Дослідження ефективності комбінованої терапії топічним інгібітором кальциневрину — маззю «Протопік» 0,1 % із симбіотиком «ДермаПРО» при лікуванні себорейного дерматиту порівняно з монотерапією маззю «Протопік» 0,1 %

Yu.V. Andrashko, R.R. Yaremkevych, G.M. Koval, O.T. Devinyak

Анотація


Мета роботи — порівняти ефективність комбінованої терапії топічним такролімусом (мазь «Протопік» 0,1 %) із пероральним симбіотиком «ДермаПРО» (Lactobacillus rhamnosus GG) та монотерапії топічним такролімусом у пацієнтів із себорейним дерматитом (СД) та дослідити роль бактеріальної та грибкової мікрофлори (зокрема грибів роду Malassezia) у патогенезі СД.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 25 пацієнтів із СД. Перед початком запланованої фармакотерапії, а також по завершенні першого та другого етапів терапії оцінювали ступінь виразності СД: еритеми і лущення — за шкалою візуальної оцінки та окремо за результатами дерматоскопічного дослідження (діапазон 0—4 бали за спеціально розробленими шкалами), свербежу — за візуальною аналоговою шкалою (0—10 балів). Усім пацієнтам проводили мікробіологічний культуральний аналіз мазків з уражених ділянок, фіксуючи видову різноманітність та кількість КУО патогенних і умовно-патогенних грибів та бактерій для більш детального дослідження їхнього потенційного впливу на перебіг захворювання та відповідь на терапію.

Результати та обговорення. Результати проведеного дослідження показали статистично значущі кореляції між характером перебігу СД/його відповіддю на терапію та видовою/кількісною різноманітністю мікрофлори на ділянках ураженої шкіри. Комбінований режим терапії визнано набагато ефективнішим, аніж режим топічної монотерапії.

Висновки. Значна перевага комбінованої терапії 0,1 % маззю такролімусу + пероральним препаратом Lactobacillus rhamnosus GG AF ATCC53103 (мазь «Протопік» 0,1 % + симбіотик «ДермаПРО») над монотерапією 0,1 % маззю такролімусу дає змогу зробити висновок про доцільність розгляду досліджуваної комбінованої методики як терапії першої лінії при СД.


Ключові слова


cеборейний дерматит; комбінована терапія; пробіотики; топічні інгібітори кальциневрину

Повний текст:

PDF

Посилання


Narozhna MV. Seborejnyj dermatyt: patogenetychni aspekty ta kompleksne likuvannja z urahuvannjam statusu vitaminu D, stanu vrodzhenogo imunitetu ta mikrobiocenozu kyshechnyku. Avtoref. dys. …kand. med. nauk. Harkiv; 2018:16. (Ukr.)

Bakardzhiev I. New Insights into the Etiopathogenesis of Seborrheic Dermatitis. J Clin Res Dermatol. 2017;4(6):1-5. doi:10.15226/2378-1726/4/1/00152.

Bukvić Mokos Z, Kralj M, Basta-Juzbašić A, Lakoš Jukić I. Seborrheic dermatitis: an update. Acta Dermatovenerol Croat ADC. 2012;20(2):98-104.

Cook BA, Warshaw EM. Role of topical calcineurin inhibitors in the treatment of seborrheic dermatitis: a review of pathophysiology, safety, and efficacy. Am J Clin Dermatol. 2009;10(2):103-118.

Paulino LC. New perspectives on dandruff and seborrheic dermatitis: lessons we learned from bacterial and fungal skin microbiota. Eur J Dermatol. 2017;27(1):4-7.

Piquero-Casals J, Hexsel D, Mir-Bonafé JF, Rozas-Muñoz E. Topical Non-Pharmacological Treatment for Facial Seborrheic Dermatitis. Dermatol Ther. 2019;9(3):469-477.

Reygagne P, Bastien P, Couavoux MP, et al. The positive benefit of Lactobacillus paracasei NCC2461 ST11 in healthy volunteers with moderate to severe dandruff. Benef Microbes. 2017;8(5):671-680.

Roudsari MR, Karimi R, Sohrabvandi S, Mortazavian AM. Health effects of probiotics on the skin. Crit Rev Food Sci Nutr. 2015;55(9):1219-1240.

Suchonwanit P, Triyangkulsri K, Ploydaeng M,. Leerunyakul K. Assessing Biophysical and Physiological Profiles of Scalp Seborrheic Dermatitis in the Thai Population [Internet]. BioMed Res Int. 2019:Article ID 5128376. doi:10.1155/2019/5128376.

Treatment of Seborrhoeic Dermatitis in Asia: A Consensus Guide [Internet]. [cited 2019 Sep 25]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4908450.




© Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020