Роль хронічного стресу, реактивної та особистісної тривожності і деяких нейроендокринних, метаболічних та імунологічних порушень у патогенезі акне

Автор(и)

  • М.О. Dashko Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
  • О.О. Syzon Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-2-7

Ключові слова:

акне, стрес, тривожність, нейроендокринні, метаболічні, імунологічні порушення

Анотація

Мета роботи — вивчити патогенетичну роль хронічного стресу, реактивної і особистісної тривожності, деяких метаболічних, нейроендокринних та імунологічних порушень у розвитку і перебігу акне у жінок залежно від тривалості захворювання.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 134 жінки віком від 18 до 45 років з акне. Усім пацієнткам було проведено лабораторні дослідження для визначення рівня кортизолу, пролактину, прозапальних, протизапальних інтерлейкінів та показників фагоцитозу в сироватці крові, індексу резистентності до інсуліну і жирності шкіри щік та чола, а також дерматологічного індексу якості життя (ДІЯЖ) та тривожності.

Результати та обговорення. У більшості обстежених виявлено різного ступеня зміни деяких нейроендокринних та метаболічних показників, зокрема: вірогідні зміни рівня кортизолу в сироватці крові (за тривалості захворювання до 1 року — підвищення на 19,98 % (р < 0,01), а від 1 до 5 років — зниження на 17,36 % (р < 0,01) порівняно з показником в осіб контрольної групи); підвищення показника сироваткового пролактину (8,21 % (р > 0,05) та 32,91 % (р < 0,001) відповідно) та індексу НОМА (11,89 % (р > 0,05) та 52,87 % (р < 0,05) відповідно).
Крім того, в обстежених відмічено збільшення секреції шкірного сала чола і щік, яка достовірно відрізнялася від такої у пацієнток з різною тривалістю захворювання. Спостерігали значні зміни показників цитокінового профілю, особливо підвищення рівня прозапальних цитокінів (IL‑1 (b) та IL‑8) у хворих обох груп з недостатнім синтезом протизапальних інтерлейкінів (IL‑4 та IL‑10), та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах. Вираженіші відхилення досліджуваних імунних показників відзначено у пацієнток з більш тривалим впливом хронічного стресу та тривожності на організм.

У всіх обстежених визначали ДІЯЖ, причому найбільший вплив захворювання на якість життя (ЯЖ) пацієнток відмічали на повсякденну активність та приватне життя, особливо за тривалості захворювання від 1 до 5 років. Та­­кож у них був підвищений рівень тривожності, яка характеризувалась більш високими показниками особистісної тривожності, особливо за тривалості захворювання від 1 до 5 років.

Висновки. У всіх жінок з акне виявлено зміни деяких імунологічних (зниження рівня прозапальних і протизапальних інтерлейкінів) та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах, причому значніші відхилення досліджуваних імунних показників спостерігали у пацієнток з більш тривалим впливом хронічного стресу та тривожності на організм), нейроендокринних та метаболічних показників (сироваткового кортизолу та пролактину, індексу інсулінорезистентності), які є маркерами хронічного стресу. Виявлено порушення показників жирності шкіри щік та чола як передумови розвитку акне на тлі змін ЯЖ та наявності значної реактивної і особистісної тривожності. Встановлено сильний кореляційний і середній взаємозв’язок характеру змін перерахованих вище показників і тривалості захворювання. Це обґрунтовує необхідність пошуку нових комплексних методів лікування хворих на акне з урахуванням нейроендокринних, метаболічних, імунологічних змін та наслідків хронічного стресу.

Біографії авторів

М.О. Dashko, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Дашко Маріанна Олегівна, к. мед. н., доц. кафедри дерматології, венерології
79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69

О.О. Syzon, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Сизон Орися Орестівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології, венерології

Посилання

Adaskevich VP, Bazenko NP. Diagnostic indices in dermatology. M. Medical Journal; 2007:192.

Barinova AN. Etiology, pathogenesis, classification and clinical picture of vulgar acne. Modern view on the problem. Russian Family Physician. 2018;22(3):14-22.

Bujanova IO. Modern view on the pathogenetic aspects of androgen-dependent dermatoses. Dermatovenereology. Cosmetology. Seхopathology. 2012;1-4:260-264.

Voloshyna NO, Denisenko OI. Cytokine profile of blood in the treatment dynamics of patients with acne vulgaris against with infection herpes simplex virus types I and II. Clin. Exp. Pathol. 2014;4 (50):13-17.

Goryachkina MV, Belousova TA. Contemporary notions about pathogenesis, clinic, acne therapy in women. Russ Med J. 2012;22:1153-1157.

Gofman VE. Kompleksnaya terapiya akne u jenschin s metabolicheskimi narusheniyami: avtoref. dis. na stisk. uchen. stepeni kand. med. nauk: spets. 14.01.10 «Kojnyie i venerichkie bolezni». M.; 2010:25.

Guley LO. Contemporary notions about etiopathogenesis of acne. Bukovinian Мed Herald. 2006;1:98-105.

Demina OM, Potekaev NN, Kartlishev AU. Immunocytokinetic aspects of the pathogenesis of acne. Clin Dermatol and Venereol. 2015;6:98-102.

Dobrohotova YuE, Korsunskaya IM, Ragimova ZE, i dr. Giperandrogeniya i akne v praktike ginekologa i dermatologa: voprosyi diagnostiki i terapii. Consilium Medicum. Dermatologiya. 2007;2:3-5.

Zapolskiy MYe, Lebedyuk MN, Prokofyeva NB, et al. Analysis of factors influencing the development of acute forms of acne. Ukr J Dermatol, Venereol, Cosmetol. 2017;3 (66):21-27.

Ionescu MA, Feyoley M, Eno D, et al. Acne, microbial and congenital immunity. Rus J Dermatol Venerol Dis. 2016;19 (5):279-282.

Kalyuzhnaya LD. Severe forms of acne: treatment options. Ukr Med Journ. 2014;6 (104):67-69.

Kaminsky VV, Tatarchuk TF, Dubsarskaya YuO, Dubsarskaya ZM. National Consensus on the Management of Patients with Hyperandrogenism (2016). Reproductive Endocrinol. 2016;4(30):19-31.

Karelin AA. Bolshaya entsiklopediya psihologicheskih testov. M. Eksmo; 2007:416.

Kormilitcyna AV, Kalinina NM. The role of inflammatory cytokines in the initiation and course of acne: a modern view. Rus J Infect Immun. 2017;1:21-26.

Lavryk GS, Korniychuk OP, Besedina AS, Vorobets ZD. The arginase pathway of L-arginine metabolism of peripheral blood lymphocytes in patients with acne vulgaris. Regul Mech Biosyst. 2017;8(4):596-601.

Naumova LO, Sulik Ya.O. Differentiated therapy of acne in women of young and adulthood taking into account hormonal disorders of therapy. Ukr J Dermatol, Venereol, Cosmetol. 2016;1(60):17-25.

Petrenko AV. Algorithm for acne treatment taking into account pathogenetic components. Ukr J Dermatol, Venereol, Cosmetol. 2017;2(65):44-48.

Reznichenko NYu, Reznichenko GI, Dyulmezov-Bilash OO. Vulgar and conglomerate acne: resistance to treatment and the possibility of overcoming it. Ukr J Dermatol, Venereol, Cosmetol. 2018;1(68):72-80.

Svirid-Dziadikevich OS. Angina disease: contemporary views on pathogenesis and treatment and definition of promising directions for increasing the effectiveness of therapy. Ukr J Dermatol, Venereol, Cosmetol. 2016;4(63):41-49.

Serebryannikova SN, Seminskiy IJ, Semenov NV, Guzovskaya EV. Interleukin‑1, Interleukin‑10 in regulation of inflamatory process. Sibirskiy Med J. 2012;8:5-7.

Snarskaya ES, Kuznetsova EV, Minakova ME. Minoleksin i ego mesto v standartah lecheniya vulgarnyih ugrey. Poliklinika. 2014;3:74-77.

Bez Y, Yesilova Y, Ari M, et al. Predictive value of obsessive compulsive symptoms involving the skin on quality of life in patients with Acne vulgarsis. Acta Dermatol Venereol. 2013;93(6):679-683.

Gollnick HP. From new findings in acne pathogenesis to new approaches in treatment. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2015;29:1-7. doi: 10.1111/jdv.13186.

Isard O, Knol AC, Castex-Rizzi N, et al. Cutaneous induction of corticotropin releasing hormone by Propionibacterium acnes extracts. Dermatoendocrinol. 2009;1(2):96-99.

Picardo M, Ottaviani M, Camera E, Mastrofrancesco A. Sebaceous gland lipids. Dermatoendocrinol. 2009;1(2):68-71.

Preneau S, Dreno B. Female acne - a different subtype of teenager acnes? J Eur Acad Dermatol Venereal. 2012;26:277-282. doi: 10.1111/j.1468-3083.2011. 04214.x.

Uysal G, Sahin Y, Unluhizarci K, et al. Is acne a sign of androgen excess disorder or not? Eur J Obstet Gynecol Reprod Bio. 2017;211:21-25. doi: 10.1016/j.ejogrb.2017.01.054.

Yosipovitch G, Tang M, Dawn AG, et al. Study of phychological stress, sebum production and acne vulgaris in adolescents. Acta Derm Venereol. 2007;87:135-139.

Youn SW. The role of facial sebum secretion in acne pathogenesis: facts and controversies. Clin Dermatol. 2010;28(1):8-11. doi: 10.1016/j.clindermatol.2009.03.011.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Наукові дослідження