Вплив лікування на поверхневу мікробіому шкіри хворих на атопічний дерматит та хронічну істинну екзему
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-4-24Ключові слова:
атопічний дерматит, екзема, мікробіома шкіри, лікуванняАнотація
Мета роботи — вивчити вплив стандартного лікування на стан бактеріального заселення шкіри у хворих на атопічний дерматит із різним віковим дебютом та у хворих на хронічну істинну екзему.
Матеріали та методи. Поверхнева мікрофлора шкіри вивчена протягом стаціонарного та амбулаторного етапів лікування у 37 дорослих хворих на атопічний дерматит із раннім дебютом хвороби, у 26 хворих — із пізнім дебютом та в 32 хворих на хронічну істинну екзему. Вивчали поверхневу мікробіому віддалених від висипань ділянок шкіри та зон, безпосередньо прилеглих до шкірних виявів дерматозів.
Результати та обговорення. У віддалених від висипань зонах шкіри густина поверхневої мікробіоми залишалась стало підвищеною в більшості хворих протягом усього періоду спостереження. Незначна динаміка густини не мала достовірно значимого характеру. Якісний склад мікробіоми в цілому був аналогічним такому в здорових осіб контрольної групи. В зонах біля висипань густина колонізації шкіри зменшувалась протягом лікування з динамікою та якістю, відмінною для різних груп. Стаціонарний етап лікування супроводжувався вірогідним зменшенням густини мікробного заселення в хворих на екзему та атопічний дерматит з пізнім віковим дебютом, амбулаторний – зменшенням у хворих на атопічний дерматит із раннім віковим початком. Надмірна колонізація стрептококами зон шкіри біля вогнищ була властива пацієнтам усіх обстежених груп, колонізація стафілококами – хворим на атопічний дерматит з раннім початком та пацієнтам з екземою, заселення грам-негативною паличковою флорою – переважно властива пацієнтам із атопічним дерматитом.
Висновки. Стандартне системне лікування дорослих хворих на атопічний дерматит та хронічну істинну екзему без використання протимікробних засобів істотно не впливає на стан поверхневої мікрофлори ділянок шкіри, що безпосередньо не обробляються топічними лікарськими засобами. Якісна та кількісна динаміка мікробіоми в зонах висипань у таких випадках зумовлена використанням топічних форм і засобів догляду за шкірою.
Посилання
Aleksandruk OD. Kompleksne likuvannia microbnoi ecxemy iz vykorystanniam spiruliny ta microhvyliovoi rezonansnoi terapii: diss. … kand. med. nauk: 14.01.20. K; 1999:171 (Ukr.).
Berezhnyi VV, Bilozorov OP. Diagnostica ta terapiia atopichnogo dermatytu (standarty diagnostyky ta terapiyi). К; 2002:30 (Ukr.).
Danbi S, Vasilopulus Y, Hedgraft D, tа in. Narushenie epidermalnogo baryera pri atopicheskom dermatite. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2011;4(43):28-41 (Rus.).
Kalyuzhna LD, Oshivalova ОО, Boychuk АM, Reznikova АА. Pogliad na likuvannia alergodermatosiv. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2011;4(43):56-60 (Ukr.).
Fedotov VP, Diudiun FD, Stepanenko VI. Dermatovenerologi. Dnipropetrovsk— K: Svidler AL; 2008:599 (Ukr.).
Aberg KM, Man MQ, Gallo RL, et al. Co-regulation and interdependence of the mammalian epidermal permeability and antimicrobial barriers. J Invest Dermatol. 2008;128:917-925.
Afsar FS, Isleten F, Sonmez N. Children with atopic dermatitis do not have more anxiety or different cortisol levels compared with normal children. J. Cutan. Med. Surg. 2010;14(1):13-18.
Byrd AL, Belkaid Y, Segre JA. The human skin microbiome. Nat Rev Microbiol. 2018;16(3):143-155. doi: 10.1038/nrmicro.2017.
Elias PM. The skin barrier as an innate immune element. Sem Immunopath. 2007;29:3-14.
Madhok V, Futamura M, Thomas KS, Barbarot S. What’s new in atopic eczema? An analysis of systematic reviews published in 2012 and 2013. Part 1. Epidemiology, mechanisms of disease and methodological issues. Clin Exp Dermatol. 2015;40:238-242.
Nutten S. Atopic dermatitis: global epidemiology and risk factors. Ann Nutr Metab. 2015;66 (1):8-16.
Williams HC. Epidemiology of human atopic dermatitis — seven areas of notable progress and seven areas of notable ignorance. Vet Dermatol. 2013;24:3-9.
