Обґрунтування антибактеріальної терапії атопічного дерматиту

Анотація

Шкіра — найбільший орган організму людини, вона колонізована мільйонами мікроорганізмів, більшість з яких не шкідливі та навіть корисні для їх хазяїна. Вроджений та набутий імунітет шкіри може пристосовуватись до мікробіоти шкіри, але й мікробіота впливає на імунну систему. Мікробіота шкіри складається з двох груп: з одного боку, це стійкий склад мікроорганізмів, а з іншого — представники зовнішнього середовища, наявні на шкірі певний відрізок часу до їх зникнення. З бактеріологічної точки зору шкіру розглядають як культуральне середовище. Склад мікробіоти шкіри залежить від спадковості, дієти, стилю життя, регіону проживання.  Крім того, певне значення, не завжди позитивне, має протизапальна топічна терапія атопічного дерматиту та псоріазу. Часте миття рук призводить до порушення бар’єрної функції шкіри, внаслідок чого виникає запалення та змінюється мікробіом шкіри рук. Різноманітність мікробіоти шкіри в осередках ураження при атопічному дерматиті також значно знижена порівняно зі здоровими особами. Порушення регуляції імунної відповіді шкіри є очевидним при деяких захворюваннях шкіри, наприклад, при псоріазі, атопічному дерматиті. У випадках наявності супутньої інфекції та при хронічному перебігу захворювання може бути використаний антимікробний підхід до терапії. Ефективність лікування корелює зі зниженням відносної кількості S. aureus. Із клінічного досвіду відомо, що загострення атопічного дерматиту, яке більшою мірою пов’язане з перебудовою мікробіоти, потребує періодичного включення в алгоритм лікування антимікробних засобів. Під нашим спостереженням перебували 18 хворих на атопічний дерматит у віці від 18 років. Пацієнтам встановлено діагноз «атопічний дерматит, ускладнений поверхневою стрептодермією». Проведено лікування препаратом «Бетадерм^®» протягом 7—10 днів, яке мало очевидний терапевтичний ефект. Терапію проведено відповідно до останнього європейського протоколу лікування атопічного дерматиту.