Деякі аспекти застосування дезлоратадину для лікування хронічної кропив’янки
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-1-84Ключові слова:
кропив’янка, ангіоневротичний набряк, антигістамінні препарати, дезлоратадинАнотація
Мета роботи — дослідити клінічну ефективність антигістамінного препарату ІІ покоління «Еслотин» (дезлоратадин) у лікуванні хворих на хронічну кропив’янку, вплив на якість життя пацієнтів та безпеку терапії.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебувала група хворих на хронічну кропив’янку у кількості 15 осіб, середній вік пацієнтів становив (27 ± 5) років. У хворих відмічалася переважно помірна вираженість клінічної симптоматики (відчутний, але переносимий свербіж, наявність 7—12 пухирів). Порушення сну було у 73 % хворих. Зниження якості життя вналідок захворювання відмічали 53 % хворих. У схемі терапії застосовували «Еслотин» по 1 таблетці 5 мг один раз на добу протягом 10 днів. Ефективність лікування кропив’янки оцінювалася за динамікою клінічних симптомів у балах та проводилася на 2-у та 10-у добу лікування.
Результати та обговорення. Внаслідок лікування досягнута позитивна динаміка всіх клінічних виявів захворювання. Загальна тяжкість клінічних виявів на 2-й день лікування «Еслотином» зменшилась на 22 %, а через 10 днів на 66 %. Полегшення шкірних виявів кропив’янки (зменшення кількості та розміру пухирів) досягнуто на 16 та 59 % відповідно, а покращення сну на 10-й день лікування становило 80 %. Загалом поліпшення якості життя пацієнтів на тлі терапії склало 62 %. Побічні явища протягом 10-денного терміну застосування «Еслотину» не спостерігались. Під час клінічного спостереження за пацієнтами змін у показниках лабораторних досліджень до і після лікування відзначено не було.
Висновки. Сучасні антигістамінні препарати ІІ покоління повинні розглядатися як препарати першої лінії для симптоматичного лікування кропив’янки, тому що мають достатній профіль безпеки. Застосування антигістамінного препарату II покоління «Еслотин», який містить 5 мг дезлоратадину, у хворих на хронічну кропив’янку є безпечним та ефективним, забезпечує потужну протиалергійну та антизапальну активність, зменшує вияви ангіоневротичного набряку та суб’єктивних порушень у хворих, таких як свербіж та відчуття печіння.
Посилання
Abaturov AE, Krivusha EL, Babich VL. Antigistaminnye preparaty pri lechenii allergicheskogo rinita u detej [Antihistaminic medicines in the treatment of allergic rhinitis in children]. Zdorov’e rebenka [J Child’s Health]. 2018;13(1):68-79. doi: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127068 (in Rus.).
Belousova ТА, Gorjachkina MV, Pjatilova PM. Antigistaminnye preparaty v klinicheskoj praktike: optimizacija vybora s pozicij farmakojekonomiki [Antihistaminic medicines in clinical practice: optimization of the choice from pharmakoekonomika]. Russkij medicinskij zhurnal [Russian medical journal]. 2015;23(4):230-234 (in Rus.).
Kareva EN. Vybor antigistaminnogo preparata: vzgljad farmakologa [The choice of antihistamine drug: a view of the pharmacologist]. Russkij medicinskij zhurnal «Medicinskoe obozrenie» [Russian medical journal. Medical Review]. 2016;12:811-816 (in Rus.).
Kungurov NV, Kohan MM, Keniksfest JuV, Grishaeva EV, Hoseva EN. Primenenie antigistaminnogo preparata jerius (dezloratadin) v kompleksnoj terapii hronicheskih dermatozov [The use of antihistamine drug Erius (desloratadine) in the complex therapy of chronic dermatosis]. Allergologija [J Allergology ]. 2005;3:51-55 (in Rus.).
Anthes JC, Gilchrest H, Richard C, et al. Biochemical characterization of desloratadine, a potent antagonist of the human histamine H(1) receptor. Eur J Pharmacol. 2002;449(3):229-37. doi: 10.1016/S0014-2999(02)02049-6.
González-Núñez V, Valero A, Mullol J. Safety evaluation of desloratadine in allergic rhinitis. Expert Opin Drug Saf. 2013;12(3):445-53. doi: 10.1517/14740338.2013.788148.
Greaves MW. Chronic urticaria. J Allergy Clin Immunol. 2015;105:664-672.
Kazmi F, Yerino P, Barbara JE, Parkinson A. Further Characterization of the Metabolism of Desloratadine and Its Cytochrome P450 and UDP-glucuronosyltransfe - rase Inhibition Potential: Identification of Desloratadine as a Relatively Selective UGT2B10 Inhibitor. Drug Metab Dispos. 2015;43(9):1294-302. doi: 10.1124/dmd.115.065011.
Kowalski ML, Lewandowska A, Wozniak J, et al. Inhibition of nasal polyp mast cell and eosinophil activation by desloratadine. Allergy. 2005;60(1):80-85. doi: 10.1111/j.1398-9995.2005.00642.x.
Kozel M, Sabroe R. Chronic Urticaria. Aetiology, management and current and future treatment options. Drug. 2004;64:2516-2536.
Zuberbier T, Aberer W, Asero R, et al. EAACI/GA2LEN/EDF/WAO Guideline for the Definition, Classification, Diagnosis and Management of Urticaria. The 2017 Revision and Update». Allergy. 2018;73(7):1393-1414. doi: 10.1111/all.13397.
Zuberbier T, Bindslev-Jensen C, Canonica W, et al. EAACI/GA2LEN/EDF guideline: management of urticaria.. Allergy. 2006;61(3):321-331. doi: 10.1111/j.1398-9995.2005.00962.x.
