm. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2013;3(50):144-148 (Rus.).
Zaporozhan VN, Bespoyasnaya VV, Grushetskaya EP. Immunologicheskie aspekty patogeneza vospalitel’nykh protsessov pridatkov matki. Lіk sprava (Vrach delo). 2001;3:21-24 (Rus.).
Infektsii v akusherstve i ginekologii. Prakticheskoe rukovodstvo / Pod red. VK Chaiki. Donetsk: Al’mateo; 2006:187 (Rus.).
Kadenko OA, Bolotyuk MV. Sravnitel’naya kharakteristika effektivnosti metodov laboratornoi diagnostiki urogenital’nogo trikhomoniaza (sobstvennye issledovaniya). Zhurn dermatovenerol ta kosmetol іm MO Torsuєva. 2012;1-2:86-94 (Rus.).
Kashchuk AM, Petrov BR. Gonoreya і negonokokovі venerichnі uretriti u cholovіkіv. Kharkіv. Osnova; 1994:59-60 (Ukr.).
Kogan BG, Gordeeva GD. Rol’ kombinirovannykh antibakterial’nykh sredstv v kompleksnom lechenii vospalitel’nykh zabolevanii zhenskikh polovykh organov smeshennoi etiologii. Zdorov’e zhenshchiny. 2014;5:86-90 (Rus.).
Kornats’ka AG, Vovk ІB, Chubei GV. Zapal’nі zakhvoryuvannya organіv malogo taza, sprichinenі іnfektsіyami, shcho peredayut’sya statevim shlyakhom. Zdorov’ya Ukraini. 2012;4(8):38-39. (Ukr.).
Kubanova AA, Rakhmatulina MR. Urogenital’nye infektsionnye zabolevaniya, vyzvannye genital’nymi mikoplazmami. Vestn dermatol i venerol. 2009;3:78-82 (Rus.).
Kudryavtseva LV, Il’ina EN, Govorun VM i dr. Bakterial’nyi vaginoz (posobie dlya vrachei). M. NII fiziko-khimicheskoi meditsiny, 2001:16. (Rus.).
Lentser AA, Lentser Kh.P. Aktual’nye problemy mikroekologii cheloveka. V kn.: Autoflora cheloveka v norme i patologii i ee korrektsiya. Gor’kii, 1988:10-14 (Rus.).
Leont’ev IG, Leont’ev DI. Sovremennye kombinirovannye preparaty pri lechenii urogenital’nogo trikhomoniaza i assotsiirovannykh uretrogennykh infektsii u muzhchin. Klin dermatol i venerol. 2013;3:63-68 (Rus.).
Mazankova LN, Sheveleva SA, Lykova EA. Probiotiki na sovremennom etape - klinicheskie podkhody i oblasti primeneniya. Posobie dlya vrachei. M.; 2005:40 (Rus.).
Mel’nikov SN. Lechenie khronicheskikh vospalitel’nykh zabolevanii polovykh organov trikhomonadno-bakterial’noi etiologii. Zdorov’e muzhchiny. 2013;1:162-163 (Rus.).
Mironyuk ІS. Urogenіtal’nii mіkoplazmoz, viklikanii Mycoplasma genitalium: poglyad na pitannya v lіkuvannі v praktitsі lіkarya. Zdorov’ya Ukraini. 2015;2(3):14-15 (Ukr.).
Mіzhnarodna statistichna klasifіkatsіya khvorob MKKh‑10. Korotkii adaptovanii varіant dlya vikoristannya v Ukrainі (v tr’okh rozdіlakh) І [pіd zag. red. AM. Serdyuka]. K. Tsentr medstatistiki MOZ. Ukrini; 1998:307 (Ukr.).
Molochkov VA. Urogenital’nyi trikhomoniaz assotsiirovannye uretrogennye infektsii (epidemiologiya, klinika, diagnostika, lechenie, profilaktika). Ross zhurn kozhn i vener boleznei. 2000;3:48-56 (Rus.).
Pasechnikov SP, Nasheda SV. Otsenka effektivnosti preparata Ortsipol v lechenii khronicheskikh vospalitel’nykh zabolevanii muzhskikh polovykh organov trikhomonadno-bakterial’noi etiologii. Zdorov’e muzhchiny. 2014;4:116-119 (Rus.).
Perepanova TS, Palagin IS. Aktual’nye voprosy terapii i profilaktiki urologicheskikh infektsii, standarty i rekomendatsii po vedeniyu patsientov s urologicheskimi infektsiyami. Vestn prakticheskogo vracha. 2014;3:14-17 (Rus.).
Podol’s’kii VlV, Podol’s’kii VV. Suchasnі mozhlivostі lіkuvannya khronіchnikh zapal’nikh zakhvoryuvan’ statevikh organіv u zhіnok fertil’nogo vіku. Zdorov’e zhenshchiny. 2017;5(121):12-16 (Ukr.).
Romashchenko OV. Pereotsenka podkhodov k diagnostike i lecheniyu vospalitel’nykh zabolevanii genitalii, obuslovlennykh khlamidiinoi infektsiei, s uchetom evropeiskikh rekomendatsii. Reproduktivnaya endokrinologiya. 2012;1(3):51-58 (Rus.).
Ryzhikh PG, Gushchin AE. K voprosu o laboratornoi diagnostike urogenital’nogo trikhomoniaza s uchetom kontsentratsii Trichomonas vaginalis v biologicheskom materiale. Klin. dermatol. i venerol. 2013;5:44-48. (Rus.).
Savicheva AM, Bashmakova MA. Mikrobiotsenozy vlagalishcha i ikh regulyatsiya. Tez dokl nauchn konf «Disbakteriozy i eubiotiki». M.; 1996:33 (Rus.).
Sіlіna NK, Koval’ GM, Sіlіna TM ta іn. Mіkrobіologіchnі aspekti disbіozu pri bezplіdnostі і nevinoshuvannі vagіtnostі ta їkhnya korektsіya. Zdorov’e zhenshchiny. 2017;10 (126):80-82. (Ukr.).
Skripkin Yu.K, Kubanova AA, Dmitriev GA i dr. Sovremennye podkhody k diagnostike khlamidioza. Vestn dermatol i venerol. 1996;4:26-29 (Rus.).
Stepanenko VІ. Epіdemіologіchna situatsіya іz zakhvoryuvanіstyu na іnfektsіi, shcho peredayut’sya statevim shlyakhom. Problemi ta zavdannyadermatovenerologіchnoi sluzhbi Ukraini. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2004;2:5-8 (Ukr.).
Shatkin AA, Mavrov II. Urogenital’nye khlamidiozy. K. Zdorov’ya; 1983:200 (Rus.).
Bartlet JG, Polk BF. Bacterial flora of the vagina: quantitative study. Rev Infect Dis. 1984;6:67-72.
Chernesky MA. Chlamydia trachomatis diagnostics. Sex Transm Infect. 2002;78:232-234.
Department of health and human services, Centers for Disease Control and Prevention. Sexually Transmitted Diseases Treatment Guidelines, 2006. MMWR. Recomm. Rep. 2006;55(RR-11):1-94.
Domeika M, et al. Chlamydia trachomatis infections in eastern Europe: legal aspects, epidemiology, diagnosis and treatment. Sex Transm Infect. 2002;78:115-119.
Galask RP, Larsen B, Ohm MS. Vaginal flora and it is role in disease entities. Clin Obstet Gynecol. 1976;19(1):61-81.
Goldacre MJ, Watt B. Vaginalmicrobialflorainnormalyoungwomen. Brit Med J. 1979;1:1450-1453.
Inman RD, Whittum-Hudson JA, Schumacher HRJ, Hudson AP. Chlamydia and associated arthritis. Curr Opin Rheumatol. 2000;12:254-262.
Kass EH, Finland M. Asymptomatic infections of the urina rytract. Trans Assoc Amer Phys. 2006;69:56-64.
Larsen B. Vaginalflorainhealthanddisease. Clin Obstet Gynecol. 1993;36(1):107-121.
Mardh PA. The vaginal ecosystem. Am J Obstet Gynecol. 1991;165(4):1163-1168.
Mavrov GI, Bondarenko GM. Evolution of Venereal Diseases in Ukraine. Sex Transm Infect. 2002;78:219-221.
Mehta A, Talwalkar J, Shetty CV, et al. Microbial flora of the vagina. Microecology and Therapy. 1995;23:1-7.
Ogawa J. Urologio aspects of sexually transmitted diseases. Nippon Rinsho. 1993;51(Suppl 2):478-491.
Reeves P. (ed.) Chlamydial Infections. Berlin, Germany. Springer-Verlag; 1987:27-31.
Reid G, Bruce AW, Cook RL, Llano M. Effect on urogenital flora of antibiotic therapy for urinarytract infection. Scand J Infect Dis. 2012;22:43-47.
Schaeffer AJ. New concepts in the pathogenesis of urinary tract infections. Urologic Clinics of North America. 2013;29:245-247.
Stary A. European guidelines for management of Chlamydial infection. International Journal of STD and AIDS. 2001;2(Suppl 3):30-34.
Stephens RS (ed.) Chlamydia: intracellular biology, pathogenesis and immunity. Washington, DC. American Society for Microbiology; 1999:311.
United Kingdom national guideline on the management of trichomonas vaginalis (2007). Avilablle from: http. www. bashh.org / documents/87/87.рdf.
Workowski KA, Berman S. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Sexually Transmitted Diseases Treatment Guidelines, 2010. MMWR Recomm Rep. 2010;59(RR-12):1-10.
