Імуногістохімічні дослідження та їхнє значення у діагностиці розацеа у жінок
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-1-24Ключові слова:
розацеа, ангіогенез, діагностика, прогноз, VEGF, AR, ERАнотація
Мета роботи — дослідити взаємозв’язок між рівнем експресії рецепторів андрогенів/естрогенів (AR/ER) і маркера росту ендотелію судин (VEGF) та розробити спосіб прогнозування перебігу розацеа у жінок, що забезпечить можливість заздалегідь передбачити тяжкість перебігу хвороби та вчасно призначити виправдану індивідуалізовану терапію.
Матеріали та методи. Для дослідження відібрано 16 біоптатів патологічно зміненої шкіри хворих на розацеа жінок. Проводилось імуногістохімічне дослідження отриманих зразків за допомогою первинних моноклональних антитіл до VEGF, AR i ER.
Результати та обговорення. На підставі імуногістохімічного дослідження встановлено суттєве підвищення експресії рецепторів до фактора росту ендотелію судин (VEGF), рецепторів до андрогенів/естрогенів (AR, ER) у біоптатах шкіри хворих на розацеа порівняно зі здоровою шкірою (від p < 0,05 до p < 0,001). Маркер росту ендотелію судин VEGF при розацеа інформує про рівень васкулогенезу і запалення в епідермісі та навколо pilosebaceous unit. Підвищення рівня экспресії АR в епітелії залоз та фолікулярному епітелії, та рівня васкулогенезу навколо pilosebaceous unit свідчить про перехід розацеа з еритематозно-телеангіектатичної форми у папуло-пустульозну і початок незворотних змін структури і розмірів сальних залоз.
Висновки. При аналізі рівня експресії АR та ER-рецепторів та рівня VEGF виявлено вірогідний зв’язок між визначеними змінами та особливістю клінічного перебігу розацеа у хворих. Виявлені кореляції дали змогу розробити алгоритм прогнозування прогредієнтного перебігу розацеа у жінок для вибору адекватного терапевтичного впливу на всі ланки патогенезу. В комплексі діагностичного обстеження пацієнта вкрай важливо мати діючий спосіб прогнозування індивідуального перебігу розацеа у конкретного хворого для призначення патогенетично обґрунтованої та ефективної терапії. Це ілюструє доцільність подальшого вивчення імунопатогенетичних механізмів розвитку розацеа та патогенетичної ролі експресії рецепторів шкіри та судин у формуванні запального процесу при розацеа.
Посилання
oslavska OV. [Methodology for the use of software for the analysis of digital micrographs on the base of pathomorphology course in order to increase the professional level of students and scientists]. Morphologia. 2015;9(3):122-6 (in Ukr.).
Del Rosso JQ. Advances in understanding and managing rosacea: part 2: therole, evaluation, and medical management of diffuse and persistent facial erythemaof rosacea. J Clin Aesthet Dermatol. 2012;5(3):26-36.
Guo D, Murdoch CE, Xu H, et al. Vascular endothelial growth factor signaling requires glycine to promote angiogenesis. Sci Rep. 2017;7:43-49. doi:10.1038/s41598-017-15246-3.
Margalit А, Kowalczyk MJ, Zaba R, et al. The role of altered cutaneous immune responses in the induction and persistence of rosacea. J Dermatol Sci. 2016;82:38. doi:10.1016/j.jdermsci.2015.12.006.
Steinhoff M, Buddenkotte J, Aubert J, et al. Clinical, cellular, and molecular aspects in the pathophysiology of rosacea. J Invest Dermatol Symp Proc. 2011;15(1):2-11. doi:10.1038/jidsymp.2011.7.
Tsiskarishvili NV, Katsitadze AG, Tsiskarishvili TsI. Improvement of rosacea treatment based on the morphological and functional features of the skin. Georgian Med News. 2013;223:31-35.
Two AM, Wu W, Gallo RL, Hata TR. Rosacea: Part I. Introduction, categorization, histology, pathogenesis, and risk factors. J Am Acad Dermatol. 2015;72(5):749-758.
Woo YR, Lim JH, Cho DH, Park HJ. Rosacea: molecular mechanisms and management of a chronic cutaneous inflammatory condition. Int J Mol Sci. 2016;17(9):E1562. doi:10.3390/ijms17091562.
