Використання антигістамінних препаратів у пацієнтів зі сверблячими дерматозами в практиці дерматолога (огляд літератури та результати власних досліджень)
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-4-95Ключові слова:
прик-тест, алергія, антигістамінні препарати, біластин, термографіяАнотація
Мета роботи — визначення аспектів використання антигістамінних препаратів (АГП) у пацієнтів зі сверблячими дерматозами і вивчення даних медичної термографії для оцінки результатів шкірних тестів розчинами алергенів та ефективності біластину в зменшенні виявів свербежу і розмірів папули після позитивних шкірних проб у пацієнтів з гострою кропив’янкою.
Матеріали та методи. Відповідно до основних принципів комітету з етики Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова обстежено 20 пацієнтів (10 жінок і 10 чоловіків) віком від 18 до 45 років. Критерієм включення в дослідження був діагноз гострої кропив’янки з доведеною чутливістю до алергенів домашньої або пилкової групи. Прик-тести проводили відповідно до класичної процедури тестування згідно з нормативними документами з комерційними екстрактами алергенів.
Для термографії використовували камеру ULIRVision TI‑120, сертифіковану за діапазоном температур і чутливості для медичного застосування в Україні. Після початкової процедури прийому і тестування призначали АГП біластин («Ніксар»).
Результати та обговорення. За даними аналізу та подальшої статистичної обробки встановлено, що за позитивного тесту діаметр папули при повторному дослідженні зменшився в середньому на 59,4 % (95 % ДІ 0,54; 0,63). У той же час у абсолютної більшості (85,1 %) пацієнтів (95 % ДІ 0,83; 0,87) позитивні проби зникли не повністю, а їхній діаметр лише трохи зменшився. Повне зникнення позитивних проб у 95 % (95 % ДІ 0,91; 0,97) випадків відмічено у пацієнтів зі слабкою («1+») виразністю проб до прийому біластину. Отже, біластин як типовий представник швидкодіючих АГП пригнічує класичну алергійну реакцію під час шкірного тесту. Однак у пацієнтів, у яких до початку шкірного тестування в анамнезі були відомості про введення лише кількох доз АГП, виразність шкірної проби здебільшого знижувалась, але не зникала повністю.
Висновки. За даними нашого дослідження біластин ефективно зменшує вияви реакції після проведення шкірних проб з алергенами, що свідчить про ефективність конкурентної блокади H1R-рецепторів, а отже, підтверджує виразну ефективність препарату в зменшенні виявів кропив’янки.
Посилання
Bogomolov AJe. Hronichna kropyv’janka: suchasni pogljady na pytannja klasyfikacii’, diagnostyky ta algorytmy vedennja pacijentiv z pozycij dokazovoi’ medycyny. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2018;1:81-87 (Ukr.).
Grechans’ka LV. Alergichnyj kontaktnyj dermatyt: klinichni osoblyvosti. Klinichna imunologija. Alergologija. Infektologija. 2018;1:24-28 (Ukr.).
Zajkov SV, Bogomolov AJe. Novi mozhlyvosti kontrolju ta likuvannja hronichnoi’ kropyv’janky. Medychna gazeta «Zdorov’ja Ukrai’ny». 2015:50-52 (Ukr.).
Zajkov SV, Bogomolov AJe, Jakovenko OK. Laboratorna diagnostyka alergichnyh zahvorjuvan. Klinichna imunologija. Alergologija. Infektologija. 2013;2:22-29 (Ukr.).
Radchenko OM. Gistamin jak zhytjevo vazhlyvyj universal’nyj reguljator. Racional’na farmakoterapija. 2017;4 (45):5-9.
Boothe D. Atopic Dermatitis: Pathophysiology. Adv Exp Med Biol. 2017;1027:21-37. doi:10.1007/978-3-319-64804-0-3.
Bousquet J, Heinzerling L, et al. Practical guide to skin prick tests in allergy to aeroallergens. Allergy. 2012;67:18-24.
Gilboa SM, et al. Antihistamines and birth defects: a systematic review of the literature. Expert Opin Drug Saf. 2014;100:81-96.
Kocatürk E, Grattan C. Is chronic urticaria more than skin deep? Clin Transl Allergy. 2019;9:48. doi:10.1186/s13601-019-0287-2.
Wallach D. Atopic dermatitis/atopic eczema. Chem Immunol Allergy. 2014;100:81-96. doi:10.1159/000358606.
Xiao X, Shi Y. Cupping for patients with chronic urticaria: A systematic review protocol. Medicine (Baltimore). 2019;98(38):e17115. doi:10.1097/MD. 0000000000017115.
