DOI: https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-3-27

Клінічна цінність видової ідентифікації лейшманій методом полімеразної ланцюгової реакції

A.B. Rakhmatov, Sh.Sh. Tashpulatov, M.D. Yakubov, A.A. Abdurakhimov

Анотація


Шкірний лейшманіоз — трансмісивна хвороба, ендемічна в країнах з теплим і жарким кліматом. Зростання захворюваності, збільшення частоти ускладнень, відсутність сучасної діагностики зумовлюють актуальність проблеми терапії цього захворювання. Використання полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) — найкращий метод діагностики лейшманіозу, оскільки звичайні методи (паразитологічні) не є достатньо чутливими.

Мета роботи — оцінити використання ПЛР для діагностики видової ідентифікації збудників шкірного лейшманіозу.

Матеріали та методи. Вихідним матеріалом для генетичного аналізу слугували зіскрібки з епітеліальної тканини шкіри хворого на шкірний лейшманіоз. Спочатку виділяли ДНК лейшманій з визначенням концентрації і чистоти ДНК на флуорометрі. Далі проводилася постановка алельспецифічної ПЛР для визначення видової специфічності лейшманій. Було проведено обстеження 40 зразків біологічного матеріалу у хворих на шкірний лейшманіоз, причому ПЛР проводилася в режимі реального часу (по 40 постановок на кожен вид лейшманій).

Результати та обговорення. Проведення ПЛР в режимі реального часу дало змогу в усіх 40 зразках виділити L. infantum, у той час як L. major і L. tropica не реєструвалися. Виділення L. infantum вказує на деякі епідеміологічні особливості, пов’язані з цими клінічними формами шкірного лейшманіозу, а також дозволяє в подальшому проводити видоспецифічне лікування, що дасть можливість значно підвищити загальний терапевтичний ефект при цьому захворюванні.

Висновки. Проведені дослідження дають змогу створити більш точний тест — вітчизняну панель діагностикумів для виявлення лейшманій і її різновидів. Розроблений метод ПЛР­-діагностики в реальному часі може бути використаний в скринінгових обстеженнях населення ендемічних зон республіки.


Ключові слова


шкірний лейшманіоз; клініка; діагностика; ПЛР

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Abidova ZM, Rakhmatov AB, Rakhimov IR. Kozhnyi leishmanioz. Tashkent: Niso-Polygraf; 2018:190 (Rus.).

Alyavi SF. Kliniko-eksperimental’noe obosnovanie primeneniya mazi «Leishmitsin» pri zoonoznom kozhnom leishmanioze. Avtoref. diss. …kand. med. nauk. Tashkent; 2000:24 (Rus.).

Vaisov ASh. Primenenie lazeroterapii v kompleksnom lechenii zoonoznogo kozhnogo leishmanioza. Novosti dermatol i venerol. 2009;2:13-14 (Rus.).

Gorstroverkhova IP. Leishmanioz kozhi. Ross zhurn kozhn i vener boleznei. 2010;3:45-47 (Rus.).

Dobrzhanskaya RS. Sero-immunologicheskie aspekty i klinika kozhnogo leishmanioza. Ashkhabad; 1984:224 (Rus.).

Kellina OI, Strelkova MV. Issledovaniya po leishmaniozam v IMPITM im. EI. Martsinovskogo. Med pa­­razitol i parazitar boleznei. 2010;4:19-22 (Rus.).

Mustafaev KhM. Epidemiologicheskaya situatsiya po zoonoznomu kozhnomu leishmaniozu v Uzbekistane. Med parazitol i parazitarn boleznei. 1991;6:24-26 (Rus.).

Nasyrov FSh. Korrelyaty virulentnosti leishmanii. Avtoref. diss. …d. med. n. Tashkent; 1995:31 (Rus.).

Pleskanovskaya SN. Kletochnyi i gumoral’nyi immunnyi otvet pri kozhnom leishmanioze. Avtoref. diss. …k. med. n. M; 1982:18 (Rus.).

Ponirovskii EI. Parazitarnye sistemy leishmanioza i epidemiologicheskoe raionirovanie. Avtoref. diss. …d. med. n. M; 1993:31 (Rus.).

Rakhmatov AB, Dzhalalova NA, Kasymov IA. Epide­mio­logicheskaya situatsiya zabolevaemosti leishmaniozom v Uz­­bekistane. Zhurn teor i klin med. 2014;3:32 (Rus.).

Rodyakin NF. Kozhnyi leishmanioz. Ashkhabad. «Ylym»;1982:190 (Rus.).

Ryumin DV. Kozhnyi leishmanioz. Vestn posledipl med obrazov. 2010;2:42-54 (Rus.).

Fedyainova IE. Osobennosti immunnogo otveta pri zoonoznom kozhnom leishmanioze i metody ego korrektsii. Avtoref. diss. …k. med. n. M; 1993:25 (Rus.).

Shuikina EE. Klinicheskaya i epidemiologicheskaya immunologiya leishmaniozov v SSSR. Avtoref. diss. …k. med. n. M; 1984:45 (Rus.).

Arraes RX, Marini MT, Martello D. Serological inves­tigation of subclinical cutaneous leishmaniasis cases following an outbreak in an endemic area. Rev Soc Bras Med Trop. 2008;41:205-208.

Carrado Bravo T. La immunidad cellular la vacunation contra la Leishmaniasis cutanea. Revista Alergia. 1993;40:98-105.

Deborggraeve S, Laurent T, Espinosa D. A simplified and standardized polymerase chain reaction format for the diagnosis of Leishmaniasis. J Infec Dis. 2008;24:122-125.

Grevilink SA, Lerner EA. Leishmaniasis. J Amer Acad Dermatol. 1996;34:257-272.

Moll H, Ritter V, Floche S. Cutaneous leishmaniasis: a model for analysis of the immunoregulation by accessory cells. Med Microbiol Immunol. 1996;184:163-168.

Pourabbas B, Ghadimini A, Rezae Z. Quantification of Leish­man infantum kinetoplast DNA for monitoring the response to Meglumine antimoniate therapy in visceral Leishmaniasis. Am J Trop Med Nyg. 2013;88:868-871.

Shahbasi F, Shabadi S, Kasemi B. Evalution of PCR assday in diagnosis and identification of cutaneous leishmaniasis: a comparison with the parasitological methods. Parasitol Res 2008;103:1159-1162.

Wortmann G, Houng H, Sweeney Y. Rapid identification of Leishmania complex by a real-time PCR assay. Am J Trop Med. 2005;73:999-1004.




© Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020