Дерматологічні аспекти ВІЛ-інфекції: власні спостереження

Анотація

Ураження шкіри та слизової оболонки є значущими клінічними виявами ВІЛ-інфекції. Дерматози, пов’язані з ВІЛ-інфекцією, характеризуються стійкою, зростаючою тяжкістю; можуть виникати атипові симптоми; ці дерматози стійкі до терапії; вони часто пов’язані з лімфаденопатією. Ці критерії можуть бути достатньою підставою для припущення про наявність ВІЛ-інфекції, особливо беручи до уваги вісцеральні і системні порушення, а також загальний стан пацієнта.
До 92 % ВІЛ-інфікованих страждають на різні дерматози. У 72 % хворих виникають одночасно два і більше захворювань шкіри. Ураження шкіри і слизових оболонок у пацієнтів з ВІЛ часто є одним з перших виявів ВІЛ-інфекції. Звідси зрозуміло, що роль дерматовенеролога полягає в своєчасному виявленні ВІЛ-інфекції. Спектр ураження шкіри при ВІЛ-інфекції надзвичайно широкий. Умовно можна виділити три основні групи дерматозів: інфекційні, неінфекційні та неопластичні.
Наведено клінічні приклади маніфестації дерматологічної патології у ВІЛ-інфікованих хворих як перші вияви ВІЛ-інфекції.
Обстеження на ВІЛ-інфекцію проводилися в клініко-діагностичній лабораторії обласного комунального закладу «Криворізький шкірно-венерологічний диспансер» з постановкою швидких імунохроматографічних тестів Wantai Bio-Pharm та проведенням імуноферментних досліджень з використанням імуноферментних тест-систем для визначення антитіл до вірусу імунодефіциту людини першого і другого типів «Рекомбінант-ВІЛ 1,2-МБА МедБіоАльянс, Україна».
ВІЛ-статус у обстежуваних пацієнтів підтверджений референс-лабораторією Криворізького центру з профілактики та боротьби зі СНІДом.
Розглянуто клінічні випадки виявлення ВІЛ-інфекції у хворих з різними дерматозами: зокрема, у пацієнта з себорейним дерматитом і поширеною стрептодермією, у хворого на пустульозний псоріаз, у пацієнтки з розацеа. Описані випадки ВІЛ-асоційованої токсикодермії та кропив’янки.
Наявність у ВІЛ-інфікованих хворих різноманітної опортуністичної інфекції, а також різноманітних дерматологічних виявів потребує більшої настороженості від лікарів-дерматовенерологів та сімейних лікарів, як лікарів першого контакту щодо таких пацієнтів, з метою покращення своєчасної діагностики та ефективності лікування.