Сучасні підходи до оптимізації зовнішньої терапії висівкоподібного лишаю
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-3-53Ключові слова:
висівкоподібний лишай, нафтифіну гідрохлорид, саліцилова мазь, комбінована зовнішня терапія.Анотація
За даними різних авторів, до 10 % населення світу мають висівкоподібний лишай. Враховуючи тенденцію до зростання захворюваності на цей дерматоз, зміни вірулентності збудника, формування резистентності до терапії, необхідність вдосконалення наявних підходів до лікування висівкоподібного лишаю не втрачає своєї актуальності.
Мета роботи — оцінити ефективність і безпечність комбінованого зовнішнього застосування нафтифіну гідрохлориду 1 % і саліцилової мазі 3 % у терапії висівкоподібного лишаю.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 24 хворих на висівкоподібний лишай — 14 (58 %) чоловіків та 10 (42 %) жінок — у віці від 16 до 43 років. Залежно від методу терапії пацієнтів розподілили на 2 групи: основна група — 14 пацієнтів, які отримували зовнішньо нафтифіну гідрохлорид 1 % і саліцилову мазь 3 %; контрольна — 10 пацієнтів, які отримували тільки нафтифіну гідрохлорид 1 %.
Результати та обговорення. Запропонована комбінована схема лікування висівкоподібного лишаю показала високу ефективність. Після 14 днів лікування клінічне одужання досягнуто у 100 % пацієнтів основної групи та лише у 80 % пацієнтів контрольної. На 14-й день терапії та на 7-й день після її закінчення отримано негативні результати бактеріоскопічного дослідження у 100 % пацієнтів основної групи, водночас у 30 % пацієнтів контрольної отримано позитивні результати бактеріоскопічного дослідження, незважаючи на негативну пробу Бальзера.
Висновки. Запропонована комбінована методика лікування висівкоподібного лишаю, що включає нафтифіну гідрохлорид 1 % і саліцилову мазь 3 %, має виразний терапевтичний ефект, є безпечною, добре переноситься пацієнтами.
Посилання
Klimko NN. Mikozyi: diagnostika i lechenie. Rukovodstvo dlya vrachey. M. 2007:336 (Rus.).
Kotrehova LP. Otrubevidnyiy lishay. Vestnik dermatologii i venerologii. 2016;2:104-9 (Rus.).
Kubanova AA, Potekaev NS, Potekaev HH. Rukovodstvo po prakticheskoy mikologii. M. 2001:144 (Rus.).
Matushevskaya EV, Svirschevskaya EV. Naftifin v terapii gribkovyih infektsiy kozhi: 40 let uspeha. Vestn dermatol venerol 2014;(2):72-77 (Rus.).
Pankratov VG, Pankratov AO, Hudobokova NN. K voprosu o klinike, diagnostike i lechenii otrubevidnogo lishaya. Meditsinskiy zhurnal. 2015;3(53):18-22 (Rus.).
Sergeev AYu, Sergeev VYu. Gribkovyie infektsii. Rukovodstvo dlya vrachey. M. Binom; 2008:450 (Rus.).
Sergeev Yu.V, Shpigel BI, Sergeev AYu. Farmakoterapiya mikozov. M. Meditsina Dlya Vseh, 2003:200 (Rus.).
Hismatullina, ZR. K voprosu lecheniya otrubevidnogo lishaya / ZR. Hismatullina, Klin. dermatol. i venerol. 2009;(2):70-71 (Rus.).
Albanese G, Giorgetti P, Santagostino L, et al. Evaluation of the efficacy of a new antimycotic molecule for topical use: naftifine. G Ital Dermatol Venerol. 1989;124 (5):33-37.
Chosh SK. Pityriasis versicolor: A clinicomycological and epidemiological study from a tertiary care hospital. Indian J Dermatol. 2008;53:182-5.
Evans EG, James IG, Seaman RA, Richardson MD. Does naftifine have antiinflammatory properties? A double-blind comparative study with 1 % clotrimazole/1 % hydrocortisone in clinically diagnosed fungal infection of the skin. Br J Dermatol. 1993;129(4):437-442.
Giusiano G. Prevalence of Malassezia specie in pityriasis versicolor lesions in Argentina. Revista Iberoamericana de Micologia. 2010;27(2):71-74.
Gold M, Bridges T, Avakian E, Plaum S, Pappert EJ, Fleischer AB, et al. An open-label study of naftifine hydrochloride 1 % gel in the treatment of tinea versicolor. Skin Med. 2011;(9):283-286.
Hira SK, Abraham MS, Mwinga A, Kamanga J, Schmidt C. Naftifine solution (1 %) in the treatment of pityriasis versicolor in Zambia. Mykosen. 1986;29(8):378-381.
Karakas M. Epidemiology of Pityriasis Versicolor in Adana, Turkey. J Dermatol. 2009;36:377-82.
Meinicke K, Striegel C, Weidinger G. Treatment of dermatomycosis with naftifin. Therapeutic effectiveness following once and twice daily administration. Mykosen. 1984;27(12):608-14.
Monk JP, Brogden RN. Naftifine. A review of its antimicrobial activity and therapeutic use in superficial dermatomycoses. Drugs. 1991; 42:659-72.
Moralis PM, Moreira Frota MZ, Souza Cunha MG. Clinical aspects of patients with pityriasis versicolor seen at a referral center for tropical dermatology in Manaus, Amazonas, Brazil. An Bras Dermatol. 2010;85(6):797-803.
Moralis PM, Moreira Frota Z, Souza Cunha MG. Clinical aspects of patients with pityriasis versicoior seen at a referall center for tropical dermatology in Manaus, Amazonas, Brazil. An Bras Dermatol. 2010;85(6):790-803.
Petranyi G, Ryder NS, Stutz A. Allylaminederivatives: new class of synthetic antifungalagents inhibiting fungals qualene epoxidase. Science. 1984;224(4654):1239-1241.
Plaum S, Verma A, Fleischer AB. Jr, et al. Detection and relevance of naftifine hydrochloride in the stratum corneum up to four weeks following the last application of naftifine cream and gel, 2 %. J Drugs Dermatol. 2013;12(9):1004-1008.
Smith EB, Wiss K, Hanifin JM, et al. Comparison of once- and twice-daily naftifine cream regimens with twice-daily clotrimazole in the treatment of tinea pedis. J Am Acad Dermatol. 1990;22(6 Pt 1):1116-1117.
Yoshihiro S. Malassezia Infectious Diseases. Med Mycol J. 2012;53(1):7-11.
