Технології дермального ремоделювання при акне та постакне
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-2-55Ключові слова:
акне, постакне, дермальний оптичний термоліз, «Роаккутан», дермальне ремоделюванняАнотація
На сьогодні акне та постакне зараховують до серйозних психосоціальних проблем. Великий інтерес викликають методи, що сприяють покращанню реабілітації пацієнтів з акне та постакне у період використання ретиноїдів у низьких дозах. Дермальний оптичний термоліз (ДОТ) на основі вуглецевого лазера справляє позитивний ефект на процеси ремоделювання атрофічних та гіпертрофічних рубців шкіри при цій патології.
Мета роботи — оцінити ефективність застосування ДОТ з помірним енергетичним навантаженням на тканини (13—15 W/см2) у період реконвалесценції акне та постакне на тлі низькодозованої ретиноїдотерапії («Роаккутан» у дозі 0,15—0,2 мг/кг).
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 130 пацієнтів з виявами акне та постакне, яких розділили на дві групи: основну (n = 80) та контрольну (n = 50). Пацієнтам основної групи на тлі застосування ізотретиноїну в низьких дозах проводили ДОТ-терапію. Пацієнтам контрольної групи ДОТ-терапію проводили через 3 міс по закінченні лікування ретиноїдами. Результати терапії оцінювали через 30, 90 і 180 днів після закінчення лікування.
Результати та обговорення. Через 180 днів після закінчення терапії загальна кількість випадків загострення акне в основній групі становила 3,8 %, у контрольній — 6,1 %, надлишкову секрецію шкірного сала спостерігали в 14,6 та 19,3 % випадків відповідно. У пацієнтів обох груп відзначено регрес рубцевих змін, більш виражений в основній групі. Загальне покращання дерматологічного індексу якості життя (ДІЯЖ) у пацієнтів основної групи становило 71,1 %, контрольної — 52,6 %.
Висновки. Використання ДОТ у поєднанні з «Роаккутаном» (у дозах < 0,15—0,2 мг/кг) на ранніх етапах формування атрофічних та гіпертрофічних рубців має позитивний ефект щодо процесів ремоделювання шкіри у період постакне та сприяє покращанню ДІЯЖ.
Посилання
Goryachkina MV, Belousova TA. Modern ideas about the pathogenesis, clinic, acne therapy in women. Russkiy meditsinskiy zhurnal [Russian Medical Journal] (Rus.) 2012; 22:1153.
Grodnitskaya EE, Kurtser МА. Pathogenesis and treatment of acne at women’s hyperandrogenism syndrome. Vestnik dermatologii, venerologii [Vestnik of dermatology and venereology] (Rus.) 2012;3:100-103.
Svishcherskaya EV, Matshevskaya EV. New aspects in pathogenesis and therapy of acne. Sovremennie problemi dermatovenerologii, immunologii i vrachebnoy kosmetologii [Modern problems of dermatovenereology, immunology and medical cosmetology] (Rus.). 2011;2:89-91.
Arowojolu O, Gallo M, Lopez L. et al. Combined oral contraceptive pills for treatment of acne. Cochrane Database Syst Rev. 2012;6:CD004425. doi: 10.1002/14651858.cd004425.
Barrat H, Hamilton F, Car G, et al. Outcome measures in acne vulgaris: systemic review. Br J Dermatol. 2009;153:445-448. doi: 10.1111/j.1365-2133.2008. 08819.x.
Cho SH, Choi MH, Sim WY, et al. Metabolic alterations of DHEA and cholesterol sulphates in the hair of patients with acne measured by liquid chromatography-mass spectrometry. Exp Dermatol. 2010;19(7):694-696. doi: 10.1111/j.1600-0625.2010.01094.x.
Contassot E, French LE. New Insights into Acne Pathogenesis: Propionibacterium Acnes Activates the Inflammasome. J Invest Dermatol. 2014;134(2):310-313. doi: 10.1038/ jid. 2013.505.
Dreno B, Layton A, Zouboulis C, et al. Adult female acne: a new paradigm. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2013;27(9):1063-1070. doi: 10.1111/jdv.12061.
Fitz-Gibbon S, Tomida S, Chiu BH, et al. Propionibacterium acnes strain populations in the human skin microbiome associated with acne. J Invest Dermatol. 2013;133(9):2152-2160. doi: 10.1038/jid.2013.21.
Jing G, Anjali M. Anti-Androgen Therapy in Female Adult Acne. J Dermatol Res Ther. 2016;2(2):023. doi: 10.23937/2469-5750/1510023.
Isard O, Knol AC, Aries MF, et al. Proprionibacterium acnes activates the IGF-1/IGF-1R system in the epidermis and induces keratinocytes proliferation. J Invest Dermatol. 2011;131:59-66. doi: 10.1038/jid.2010.281.
Koltun W, Maloney J, Marr J, et al. Treatment of moderate acne vulgaris using a combined oral contraceptive containing ethinylestradiol 20 mg plus drospirenone 3 mg administered in a 24/4 regimen: a pooled analysis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2011;155:171-175. doi: 10.1016/j.ejogrb.2010.12.027.
Marson JW, Baldwin HE. An Overview of Acne Therapy. Part 2: Hormonal Therapy and Isotretinoin. Dermatol Clin. 2019;37(2):195-203. doi:10.1016/j.det.2018.12.002.
Perkins AC, Maglione J, Hillebrand GG, et al. Acne vulgaris in women: prevalence across the life span. J Womens Health (Larchmt). 2012;21:223-230. doi: 10.1089/jwh.2010.2722.
Thiboutot D. Endocrinological evaluation and hormonal therapy for women with difficult acne. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2001;15(3):57-61. doi: 10. 1046/j.0926-9959.2001.00014.x.
Thiboutot D. Pathogenesis and treatment of acne. 10th Congress EADV. Munich; 2001:91.
Zaenglein A, Pathy A, Schlosser B, et al. Guidelines of care for the treatment of acne vulgaris. J Am Acad Dermatol. 2016;74(5):945-973. doi: 10.1016/j. jaad. 2015.12.037.
Rosenfield R. What is the pathogenesis of acne? Exp Dermatol. 2005;14(2):143-143. doi: 10.1111/j.0906-6705.2005.0285a.x.
