Сучасна клініко-епідеміологічна характеристика хворих на сечостатевий трихомоноз в Україні

Автор(и)

  • P.V. Fedorich Українська військово-медична академія, Київ, Україна
  • G.I. Mavrov ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-1-15

Ключові слова:

Trichomonas vaginalis, трихомоноз, клінічна картина, діагностика

Анотація

Мета роботи — визначити клініко-епідеміологічні особливості сечостатевого трихомонозу у хворих в Україні на сучасному етапі.

Матеріали та методи. Обстежено 241 хворого (151 чоловіка та 90 жінок). З діагностичною метою виконано мікроскопію в мазках і проведено культуральне дослідження на основі бульйону М 305 (HiMedia, Індія). Також використано полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) у реальному часі і такі тест-системи: «Літех» (Росія), DRG (США), IBL (Німеччина), DyaSys (Німеччина) і фірми «ДНК-технологія» (Росія). Контроль якості досліджень здійснено відповідно до вимог ISO 9000. Для виявлення у хворих розладів з боку статевої системи застосовано спеціальні анкети. Дослідження еякуляту проведено згідно з протоколами ВООЗ. Для статистичної обробки результатів використано пакет Statistica 9.0 (Stat Soft).

Результати та обговорення. У хворих виявлено таку супутню мікрофлору: хламідіоз — у 116 (48,1 ± 3,2) %, мікоплазмоз — у 87 (36,1 ± 3,1) %, гарднерельоз — у 40 (16,6 ± 2,4) %. Крім цього, серед 123 (77,2 %) пацієнтів діагностовано: вірус простого герпесу 1-го і 2-го типу — у 118 (49,0 ± 3,2) %, цитомегаловірус — у 19 (7,9 ± 1,7) %, вірус Епштейна–Барр — у 8 (3,3 ± 1,2) %. У 26 (17 %) чоловіків був безсимптомний перебіг захворювання, а у 125 (83 %) — визначено патологію з боку сечостатевої системи. Основним клінічним синдромом у 58 (38 %) хворих був уретрит, у 21 (14 %) — простатит, в 11 (7 %) — епідидиміт, у 23 (23 %) — баланопостит. Копулятивні і репродуктивні розлади виявлено у 12 (8 %) чоловіків. Серед 90 жінок у 76 (74 %) діагностовано різну патологію: цистит — у 8 (9 %), вульвовагініт — у 17 (19 %), цервіцит — у 9 (10 %), ерозію шийки матки — у 17 (19 %), аднексит — у 14 (15,6 %). У 14 (16 %) пацієнток відзначено безсимптомний перебіг захворювань. Порушення менструального циклу, безпліддя і сексуальні розлади превалювали як основний синдром у 11 (12 %) жінок. Для трихомонозу характерні малосимптомний перебіг, багатофокусні ураження, наявність резидуальних явищ і ускладнень. Інвазія Trichomonas vaginalis здатна спричиняти переважно кольпіт, вульвіт, цервіцит, ендоцервіцит, уретрит, простатит, епідидиміт, цистит. Виразність запального процесу збільшує наявність супутніх мікроорганізмів. Для діагностики трихомонозу найбільш чутливими виявилися ПЛР (83–95 %) та культуральний метод.

Висновки. Трихомоноз продовжує залишатися однією з найбільш поширених в Україні інфекцій, що передаються статевим шляхом. Захворювання має значні соціально-економічні наслідки. Особливостями клінічних виявів урогенітального трихомонозу в сучасних умовах є: стертість клінічної картини, часта його хронізація, поєднання з іншими збудниками інфекцій сечостатевої системи, багатовогнищевість уражень, висока імовірність розвитку тяжких ускладнень. ПЛР та культуральний метод на сьогодні визнані найбільш інформативними для діагностики трихомонозу.

Біографії авторів

P.V. Fedorich, Українська військово-медична академія, Київ

Федорич Павло Володимирович
к. мед. н., доц., проф. кафедри військової загальної практики — сімейної медицини

G.I. Mavrov, ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», Харків

Мавров Геннадій Іванович
проф., д. мед. н., зав. відділу вивчення впливу епідемії ВІЛ/СНІДу на проблему ІПСШ ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»

Посилання

Belova-Rakhimova LV, Prokhorenkov VI, Guzey TN. Putirazvitiyavenerologii v Rossi i SSSR (1950–1959) [Ways of development of venereology in Russia and the USSR (1950–1959)] (Rus.). Vestnik dermatologii I venerologii. 2015;2:141-147.

Bondarenko HM, Mavrov HI, Osinska TV, et al. Perynatalna invaziya trichomonas vaginalis yak problema reproduktyvnoyi medytsyn [Тrichomonas vaginalis prenatal invasion as a problem of reproductive medicine] (Ukr.). Zhurnal Natsionalnoyi Akademiyi medychnykh nauk Ukrayiny. 2016;4(3-4):368-6.

Kobzar’ AI. Prikladnaya matematicheskaya statistika. Dlya inzhenerov I nauchnykh rabotnikov [Applied mathematical statistics. For engineers and scientists] (Rus.). M. Fizmatlit, 2012:816.

Lyisak VV, Fomina OV. Sistematika mikroorganizmov: ucheb. posobiye [Systematics of microorganisms: textbook. allowance] (Rus.). Minsk, BGU; 2014:304.

Mavrov GI, Luk’yanov IE. Mediko-sotsial’naya I klinicheskaya kharakteristika bol’nykh urogenital’nymi mikst-infektsiyami [Medical-social and clinical characteristics of patients with urogenital mixed infections] (Rus.). Dermatovenerologiya. Kosmetologiya. Seksopatologiya. 2016;1-4: 255-259.

Mavrov II. Statevi khvoroby [Sexually transmitted diseases] (Ukr.): Translation from Russian. Ternopil: TSMU, 2005:716.

Fedorych PV. Yavyshche antybiozu pry trykhomonadniy invaziyi sechostatevoyi systemy [The phenomenon of antibiosis in Trichomonas vaginalis invasion of the urogenital system] (Ukr.). Medychni aspekty zdorov’ya cholovika. 2018;2(29):19-21.

Fedorych PV, Zeleny SB. Sposib vyznachennia prysutnosti Giardia lamblia u doslidzhuvanomu zrazku ta nabir praimeriv dlia yoho zdiisnennia [Method for determining the presence of Giardia lamblia in the sample under study and a set of primers for its implementation] (Ukr.). Pat.110767 Ukraine, IPC C12 / Q 1/68 (2006.01), C12 / Q 1/04 (2006.01), C12 / N 15/11 (2006.01), C12 / R 1/90 (2006.01). / Applicants and patent holders. N a201505750; stated. June 11, 2015; has published Feb 10, 2016, Bul. N 3.

Fedorych PV, Zelenyi SB. Sposib vyznachennia prysutnosti Pentatrichomonas hominis u doslidzhuvanomu zrazku ta nabir praimeriv dlia yoho zdiisnennia [Method for determining the presence of Pentatrichomonas hominis in the test sample and the set of primers for its implementation.] (Ukr.). Pat. 110759 Ukraina, MPK S12Q1/68 (2006.01), S12Q1/04 (2006.01), S12N15/11 (2006.01), S12R1/90 (2006.01). N a201501255; zaiavl. 16.02.2015; opubl. 10.02.2016, Biul. N 3.

Fedorych PV, Zelenyi SB. Sposib vyznachennia prysutnosti Trichomonas tenax u doslidzhuvanomu zrazku ta nabir praimeriv dlia yoho zdiisnennia [Method for determining the presence of Trichomonas tenax in the test sample and the set of primers for its implementation] (Ukr.). Pat. 107910 Ukraina, MPK S12Q1/68 (2006.01), S12Q1/04 (2006.01), S12N15/11 (2006.01). N a201407161; zaiavl. 25.06.2014; opubl. 25.02.2015, Biul. N 4.

Fedorych PV, Zelenyi SB, Sadovska OA, Dudikova KV. Porivniannia efektyvnosti diahnostyky trykhomoniazu za kulturalnym metodom ta metodom polimeraznoi lantsiuhovoi reaktsii z vykorystanniam praimeriv dlia vyiavlennia Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax ta Pentatrichomonas hominis [Comparison of Trichomoniasis diagnostic effectiveness by culture method and polymer chain reaction method using primers to detect Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax and Pentatrichomonas hominis] (Ukr.). Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2017;1(64):65-69.

Fedorych PV, Mavrov HI. Poyednannya zbudnykiv protozoynykh invaziy z mikrofloroyu, shcho asotsiyovana z bakterialnym vahinozom, u khvorykh na khronichni zapalʹni zakhvoryuvannya sechostatevoyi systemy [Combination of pathogens of protozoal invasions with microbiota associated with bacterial vaginosis in patients with chronic inflammatory diseases of the genitourinary system] (Ukr.). Dermatovenerologiya. Kosmetologiya. Seksopatologiya. 2018;1-4: 6-13.

Boiko I, Golparian D, Krynytska I, Unemo M. High prevalence of Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae and particularly Trichomonas vaginalis diagnosed using US FDA approved APTIMA molecular tests and evaluation of conventional routine diagnostic tests in Ternopil, Ukraine. APMIS 2019;127:627-634. doi:10.1111/apm.12975.

Bouchemal K, Bories C, Loiseau PM. Strategies for Prevention and Treatment of Trichomonas vaginalis Infections. Clin Microbiol Rev. 2017;30(3):811-825. doi:10.1128/CMR.00109-16

Brooke-Bland P, Rakoff AE. The incidence of trichomonads in the vagina, mouth and rectum evidence that vaginal trichomonads do not originate in the mouth or intestine. JAMA. 1937;108(24):2011-2013.

Davis A, Dasgupta A, Goddard-Eckrich D, El-Bassel N. Trichomonas vaginalis and Human Immunodeficiency Virus Coinfection Among Women Under Community Supervision: A Call for Expanded T. vaginalis Screening. Sex Transm Dis. 2016;43(10):617-622.

Davis A, Goddard-Eckrich D, Dasgupta A, El-Bassel N. Risk factors associated with sexually transmitted infections among women under community supervision in New York City. Int J STD AIDS. 2018;29(8):766-75. doi:10.1177/ 0956462418755223.

Fedorych PV, Mavrov GI. Incidence of Sexually Transmitted Infections: Local Study in Ukraine. World Science. 2018;2(8[36]):4-7. doi:10.31435/rsglobal_ws/30082018/ 6059.

Fedorych PV, Mavrov GI. The role of protozoal infestations in chronic inflammation exacerbations in patients with genitourinary pathology. EUREKA: Health Sciences. 2018;5:28-33.

Fichorova RN, Lee Y, Yamamoto HS, et al. 2012. Endobiont viruses sensed by the human host - beyond conventional antiparasitic therapy. PLoSOne;7:e48418. doi:10.1371/journal.pone.0048418.

Field N, Clifton S, Alexander S, et al. Trichomonas vaginalis infection is uncommon in the British general population: implications for clinical testing and public health screening. Sex Transm Infect. 2018;94(3):226-229. doi:10.1136/sextrans-2016-052660.

Fox J, Fidler S. Sexual transmission of HIV-1. Antiviral Res. 2010;85:276-285. doi:10.1016/j.antiviral.2009.10.012.

Glehn M, Silva H, Machado E. Prevalence of Trichomonas vaginalis in women of reproductive age at a family health clinic. J Infect Dev Ctries. 2017;11(03):269-276. doi:10.3855/jidc.8143.

Global incidence and prevalence of selected curable sexually transmitted infections. 2008. Switzerland: World Health Organization, 2012. http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/75181/1/9789241503839_eng.pdf

Hatzichristou D, Paraskevi SK, Banner L, et al. Diagnosing Sexual Dysfunction in Men and Women: Sexual History Taking and the Role of Symptom Scales and Questionnaires. J Sex Med. 2016;13(8):1166-1182. doi:10.1016/j.jsxm.2016.05.017

Kissinger P. Trichomonas vaginalis: a review of epidemiologic, clinical and treatment issues. BMC Infect Dis. 2015; 15:307. doi:10.1186/s12879-015-1055-0.

Kissinger P, Adamski A. Trichomoniasis and HIV interactions: a review. Sex Transm Infect. 2013;89(6):426-433.

Lazenby GB, Taylor PT, Badman BS et al. An association between Trichomonas vaginalis and high-risk human papillomavirus in rural Tanzanian women undergoing cervical cancer screening. Clin Ther. 2014;36:38-45. doi:10.1016/j.clinthera.2013.11.009.

Matini M, Rezaie S, Mohebali M. Prevalence of Trichomonas vaginalis infection in Hamadan City, Western Iran. Iran J Parasitol. 2012;7(2):67-72.

Mehr AK, Zarandi A, Anush K. Prevalence of Oral Trichomonas tenax in Periodontal Lesions of Down Syndrome in Tabriz, Iran. Journal of Clinical and Diagnostic Research. 2015;9(7):ZC88-90.

Wangnapi RA, Soso S, Unger HW, et al. Prevalence and risk factors for Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae and Trichomonas vaginalis infection in pregnant women in Papua New Guinea. Sex Transm Infect. 2015;91(3):194-200. doi:10.1136/sextrans-2014-051670.

World Health Organization. WHO laboratory manual for the examination and processing of human semen. 5th ed. 2010:286. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/44261/9789241547789_eng.pd.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-06

Номер

Розділ

Наукові дослідження