Застосування транексамової кислоти у лікуванні мелазми
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-3-104Ключові слова:
транексамова кислота, мелазма, меланогенез, шкіраАнотація
Транексамова кислота (ТК) — давно відомий препарат, який вже тривалий час використовують для лікування або запобігання надмірної крововтрати. На початку 1950-х років було встановлено, що амінокислота лізин має здатність інгібувати активацію плазміногену, але цей ефект був занадто слабким для того, щоб застосовувати її у лікуванні фібринолітичних геморагічних станів. Перша згадка про застосування ТК у дерматології датована 1979 р.: вона показала хороший результат у лікуванні актинічного пруриго. У подальших дослідженнях in vitro було продемонстровано, що ТК має здатність блокувати меланогенез. Протягом 2010 р. були опубліковані результати низки досліджень з оцінки ефективності ТК у лікуванні меланодермії та еритематозно-телеангіектатичної розацеа.
Спочатку цей препарат призначали системно, але згодом через можливі рідкісні, але серйозні ускладнення він був протестований для місцевого застосування. У цьому разі ТК забезпечує аналогічні результати лікування без ризику побічних ефектів. Особливий інтерес до застосування ТК у лікуванні меланодермії зумовлений тим, що вона виявляє активність на різних рівнях. Насамперед ТК пригнічує активність опасистих клітин і, як наслідок, вивільнення гістаміну. На підставі узагальнення даних огляду сучасної літератури щодо застосування ТК при меланодермії з’ясовано, що цей активний інгредієнт забезпечує хорошу ефективність у тих випадках, коли немає задовільної терапії з незначними побічними явищами.
Існує три основних способи лікування меланодермії за допомогою ТК: пероральне і внутрішньошкірне введення та місцеве застосування. За даними проаналізованої літератури, найкращих результатів терапії можна досягти за допомогою внутрішньошкірного введення ТК (4 мг/мл на місяць) або місцевого застосування 3 % ТК (двічі на день).
На сучасному етапі доступні дані про застосування ТК є обмеженими з двох причин: по-перше, більшість досліджень проведено за участі представників народів Азії; по-друге, немає масштабного дослідження, в якому шляхом порівняльного аналізу оцінили б ефективність цих трьох різних способів уведення препарату, що дало б змогу підтвердити (або не підтвердити) наш аналіз даних сучасних публікацій.
Посилання
Tengborn L, Blombäck M, Berntorp E. Tranexamic acid - an old drug still going strong and making a revival. Thromb Res. 2015 Feb;135(2):231-42.
Okamoto S, Sato S, Takada Y, Okamoto U. An Active Stereo-Isomer (Trans-Form) of Amcha and Its Antifibrinolytic (Antiplasminic) Action in Vitro and in Vivo. Keio J Med 1964;13:177-85.
Maeda K, Naganuma M. Topical trans‑4-aminomethyl cyclohexanecarboxylic acid prevents ultraviolet radiation-induced pigmentation. J Photochem Photobiol B. 1998; 47:136-41.
Kang HY, Suzuki I, Lee DJ et al. Transcriptional profiling shows altered expression of Wnt pathway- and lipid metabolism-related genes as well as melanogenesis-related genes in melasma. J Invest Dermatol 2011; 131 1692-1700.
Kim JY, Lee TR, Lee AY. Reduced WIF‑1 expression stimulates skin hyperpigmentation in patients with melasma. J Invest Dermatol 2013; 133(1):191-200.
Torres-Alvarez B, Mesa-Garza IG, Castanedo Cazares JP et al. Histochemical and immunohistochemical study in melasma: evidence of damage in the basal membrane. Am J Dermatopathol 2011; 33(3):291-5
Kim EH, Kim YC, Lee ES. The vascular characteristics of melasma. J Dermatl Sci 2007; 46(2):116.
Regazzetti C, De Donatis GM, Ghorbel HH. Endothelial cells promote pigmentation through endothelin receptor B activation. J Invest Dermatol 2015; 135(12):3096-3104.
Malaviya R, Morrison R, Pentland AP. Histamine in human epidermal cells is induced by ultraviolet injury. J Invest Dermatol 1996; 106(4):785-789.
First R, Franck MM. An overview of novel therapies for acute hereditary angioderma. Am J Clin Dermatol 2010; 11:383-388.
Reichel CA, Lerchenberger M, Uhl B et al. Plasmin inhibitors prevent leukocyte accumulation and remodelling events in the post-ischemic vasculature. PLoS One 2011; 6 e17229.
Hiramoto K, Yamate Y, Sugiyama D et al. Tranexamic acid suppresses ultraviolet B eye irradiation-induced melanocyte activation by decreasing the levels of prohormone convertase 2 and alpha-melanocyte stimulating hormone. Photodermatol Photoimmunol Photomed 2014; 30(6):302-308.
Kal HB, Struikmans H, Gebbink MF, Voest EE. Response of rat prostate and lung tumors to ionizing radiation combined with the angiogenesis inhibitor AMCA. Strahlenther Onkol 2004; 180: 798-804.
Bastaki M, Nelli EE, Dell’Era P et al. Basic fibroblast growth factor induced angiogenic phenotype in mouse endothelium. A study of aortic and microvascular endothelial cell lines. Arterioscler Thromb Vasc Biol 1997; 17: 454-464.
Atefi N, Dalvand B, Ghassemi M, Mehran G, Heydarian A. Therapeutic Effects of Topical Tranexamic Acid in Comparison with Hydroquinone in Treatment of Women with Melasma. Dermatol Ther (Heidelb). 2017 Sep;7(3):417-424.
Lee JH, Park JG, Lim SH et al. Localized intradermal microinjection of tranexamic acid for treatment of melasma in Asian patients: a preliminary clinical trial. Dermatol Surg. 2006 May;32(5):626-31.
Steiner D, Feola C, Bialeski N, Ayres de Morais e Silva F, Pessanha Antiori AC, Alvim Sant’Anna Addor F, Brandão Folino B. Study evaluating the efficacy of topical and injected tranexamic acid in treatment of melasma. Surgical & Cosmetic Dermatology 2009;1(4):174-177
Budamakuntla L1, Loganathan E, Suresh DH et al. A Randomised, Open-label, Comparative Study of Tranexamic Acid Microinjections and Tranexamic Acid with Microneedling in Patients with Melasma. J Cutan Aesthet Surg. 2013 Jul;6(3):139-43.
Sharma R, Mahajan VK, Mehta KS et al. Therapeutic efficacy and safety of oral tranexamic acid and that of tranexamic acid local infiltration with microinjections in patients with melasma: a comparative study. Clin Exp Dermatol. 2017 Oct;42(7):728-734.
Saki N, Darayesh M, Heiran A. Comparing the efficacy of topical hydroquinone 2 % versus intradermal tranexamic acid microinjections in treating melasma: a split-face controlled trial. J Dermatolog Treat. 2018 Jun;29(4):405-410.
Tehranchinia Z, Saghi B, Rahimi H. Evaluation of Therapeutic Efficacy and Safety of Tranexamic Acid Local Infiltration in Combination with Topical 4 % Hydroquinone Cream Compared to Topical 4 % Hydroquinone Cream Alone in Patients with Melasma: A Split-Face Study. Dermatol Res Pract. 2018 Jul 2;2018:8350317.
Khurana VK, Misri RR, Agarwal S et al. A randomized, open-label, comparative study of oral tranexamic acid and tranexamic acid microinjections in patients with melasma. Indian J Dermatol Venereol Leprol. 2019 Jan-Feb;85(1):39-43
Na JI, Choi SY, Yang SH et al. Effect of tranexamic acid on melasma: a clinical trial with histological evaluation. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2013 Aug;27(8):1035-9.
Wu S, Shi H, Wu H et al. Treatment of melasma with oral administration of tranexamic acid. Aesthetic Plast Surg. 2012 Aug;36(4):964-70.
Karn D, Kc S, Amatya A, Razouria EA et al. Oral tranexamic acid for the treatment of melasma. Kathmandu Univ Med J (KUMJ). 2012 Oct-Dec;10(40):40-3.
Li Y, Sun Q, He Z et al. Treatment of melasma with oral administration of compound tranexamic acid: a
preliminary clinical trial. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2014 Mar;28(3):393-4.
Padhi T, Pradhan S. Oral Tranexamic Acid with Fluocinolone-Based Triple Combination Cream Versus Fluocinolone-Based Triple Combination Cream Alone in Melasma: An Open Labeled Randomized Comparative Trial. Indian J Dermatol. 2015 Sep-Oct;60(5):520.
Tan AWM, Sen P, Chua SH, et al. Oral tranexamic acid lightens refractory melasma. Australas J Dermatol. 2017;58(3): e105-e108.
Lee HC, Thng TG, Goh CL. Oral tranexamic acid (TA) in the treatment of melasma: A retrospective analysis. J Am Acad Dermatol. 2016 Aug;75(2):385-92.
Del Rosario E, Florez-Pollack S, Zapata L Jr et al. Randomized, placebo-controlled, double-blind study of Oral tranexamic acid in the treatment of moderate-to-severe melasma. J Am Acad Dermatol. 2018 Feb;78(2):363-369.
Colferai MMT, Miquelin GM, Steiner D. Evaluation of oral tranexamic acid in the treatment of melasma. J Cosmet Dermatol. 2018 Dec 9. doi: 10.1111/jocd.12830. [Epub ahead of print].
Zhu CY, Li Y, Sun QN et al. Analysis of the effect of different doses of oral tranexamic acid on melasma: a multicentre prospective study. Eur J Dermatol. 2019 Feb 1;29(1):55-58.
Kanechorn Na Ayuthaya P1, Niumphradit N, Manosroi A et al. Topical 5 % tranexamic acid for the treatment of melasma in Asians: a double-blind randomized controlled clinical trial. J Cosmet Laser Ther. 2012 Jun;14(3):150-4.
Ebrahimi B, Naeini FF. Topical tranexamic acid as a promising treatment for melasma. J Res Med Sci. 2014 Aug;19(8):753-7.
Banihashemi M, Zabolinejad N, Jaafari MR et al. Comparison of therapeutic effects of liposomal Tranexamic Acid and conventional Hydroquinone on melasma. J Cosmet Dermatol. 2015 Sep;14(3):174-7.
Chung JY, Lee JH, Lee JH. Topical tranexamic acid as an adjuvant treatment in melasma: Side-by-side comparison clinical study. J Dermatolog Treat. 2016 Aug;27(4):373-7.
Kim SJ, Park JY, Shibata T et al. Efficacy and possible mechanisms of topical tranexamic acid in melasma. Clin Exp Dermatol. 2016 Jul;41(5):480-5.
Atefi N, Dalvand B, Ghassemi M et al. Therapeutic Effects of Topical Tranexamic Acid in Comparison with Hydroquinone in Treatment of Women with Melasma. Dermatol Ther (Heidelb). 2017 Sep;7(3):417-424.
Janney MS, Subramaniyan R, Dabas R et al. A Randomized Controlled Study Comparing the Efficacy of Topical 5 % Tranexamic Acid Solution versus 3 % Hydroquinone Cream in Melasma. J Cutan Aesthet Surg. 2017 Jan-Mar;12(1):63-67.
Malik F, Hanif MM, Mustafa G. Combination of Oral Tranexamic Acid with Topical 3 % Tranexamic Acid versus Oral Tranexamic Acid with Topical 20 % Azelaic Acid in the Treatment of Melasma. J Coll Physicians Surg Pak. 2019 Jun;29(6):502-504.
