Клінічна цінність видової ідентифікації лейшманій методом полімеразної ланцюгової реакції
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-3-27Ключові слова:
шкірний лейшманіоз, клініка, діагностика, ПЛРАнотація
Шкірний лейшманіоз — трансмісивна хвороба, ендемічна в країнах з теплим і жарким кліматом. Зростання захворюваності, збільшення частоти ускладнень, відсутність сучасної діагностики зумовлюють актуальність проблеми терапії цього захворювання. Використання полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) — найкращий метод діагностики лейшманіозу, оскільки звичайні методи (паразитологічні) не є достатньо чутливими.
Мета роботи — оцінити використання ПЛР для діагностики видової ідентифікації збудників шкірного лейшманіозу.
Матеріали та методи. Вихідним матеріалом для генетичного аналізу слугували зіскрібки з епітеліальної тканини шкіри хворого на шкірний лейшманіоз. Спочатку виділяли ДНК лейшманій з визначенням концентрації і чистоти ДНК на флуорометрі. Далі проводилася постановка алельспецифічної ПЛР для визначення видової специфічності лейшманій. Було проведено обстеження 40 зразків біологічного матеріалу у хворих на шкірний лейшманіоз, причому ПЛР проводилася в режимі реального часу (по 40 постановок на кожен вид лейшманій).
Результати та обговорення. Проведення ПЛР в режимі реального часу дало змогу в усіх 40 зразках виділити L. infantum, у той час як L. major і L. tropica не реєструвалися. Виділення L. infantum вказує на деякі епідеміологічні особливості, пов’язані з цими клінічними формами шкірного лейшманіозу, а також дозволяє в подальшому проводити видоспецифічне лікування, що дасть можливість значно підвищити загальний терапевтичний ефект при цьому захворюванні.
Висновки. Проведені дослідження дають змогу створити більш точний тест — вітчизняну панель діагностикумів для виявлення лейшманій і її різновидів. Розроблений метод ПЛР-діагностики в реальному часі може бути використаний в скринінгових обстеженнях населення ендемічних зон республіки.
Посилання
Abidova ZM, Rakhmatov AB, Rakhimov IR. Kozhnyi leishmanioz. Tashkent: Niso-Polygraf; 2018:190 (Rus.).
Alyavi SF. Kliniko-eksperimental’noe obosnovanie primeneniya mazi «Leishmitsin» pri zoonoznom kozhnom leishmanioze. Avtoref. diss. …kand. med. nauk. Tashkent; 2000:24 (Rus.).
Vaisov ASh. Primenenie lazeroterapii v kompleksnom lechenii zoonoznogo kozhnogo leishmanioza. Novosti dermatol i venerol. 2009;2:13-14 (Rus.).
Gorstroverkhova IP. Leishmanioz kozhi. Ross zhurn kozhn i vener boleznei. 2010;3:45-47 (Rus.).
Dobrzhanskaya RS. Sero-immunologicheskie aspekty i klinika kozhnogo leishmanioza. Ashkhabad; 1984:224 (Rus.).
Kellina OI, Strelkova MV. Issledovaniya po leishmaniozam v IMPITM im. EI. Martsinovskogo. Med parazitol i parazitar boleznei. 2010;4:19-22 (Rus.).
Mustafaev KhM. Epidemiologicheskaya situatsiya po zoonoznomu kozhnomu leishmaniozu v Uzbekistane. Med parazitol i parazitarn boleznei. 1991;6:24-26 (Rus.).
Nasyrov FSh. Korrelyaty virulentnosti leishmanii. Avtoref. diss. …d. med. n. Tashkent; 1995:31 (Rus.).
Pleskanovskaya SN. Kletochnyi i gumoral’nyi immunnyi otvet pri kozhnom leishmanioze. Avtoref. diss. …k. med. n. M; 1982:18 (Rus.).
Ponirovskii EI. Parazitarnye sistemy leishmanioza i epidemiologicheskoe raionirovanie. Avtoref. diss. …d. med. n. M; 1993:31 (Rus.).
Rakhmatov AB, Dzhalalova NA, Kasymov IA. Epidemiologicheskaya situatsiya zabolevaemosti leishmaniozom v Uzbekistane. Zhurn teor i klin med. 2014;3:32 (Rus.).
Rodyakin NF. Kozhnyi leishmanioz. Ashkhabad. «Ylym»;1982:190 (Rus.).
Ryumin DV. Kozhnyi leishmanioz. Vestn posledipl med obrazov. 2010;2:42-54 (Rus.).
Fedyainova IE. Osobennosti immunnogo otveta pri zoonoznom kozhnom leishmanioze i metody ego korrektsii. Avtoref. diss. …k. med. n. M; 1993:25 (Rus.).
Shuikina EE. Klinicheskaya i epidemiologicheskaya immunologiya leishmaniozov v SSSR. Avtoref. diss. …k. med. n. M; 1984:45 (Rus.).
Arraes RX, Marini MT, Martello D. Serological investigation of subclinical cutaneous leishmaniasis cases following an outbreak in an endemic area. Rev Soc Bras Med Trop. 2008;41:205-208.
Carrado Bravo T. La immunidad cellular la vacunation contra la Leishmaniasis cutanea. Revista Alergia. 1993;40:98-105.
Deborggraeve S, Laurent T, Espinosa D. A simplified and standardized polymerase chain reaction format for the diagnosis of Leishmaniasis. J Infec Dis. 2008;24:122-125.
Grevilink SA, Lerner EA. Leishmaniasis. J Amer Acad Dermatol. 1996;34:257-272.
Moll H, Ritter V, Floche S. Cutaneous leishmaniasis: a model for analysis of the immunoregulation by accessory cells. Med Microbiol Immunol. 1996;184:163-168.
Pourabbas B, Ghadimini A, Rezae Z. Quantification of Leishman infantum kinetoplast DNA for monitoring the response to Meglumine antimoniate therapy in visceral Leishmaniasis. Am J Trop Med Nyg. 2013;88:868-871.
Shahbasi F, Shabadi S, Kasemi B. Evalution of PCR assday in diagnosis and identification of cutaneous leishmaniasis: a comparison with the parasitological methods. Parasitol Res 2008;103:1159-1162.
Wortmann G, Houng H, Sweeney Y. Rapid identification of Leishmania complex by a real-time PCR assay. Am J Trop Med. 2005;73:999-1004.
