Використання антигістамінних препаратів у пацієнтів зі сверблячими дерматозами в практиці дерматолога (огляд літератури та результати власних досліджень)

Автор(и)

  • А.Е. Bogomolov Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
  • Т.I. Klymenko Вінницьке обласне спеціалізоване територіальне медичне об’єднання «Фтизіатрія» Вінницької обласної Ради, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-4-95

Ключові слова:

прик-тест, алергія, антигістамінні препарати, біластин, термографія

Анотація

Мета роботи — визначення аспектів використання антигістамінних препаратів (АГП) у пацієнтів зі сверблячими дерматозами і вивчення даних медичної термографії для оцінки результатів шкірних тестів розчинами алергенів та ефективності біластину в зменшенні виявів свербежу і розмірів папули після позитивних шкірних проб у пацієнтів з гострою кропив’янкою.

Матеріали та методи. Відповідно до основних принципів комітету з етики Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова обстежено 20 пацієнтів (10 жінок і 10 чоловіків) віком від 18 до 45 років. Критерієм включення в дослід­ження був діагноз гострої кропив’янки з доведеною чутливістю до алергенів домашньої або пилкової групи. Прик-тести проводили відповідно до класичної процедури тестування згідно з нормативними документами з комерційними екстрактами алергенів.
Для термографії використовували камеру ULIRVision TI‑120, сертифіковану за діапазоном температур і чутливості для медичного застосування в Україні. Після початкової процедури прийому і тестування призначали АГП біластин («Ніксар»).

Результати та обговорення. За даними аналізу та подальшої статистичної обробки встановлено, що за позитивного тесту діаметр папули при повторному дослідженні зменшився в середньому на 59,4 % (95 % ДІ 0,54; 0,63). У той же час у абсолютної більшості (85,1 %) пацієнтів (95 % ДІ 0,83; 0,87) позитивні проби зникли не повністю, а їхній діаметр лише трохи зменшився. Повне зникнення позитивних проб у 95 % (95 % ДІ 0,91; 0,97) випадків відмічено у пацієнтів зі слабкою («1+») виразністю проб до прийому біластину. Отже, біластин як типовий представник швидкодіючих АГП пригнічує класичну алергійну реакцію під час шкірного тесту. Однак у пацієнтів, у яких до початку шкірного тестування в анамнезі були відомості про введення лише кількох доз АГП, виразність шкірної проби здебільшого знижувалась, але не зникала повністю.

Висновки. За даними нашого дослід­ження біластин ефективно зменшує вияви реакції після проведення шкірних проб з алергенами, що свідчить про ефективність конкурентної блокади H1R-рецепторів, а отже, підтверджує виразну ефективність препарату в зменшенні виявів кропив’янки.

Біографії авторів

А.Е. Bogomolov, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Богомолов Артемій Євгенович, к. мед. н., доц. кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології
21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56

Т.I. Klymenko, Вінницьке обласне спеціалізоване територіальне медичне об’єднання «Фтизіатрія» Вінницької обласної Ради

Клименко Тетяна Іванівна
лікар-ординатор

Посилання

Bogomolov AJe. Hronichna kropyv’janka: suchasni pogljady na pytannja klasyfikacii’, diagnostyky ta algorytmy vedennja pacijentiv z pozycij dokazovoi’ medycyny. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2018;1:81-87 (Ukr.).

Grechans’ka LV. Alergichnyj kontaktnyj dermatyt: kli­nichni osoblyvosti. Klinichna imunologija. Alergologija. Infektologija. 2018;1:24-28 (Ukr.).

Zajkov SV, Bogomolov AJe. Novi mozhlyvosti kontrolju ta likuvannja hronichnoi’ kropyv’janky. Medychna gazeta «Zdorov’ja Ukrai’ny». 2015:50-52 (Ukr.).

Zajkov SV, Bogomolov AJe, Jakovenko OK. Laboratorna diagnostyka alergichnyh zahvorjuvan. Klinichna imuno­logija. Alergologija. Infektologija. 2013;2:22-29 (Ukr.).

Radchenko OM. Gistamin jak zhytjevo vazhlyvyj uni­versal’nyj reguljator. Racional’na farmakoterapija. 2017;4 (45):5-9.

Boothe D. Atopic Dermatitis: Pathophysiology. Adv Exp Med Biol. 2017;1027:21-37. doi:10.1007/978-3-319-64804-0-3.

Bousquet J, Heinzerling L, et al. Practical guide to skin prick tests in allergy to aeroallergens. Allergy. 2012;67:18-24.

Gilboa SM, et al. Antihistamines and birth defects: a systematic review of the literature. Expert Opin Drug Saf. 2014;100:81-96.

Kocatürk E, Grattan C. Is chronic urticaria more than skin deep? Clin Transl Allergy. 2019;9:48. doi:10.1186/s13601-019-0287-2.

Wallach D. Atopic dermatitis/atopic eczema. Chem Immunol Allergy. 2014;100:81-96. doi:10.1159/000358606.

Xiao X, Shi Y. Cupping for patients with chronic urticaria: A systematic review protocol. Medicine (Baltimore). 2019;98(38):e17115. doi:10.1097/MD. 0000000000017115.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-23

Номер

Розділ

Огляди